Постанова 4852 № 182/1646/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 27 червня 2024 року м. Дніпросправа № 182/1646/23 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач), суддів: Суховарова А.В., Головко О.В., розглянувши в письмовому провадженні в м. Дніпрі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 лютого 2024 року (суддя Кобеляцька - Шаховал І.О.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулась до суду із адміністративним позовом до Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради, в якому просить: визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення від 04.04.2023, серії 1ДІ № 26483, до повідомлення, серії ІД № 01157457, винесену Головним спеціалістом-інспектором з паркування відділу контролю за безпекою дорожнього руху інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Міхалевичем Русланом Євгеновичем та провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні неї закрити; визнати протиправною та скасувати Постанову про накладення адміністративного стягнення від 04.04.2023, серії 1ДІ № 26478, до повідомлення, серії ІД № 01145778, винесену заступником начальника відділу контролю за безпекою дорожнього руху інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Буровим Акімом Олександровичем, та провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні неї закрити. А також стягнути з Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради на свою користь моральну шкоду в розмірі 10 000 грн. 00 коп. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постановою про накладення адміністративного стягнення від 04.04.2023 серії 1ДІ № 26483, до повідомлення, серії ІД № 01157457, винесеною Головним спеціалістом-інспектором з паркування відділу контролю за безпекою дорожнього руху інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Міхалевичем Русланом Євгеновичем, її як керівника адвокатського бюро «Альона Забара» було визнано винною в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.152-1 КУпАП, та накладено штраф в розмірі 360 (триста шістдесят) гривень. Постановою про накладення адміністративного стягнення від 04.04.2023, серії 1ДІ № 26478, до повідомлення, серії ІД № 01145778, винесеною заступником начальника відділу контролю за безпекою дорожнього руху інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Буровим Акімом Олександровичем, її як керівника адвокатського бюро «Альона Забара» було визнано винною в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.152-1 КУпАП, та накладено штраф в розмірі 360 (триста шістдесят) гривень. Вважає вказані Постанови незаконними та необґрунтованими, а тому просить їх скасування з нижченаведених підстав. Як вбачається з Постанови № 1, яка була винесена Головним спеціалістом-інспектором з паркування відділу контролю за безпекою дорожнього руху інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради ОСОБА_2 , 25 березня 2023 року транспортним засобом Hyundai Getz р.н НОМЕР_1 здійснено користування майданчиком для платного паркування, що знаходиться за адресою: м.Дніпро, Д1008, вул.Воскресенська (вул.Леніна), в районі буд.3-13, з не оплатою вартості послуг з користування майданчиком для платного користування транспортних засобів більш, як 10 хвилин користування майданчиком для платного користування. В результаті розгляду справи про адміністративне правопорушення, її було визнано винною в скоєнні адміністративного правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 360 грн. Постанову № 1 було розглянуто за її відсутності, а сама Постанова № 1 надіслана їй лише у відповідь на адвокатський запит ОСОБА_3 та була отримана нею лише 06.04.2023 року. Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Згідно з п.1 ст.247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів. Відповідно до ч.1 ст.280 КУпАП, орган (посадова особа), при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-4 цього Кодексу. Всупереч вимогам вказаної норми, Постанова №1 винесена за відсутності доказів вчинення з її боку відповідного правопорушення, без встановлення її вини, без встановлення обставин, що обтяжують або пом`якшують правопорушення, а тому Постанова є незаконною. Так, 25.03.2023 вона залишила автомобіль по вулиці Воскресенська, в районі буд.3-13 з оплатою за паркування через систему платежів «UNIP», яка забезпечує проведення оплати на користь оператора паркування ТОВ «ПАРКТ СЕРВІС ГРУППЕ» та в цей день з її рахунку були списані кошти в розмірі 28,75 гривень за користування майданчиком для паркування протягом 1 години 55 хвилин. Вказане зумовлює прийти до висновку, що посадова особа Відповідача, яка виносила Постанову № 1, проігнорувала вимоги ст.280 КУпАП та, формально підійшовши до розгляду справи, не встановлюючи всіх обставин справи, за відсутності доказової бази, та, по своїй звичці, формального штампування постанов, не дивлячись на факти оплати, протиправно притягнула її до адміністративної відповідальності. З огляду на вказану обставину, така Постанова № 1 є абсолютно протиправною та такою, що ухвалена за відсутності законодавчих підстав, а, отже, підлягає скасуванню. Щодо складення Постанови № 2, за відсутності доказів встановлення відповідальної особи, як вбачається з оскаржуваної постанови, 08.03.2023, о 13 годині 15 хв., транспортним засобом Hyundai Getz, р.н НОМЕР_1 , здійснено користування майданчиком для платного паркування, що знаходиться за адресою: м.Дніпро, Д1158, вул.Володимира Мономаха (вул.Московська), в районі буд.6-8, з не оплатою вартості послуг з користування майданчиком для платного користування транспортних засобів більш, як 10 хвилин користування майданчиком для платного користування, чим порушено вимоги абз.2 п.26 Правил паркування транспортних засобів, затверджених Постановою КМУ від 03.12.2009 № 1342. Постанову № 2 було розглянуто за її відсутності і Постанова № 2 була надіслана їй лише у відповідь на адвокатський запит ОСОБА_3 та була отримана нею 06.04.2023. Як видно з самої постанови, автомобіль марки Hyundai Getz, р.н НОМЕР_1 , належить на праві приватної власності юридичній особі Адвокатське бюро «Альони Забари», однак, постанову складено у відношенні неї, хоча жодного доказу, який підтверджує, що саме нею було допущено порушення правил паркування, постанова не містить. Разом з Постановою № 2, у відповідь на адвокатський запит, надано фото автомобіля за державним номером НОМЕР_1 , припаркованого по вул.Володимира Мономаха (вул.Московська), в районі буд.6-8. На зазначених фото матеріалах не зафіксовано, що в автомобілі знаходилась саме вона, та, що саме під її керуванням, було допущено порушення, яке їй інкримінується. Постанова про накладення адміністративного стягнення складена у відношенні керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб та на балансі якої перебуває транспортних засіб, а, оскільки жодних доказів, що саме вона перебувала та керувала вищезазначеним транспортом, у Відповідача немає, отже, вона не може бути притягнута до адміністративної відповідальності тільки на тій підставі, що вона є керівником юридичної особи, якій належить транспортний засіб. Також, постанова була складена без її участі, а тому висновок про вчинення з її боку адміністративного правопорушення, з огляду на те, що вона є керівником юридичної особи, є протиправним. Тому, враховуючи вищевикладене, вона змушена звернутись до суду та просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення від 04.04.2023, серії 1ДІ № 26483, до повідомлення, серії ІД № 01157457, винесену Головним спеціалістом-інспектором з паркування відділу контролю за безпекою дорожнього руху інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Міхалевичем Русланом Євгеновичем та провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні неї закрити. Визнати протиправною та скасувати Постанову про накладення адміністративного стягнення від 04.04.2023, серії 1ДІ № 26478, до повідомлення, серії ІД № 01145778, винесену заступником начальника відділу контролю за безпекою дорожнього руху інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Буровим Акімом Олександровичем, та провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні неї закрити. А також стягнути з Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради на свою користь моральну шкоду в розмірі 10 000 грн. 00 коп. Рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 лютого 2024 року у задоволенні позовних вимог відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та задовольнити позов. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що як видно з рішення, суд першої інстанції відмовив в позові з тих підстав, що на переконання суду на час винесення судом рішення у матеріалах справи постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відсутні. Натомість, до позовної заяви долучені: постанова про накладення адміністративного стягнення від 04.04.2023 серії 1ДІ №26483 до повідомлення серія ІД №01157457; постанова про накладення адміністративного стягнення від 04.04.2023 серії 1ДІ №26478 до повідомлення серія ІД №01145778. В тексті позовної заяви є посилання саме на вказані постанови, а не на повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності, як говориться в рішенні суду. В додатках до позову під номером 7 та 8 до позовної заяви зазначені постанова про накладення адміністративного стягнення від 04.04.2023 серії 1ДІ №26483 та постанова про накладення адміністративного стягнення від 04.04.2023 серії 1ДІ №26478. В позовній заяви сформована прохальна частина про скасування саме цих постанов. Жодні Акти про відсутність в додатках до позову вказаних постанов не складалось та на адресу позивачки не надсилались. Вказані постанови були долучені разом з позовною заявою через систему «Електронний суд» та наявні під номером 6-14 в додатках, завантажених через вказану систему. Вказані постанови є в матеріалах справи, а тому в суду були відсутні підстави вважати, що оскаржуються повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності, а не рішення про притягнення до адміністративної відповідальності. Щодо наявності підстав для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 04.04.2023 серії 1ІД №26483 до повідомлення серія ІД №01157457. Відповідно до постанови серії 1ІД №26483, яка була винесена 04 квітня 2023 року транспортним засобом Hyundai Getz р.н НОМЕР_1 здійснено користування майданчиком для платного паркування, що знаходиться за адресою м. Дніпро, Д1008, вул. Воскресенська, (вул. Леніна) в районі буд. 3-13 з неоплатою вартості послуг з користування майданчиком для платного користування транспортних засобів більш як 10 хвилин користування майданчиком для платного користування. У процесі розгляду адміністративної справи було встановлено, що автомобіль марки Hyundai Getz р.н НОМЕР_1 (далі автомобіль) належить на праві приватної власності юридичній особі Адвокатське бюро «Альони Забари». Користування автомобілем в цей день здійснювалось позивачкою, та в цей же день оплатила на користь оператора паркування ТОВ «ПАРКТ СЕРВІС ГРУППЕ» грошові кошти за користування майданчиком для паркування, та в цей день з рахунку скаржниці були списані кошти в розмірі 28,75 гривень за користування майданчиком для паркування протягом 1 години 55 хвилин. Квитанція про оплату долучена до позовної заяви та є в матеріалах справи. 04 квітня 2023 посадова особа відповідача, яка виносила постанову не дотрималась вимог, які передбачені ст. 280 КУпАП та не перевіривши факт оплати за користування майданчиком для паркування протиправно притягнула до адміністративної відповідальності та винесла постанову серії 1ІД №26483 у відношенні позивача, не встановлюючи всіх обставин справи. З огляду на вказану обставину, така постанова є абсолютно протиправною та такою, що ухвалена за відсутності законодавчих підстав, а отже підлягає скасуванню. Щодо наявності підстав для скасування постанови від 04.04.2023 серії 1ІД №26478 до повідомлення серія ІД №01145778. Відповідно до тексту постанови №2, 08.03.2023 о 13 годині 15 хв. транспортним засобом Hyundai Getz р.н НОМЕР_1 здійснено користування майданчиком для платного паркування, що знаходиться за адресою м. Дніпро, Д1158, вул. Володимира Мономаха, (вул. Московська) в районі буд. 6-8 з не оплатою вартості послуг з користування майданчиком для платного користування транспортних засобів більш як 10 хвилин користування майданчиком для платного користування, чим порушено вимоги абз. 2 п. 26 Правил паркування транспортних засобів, затверджених Постановою КМУ від 03.12.2009 №1342. Постанову серії 1ІД №26478 було розглянуто за відсутності позивача, та сама постанова була надіслана лише у відповідь на адвокатський запит ОСОБА_3 та була отримана позивачкою 06.04.2023. Відповідно до постанови серії 1ІД №26478 автомобіль марки Hyundai Getz р.н НОМЕР_1 належить на праві приватної власності юридичній особі Адвокатське бюро «Альони Забари». Постанову складено у відношенні позивача, хоча в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджую, що саме позивачкою було допущено порушення правил паркування. До постанови у відповідь на адвокатський запит долучено фотозйомку автомобіля за державним номером НОМЕР_1 , припаркованого по вул. Володимира Мономаха, (вул. Московська) в районі буд. 6-8., однак на даних фото відсутні будь-які докази, які свідчать, що саме під керуванням скаржницею було допущено порушення, яке інкримінується позивачці, оскільки автомобіль марки Hyundai Getz р.н НОМЕР_1 належить на праві приватної власності юридичній особі Адвокатське бюро «Альони Забари» за кермом даного автомобіля могла бути не тільки позивачка. Посадова особа, виносила постанову без участі позивачки, а тому висновок про вчинення з боку скаржника адміністративного правопорушення з огляду на те, що позивачка є керівницею юридичної особи є протиправним. У відзиві на апеляційну скаргу Інспекція з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Відповідно до вимог статті 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження. Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву, колегія суддів дійшла таких висновків. Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що підставою для звернення ОСОБА_1 з позовом стало безпідставне, на її думку, притягнення її до адміністративної відповідальності та, як наслідок, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 04.04.2023 року, серії 1ДІ № 26483, до повідомлення, серії ІД № 01157457, та постанови про накладення адміністративного стягнення від 04.04.2023 року, серії 1ДІ № 26478, до повідомлення, серії ІД № 01145778, про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.152-1 КУпАП. Не погодившись з вказаними постановами, позивачка оскаржила їх до суду. Надаючи оцінку спірним відносинам, суд апеляційної інстанції зазначає таке. Частиною 1 статті 152-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що порушення правил паркування транспортних засобів, у тому числі не оплата вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування за кожну добу користування, тягне за собою накладення штрафу в двадцятикратному розмірі від вартості однієї години послуги з користування тим майданчиком для платного паркування транспортних засобів, на якому знаходиться транспортний засіб у момент порушення. Приміткою статті 152-1 КУпАП вказано, що під не оплатою вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування слід розуміти не оплату вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування транспортних засобів більш як за 10 хвилин користування майданчиком для платного паркування транспортних засобів (крім майданчиків, обладнаних автоматичними в`їзними та виїзними терміналами, на яких оплата відбувається під час виїзду з майданчика). Організація та порядок паркування транспортних засобів на вулицях і дорогах населених пунктів регламентуються Правилами паркування транспортних засобів, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1342 (далі Правила). Дія цих Правил поширюється на осіб, які розміщують транспортні засоби на майданчиках для паркування, а також на суб`єктів господарювання, які утримують такі майданчики. Суб`єкти господарювання - балансоутримувачі майданчиків для паркування транспортних засобів державної та комунальної форми власності визначаються відповідно до Закону України «Про благоустрій населених пунктів» (п. 2). Пунктом 6 Правил визначено, що контроль за виконанням цих Правил здійснює уповноважений підрозділ Національної поліції у частині забезпечення безпеки дорожнього руху на майданчиках для паркування та посадові особи виконавчого органу сільської, селищної, міської ради у частині контролю за станом благоустрою та утримання майданчиків для паркування (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування). Контроль за виконанням цих Правил у частині стану утримання майданчиків для паркування здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Відповідно до п.п. 7, 8 Правил майданчики для паркування є об`єктами благоустрою і повинні відповідати нормам, нормативам, стандартам у сфері благоустрою населених пунктів. Розміщення майданчиків для паркування за окремими адресами здійснюється у встановленому порядку органами місцевого самоврядування за погодженням з уповноваженим підрозділом Національної поліції. Проектування, будівництво, реконструкція, ремонт та утримання майданчиків для паркування здійснюються з дотриманням вимог законодавства, державних будівельних норм, стандартів, технічних умов, інших нормативних документів та цих Правил (п. 11). За приписами п. 12 цих Правил майданчики для паркування обладнуються відповідно до вимог цих Правил і Правил дорожнього руху. Положеннями п. 13 Правил визначено, що відведені майданчики для паркування позначаються дорожніми знаками та суцільною синьою (блакитною) смугою на проїзній частині і на бордюрі, який відокремлює проїзну частину від пішохідної. Спеціально обладнані майданчики для паркування позначаються дорожніми знаками та розміткою (п. 15 Правил). Відповідно до Додатку 1 Правил дорожнього руху відведений майданчик для платного паркування позначається: інформаційно-вказівним знаком 5.38. «Місце для стоянки» або 5.39. «Зона стоянки», а також табличками до дорожнього знаку 7.14. «Платні послуги», 7.6.1.-7.6.5. «Спосіб поставлення транспортного засобу на стоянку». Згідно з п. п. 10.7.35. , 10.7.36. ДСТУ 4100-2002 «Знаки дорожні» знак 5.38. «Місце для стоянки» повинен застосовуватись для позначення в населених пунктах місць, а поза ними - майданчиків, спеціально відведених для стоянки транспортних засобів. Знак 5.39. «Зона стоянки» повинен застосовуватись для позначення початку, де дозволяється стоянка на проїзній частині або проїзній частині та тротуарі. Знак 5.39. з однією з табличок 7.6.1.- 7.6.5. повинен застосовуватись для позначення способу поставлення автомобіля. Згідно п. 10.9.18. ДСТУ 4100-2002 «Знаки дорожні» табличка 7.14. «Платні послуги» повинна застосовуватись із знаками 5.38. або 5.39. для позначення стоянкових майданчиків, розташованих за межами проїзної частини, а також для позначення спеціально збудованих «карманів» для стоянки транспортних засобів на проїзній частині дороги, на яких беруть платню за стоянку. Крім того, відведені майданчики для платного паркування повинні обов`язково бути обладнані паркувальними автоматами, платіжними пристроями та/або інформаційними знаками про способи та порядок оплати вартості послуг з користування майданчиками для платного паркування (п. 14 Правил). Згідно з п. 21 цих Правил на майданчиках для платного паркування у доступному для ознайомлення користувачів місці розміщується інформація про: - оператора (найменування, адреса, контактні телефони); - вартість послуг з користування майданчиками для платного паркування, спосіб оплати. Зазначена інформація надається відповідно до законодавства про мови, а також у разі потреби розміщується її переклад на англійську мову. Відповідно до пункту 26 Правил користувач зобов`язаний: поставити транспортний засіб на місце для паркування відповідно до дорожньої розмітки та дорожніх знаків, а також з дотриманням вимог цих Правил і Правил дорожнього руху; сплатити вартість послуг з користування майданчиками для платного паркування; розмістити на час паркування на майданчиках для паркування, на яких не запроваджено автоматизовану систему, під лобовим склом транспортного засобу документ про оплату вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування у спосіб, що забезпечує його видимість для перевірки. Суб`єктом правопорушення, передбаченого частинами першою і другою цієї статті 152-1 КУпАП, є особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення (момент паркування), а в разі фіксації зазначеного правопорушення в режимі фотозйомки (відеозапису) - відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України. У разі внесення змін до постанови про накладання адміністративного стягнення з підстав, встановлених абзацом третім частини першої статті 279-3 цього Кодексу, суб`єктом правопорушення може бути особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, зафіксованого в режимі фотозйомки (відеозапису). В частині 1 статті 14-2 КУпАП вказано, що адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку або відеозапис та функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи. Приміткою статті 14-2 КУпАП зазначено, що режим фотозйомки (відеозапису) передбачає здійснення уповноваженою посадовою особою фото/відеофіксації обставин порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів, а саме: дати, часу (моменту), місця розташування транспортного засобу по відношенню до нерухомих об`єктів та/або географічних координат, інших ознак наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу. Частиною 1 статті 279-1 КУпАП передбачено, що у разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі або якщо порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу. Якщо адміністративне правопорушення, передбачене частинами першою, третьою статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки), частинами першою, другою статті 152-1 цього Кодексу, зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування зобов`язані розмістити на лобовому склі транспортного засобу копію постанови про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення) або повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості не дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення). Відповідно до частини 3 статті 219 КУпАП від імені виконавчих комітетів (а у населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчих органів, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою і третьою статті 122, частинами першою і другою статті 152-1 цього Кодексу, і накладати адміністративні стягнення мають право уповноважені виконавчим комітетом (виконавчим органом) сільської, селищної, міської ради посадові особи виконавчих органів сільської, селищної, міської ради - інспектори з паркування. Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Щодо постанови про накладення адміністративного стягнення серії 1ДІ №26483 від 04.04.2023. Обставина вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною першою статті 152-1 КУпАП, підтверджується доказовою базою по адміністративному правопорушенню (фото-матеріалами) (а.с. 100, 103), з яких встановлено, що 25 березня 2023 року 13 год 29 хв транспортним засобом Hyundai Getz р.н НОМЕР_1 здійснено користування майданчиком для платного паркування, що знаходиться за адресою м. Дніпро. Д1008 вул. Воскресенська (вул. Леніна) в районі буд. №3-13, з не оплатою вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування транспортних засобів більш як за 10 хвилин користування майданчиком для платного паркування (місце вчинення адміністративного правопорушення, суть та обставини адміністративного правопорушення) чим порушено вимоги абз. 2 п. 26 Правил паркування транспортних засобів, затверджених постановою КМУ від 03.12.2009 №1342, які суд вважає належними та допустимими доказами на підтвердження вчинення позивачкою правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 152-1 КУпАП. Згідно інформації від ТОВ «ПАРКТ СЕРВІС ГРУППЕ» про обладнання майданчика для платного паркування транспортних засобів за адресою: Д1008, вул. Воскресенська (вул. Леніна), в районі буд. 3-13 в м. Дніпрі, згідно з якої встановлено та підключено до автоматизованої системи контролю оплати вартості послуг з паркування - 1 паркувальний автомат, майданчик для паркування транспортних засобів за адресою: м. Дніпро, вул. Воскресенська (вул. Леніна), в районі буд. 3-13 обладнано до вимог чинного законодавства, для підтвердження чого надається: ат приймання передачі на 1 арк.; акт введення в експлуатацію на 1 арк.; лист погодження схеми організації дорожнього руху на 1 арк.; погоджена схема організації дорожнього руху майданчика для паркування на 1 арк. Згідно із схемою ( а.с. 60) в зоні майданчику встановлений 5.39 «Зона стоянки», на момент облаштування майданчика, а також табличка 7.14 «Платні послуги», що підтверджує належне оформлення майданчику. Географічні координати 48.4662102, 35.0431177 підтверджують знаходження транспортного засобу Hyundai Getz р.н НОМЕР_1 , а саме на паркувальному майданчику за адресою Д1008, вул. Воскресенська (вул. Леніна), в районі буд. 3-13 в м. Дніпрі. На фотознімках відображено дату 25.03.2023, та час вчинення порушення: з 13:18:53 (13 год. 18 хв. 53 сек.) до 13:29:56 (13 год. 15 хв. 04 сек.). Відповідно до рішення Виконавчого комітету Дніпровської міської ради №254 від 18.02.2020 адреса: м. Дніпро, вул. Воскресенська (вул. Леніна), в районі буд. 3-13 внесена до Переліку спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у м. Дніпрі. Вказані обставини підтверджують факт облаштування майданчика для платного паркування на місці зупинки автомобіля позивачки. Так в апеляційній скарзі зазначено, що користування автомобілем 25.03.2023 здійснювалось позивачкою, та в цей же день оплатила на користь оператора паркування ТОВ «ПАРКТ СЕРВІС ГРУППЕ» грошові кошти за користування майданчиком для паркування, та в цей день з рахунку скаржниці були списані кошти в розмірі 28,75 гривень за користування майданчиком для паркування протягом 1 години 55 хвилин. Квитанція про оплату долучена до позовної заяви та є в матеріалах справи. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 19.06.2024 зобов`язано ОСОБА_1 у строк, протягом трьох днів з моменту отримання даної ухвали, надати до Третього апеляційного адміністративного суду: докази проведення оплати за паркування 25.03.2023 в розмірі 28,75 грн по вул. Воскресенській ( вул. Леніна) в районі буд. № 3-13, за користування майданчиком для паркування, оскільки такі відсутні в матеріалах справи. На виконання вимог ухвали, скаржницею надано докази проведення оплати за паркування 25.03.2023 в розмірі 28,75 грн по вул. Воскресенській ( вул. Леніна) в районі буд. № 3-13, за користування майданчиком для паркування. На підставі наданих доказів, колегією суддів встановлено, що позивачкою проведено оплату за паркування 25.03.2023 о 12:21 в розмірі 28,75 грн по вул. Воскресенській ( вул. Леніна) в районі буд. № 3-13, на рахунок отримувача ТОВ «ПАРКТ СЕРВІС ГРУППЕ» за паркування транспортного засобу Hyundai Getz р.н НОМЕР_1 , 1 час 55 хвилин. З огляду на те, що факт сплати вартості послуг з користування майданчиками для платного паркування підтверджено наданим позивачкою платіжним документом, з якого можливо ідентифікувати як транспортний засіб, так і час, місце та тривалість паркування, а отже збитки державі, суспільним інтересам або безпосередньо громадянам не завдані, тоді як визначений санкцією частини 1 статті 152-1 КУпАП штраф спрямований саме на компенсацію збитків, завданих не оплатою вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування. Будь-які відомості про те, що Інспекцією з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради при розгляді справи про порушення правил паркування за ознаками вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.152-1 КУпАП враховувалася вищевказана обставина, сторона відповідача суду не надала. На підставі встановленого колегія суддів вважає, що посадовою особою Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради при винесенні щодо ОСОБА_1 оскаржуваної постанови 1ДІ №26483 від 04.04.2023 не було враховано усіх обставин справи, а відтак не було належним чином з`ясовано чи було вчинено позивачем адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.152-1 КУпАП, тому наявні підстав для скасування постанови серії 1ДІ №26483 від 04.04.2023, яка не відповідає критеріям законності та обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень. Відтак, покликання скаржниці на відсутність у її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.152-1 КУпАП, підтверджуюся наявними у матеріалах справи доказами. Отже, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню. Щодо постанови про накладення адміністративного стягнення серії 1ДІ №26478 від 04.04.2023. Обставина вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною першою статті 152-1 КУпАП, підтверджується доказовою базою по адміністративному правопорушенню (фото-матеріалами) (а.с. 99, 102), з яких встановлено, що 08 березня 2023 року13 год 15 хв транспортним засобом Hyundai Getz р.н НОМЕР_1 здійснено користування майданчиком для платного паркування. що знаходиться за адресою м. Дніпро, Д1158 вул. Володимира Мономаха (вул. Московська), в районі буд. № № 6 - 8, з неоплатою вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування транспортних засобів більш як за 10 хвилин користування майданчиком для платного паркування (місце вчинення адміністративного правопорушення, суть та обставини адміністративного правопорушення) чим порушено вимоги абз. 2 п. 26 Правил паркування транспортних засобів, затверджених постановою КМУ від 03.12.2009 №1342. Згідно інформації від ТОВ «ПАРКТ СЕРВІС ГРУППЕ» майданчик для платного паркування транспортних засобів за адресою м. Дніпро, вул. Володимира Мономаха в районі буд. №№ 6-8 обладнано до вимог Правил паркування транспортних засобів на території міста Дніпро затверджених Рішенням Дніпровської міської ради №38/17 від 21.12.2016, Постанови Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1342 «Про затверджених Правил паркування транспортних засобів» та схеми організації дорожнього руху. На майданчику для платного паркування транспортних засобів за адресою: м. Дніпро, вул. Володимира Мономаха, в районі буд. №№ 6-8, станом на 08.03.2023, встановлено та підключено до автоматизованої системи контролю оплати вартості послуг з паркування - 1 паркувальний автомат. Згідно з даними серверу автоматизованої системи контролю оплати вартості послуг з паркування за 08.03.2023, обладнання встановлене на зазначеному майданчику для паркування, а саме: автомат паркувальний СЕА АП 00000382, функціонував в штатному режимі, повідомлення про збій в роботі обладнані відсутні. На підтвердження вищезазначеного надається: акт приймання передачі на 1 арк.; акт введення в експлуатацію на 1 арк.; лист погодження схеми організації дорожнього руху на 1 арк.;погоджена схема організації дорожнього руху на 1 арк. Згідно із схемою ( а.с. 128) в зоні майданчику встановлений 5.39 «Зона стоянки», на момент облаштування майданчика, а також табличка 7.14 «Платні послуги», що підтверджує належне оформлення майданчику. Географічні координати 48.4687119, 35.0465384 підтверджують знаходження транспортного засобу Hyundai Getz р.н НОМЕР_1 , а саме на паркувальному майданчику за адресою Д1158, вул. Володимира Мономаха (вул. Московська), в районі буд. 6-8 в м. Дніпрі. На фотознімках відображено дату 08.03.2023р., та час вчинення порушення: з 13:01:45 (13 год. 01 хв. 45 сек.) до 13:15:04 (13 год. 15 хв. 04 сек.), що підтверджує факт несплати вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування транспортних засобів більш як за 10 хвилин користування. Відповідно до рішення Виконавчого комітету Дніпровської міської ради №345 від 22.02.2022 адреса: м. Дніпро, вул. Володимира Мономаха (вул. Московська), в районі буд. 6-8 внесена до Переліку спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у м. Дніпрі. Вказані обставини підтверджують факт облаштування майданчика для платного паркування на місці зупинки автомобіля позивачки. Відтак, покликання скаржниці на відсутність у її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.152-1 КУпАП, спростовуються наявними у матеріалах справи доказами. Крім того, Порядком внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу (далі ТЗ) до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, затвердженого постановою КМ України від 08.10.2022 №1145, визначено процедуру внесення до Реєстру відомостей про належного користувача ТЗ, яким є фізична особа, яка на законних підставах користується ТЗ, що їй не належить, а також керівник юридичної особи, за якою зареєстровано ТЗ, або працівник, визначений керівником юридичної особи, які в разі внесення щодо них відомостей до Реєстру, відповідно до ст. 14-2 КУпАП несуть відповідальність за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил ,зокрема, зупинки ТЗ, зафіксовані в режимі фотозйомки. У випадку, якщо Реєстр містить відомості про те, що ТЗ зареєстрований за юридичною особою, у постанові про адміністративне правопорушення вказується повне найменування юридичної особи (код згідно з ЄДРПОУ), а якщо ТЗ зареєстрований за фізичною особою- прізвище, ім`я та по батькові та реєстраційний номер облікової картки платника. Колегія суддів не приймає до уваги доводи позивачки щодо відсутності доказів вчинення адміністративного правопорушення, оскільки транспортний засіб Hyundai Getz р.н НОМЕР_1 , зареєстрований за Адвокатське бюро «Альони Забари» Скаржницею зазначено, що керівником Адвокатське бюро «Альони Забари» є Забара Альона Володимирівна. Колегія суддів, зауважує, що якщо реєстр містить відомості про те, що транспортних засіб зареєстрований за юридичною особою, то в такому разі у постанові про накладення адміністративного стягнення вказується повне найменування юридичної особи, ідентифікаційний код такої юридичної особи згідно ЄДРПОУ. Вказане вище спростовує доводи позивачки в адміністративному позові щодо відсутності доказів вчинення адміністративного правопорушення саме ОСОБА_1 та невідповідність спірних постанов вимогам КУпАП. Таким чином, аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та встановлені фактичні обставини справи у їх сукупності, колегія суддів зазначає, що відповідачем у передбачений законом спосіб доведено правомірність прийняого рішення про притягнення позивачки до адміністративної відповідальності, а тому підстави для скасування постанови серії 1ДІ №26478 від 04.04.2023 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.152-1 КУпАП та задоволення позовних вимог в цій частині відсутні. Інші доводи скаржниці, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують. При цьому, колегія суддів звертає увагу на ті обставини, що відповідно до правил п.41 «Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, вказував, що на час подання позову рішення суб`єкта владних повноважень у формі постанови серії, які вказує позивачка, а саме: постанови від 04.04.2023, серії 1ДІ № 26483, та постанови від 04.04.2023, серії 1ДІ № 26478, про притягнення позивачки до адміністративної відповідальності не існувало та на час винесення судом рішення у матеріалах справи постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відсутня, що свідчить про той факт, що посилання на обставини та долучення до матеріалів справи повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності, не є рішенням суб`єкта владних повноважень, в розумінні КАС України, та не може бути предметом оскарження. Колегія суддів зауважує, що під час розгляду цієї справи суд першої інстанції не звернув уваги на вище наведені обґрунтування позовної заяви та додані до адміністративного позову докази та додатки до такого. Як вбачається із позовної заяви, остання містить посилання на долучення до позовної постанови про накладення адміністративного стягнення від 04.04.2023 серії 1ДІ №26483 до повідомлення серія ІД №01157457 та постанови про накладення адміністративного стягнення від 04.04.2023 серії 1ДІ №26478 до повідомлення серія НОМЕР_2 . В додатках до позову під номером 7 та 8 до позовної заяви зазначені постанова про накладення адміністративного стягнення від 04.04.2023 серії 1ДІ №26483 та постанова про накладення адміністративного стягнення від 04.04.2023 серії 1ДІ №26478. В позовній заяви сформована прохальна частина про скасування саме цих постанов. Жодні акти про відсутність в додатках до позову вказаних постанов судом першої інстанції не складалось та на адресу позивача не надсилались. Щодо вимоги скаржниці про стягнення з відповідача внаслідок його неправомірних дій моральної шкоди у сумі 10 000 грн, то апеляційний суд вважає за необхідне вказати наступне. За ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень. Згідно ч. 1 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. За ст. 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав; моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Згідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом. Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. Судам слід надати оцінку тому, чим саме підтверджується факт заподіяння моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, у чому саме полягає вина заподіювача та інші обставини, що мають значення для вирішення спору в цій частині. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Таким чином, сам факт визнання протиправними дій/бездіяльності суб`єкта владних повноважень не є безумовною і достатньою підставою для стягнення з нього моральної шкоди. У кожному випадку позивач повинен обґрунтувати заподіяння йому такої шкоди, зокрема пояснити в чому конкретно проявилося порушення його нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, що саме спричинило йому моральні страждання і в чому проявляється їхній взаємозв`язок з протиправними діями відповідача. За ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ч. 1 ст. 72 КАС України). Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 73 КАС України). Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень (ч. 3 ст. 73 КАС України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 75 КАС України). У справах про відшкодування моральної шкоди обов`язок доказування покладається на особу, яка заявляє вимогу про відшкодування такої шкоди. Крім того, факт порушення прав позивачки не може слугувати виключною підставою для стягнення моральної шкоди, оскільки моральна шкода має бути обов`язково аргументована поза розумним сумнівом із зазначенням того, які конкретно дії (бездіяльність) спричинила моральні переживання та наскільки вони були інтенсивними, щоб сягнути рівня страждань, що узгоджується з правовим висновком в постанові Верховного суду від 7 лютого 2023 року у справі 823/2108/18. Колегія суддів зазначає, що позивачкою не надано відповідних доказів щодо заподіяної моральної шкоди діями чи бездіяльністю відповідача. На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивачки моральної шкоди. Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову. Проаналізувавши встановлені обставини справи у сукупності, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції було прийнято з порушенням норм процесуального права, що, відповідно до ст.317 КАС України, є підставою для зміни рішення суду першої інстанції. З цих підстав суд апеляційної інстанції приходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нового судового рішення про часткове задоволення позову. Стосовно розподілу витрат зі сплати судового збору, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної інстанції ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат. Згідно з ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору. Враховуючи, що за наслідками апеляційного перегляду позов задоволено частково, відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати підлягають перерозподілу, та на користь позивачки підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволеної частини позовних вимог в сумі 273,77 грн за подання позову та 805,20 судового збору за подання апеляційної скарги, в загальній сумі 1078,97 грн. Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції приходить висновку, що сплачений позивачем під час подання позовної заяви та апеляційної скарги судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача. Керуючись ст.ст. 242, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 лютого 2024 року скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 до Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити частково. Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення від 04.04.2023, серії 1ДІ № 26483, до повідомлення, серії ІД № 01157457, винесену Головним спеціалістом-інспектором з паркування відділу контролю за безпекою дорожнього руху інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Міхалевичем Русланом Євгеновичем та провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 152-1 КУпАП закрити. В іншій частині позову ОСОБА_1 відмовити. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради на користь ОСОБА_1 , витрати пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги в загальній сумі 1078,97 грн. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню. Головуючий - суддя Т.І. Ясенова суддя А.В. Суховаров суддя О.В. Головко