Постанова Київський апеляційний суд № 756/5317/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА про відмову у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та повернення апеляційної скарги 27 червня 2024 року м. Київ Справа № 756/5317/24 Провадження № 33/824/3526/2024 Київський апеляційний суд у складі судді Желепи О.В. вивчивши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Оболонського районного суду міста Києва від 21 травня 2024 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 та ст. 124 КУпАП ВСТАНОВИВ Постановою Оболонського районного суду міста Києва від 21 травня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Стягнуто на користь держави судовий збір у сумі 605,60 грн. Не погодившись з такою постановою, ОСОБА_1 07 червня 2024 року подав засобами поштового зв`язку через Оболонський районний суд м. Києва апеляційну скаргу, у якій просить оскаржувану постанову скасувати, а ОСОБА_1 визнати невинним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Також в апеляційній скарзі заявлено клопотання про визнання причин пропуску поважними та поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтоване тим, що на момент винесення та проголошення постанови 21 травня 2024 року ОСОБА_1 не був присутній у залі судового засідання, оскільки перебував у зоні ведення бойових дій. Вказує, що згідно з інформацією, яка наявна у реєстрі судових рішень, загальний доступ до постанови від 21 травня 2024 року надано лише 27 травня 2024 року, а тому вважає, що має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня коли ОСОБА_1 зміг ознайомитися з повним текстом рішення. Перевіривши матеріали справи та доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд приходить до висновку, що клопотання задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга підлягає поверненню з таких підстав. Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Правило дотримання десятиденного строку має на меті гарантувати правову визначеність і забезпечити, щоб справи про адміністративні правопорушення розглядалися впродовж розумного часу, не змушуючи органи влади та інших зацікавлених осіб перебувати у стані невизначеності. Це правило надає особі, яка має право на апеляційне оскарження, достатній строк для роздумів стосовно того, чи подавати апеляційну скаргу, для чіткого визначення своїх аргументів та окреслення стверджувальної правової позиції, і визначає період, після закінчення якого контрольна функція суду не здійснюється. У рішенні Європейського суду з прав людини від 29 жовтня 2010 року у справі «Устименко проти України» суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Таким чином, Європейський Суд з прав людини, рішення якого є джерелом права в Україні, вважає, що поновлення судом пропущеного строку без наведення обґрунтованих причин порушує принцип правової визначеності, зокрема порушення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Апелянтом вказується, що зі змістом постанови суду першої інстанції він ознайомився з ЄДРСР, коли відповідна постанова була оприлюднена для загального доступу, тобто 27 травня 2024 року. Апеляційний суд сприймає цю позицію апелянта як належну, оскільки доказів ознайомлення зі змістом оскаржуваної постанови та/або її вручення апелянту матеріали справ не містять. Таким чином, десятиденний строк на оскарження постанови Оболонського районного суду міста Києва від 21 травня 2024 року закінчився 31 травня 2024 року (останній день). Враховуючи затримку у складені повного тексту постанови та оприлюднення її до загального доступу лише 27 травня 2024 року, апеляційний суд вважає за можливе визнати поважним пропуск строку на апеляційне оскарження на ці 6 днів. Разом із цим, апеляційна скарга здана до відправлення установі поштового зв`язку тільки 07 червня 2024 року, що підтверджується календарним штемпелем АТ "Укрпошта", а також вбачається із трекінгу відправлення за штрих-кодом "0816000342009". Таким чином, апеляційна скарга подана із пропуском встановленого законом строку. Між тим апелянт не вказує причин, які унеможливили йому своєчасно, після ознайомлення з постановою Оболонського районного суду м. Києва від 21 травня 2024 року, подати апеляційну скаргу у визначений законом строк. Інших обставин, які б свідчили про поважність причини пропуску строку апеляційного оскарження, а саме, конкретних обставин, які об`єктивно перешкоджали ОСОБА_1 , з урахуванням обізнаності його про прийняте рішення, своєчасно звернутися з апеляційною скаргою протягом встановленого законом строку на апеляційне оскарження постанови суду, які виникли раптово, носили несподіваний характер і не могли бути контрольовані апелянтом, у клопотанні не наведено. З огляду на викладене апеляційний суд вважає, що апелянт, маючи реальну можливість скористатися своїм правом на апеляційне оскарження судового рішення у визначений законом десятиденний строк після ознайомлення з постановою суду першої інстанції, не скористався наданим йому законом процесуальним правом з причин, які не можна вважати поважними. Підсумовуючи вищенаведене суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Оболонського районного суду м. Києва від 21 травня 2024 року є безпідставним та задоволенню не підлягає, а тому подана апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, разом з доданими до неї документами. На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, Київський апеляційний суд,- ПОСТАНОВИВ Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Оболонського районного суду міста Києва від 21 травня 2024 року повернути особі, яка її подала. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя О. В. Желепа