Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 560/3456/23

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/3456/23 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Ковальчук О.К. Суддя-доповідач - Ватаманюк Р.В. 26 червня 2024 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Ватаманюка Р.В. суддів: Сапальової Т.В. Капустинського М.М. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Хмельницької митниці на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 серпня 2023 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "Турфлора" до Хмельницької митниці про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ Позивач звернувся із позовом до Хмельницького окружного адміністративного суду в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Хмельницької митниці Державної митної служби України від 22.12.2022 №UA400000/2022/000106/2 про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2022/001139 від 22.12.2022. ІІ. ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.08.2023 позов задоволено повністю. Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей в частині вартості товару, ознак підробки або відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена за ці товари. ІІІ. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову повністю. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказав, що судом першої інстанції безпідставно не враховано те, що документи, подані разом з митною декларацією на виконання частини 2 статті 53 МК України містили розбіжності (а саме під час митного оформлення) та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, декларанту були надіслані повідомлення про надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості. Додатково наданими документами декларант не усунув розбіжності, не підтвердив включення окремих складових митної вартості товарів, тому відповідач правомірно виніс оскаржуване рішення про коригування митної вартості. ІV. ВІДЗИВ НА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому вказано, що надані приватним підприємством "Турфлора" під час митного оформлення товару документи повністю спростовують будь-який сумнів відповідача щодо наявності розбіжностей в поданих до митного оформлення документах. Відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за другорядним методом (резервним методом), чим ставить позивача в становище владного примусу, коли суб`єкт владних повноважень без будь-яких обґрунтувань примушує до виконання своїх рішень. V. РУХ СПРАВИ У СУДІ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ Ухвалою суду від 30.01.2024 відкрито апеляційне провадження у справі та призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження. Враховуючи, що рішення суду першої інстанції прийняте у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, а в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття законного і обґрунтованого рішення, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України. VІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ 17.11.2022 між позивачем приватним підприємством "ТУРФЛОРА", та компанією "FLORISTAN TARIM SANAYI VE TICARET LTD.STI." укладений зовнішньоекономічний договір №7, відповідно до пункту 1.1 якого продавець зобов`язується поставляти, а покупець отримувати та оплачувати товари (зріз свіжих (живих) квітів, цитруси, фрукти, овочі, городні рослини, кімнатні рослини у горщиках та іншу сільгоспродукцію) згідно з умовами цього контракту. Найменування, вартість та кількість товару визначається згідно з Інвойсом на кожну партію товару. Відповідно до умов контракту, продавець може використовувати тару та упаковку для товару як свою, так й інших виробників пакувальних матеріалів, а у випадку недостатньої кількості та інших виробників пакувального матеріалу, використання яких продавцем не впливає на вартість поставленого товару (пункт 1.2 контракту); асортимент і кількість товарів, що поставляються відповідно до цього контракту, визначаються замовленням покупця для певної поставки, надісланим по факсу, електронною поштою чи телефоном (пункт 2.1 контракту); загальна сума контракту визначається загальної сумою всіх інвойсів (пункту 2.4 Контракту); товар поставляється на умовах Інкотермс 2020 СРТ Старокостянтинів, Україна (пункт 5.3 контракту); датою поставки вважається дата оформлення вантажної митної декларації (пункт 5.5 контракту); товар супроводжується такими документами: інвойс, CMR, фіто-карантинний сертифікат (пункт 5.7 контракту); розрахунки по цьому контракту здійснюються в доларах США шляхом банківського переказу на рахунок, вказаний продавцем, протягом 180 днів з моменту оформлення вантажно-митної декларації (пункт 6.1 контракту). Відповідно до зазначеного контракту компанія "FLORISTAN TARIM SANAYI VE TICARET LTD.STI." поставила позивачу товар, вказаний у інвойсі №FYB2022000000032 від 16.12.2022 на загальну 9750,64 дол., а саме: гвоздики "стандарт" 385920 штук, розмір рослини 60-70 см, торгова марка - відсутні дані, виробник "FLORISTAN TARIM SANAYI VE TICARET LTD.STI.", фактурна вартість 9648,00 дол.; гіпсофіла (GYPSOPHILA) 400 штук, розмір рослини 70-80 см, торгова марка - відсутні дані, виробник "FLORISTAN TARIM SANAYI VE TICARET LTD.STI.", фактурна вартість 16,00 дол.; аспарагус (Asparagus) 1000 штук, розмір рослини 50-75 см, торгова марка - відсутні дані, виробник "FLORISTAN TARIM SANAYI VE TICARET LTD.STI.", фактурна вартість 40,00 дол; міракуладус (Miraculadus) - 500 штук, розмір рослини 60-80 см, торгова марка - відсутні дані, виробник "FLORISTAN TARIM SANAYI VE TICARET LTD.STI.", фактурна вартість 20,00 дол.; гербери (GERBERA) 720 штук, розмір рослини 45-65 см, торгова марка - відсутні дані, виробник "FLORISTAN TARIM SANAYI VE TICARET LTD.STI.", фактурна вартість 26,64 дол. З метою здійснення митного оформлення зазначеного товару до Хмельницької митниці подана електронна митна декларація №22UA400040045722U0, у якій митна вартість товару визначена за основним методом, за ціною зовнішньо-економічного контракту №7. До вказаної митної декларації позивач надав: рахунок-фактуру (інвойс) №FYB2022000000032 від 16.12.2022; автотранспортну накладну CR026992 від 16.12.2022; декларацію про походження товару; книжку МДП (TIR carnet) UX.85400841; прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 01.11.2022; зовнішньоекономічний договір (контракт) №7 від 17.11.2022; договір про надання послуг митного брокера №4 від 05.01.2021, інформацію про позитивні результати державних видів контролю №9364317 від 20.12.2022. Під час перевірки правильності визначення митної вартості товару №22UA400040045722U0 від 22.12.2022 відповідач встановив невідповідність заявленої митної вартості товару вимогам. Зокрема, заявлений рівень митної вартості товару "гвоздики" становить 0,90 дол. за кілограм тоді як мінімальний рівень митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких здійснюється на інших митницях - 2,40 дол. за кілограм; заявлений рівень митної вартості товару "гіпсофіла" становить 0,80 дол. за кілограм, тоді як мінімальний рівень митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких здійснюється на інших митницях - 5,60 дол. за кілограм; заявлений рівень митної вартості товару "аспарагус" становить - 2,00 дол. за кілограм, тоді як мінімальний рівень митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких здійснюється на інших митницях - 4,10 дол. за кілограм; заявлений рівень митної вартості товару "міракуладус" становить - 2,86 дол. за кілограм, тоді як мінімальний рівень митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких здійснюється на інших митницях - 4,10 дол. за кілограм; заявлений рівень митної вартості товару "гербери" становить - 0,74 дол. за кілограм, тоді як мінімальний рівень митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких здійснюється на інших митницях - 5,6 дол. за кілограм. Оскільки під час митого оформлення митний орган встановив що до митного оформлення декларант заявив неповні/недостовірні відомості про митну вартість, відповідач надіслав декларанту повідомлення про надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості від 22.12.2022 з пропозицією для підтвердження заявленої митної вартості надати: 1) якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 2) за наявності, інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації товару; 3) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 4) якщо здійснювалось страхування страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У відповідь на вказане повідомлення декларант повідомив, що всі основні документи, які підтверджують митну вартість товару, надано. Інших документів, що підтверджують митну вартість товару, надати немає змоги. У наступних електронних повідомленнях відповідач, у зв`язку зі спрацюванням профілю ризику СУР, запропонував позивачу відповідно до частини 3 статті 53 МКУ, для підтвердження числового значення митної вартості товарів протягом 10 календарних днів надати такі додаткові документи на товари: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та /або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. У відповідь на вказані пропозиції декларант надав додаткові документи: звіт по вартості Хмельницької торгово-промислової палати від 22.12.2022 №22-05/955, лист товаропостачальника від 22.12.2022 щодо ціни на товар. Розглянувши подані, в тому числі додатково, документи, відповідач надіслав позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації UA400040/2022/001139 та прийняв рішення про коригування митної вартості від 22.12.2022 №UA400000/2022/000106/2, в якому серед іншого зазначено, що документи, подані згідно з частиною 2 та частиною 3 статті 53 МК України, містять розбіжності, в тому числі в частині реквізитів рахунка-фактури, зазначених в копії МД країни відправлення та в поданих до митного оформлення. Вважаючи зазначене рішення неправомірним, позивач звернувся до суду з цим позовом. VІІ. ПОЗИЦІЯ СЬОМОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції за такими доводами. Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно частини 1 статті 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою (частина 1 статті 52 МК України ). Положеннями частин 4 та 5 статті 58 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Відповідно до частин 1 та 2 статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи (частина 3 статті 53 МК України). Відповідно до частини 1 статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Частиною 5 статті 54 МК України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості. Згідно з частиною 6 статті 54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Згідно з умовами зовнішньоекономічного контракту від 17.11.2022 №7, товар поставляється на умовах Інкотермс 2020 СРТ Старокостянтинів, Україна, а його вартість визначається в інвойсі на кожну партію товару. Поставка на умовах СРТ (англ. Carriage Paid To) (...named place of destination), або Фрахт/перевезення оплачені до (...назва місця призначення) означає, що продавець зобов`язаний доставити товар названому йому перевізнику та оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Отже, судом першої інстанції вірно вказано, що поставка на умовах СРТ не передбачає обов`язку позивача, як покупця товару щодо оплати послуг з перевезення та страхування товару до позивача та, відповідно, обов`язку отримання від продавця товару документів, які підтверджують зазначені витрати. Тому, використовуючи під час митного контролю повноваження щодо отримання від декларанта додаткових документів, які підтверджують числові значення митної вартості товару, поставленого на умовах СРТ Інкотермс 2020, задекларованого в митній декларації №22UA400040045722U0, відповідач не мав підстав покладати на позивача обов`язок щодо надання для підтвердження числових значень вартості товару транспортних (перевізних) документів, страхових документів, а також документів, які містять відомості про вартість страхування. Відповідно, ненадання позивачем під час митного контролю документів, які підтверджують вартість страхування та перевезення товару, поставленого на умовах СРТ Інкотермс 2020, не може слугувати підставою для відмови у митному оформленні зазначеного товару за вартістю, визначеною за першим методом (за ціною контракту). При цьому посилання відповідача у спірному рішенні на розбіжності в документах, поданих до митного оформлення (номер рахунка-фактури, зазначений у копії митної декларації країни відправлення, не відповідав номеру рахунка-фактури, поданому до митного оформлення) та невідповідність задекларованої позивачем вартості товару вимогам Меморандуму про взаєморозуміння та співробітництво, укладеного між Держмитслужбою та громадською спілкою "Асоціація фруктово-овочевих, квітково-рослинних імпортерів, виробників, експортерів сільськогосподарських та інших товарів", на виконання якого на FTP-сервері публікується цінова інформація на окремі товари, є безпідставними, оскільки відповідачем не надано доказів того, що розбіжності у реквізитах цих документів впливають на числове значень митної вартості товарів. Згідно статті 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, орган митної служби повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. Матеріалами справи підтверджується, що для митного оформлення імпортованого товару позивач надав документи, що передбачені частиною 2 статті 53 МК України. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої та п`ятої статті 58 МК України. Натомість, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей в частині вартості товару, ознак підробки або відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена за ці товари. Стосовно доводів скаржника про те, що витрати на страхування та транспортування не включені до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінюваний товар, та не були заявлені декларантом як складова митної вартості слід вказати, що умовами поставки товару CРТ, за якими товар постачався позивачу, оплата видатків на транспортування товару до місця призначення та страхування товару є обов`язком продавця. Витрати щодо транспортування та страхування товару здійснено продавцем і додатково декларантом не сплачувалися. Крім того, правила Інкотермс 2020 не передбачають обов`язкового надання покупцю (декларанту) документів щодо страхування товару, а лише на його вимогу (а такої вимоги не було). Надання вказаних документів митним органам України не передбачено також і міжнародними документами з митної справи. Щодо заниження позивачем митної вартості товару судом першої інстанції вірно зазначено, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може вважатися заниженням митної вартості і не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару, та не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості. Наведені в апеляційній скарзі доводи аналогічні тим, які вказані відповідачем у відзиві на позов та яким надавалася правова оцінка судом першої інстанції. За таких обставин колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що митним органом оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів та Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення прийняті без урахуванням усіх обставин та без дотриманням норм чинного законодавства, а тому наявні правові підстави для задоволення позову. VІІІ. ВИСНОВОК ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Хмельницької митниці залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 серпня 2023 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий Ватаманюк Р.В. Судді Сапальова Т.В. Капустинський М.М.