Постанова 4852 № 160/4209/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 26 червня 2024 року м. Дніпросправа № 160/4209/24 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач), суддів: Головко О.В., Суховарова А.В., розглянувши в письмовому провадженні в м. Дніпрі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 березня 2024 року (суддя Рищеко А.О.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської міської ради про визнання протиправним та скасування розпорядження та рішення,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулась до суду із адміністративним позовом до Дніпровської міської ради, в якому просить: визнати протиправними та скасувати Розпорядження в.о. міського голови Дніпровської міської ради розпорядження від 12.09.2017 №1092 -р «Про визнання таким, що втратило чинність, розпорядження міського голови від 15.10.2014 №553-р «Про присвоєння адреси незавершеному будівництву по вул. Плеханова (Бабушкінський район)»; визнати протиправним та скасувати рішення сесії Дніпровської міської ради VII скликання від 20.09.2017 №80/24 «Про присвоєння адреси незавершеному будівництву багатоквартирному житловому будинку по вул. Князя Володимира Великого (Шевченківський район)». Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 березня 2024 року позов залишено без розгляду на підставі пункту 8 частини першої статті 240 КАС України. Не погодившись із постановленою ухвалою її оскаржила позивачка, яка із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить скасувати вказану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги позивач зазначає, що суд в ухвалі зазначає, що 08.03.2024 представник відповідача подав клопотання про залишення позову без розгляду» Проте, в Електронному кабінеті у підсистемі «Електронний суд» по даному провадження відсутнє клопотання Дніпровської міської ради. Позивачка була позбавлена права на підставі статті 44 Кодекс адміністративного судочинства України надати пояснення та заперечення на клопотання Дніпровської міської ради. Повернення позовної заяви ОСОБА_1 є неприпустимим створенням судом першої інстанції перешкод для реалізації особою її права на судовий захист. Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Конституція України, таким чином, надає громадянам право безпосередньо звертатися до суду із скаргою на рішення, дії чи бездіяльність органів Державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Права людини, гарантовані Конституцією України, повинні бути реалізовані, а їх захист є важливою гарантією забезпечення конституційного принципу відповідальності держави за свою діяльність перед людиною. Ненадання позивачем належних та допустимих доказів щодо поважності причин пропуску ним строку звернення до суду надають суду повноваження застосування до такого позову наслідків пропущення строків звернення до адміністративного суду. Однак, матеріали справи не містять процесуальних рішень щодо надання можливості позивачу скористатися правом подати відповідну заяву, у якій вказати причини пропуску строку звернення до суду. Ураховуючи наведене, суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права, внаслідок чого дійшов передчасного висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду, що призвело до постановлення незаконного судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі. У відзиві на апеляційну скаргу Дніпропетровська міська рада просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін. Відповідно до вимог статті 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження. Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву, колегія суддів дійшла таких висновків. Згідно з частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Відповідно до частини третьої статті 122 КАС для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Статтею 123 КАС визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Системний аналіз положень статті 123 КАС дає підстави для висновку, що звернення до адміністративного суду з позовом після закінчення строків, установлених законом, не має безумовним наслідком повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду. Так, статтею 123 КАС передбачено, що передумовою настання відповідних наслідків для позивача є надання можливості останньому дати змогу подати заяву про поновлення пропущеного строку в разі її неподання, або ж вказати інші причини поважності пропущеного строку, аніж ті, які були зазначені в первинній заяві про поновлення строку та визнані судом неповажними. Отже, вказані правила процесуального закону щодо надання можливості позивачу подати заяву про поновлення пропущеного строку або вказати інші причини поважності пропущеного строку, слід застосовувати як на стадії відкриття провадження у справі, так і на стадії розгляду справи після відкриття провадження у справі (частини третя та четверта статті 123 КАС України). На неможливість залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду без надання позивачеві можливості заявити клопотання про поновлення такого строку Верховний Суд вказував у постановах від 11.02.2021 у справі №140/2046/19, від 10.06.2020 у справі №620/1715/19, від 23.09.2020 у справі №640/5645/19, від 03.12.2020 у справі №817/660/18, від 17.03.2021 у справі №160/3092/20, від 18.03.2021 у справі № 640/23204/19, від 20.04.2021 у справі №640/17351/19, від 14.07.2022 у справі №380/10649/21, від 09.06.2022 у справі №160/15960/20, від 05.05.2022 у справі №420/6134/21. Зокрема, у постанові від 10.11.2022 у справі №320/11921/20 Верховний Суд дійшов наступних висновків: «КАС допускає ймовірність виявлення судом факту недотримання строку звернення до суду і після відкриття провадження у справі, внаслідок чого позов може бути залишений без розгляду. Разом з цим, положення КАС однозначно закріплюють, що у випадку встановлення судом факту пропуску позивачем строку звернення до суду з позовом, такій особі гарантується надання часу для подання заяви про поновлення строку звернення до суду з позовом із наданням доказів поважності причин його пропуску. При цьому, забезпечення реалізації такого права не залежить від інстанції суду, який виявив факт пропуску строку, оскільки такий факт може бути виявлений не лише до відкриття провадження у справі, але й на більш пізніх стадіях судового процесу. Колегія суддів вважає, що питання причин пропуску строку звернення до суду з позовом, у випадку, коли суд встановив, що такий пропущено позивачем, в обов`язковому порядку має бути з`ясовано судом. У будь-якому випадку позивач має бути обізнаний про виникнення у суду питання щодо дотримання ним строку звернення до суду з позовом задля забезпечення реальної можливості спростувати факт пропуску строку або довести наявність підстав для його поновлення. Таким чином суд апеляційної інстанції повинен був вжити заходів щодо надання можливості позивачу звернутися із відповідною заявою про поновлення пропущеного строку із зазначенням причин пропуску строку. Зі змісту оспорюваного судового рішення слідує, що суд апеляційної інстанції не надав можливості позивачу обґрунтувати причини пропуску строку звернення до суду». Такий правовий підхід у застосуванні наслідків пропущення строків звернення до адміністративного суду визначений й постановах Верховного Суду від 14.07.2022 у справі №380/10649/21 та від 28.08.2023 у справі №400/11304/21. Як свідчать матеріали справи, предметом оскарження у цій справі, є визнання протиправним та скасування Розпорядження в.о. міського голови Дніпровської міської ради розпорядження від 12.09.2017 №1092 -р «Про визнання таким, що втратило чинність, розпорядження міського голови від 15.10.2014 №553-р «Про присвоєння адреси незавершеному будівництву по вул. Плеханова (Бабушкінський район)» та визнання протиправним та скасування рішення сесії Дніпровської міської ради VII скликання від 20.09.2017 №80/24 «Про присвоєння адреси незавершеному будівництву багатоквартирному житловому будинку по вул. Князя Володимира Великого (Шевченківський район)». З позовом до суду позивач звернулась 14.02.2024. Судом першої інстанції ухвалою від 19.02.2024 поновлено ОСОБА_1 строк для звернення до суду та відкрито провадження в адміністративній справі. Натомість відповідачем до суду першої інстанції подано клопотання про залишення позову без розгляду. З урахуванням викладеного, колегія суддів звертає увагу на те, що попри те, що відповідачем клопотання про залишення позову без розгляду було направлено позивачці засобами поштового зв`язку, судом не надано можливість позивачці шляхом встановлення додаткового строку, подати певні пояснення чи заперечення на вказане клопотання та викладені у ньому доводи. При цьому, як уже зазначалось вище, у разі встановлення судом факту пропуску позивачем строку звернення до суду з позовом, такій особі гарантується надання часу для подання заяви про поновлення строку звернення до суду з позовом із наданням доказів поважності причин його пропуску. Враховуючи наведені вище висновки, суд першої інстанції повинен був вжити всіх заходів щодо надання можливості позивачці звернутися із відповідною заявою про поновлення пропущеного строку після отримання клопотання відповідача про залишення позову без розгляду. Втім, зі змісту судового рішення слідує, що суд першої інстанції не надав можливості позивачці обґрунтувати підстави поважності пропуску строку звернення до суду, а висновок про відсутність підстав для визнання пропуску строку поважним зроблено без врахування думки позивачки. З огляду на наведене, залишення вказаного позову без розгляду з мотивів відсутності підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду апеляційний суд визнає передчасним. При вирішенні вказаного спору, апеляційний суд керується висновками Верховного Суду, що викладені у постанові від 14.11.2023 у справі №500/4169/22, 16.11.2022 у справі №240/19150/20. Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, внаслідок чого дійшов передчасного висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду, що призвело до постановлення незаконного судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі. Відповідно до статті 320 КАС підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Підсумовуючи, суд апеляційної інстанції приходить до переконання про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання. Відтак, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а справа направленню до цього ж суду для продовження її розгляду по суті. Керуючись статтями 308, 311, 312, 320, 322, 325, 328, 329 КАС суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 березня 2024 року скасувати. Справу направити до Дніпропетровського окружного адміністративного суду для продовження розгляду. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання до Верховного Суду касаційної скарги. Головуючий - суддя Т.І. Ясенова суддя О.В. Головко суддя А.В. Суховаров