Постанова 4852 № 340/7094/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 27 червня 2024 року м. Дніпросправа № 340/7094/23 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач), суддів: Головко О.В., Суховарова А.В., розглянувши в письмовому провадженні в м. Дніпрі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2023 року (суддя Казанчук Г.П.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, а також зобов`язання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, в якому просить: визнати протиправним рішення №110550001164 від 27.02.2023 Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про відмову у призначенні з 21.11.2022 ОСОБА_1 пільгової пенсії за віком за Списком №l згідно п.а ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням Рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020 та його скасувати; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №l згідно п.а ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» періоди роботи у: ТОВ «Гірничо-транспортна компанія» з 10.01.2000 по 02.03.2004 (4 роки 1 місяць 22 дні) водієм автомобіля на вивезення породи і руди; ПрАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» за періоди роботи з 07.08.2008 по 26.03.2010 водієм великовантажного автомобіля в кар`єрі технологічної колони №l з 27.03.2010 по 04.09.2012 у гірничотранспортному цеху№2 водієм автотранспортних засобів в кар`єрі технологічної колони автомобілів №1, які загалом за вищевказані періоди складають 3 роки 6 міс 8 днів; у ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" водієм автотранспортних засобів, зайнятим на вивезенні гірничої маси в технологічному процесі кар`єра №№2,3 повний робочий день в кар`єрах глибиною 150 м і глибше з 04.01.2017 по 22.11.2022, який складає 5 років 5 місяців 26 днів. До пільгового стажу за Списком №2 згідно п.б ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» періоди роботи у: ПП «Восход» водієм автомобілю БелА3 (розробка шлакових відвалів доменних цехів ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" в період з 15.05.2007 по 12.06.2008 (1 рік 29 днів), ТОВ «Граніт Групп» водієм автотранспортних засобів автомобіля БілА3 до гірничої дільниці №2 з 03.02.2014 по 02.04.2014 (2 місяці). До загального страхового стажу: періоди роботи, які складають 4 роки 7 місяців 3 дні за періоди роботи: з 25.06.1989 по 21.11.1990, 30.01.1993 по 14.09.1995, з 15.09. 1995 по 31.12.1996, з 01.01.1997 по 13.09.1999 скотником, різноробочим, обліковцем, водієм у Колективному сільськогосподарському підприємстві «Новоградівське» Бобринецького району Кіровоградської області за 1989 - й рік - 156 днів, 1990 - й рік - 55 днів, 1993 - й рік - 102 дні, 1994 - й рік - 258 днів, 1995 - й рік - 328 днів, 1996 - й рік - 283 дні, 1997 - й рік - 225 днів, 1998 - й рік - 260 днів, 1999 - й рік - 6 днів; період з 22.11.1990 по 14.11.1992 (1 рік 11 місяців 24 дні) проходження строкової військової служби у Радянській армії; період перебування з 25.09.2012 по 22.06.2013 (8 місяців 29 днів) у Криворізькому міському центрі зайнятості як отримувач допомоги по безробіттю відповідно до п. 1 ст.23 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»; період роботи з 23.12.2016 по 03.01.2017 (12 днів) водієм автотранспортних засобів (БілА3) виробництво, Автоколонка №1 (кар`єрні автомобілі, зайнятий на транспортуванні гірничої маси, зайнятий на транспортуванні гірничої маси в технологічному процесі кар`єра ) у ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області з 21.11.2022 року призначити ОСОБА_1 пільгову пенсію за віком за Списком №1 згідно п.а ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням Рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області з 21.11.2022 нарахувати та виплачувати ОСОБА_1 пільгову пенсію за віком за Списком №1 згідно п.а ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням Рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ГУ ПФУ в Волинській області протиправно відмовила у призначенні пільгової пенсії позивачу, з огляду на те, що період роботи позивача на посадах за Списком №1 підтверджується як записами у трудовій книжці так і довідками про підтвердження пільгового стажу. При цьому, представник позивача вказує, що у спірному рішенні взагалі не вказано про наявність у позивача пільгового стажу за Списком № 2, хоча наявні усі необхідні докази роботи позивачем на посадах, які відносяться до Списку №2. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2023 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області №110550001164 від 27.02.2023 про відмову у призначенні пенсії. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Волинській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії, зарахувавши до періодів роботи, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах: періоди роботи з 10.01.2000 по 02.03.2004; період роботи згідно довідки №487/2 від 31.10.2022 (з 07.08.2008 по 26.03.2010 та з 27.03.2010 по 04.09.2012); період роботи згідно довідки №41 від 01.11.2022 (з 15.05.2007 по 12.06.2008). У задоволенні решти позовних вимоги відмовлено. Позивачем на вказане рішення суду першої інстанції подана апеляційна скарга в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду в частині: зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення з 21.11.2022 пільгової пенсії за віком за Списком №1 від 20.02.2023 року: відмови у зобов`язанні Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області зарахувати ОСОБА_1 до Списку №1 періоди роботи у ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» водієм автотранспортних засобів, зайнятим на вивезенні гірничої маси в технологічному процесі кар`єра №№2,3 повний робочий день в кар`єрах глибиною 150 м. і глибше з 04.01.2017 по 22.11.2022, який складає 5 років 5 місяців 26 днів; відмови у зобов`язанні Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області зарахувати ОСОБА_1 до Списку №2 періоди роботи у ТОВ «Граніт Групп» водієм автотранспортних засобів автомобіля БілАЗ до гірничої дільниці №2 з 03.02.2014 по 02.04.2014 ( 2 місяці); в частині відмови у зобов`язанні Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області призначити ОСОБА_1 з 21.11.2022 у пільгової пенсії за віком за Списком №1 згідно п. а ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням Рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020 та відмови у зобов`язанні Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області нарахувати та виплачувати ОСОБА_1 з 21.11.2022 пільгову пенсію за віком за Списком №1 та ухвалити в цій частині нове рішення, яким: зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області з 21.11.2022 призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пільгову пенсію за віком за Списком №1 згідно п. а ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням Рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23,01.2020 року; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області з 21.11.2022 нарахувати та виплачувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пільгову пенсію за віком за Списком №1 згідно п. а ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням Рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області зарахувати ОСОБА_1 до Списку №1 періоди роботи у ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» водієм автотранспортних засобів, зайнятим на вивезенні гірничої маси в технологічному процесі кар`єра №№2,3 повний робочий день в кар`єрах глибиною 150 м. і глибше з 04.01.2017 по 22.11.2022, який складає 5 років 5 місяців 26 днів; змінити рішення суду в частині не зазначення ним при зарахуванні ОСОБА_1 до якого саме пільгового стажу зараховані судом періоди роботи (до Списку №1 чи до Списку №2), а саме: викласти нижче зазначену частину резолютивного рішення наступним чином: зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області зарахувати ОСОБА_1 до періодів роботи, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №1 згідно п. а ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» періоди роботи у: ТОВ «Гірничо-транспортна компанія» з 10.01.2000 по 02.03.2004 (4 роки 1 місяць 22 дні) водієм автомобіля з вивезення породи; ПрАТ «ПІВНІЧНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» з 07.08.2008 по 26.03.2010 водієм великовантажного автомобіля в кар`єрі технологічної колони №1 та з 27.03.2010 по 04.09.2012 у гірничотранспортному цеху №2 водієм автотранспортних засобів в кар`єрі технологічної колони автомобілів №1, які загалом за вищевказані періоди складають 3 роки 6 міс. 8 днів згідно довідки №487/2 від 31.10.2022; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області зарахувати ОСОБА_1 до періодів роботи, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2 згідно п. б ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» періоди роботи у: ПП «Восход» водієм автомобілю БелАЗ (розробка шлакових відвалів доменних цехів ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг») з 15.05.2007 по 12.06.2008 (1 рік 29 днів) період роботи згідно довідки №41 від 01.11.2022. В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2023 року у справі №340/7094/23 залишити без змін. В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач вказує на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи внаслідок залишення без уваги доводів, викладених у позовній заяві. Відповідно до вимог статті 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження. Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків. Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , звернувся до Головного управління ПФУ в Кіровоградській області із заявою про призначення пенсії. Рішенням ГУ ПФУ в Волинській області про відмову у призначенні пенсії від 27.02.2023 року №110550001164 відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пільгової пенсії за віком на пільгових умовах згідно статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне соціальне страхування» за Списком №1 у зв`язку із відсутністю необхідного пільгового стажу. Страховий стаж складає 28 років 11 місяців 17 днів, пільговий стаж 5 років 6 місяців 4 дні. До страхового стажу згідно поданих документів не зараховано період роботи за записами в трудовій книжці з 10.01.2000 по 02.03.2004, оскільки відсутня посада відповідальної особи та наказ на звільнення від 02.03.2004. До пільгового стажу не враховано періоди роботи згідно довідки №487/2 від 31.10.2022, оскільки довідки мають бути підписані керівником підприємства, головним бухгалтером та начальником відділу кадрів або надана довіреність. Період роботи згідно довідки № 41 від 01.11.2022, оскільки пільгова довідка не відповідає додатку №5 постанови КМУ від 12.08.1993 №637 відсутня інформації про перебування у відпусках без збереження заробітної плати та у простоях, відсутнє посилання на ст.

114. Пільговий стаж буде переглянутий після надходження акту зустрічної перевірки (далі спірне рішення, а.с.29). Отже правомірність та законність рішення про відмову у призначенні пенсії є предметом даного спору, який передано на вирішення адміністративного суду. Вважаючи вказані дії відповідачів протиправними, позивач звернувся до суду за захистом порушеного права на належне пенсійне забезпечення. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне. Відповідно до частини 1 стаття 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Відповідні положення містить і Постанова Кабінету Міністрів України №637 від 1.08.1993, якою затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637). Згідно з п. 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Пунктом 3 зазначеного Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. Аналіз наведених правових положень свідчить про те, що основним документом, який підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Щодо зарахування позивачу періодів роботи з 10.01.2000 по 02.03.2004 у ТОВ «Гірничо-транспортна компанія» на посаді водія автомобіля з вивезення породи до пільгового стажу, судом встановлено, що на момент внесення у трудову книжку позивача від 10.01.20000 НОМЕР_1 спірних записів діяла Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників затверджена наказом Міністерство праці України, Міністерство юстиції України, Міністерством соціального захисту населення України №58 від 29.07.1993. Підпунктом 1.1 Інструкції №58 встановлено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п`ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню. Підпунктом 2.4 Інструкції №58 визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Таким чином законодавцем покладено обов`язок ведення трудових книжок на адміністрацію підприємств, тому її не належне ведення не може позбавити позивача права на включення спірного періоду роботи до його страхового стажу і на отримання пенсії з його врахуванням. Крім того, відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, тому, власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на її особисті права. Працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист. Аналогічні позиції висловлені Верховним Судом у постанові від 06.02.2018 у справі №677/277/17, у постанові від 21.02.2018 у справі №687/975/17. Отже підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання всіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Як вірно зазначив суд першої інстанції, відповідач не врахував, що не всі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідній роботі, а не правильність записів у трудовій книжці. Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду, що період роботи з 10.01.2000 по 02.03.2004 у ТОВ «Гірничо-транспортна компанія» на посаді водія автомобіля з вивезення породи необхідно зарахувати до пільгового стажу позивача. Щодо доводів про не зарахування до пільгового стажу згідно довідки №487/2 від 31.10.2022 року, оскільки вона має бути підписана керівником підприємства, головним бухгалтером та начальником відділу кадрів або надана довіреність. У довідці про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 31.10.2022 №487/2, виданої ПАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» вказано, що ОСОБА_1 працював у виробництві гірничі роботи, що передбачено Списком №1 розділом 1 підрозділом 3 поз.1.3-1, з 07.08.2008 року по 26.03.2010 року водієм великовантажного автомобіля в кар`єрі технологічної колони автомобілів №1, гірничотранспортного цеху №2; з 27.03.2010 по 04.09.2012 водієм автотранспортних засобів в кар`єрі технологічної колони автомобілів №1 гірничотранспотного цеху №2. Вказана довідка підписана директором з персоналу та соціальних питань, фінансовим директором та начальником відділу найму навчання та розвитку персоналу (а.с.22). Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду, що доводи пенсійного органу про те, що довідка не підписана керівником підприємства, головним бухгалтером та начальником відділу кадрів є неспроможними, з огляду на те, що зміна структури підприємства із фактичною заміною назв посад, жодним чином не може нівелювати зміст цією довідки. Крім того, колегія суддів зазначає, що періоди роботи позивача визначені у спірній довідці, підтверджені записами трудової книжки від 10.01.20000 НОМЕР_1 , про що свідчать відповідні записи. Щодо доводів про не зарахування до пільгового стажу згідно довідки №41 від 01.11.2022, оскільки пільгова довідка не відповідає додатку №5 постанови КМУ від 12.08.1993 №637 через відсутність посилання про перебування у відпустках без збереження заробітної плати та у простоях та відсутнє посилання на ст.114. Колегія суддів, досліджуючи зміст довідки №41 від 01.11.2022 зазначає, що вона містить усі необхідні відомості, які визначені у Додатку №5 постанови КМУ від 12.08.1993 №637. У довідці ПП «Восход» про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 01.11.2022 № 41 вказано про те, що ОСОБА_1 працював повний робочий день на ПП «Восход» на дільниці №2 водієм автомобіля БелАз в період з 15.05.2007 (наказ про прийняття №562 від 14.05.2007) до 12.06.2008 (наказ про звільнення №745 від 12.06.2008). Згідно постанови КМУ №36 від 16.01.2003 для призначення пенсії за віком на пільгових умовах, застосовується Список №2 (а.с.31). Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду, що, у вказаній довідці є уся інформація, яка має бути у довідці згідно Додатку 5 Постанови КМУ від 12.08.1993 №367, а відтак посилання на відсутність у довідці посилання на ст.114 є самовільним трактуванням пенсійного органу змісту Постанови КМУ від 12.08.1993 №367, яке йде в розріз змісту права. Крім того, такі періоди роботи позивача визначені у спірній довідці, підтверджені записами трудової книжки від 10.01.20000 НОМЕР_1 , про що свідчать відповідні записи. З огляду на встановлені судом обставини та докази, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідачем неправомірно відмовлено у зарахуванні спірних періодів роботи позивача до пільгового стажу згідно трудової книжки, тому рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області №110550001164 від 27.02.2023 про відмову у призначенні пенсії є протиправним та підлягає скасуванню. Щодо доводів про не зарахування до пільгового стажу періодів інших періодів, які зазначені в позові та апеляційній скарзі, то суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку в частині відмови у задоволені позовних вимог в цій частині, оскільки спірне рішення взагалі не містить інформації про зарахування чи не зарахування таких періодів. Суд, першої інстанції маючи намір здійснити перевірку доводів позивача, витребував у пенсійного фонду детальний обрахунок в розрізі календарних дат загального страхового стажу та пільгового стажу, які не були враховані позивачу в розрізі причин не врахування, проте, відповідач вказаної вимоги суду не виконав, що унеможливлює надавати правовий аналіз доводам представника позивача, з огляду на відсутність інформації про неврахування цих періодів до пільгового стажу. А відтак, правовий аналіз наданий спірному рішенню саме за його змістом. Стосовно доводів апеляційної скарги про зобов`язання призначити пенсію, колегія зазначає наступне. Обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У п. 145 рішення від 15.11.1996 у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, спосіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 05.04.2000 (заява №38722/02)). «Ефективний засіб правого захисту» в розумінні ст. 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі. Дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають у застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень. У більш звуженому розумінні дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчиняти конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними). Так, обрахунок страхового та пільгового стажу, призначення пенсії є дискреційними повноваженнями пенсійного органу. Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем. Отже, вимоги позивача щодо зобов`язання відповідача саме призначити пенсію за віком на пільгових умовах не підлягають задоволенню, оскільки на даній стадії вони є передчасними і призведуть до втручання в дискреційні повноваження відповідачів щодо обчислення сумарного стажу роботи, зокрема пільгового, для призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №№ 1,

2. Колегія суддів звертає увагу, що судом не обчислюється дійсний загальний та спеціальний стаж позивача, оскільки суд, виходячи з положень ч. 1 ст. 124 Конституції України, виконує виключно функцію правосуддя і є органом судової гілки влади, не має право перебирати на себе повноваження, виконання яких покладено на органи виконавчої влади, до якої відноситься відповідач, який і повинен вирішити питання щодо призначення чи відмови у призначенні пенсії позивачу, у зв`язку з чим відсутні підстави для зобов`язання відповідача призначити пенсію позивачу за віком на пільгових умовах. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.03.2018 у справі №754/14898/15-а. Відтак, з урахуванням вищевикладеного суд може лише зобов`язати пенсійний орган повторно розглянути заяву про призначення пенсії, вказавши на виявлені порушення, допущені під час розгляду заяви позивача, а тому, колегія суддів вважає, що з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача, суд першої інстанції обґрунтовано вказав, що позбавлений можливості зобов`язати відповідача призначити позивачу пенсію відповідно до норм Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки здійснення розрахунку страхового стажу входить до безпосередньої компетенції органу Пенсійного фонду України. Зважаючи на наведене, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції відносно того, що позовні вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Волинській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії на пільгових умовах. Досліджуючи зміст апеляційної скарги позивача, колегією суддів встановлено, що позивач просить змінити рішення суду першої інстанції в частині визначення в резолютивній частині періодів які підлягають зарахуванню за відповідним списком призначення та із зазначенням спірних періодів відповідно до записів у трудовій книжці. Отже, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги позивача частково знайшли своє підтвердження під час перегляду даної справи в суді апеляційної інстанції та оскаржуване рішення слід змінити в резолютивній частині рішення, шляхом визначення періодів роботи та визначення які саме періоди підлягають зарахуванню за Списком 1 та Списком №

2. Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. У відповідності до ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. За вказаних обставин, колегія суддів дійшла висновку, що наявні підстави для зміни резолютивної частини оскаржуваного рішення. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Змінити абзац 3 резолютивної частини рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2023 року, виклавши його у наступній редакції: Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Волинській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 20 лютого 2023 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № № 1, 2 відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши до пільгового стажу ОСОБА_1 : за Списком № 1 періоди роботи з 10.01.2000 по 02.03.2004 у ТОВ «Гірничо-транспортна компанія» з водієм автомобіля на вивезення породи і руди, з 07.08.2008 по 26.03.2010 у ПрАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» водієм великовантажного автомобіля в кар`єрі технологічної колони №l, з 27.03.2010 по 04.09.2012 ПрАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» у гірничотранспортному цеху №2 водієм автотранспортних засобів в кар`єрі технологічної колони автомобілів №1; за Списком № 2 періоди роботі з 15.05.2007 по 12.06.2008 ПП «Восход» водієм автомобілю БелА3. В іншій частині рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2023 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України. Головуючий - суддя Т.І. Ясенова суддя О.В. Головко суддя А.В. Суховаров