Постанова 4817 № 607/10650/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 607/10650/24Головуючий у 1-й інстанції Черніцька І.М. Провадження № 33/817/476/24 Доповідач - Тиха І.М. Категорія - ч.1 ст.173-2 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 01 липня 2024 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Тиха І.М. за участю ОСОБА_1 та його представника адвоката Череватого П.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 адвоката Череватого П.М. на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 червня 2024 року щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,- ВСТАНОВИЛА: Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 605 грн. 60 коп. судового збору. Згідно із постановою суду, 09 травня 2024 року о 19 год 10 хв. громадянин ОСОБА_1 , перебуваючи по АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї колишньої дружини ОСОБА_2 домашнє насильство психологічного та фізичного характеру, в ході якого висловлював в її сторону словесні образи, погрози, штовхав та шарпав її за одяг, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному та фізичному здоров`ю потерпілої. В апеляційній скарзі адвокат Череватий П.М. в інтересах ОСОБА_1 просить постанову суду скасувати та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Вказує, що матеріали справи не містять доказів спричинення потерпілій будь-яких тілесних ушкоджень , а також будь-яких інших додаткових доказів (пояснення свідків, відеозаписів тощо), які б підтверджували пояснення потерпілої та спростовували пояснення ОСОБА_1 , тому вважає що поза розумним сумнівом не доведено того що останній вчинив домашнє насильство. Звертає увагу на те, що сторони по справі є колишнім подружжям, яке перебуває у неприязних відносинах тривалий проміжок часу. Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його представника - адвоката Череватого П.М., які підтримали скаргу з викладених у ній мотивів, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступних висновків. Згідно статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно із ст. 251 КупАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Відповідно до ст. 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Вищезазначених вимог судом першої інстанції було дотримано в повній мірі. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (далі - Закону) домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Пунктом 14 статті 1 вказаного Закону передбачено, що психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи. Пунктом 17 статті 1 вищенаведеного Закону передбачено, що фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру. Відповідно до п. 2 ч. 2 дія закону про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на колишнє подружжя. Суд першої інстанції свій висновок про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП обґрунтував наступними доказами: - протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №224869 від 09 травня 2024 року, з якого вбачається те, що 09 травня 2024 року о 19 год 10 хв. громадянин ОСОБА_1 , перебуваючи по АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї колишньої дружини ОСОБА_2 домашнє насильство психологічного та фізичного характеру, в ході якого висловлював в її сторону словесні образи, погрози, штовхав та шарпав її за одяг, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному та фізичному здоров`ю потерпілої; - протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 09 травня 2024 року, згідно з яким ОСОБА_2 повідомила працівникам поліції, що 09 травня 2024 року о 19 год 20 хв. по АДРЕСА_1 громадянин ОСОБА_1 вчинив стосовно неї домашнє насильство психологічного та фізичного характеру, а саме словесно ображав та принижував її, погрожував, шарпав за одяг та штовхав; - письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 09 травня 2024 року, згідно з якими остання повідомила, що 09 травня 2024 року о 19 год 10 хв. по АДРЕСА_1 її колишній чоловік ОСОБА_1 почав безпричинно кричати на неї, словесно ображав її, погрожував, схопив за одежу та штовхнув. Вказаними діями ОСОБА_1 вчинив стосовно неї домашнє насильство психологічного та фізичного характеру; - формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 09 травня 2024 року; - рапортом інспектора чергового Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області Ліхачевського І.Т. від 09.05.2024 року. В сукупності ці докази підтверджують факт здійснення ОСОБА_2 домашнього насильства, тобто умисне вчинення дій психологічного та фізичного характеру, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному чи фізичному здоров`ю потерпілої ОСОБА_1 , що тягне за собою відповідальність за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Крім того, апеляційний суд приймає до уваги те, що відносно ОСОБА_2 09 травня 2024 р. був складений терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії АА №331664, в якому зазначено, що 09 травня 2024 року, близько о 15:00 год., находячись за адресою АДРЕСА_1 ОСОБА_2 вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно колишньої дружини ОСОБА_1 , а саме словесно ображав, погрожував, шарпав за одяг, штовхав. Вказаний терміновий заборонний припис стосовно кривдника ОСОБА_1 підписав. Крім цього, у судовому засіданні він пояснив, що не оскаржував вказаний терміновий заборонний припис стосовно кривдника. Наявність неприязних відносин у ОСОБА_2 з колишньою дружиною ОСОБА_1 не спростовує факту вчинення ним домашнього насильства щодо колишньої дружини. З огляду на викладене, постанову місцевого суду щодо ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП слід залишити без змін, а апеляційну скаргу його представника - без задоволення. На підставі наведеного, керуючись ст. 294 КУпАП, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Череватого П.М. залишити без задоволення, а постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 червня 2024 року щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,- без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя