LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4875922/1048/22

від 19.06.2024 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу керуючого реструктуризацією Корольова Вадима Вячеславовича залишити без задоволення.

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 червня 2024 року м. Харків Справа № 922/1048/22 Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Мартюхіна Н.О. , суддя Фоміна В.О., за участю секретаря судового засідання Фурсової А.М., за участю представників: арбітражний керуючий Корольов Вадим Вячеславович (Поза межами суду) - на підставі ухвалу Господарського суду Харківської області від 29.09.2022, свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №942 від 11.07.2013, розглянувши у відкритому судовому засіданні в режим відеоконференції апеляційну скаргу керуючого реструктуризацією Корольова Вадима Вячеславовича (вх.№ 953 Х/2) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 28.03.2024 (повний текст складено 01.04.2024, суддя Міньковський С.В.) у справі №922/1048/22 за заявою ОСОБА_1 , м. Харків, до ОСОБА_1 , м. Харків, про визнання банкрутом, ВСТАНОВИВ: Ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.03.2024 у справі №922/1048/22 відмовлено арбітражному керуючому Корольову В.В. в ухваленні додаткового рішення (ухвали) у справі № 922/1048/22 та стягненні з Акціонерного товариства "Кредобанк" (ідентифікаційний код юридичної особи 09807862) на користь арбітражного керуючого Корольова Вадима Вячеславовича (керуючого реструктуризацією) судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 40 000,00 грн. Відмовляючи в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення у справі №922/1048/22 про стягнення витрат на професійну допомогу, місцевий господарський суд зазначає таке: - системний аналіз статей 1, 10, 12, 113-114 Кодексу України з питань банкрутства (далі - КУзПБ) свідчить, що арбітражний керуючий є учасником справи, однак не є стороною у справі про банкрутство (неплатоспроможність), здійснює свою діяльність самостійно, однак як службова особа, якій, в силу передбаченого Кодексом України з питань банкрутства статусу та порядку його набуття, не надано законом права делегувати права та обов`язки третім особам; наявність компетенції, навичок, знань та досвіду у арбітражного керуючого презюмується в силу наявності відповідного свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого, отриманого у порядку, встановленому КУзПБ; - нормами Господарського процесуального кодексу України та Кодексу України з питань банкрутства не передбачено компенсацію арбітражному керуючому витрат у випадку залучення адвоката з метою представництва професійних інтересів у справі про неплатоспроможність від імені арбітражного керуючого під час розгляду питань, які входять до компетенції безпосередньо самого арбітражного керуючого і за таку роботу (незалежну професійну діяльність) він отримає грошову винагороду у розмірах, відповідно до приписів ст.30 Кодексу України з процедур банкрутства; - стягнення витрат на професійну правничу допомогу з кредитора не може бути способом надмірного збагачення арбітражного керуючого, на користь якого такі витрати стягуються і не може становити для нього по суті додатковим способом отримання доходу. До Східного апеляційного господарського суду через підсистему "Електронний Суд" керуючим реструктуризацією Корольовим Вадимом Вячеславовичем подано апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції від 28.03.2024, в якій арбітражний керуючий просить поновити строк на апеляційне оскарження; ухвалу Господарського суду Харківської області від 28.03.2024 у справі №922/1048/22 скасувати та прийняти нове судове рішення, яким заяву арбітражного керуючого Корольова Вадима Вячеславовича про винесення додаткового рішення та стягнення витрат на професійну правничу допомогу - задовольнити; стягнути з Акціонерного товариства "Кредобанк" (код ЄДРПОУ 09807862, адреса: 79026, м. Львів, вул. Сахарова, 78) на користь керуючого реструктуризацією ОСОБА_1 у справі № 922/1048/22 арбітражного керуючого Корольова Вадима Вячеславовича понесені під час розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 40 000,00 грн. В обґрунтування заявлених вимог зазначає наступне: - судом першої інстанції не враховано позицію Верховного Суду у справі №910/18250/16 з аналогічних правовідносин в межах справи про банкрутство під час розгляду скарги кредитора на дії арбітражного керуючого, не наведено мотивів відхилення даної практики, що призвело до постановлення незаконного та необґрунтованого рішення; - витрати арбітражного керуючого підтверджуються доказами, долученими до справи, та мають бути компенсовані за рахунок сторони спору, якій було відмовлено в задоволенні скарги (АТ «Кредибанк»); - стягнення витрат на професійну правничу допомогу з АТ «Кредобанк» має компенсаційний характер і відшкодовується виключено в обсязі витрат на правову допомогу, що була надана адвокатом Романченко О.М. Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.04.2024 для розгляду справи №922/1048/22 визначено колегію суддів у складі: Лакіза В.В. (головуючий суддя-доповідач), суддя Фоміна В.О., суддя ОСОБА_3. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.04.2024 апеляційну скаргу керуючого реструктуризацією Корольова Вадима Вячеславовича на ухвалу Господарського суду Харківської області від 28.03.2024 у справі №922/1048/22 залишено без руху. Встановлено керуючому реструктуризацією Корольову Вадиму Вячеславовичу десятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом приведення її у відповідність до вимог статті 258 Господарського процесуального кодексу України, надання доказів надсилання копії апеляційної скарги і доданих до неї документів всім учасникам справи з урахуванням положень статті 42, 258, 259 ГПК України. Роз`яснено, що наслідки неусунення недоліків, визначених ухвалою, у строк, встановлений судом, визначені статтями 260, 261 ГПК України. 30.04.2024 керуючим реструктуризацією Корольовим Вадимом Вячеславовичем подано заяву про усунення недоліків (вх.№6102), до якої на виконання ухвали суду від 25.04.2024 надано докази направлення апеляційної скарги цінним листом з описом вкладення боржнику ОСОБА_1 та кредитору ОСОБА_2 . З огляду на те, що у відповідності до витягу із табелю обліку використання робочого часу суддів Східного апеляційного господарського суду суддя-доповідач Лакіза В.В. станом на момент подання заяви про усунення недоліків апеляційної скарги та по 13.05.2024 включно перебувала у відпустці, відповідна заява передана на розгляд 14.05.2024. У зв`язку з відставкою судді ОСОБА_3 , яка входила до складу колегії суддів, призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи, на підставі якого сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Білоусова Я.О., суддя Фоміна В.О. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.05.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою керуючого реструктуризацією Корольова Вадима Вячеславовича на ухвалу Господарського суду Харківської області від 28.03.2024 у справі №922/1048/22. Призначено справу до розгляду. У зв`язку з перебуванням у відпустці судді Білоусової Я.О., яка входила до складу колегії суддів, призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи, на підставі якого сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Мартюхіна Н.О., суддя Фоміна В.О. В судовому засідання арбітражний керуючий підтримав вимоги апеляційної скарги, просив суд задовольнити її в повному обсязі. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення керуючого реструктуризацією боржника, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Східний апеляційний господарський суд встановив наступне. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.09.2022 в підготовчому засіданні відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , здійснено оприлюднення оголошення про відкриття справи про неплатоспроможність на веб-сайті судової влади України (ВГСУ), призначено керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого Корольова В.В., зобов`язано керуючого реструктуризацією вчинити певні дії. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.03.2023 визнано грошові вимоги кредиторів: АТ "Кредобанк" на суму 43447,85 грн та 4962 грн судового збору; АТ "ПУМБ" на суму 21818,94 грн та 4962 грн судового збору; гр. ОСОБА_2 на суму 295782,36 грн та 4962 грн судового збору; АТ "Мегабанк"; на суму 60265,81 грн та 4962 грн судового збору; АТ "Сенс Банк"; на суму 94460,14 грн та 5368 грн судового збору. Визнано вимоги АТ "Мегабанк" та АТ "Сенс Банк" такими, що є конкурсними, але не мають права вирішального голосу. Ухвалою господарського суду Харківської області від 24.10.2023 в задоволенні скарги АТ "Кредобанк" на дії арбітражного керуючого Корольова В.В. - відмовлено. В частині вимог скарги щодо закриття провадження у справі - провадження закрито. В задоволенні клопотання представника боржника адвоката Іванченко А.В. про застосування заходів примусу - відмовлено. 27.10.2023 до Господарського суду Харківської області арбітражним керуючим Корольовим В.В. в особі його адвоката Романченко О.М. подано заяву про ухвалення додаткового рішення (вх. № 29369 від 27.10.2023), в якій він просив суд ухвалити додаткове рішення (ухвалу) у справі № 922/1048/22 та стягнути з Акціонерного товариства "Кредобанк" (ідентифікаційний код юридичної особи 09807862) на користь арбітражного керуючого Корольова Вадима Вячеславовича (керуючого реструктуризацією) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 40 000,00 грн. На підтвердження понесеним арбітражним керуючим витрат, пов`язаних з наданням професійної правничої адвокатом арбітражний керуючий вказує наступне: 25.07.2023 між адвокатським бюро «Олексія Романченко» та керуючим реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1 арбітражним керуючим Корольовим В.В. було укладено договір № 51/07-2023 (далі - договір). На виконання п. 6.2 договору 25.07.2023 між Адвокатським бюро «Олексія Романченко» та керуючим реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1 арбітражним керуючим Корольовим В.В. було укладено додаткову угоди № 1 до договору №51/07-2023 від 25.07.2023. Відповідно до п. 1 додаткової угоди № 1 до договору № 51/07-2023 від 25.07.2023 Адвокатське бюро «Олексія Романченко» прийнято на себе зобов`язання надати правову допомогу клієнту при розгляді скарги Акціонерного товариства «Кредобанк» на незаконні дії та бездіяльність арбітражного керуючого Корольова Вадима Вячеславовича по справі №922/1048/22. Відповідно до п. 2 додаткової угоди № 1 договору № 51/04-2023 від 25.07.2023 сторони погодили, що гонорар Адвокатського бюро за ведення справи, визначеної у п. 1 даної додаткової угоди, у суді першої інстанції становить 40 000,00 грн у будь-якому випадку, навіть у разі ухвалення судом рішення не на користь клієнта. Відповідно до п. 8 додаткової угоди № 1 надання Адвокатським бюро правничої допомоги при розгляді справи у суді першої інстанції включає за необхідності: підготовку до суду відзиву на скаргу, підготовка та подання до суду клопотань про залучення доказів, надання суду відповідних доказів, підготовку і подання до суду відзиву на скаргу, підготовку та подання до суду заяв та клопотань з процесуальних питань або заперечень на заяви та клопотання з процесуальних питань, участь у судових засіданнях надання пояснень суду, підготовку та подання до суду інших документів, передбачених ГПК України, які необхідні для розгляду справи. 26.10.2023 між Адвокатським бюро «Олексія Романченко» та керуючим реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1 Корольовим В.В. було підписано акт виконаних робіт № 2 до договору № 51/07-2023 від 25.07.2023, відповідно до п. 1, 8 додаткової угоди № 1 від 25.07.2023 до договору № 51/07-2023 від 25.07.2023 Адвокатське бюро надало клієнту правничу допомогу у Господарському суді Харківської області у справі № 922/1048/22 при розгляд скарги Акціонерного товариства «Кредобанк» на незаконні дії та бездіяльність арбітражного керуючого Корольова Вадима Вячеславовича, а саме: - ознайомлення зі скаргою, підготовки відзиву на скаргу від 26.07.2023 - витрачено 5 годин; - підготовка заперечення на скаргу від 04.09.2023 - витрачено 1,5 години; - участь у судовому засіданні 27.07.2023 (включаючи час очікування судового засідання) - витрачено 1 годину; - участь у судовому засіданні 05.09.2023 (включаючи час очікування судового засідання) - 1 годину; - участь у судовому засіданні 24.10.2023 (включаючи час очікування судового засідання) - витрачено 1,5 години; - підготовка заяви про ухвалення додаткового рішення від 26.10.2023 - витрачено 1 годину. Згідно з п. 2, 5 додаткової угоди № 1 від 25.07.2023 до договору № 51/07-2023 від 25.07.2023 гонорар Адвокатського бюро за надання правничої допомоги клієнту у Господарському суді Харківської області при розгляді скарги Акціонерного товариства «Кредобанк» на незаконні дії та бездіяльність арбітражного керуючого Корольова Вадима Вячеславовича у справі № 922/1048/22 становить 40 000,00 грн, які мають бути сплачені клієнтом у строк до 24.11.2023. 06.11.2023 Акціонерним товариством «Кредобанк» подано клопотання про зменшення витрат на правову допомогу (вх.№ 10325), в якому просив суд зменшити витрати на правову допомогу до 0,00 грн; у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з банку витрат на правничу допомогу - відмовити у повному обсязі. 28.03.2024 винесено оскаржувану ухвалу суду з підстав, викладених вище. Відповідно до частини шостої статті 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства. Згідно з пунктом 3 частини першої статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Питання понесення та відшкодування судових витрат за чинним законодавством України регулюються Законом України "Про судовий збір", положеннями Господарського процесуального кодексу України. Згідно зі статтею 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. Частинами першою, другою статті 126 ГПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави; за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Положеннями частини четвертої статті 129 ГПК України унормовано, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Системний аналіз положень статей 126, 129 ГПК України дає підстави для висновку, що витрати, пов`язаних з розглядом справи, за відсутності прямої вказівки в процесуальному законі щодо покладення таких витрат на іншу особу, можуть бути покладені за результатами вирішення спору лише на сторони такого спору. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у справах №906/977/19 (додаткова ухвала від 02.06.2021), № 911/2115/19 (постанова від 13.10.2020) та № 925/1105/19 (ухвала від 16.12.2020). Водночас Господарський процесуальний кодекс України не містить окремого врегулювання питання розподілу судових витрат у справах про банкрутство. Розподіл судових витрат також не встановлений нормами Кодексом України з процедур банкрутства. Відшкодування судових витрат у непозовному провадженні, як-от у справах про банкрутство, якщо інше не передбачено законом, здійснюється за загальними правилами статті 129 ГПК України. Стаття 45 цього Кодексу визначає, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу. Склад учасників у справі визначається Кодексом України з процедур банкрутства. Відповідно до абзацу двадцять четвертого статті 1 КУзПБ учасники у справі про банкрутство - сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, Національний банк України, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір. Водночас абзацом двадцять другим частини першої статті 1 КУзПБ унормовано, що сторонами у справі про банкрутство (неплатоспроможність) є конкурсні кредитори (голова комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут) Факт подання учасником справи про неплатоспроможність ОСОБА_1 та арбітражним керуючим Корольовим В.В. до суду заяв про розподіл судових витрат із зазначенням вимог до іншого учасника у справі про банкрутство та підстави такої заяви, може вважатися реалізацією права на судовий захист та за своєю правовою природою є процесуальною дією в розумінні частини третьої статті 3 ГПК України, що зумовлює обов`язок суду, керуючись принципом диспозитивності, розглянути заяву із застосуванням норм процесуального закону, чинного на дату звернення із вказаною заявою. Разом з тим, при з`ясуванні суб`єктного складу учасників справи та змісту поданої заяви, керуючись принципом диспозитивності у господарському процесі, суд має виходити з того, який процесуальний статус мають заявник та інші особи при зверненні з відповідною заявою про розподіл судових витрат, та не вправі самостійно, з власної ініціативи змінювати суть заявленої вимоги, якщо її вимоги пред`явлено особою або до особи, яка не є стороною у справі про банкрутство. Зважаючи на відсутність у процесуальному законі положень щодо покладення витрат, пов`язаних із розглядом справи про банкрутство, на іншу ніж сторони у справі особу, відсутні правові підстав вважати, що суд може покласти витрати, пов`язані з розглядом справи учасників у справі про банкрутство на одну із сторін у справі про банкрутство, оскільки відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства, такі заявники не можуть бути визначені як сторона у справі про банкрутство. Системний аналіз пункту 6 частини третьої статті 2, пункту частини першої статті 15 ГПК України дає підстави для висновку, що господарське судочинство здійснюється з урахуванням принципу пропорційності, який суд застосовує: враховуючи завдання господарського судочинства; забезпечуючи розумний баланс між приватними й публічними інтересами; враховуючи особливості предмета спору, ціну позову, складність справи, значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями тощо. Зазначений принцип також закладено у положення частини четвертої статті 126, статті 129 ГПК України. Отже, розглядаючи клопотання (заяву) одного із учасників справи про банкрутство щодо стягнення витрат на правничу допомогу, суд повинен враховувати не лише наявність статусу сторони у заявника та особи, з якої заявник відповідного клопотання просить стягнути суму витрат, але і враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціну позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Згідно до статті 1 КУзПБ арбітражний керуючий - фізична особа, яка отримала відповідне свідоцтво та інформація про яку внесена до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України. Керуючий реструктуризацією - арбітражний керуючий, призначений господарським судом у справі про неплатоспроможність фізичної особи для здійснення реструктуризації боргів боржника. Системний аналіз статей 1, 10, 12 КУзПБ свідчить, що арбітражний керуючий є учасником справи, однак не є стороною у справі про банкрутство (неплатоспроможність), здійснює свою діяльність самостійно, однак як службова особа, якій, в силу передбаченого Кодексом статусу та порядку його набуття, не надано законом права делегувати права та обов`язки третім особам, якими безпосередньо наділений відповідно до Закону арбітражний керуючий, а наявність відповідної компетенції, навичок, знань та досвіду у арбітражного керуючого презюмується в силу наявності у нього відповідного свідоцтва, отриманого у порядку, встановленому КУзПБ. Також колегія суддів зауважує, що приписами ст. 30 КУзПБ передбачено, що за свою діяльність під час виконання функцій розпорядника майна, керуючого реструктуризацією, керуючого санацією, ліквідатора арбітражному керуючому сплачується грошова винагорода та відшкодовуються інші витрати, які були понесені ним під час виконання повноважень. При визначенні розміру оплати послуг арбітражного керуючого, господарський суд, має досліджувати якість виконаних робіт, час за який вони виконані, які фактичні дії вчинялись арбітражним керуючим за заявлений ним період та чи дійсно такі дії потребують на їх вчинення саме стільки часу, оскільки оплаті підлягає виключно належно виконана робота (її обсяг), враховуючи те, що арбітражний керуючий є суб`єктом незалежної професійної діяльності (постанова від 29.07.2021 у справі №910/23011/16, від 10.12.2020 у справі №916/95/18, від 30. 06.2022 у справі № 904/904/20). Тобто, законодавець передбачив оплату арбітражному керуючому за особисте належне виконання покладених на нього КУзПБ та судом обов`язків, як і відшкодування витрат, які були понесені під час виконання цих повноважень (зокрема, транспортні витрати, витрати на канцелярію, інше.). Статтею 12 КУзПБ передбачено, що арбітражний керуючий може залучати для забезпечення виконання своїх повноважень на договірних засадах інших осіб та спеціалізовані організації з оплатою їхньої діяльності за рахунок боржника, якщо інше не встановлено цим Кодексом чи угодою з кредиторами. При цьому, залучаючи інших осіб, арбітражний керуючий повинен довести те, що він сам не може виконати роботи для виконання яких він планує залучити таких осіб. Колегія суддів наголошує, що приписами тієї ж ст. 12 КУзПБ передбачено, що арбітражний керуючий не може доручати іншим особам виконання покладених особисто на нього обов`язків. Відповідно, як Господарським процесуальним кодексом України, так і Кодексом України з питань банкрутства не передбачено компенсацію арбітражному керуючому витрат у випадку залучення адвоката з метою представництва інтересів боржника від імені арбітражного керуючого під час розгляду питань, які входять до компетенції безпосередньо арбітражного керуючого. Колегія суддів звертає увагу, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доход (подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.01.2022 у справі №911/2737/17, від 01.006.2023 у справі № 924/1351/20 (924/214/22) та ін.). Під час реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий зобов`язаний діяти добросовісно, розсудливо та з метою, з якою ці права та обов`язки надано (покладено) (частина третя статті 12 КУзПБ). За змістом ухвали Господарського суду Харківської області від 24.10.2023, якою, зокрема, розглянуто скаргу АТ "Кредобанк" на дії арбітражного керуючого Корольова В.В., не підтверджується, що місцевим господарським судом прийнято рішення безпосередньо про цивільні права фізичної особи Корольова В.В . Так, відповідно до приписів ст. 10 КУзПБ арбітражний керуючий є суб`єктом публічного права, оскільки він призначається лише ухвалою суду та є незалежним в своїй професійної діяльності. Статтею 11 КУзПБ закріплені вимоги, які ставляться до арбітражного керуючого, крім іншого, арбітражним керуючим може бути громадянин України, який має вищу юридичну або економічну освіту другого (магістерського) рівня, загальний стаж роботи за фахом не менше трьох років або не менше одного року після отримання відповідної вищої освіти на керівних посадах, пройшов навчання та стажування протягом шести місяців у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства, володіє державною мовою та склав кваліфікаційний іспит. Відповідно, дана справа не є складною, питання, які ставив кредитор стосуються виключно виконання професійної діяльності керуючого реструктуризації, не є такими, що виходять за межі компетенції арбітражного керуючого. Отже, керуючим реструктуризації арбітражним керуючим Корольовим В.В. не доведено підставності та необхідності залучення до участі у даному апеляційному провадженні для надання правової допомоги адвоката. Враховуючи наведене, арбітражний керуючий відповідає за свою діяльність безпосередньо перед судом, як у першій інстанції так і в апеляційному і касаційному суді, а оскільки дане провадження стосується реалізації арбітражним керуючим обов`язків, які він не може делегувати іншій особі, в тому числі і адвокату, оскільки заява про відшкодування витрат на оплату адвоката за виконання обов`язків арбітражного керуючого не передбачена КзПБ. Щодо посилань апелянта на відсутність врахування практики Верховного Суду з аналогічних правовідносин в межах справи про банкрутство №910/18250/16 під час розгляду скарги кредитора на дії арбітражного керуючого, судова колегія зазначає таке. ЄСПЛ неодноразово зазначав, що формулювання законів не завжди чіткі. Тому їх тлумачення та застосування залежить від практики. І роль розгляду справ у судах полягає саме в тому, щоб позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справах «Кантоні проти Франції» від 11 листопада 1996 року (Cantoni v. France, заява № 17862/91, § 31, 32), «Вєренцов проти України» від 11 квітня 2013 року (Vyerentsov v. Ukraine, заява № 20372/11, § 65)). За приписами частини першої статті 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" основною функцією Верховного Суду як найвищого суду у системі судоустрою є забезпечення сталості та єдності судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом. Ухвалою Верховного Суду від 24.05.2023, на яку посилається апелянт, не було розглянуто справу № 910/18250/16 по суті, касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Аудиторська компанія "Гапоненко Роман і партнери" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.01.2023 у справі № 910/18250/16 було закрито. Підставою для закриття касаційного провадження стала обставин відсутності визначення частиною третьою статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства можливості касаційного оскарження додаткової постанови про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, ухваленої за результатом апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції. Тобто, Верховним Судом у справі №910/18250/16 не було надано остаточну правову позицію у відповідних правовідносинах. Разом з тим, Верховним Судом, в межах даної справі № 922/1048/22, було розглянуто касаційну скаргу арбітражного керуючого Корольова В.В. на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 04.10.2023 про відмову в ухваленні додаткової постанови у справі № 922/1048/22 Господарського суду Харківської області, за наслідками якого постановою від 19.12.2023 ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 04.10.2023 у справі №922/1048/22 залишено без змін. У відповідній постанові колегією суддів Верховного Суду було викладено правову позицію щодо можливості відшкодування витрат на надання професійної правничої допомоги в межах справи про неплатоспроможність боржника, яка була врахована під час вирішення даної справи. Таким чином, доводи скаржника про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваної ухвали не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає. За таких обставин, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга керуючого реструктуризацією Корольова Вадима Вячеславовича не підлягає задоволенню з підстав, викладених вище, а оскаржувана ухвала Господарського суду Харківської області від 28.03.2024 у справі №922/1048/22, яка відповідає вимогам статті 236 Господарського процесуального кодексу України, має бути залишена без змін. Керуючись статтями 13, 73, 74, 77, 86, 129, 240, 269, 270, п.1, ч.1 ст.275, ст. 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу керуючого реструктуризацією Корольова Вадима Вячеславовича залишити без задоволення. Ухвалу Господарського суду Харківської області від 28.03.2024 у справі №922/1048/22 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови складено 01.07.2024. Головуючий суддя В.В. Лакіза Суддя Н.О. Мартюхіна Суддя В.О. Фоміна

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»