Ухвала ККС ВС № 717/1154/23

УХВАЛА 26 червня 2024 року м. Київ справа № 717/1154/23 провадження № 51-1284 ск 24 Колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду (далі - Суд, колегія суддів) у складі: головуючої ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 розглянула касаційну скаргузасудженого ОСОБА_4 на ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 22 листопада 2023 року і встановила: 05 березня 2024 року засуджений ОСОБА_4 вперше звернувся із касаційною скаргою на вказане судове рішення, яку ухвалою Верховного Суду від 07 березня 2024 року було залишено без руху, оскільки вона не відповідала вимогам ст. 427 КПК України, та встановлено строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків. Також було роз`яснено, що в разі не усунення недоліків касаційної скарги, залишеної без руху, в установлений строк, скарга буде повернута скаржнику. У межах цього строку засуджений ОСОБА_4 звернувся до суду касаційної інстанції, однак указаних в ухвалі недоліків не усунув, тому ухвалою Верховного Суду від 14 травня 2024 року його касаційну скаргу було повернуто на підставі ч. 3 ст. 429 КПК України. 09 травня 2024 року до Суду вдруге надійшла касаційна скарга засудженого ОСОБА_4 , у якій він порушив питання про перегляд зазначеного судового рішення. Оскільки касаційну скаргу засуджений ОСОБА_4 подав з пропуском встановленого законом строку на касаційне оскарження та питання про його поновлення ОСОБА_4 не порушувалося, ухвалою Суду від 14 травня 2024 року вказана касаційна скарга йому була повернута на підставі п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК України. Засуджений ОСОБА_4 втретє звернувся до Суду з касаційною скаргою, у якій знову виклав вимогу про перевірку вказаного судового рішення у касаційному порядку. Крім того, засуджений заявив клопотання про поновлення йому строку на касаційне оскарження вказаного судового рішення. Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК України у касаційній скарзі зазначається обґрунтування вимог особи, яка її подає, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення. Тобто, таке обґрунтування має узгоджуватися з положеннями ч. 1 ст. 438 КПК України, згідно з якими підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є лише: 1) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК України); 2) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК України); 3) невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК України). Отже, посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судового рішення і які, на її думку, були допущені судами при винесенні судових рішень, навести конкретні аргументи обґрунтувавши їх. Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. ОСОБА_4 не зазначає, у чому конкретно полягає незаконність ухвали апеляційного суду, які конкретно доводи апеляційної скарги, в порушення ст. 419 КПК України, суд належним чином не дослідив, не перевірив та не оцінив. Крім того, ч. 1 ст. 436 КПК України передбачено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; змінити судове рішення. З урахуванням зазначеного, прохання засудженого щодо результатів розгляду його касаційної скарги не узгоджується з вимогами ст. 436 КПК України. Також, згідно з ч. 3 ст. 427 КПК України, якщо особа не бажає брати участі у касаційному розгляді, вона зазначає про це в касаційній скарзі. Однак жодних застережень щодо цієї обставини скарга не містить. Колегія суддів звертає увагу, що недоліки касаційної скарги можуть бути усунуті шляхом складання нового тексту касаційної скарги, якщо зауваження колегії суддів стосувалися змістовної частини скарги, та/або шляхом подання додаткових документів, якщо всупереч вимогам КПК України не додано усіх документів, які мають подаватися разом з касаційною скаргою. Крім того, жодних доказів на підтвердження наведених у клопотанні про поновлення строків на касаційне оскарження судових рішень та обставин, що засуджений був позбавлений реальної можливості у порядку та строки, передбачені законодавством, реалізувати свої права на подання касаційної скарги засуджений не надає. За таких обставин, якщо суд касаційної інстанції відповідно до ч. 1 ст. 429 КПК України встановив, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених ст. 427 цього Кодексу, то постановляє ухвалу про залишення її без руху, в якій зазначаються недоліки касаційної скарги і встановлюється строк, необхідний для їх усунення, що не може перевищувати п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала касаційну скаргу. Також суд вважає за необхідне згідно з приписом ст. 20 КПК України роз`яснити засудженому його право на кваліфіковану правову допомогу. Відповідно до ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. У ч. 2 ст. 8 Кримінально-виконавчого кодексу України (далі - КВК України) засудженому гарантується право на правову допомогу. Для одержання правової допомоги засуджені можуть користуватися послугами адвокатів або інших фахівців у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» від 02 червня 2011 року № 3460-VI (далі - Закон № 3460-VI) право на безоплатну вторинну правову допомогу згідно з цим Законом та іншими законами України мають також особи, засуджені до покарання у вигляді позбавлення волі, - на всі види правових послуг, передбачені частиною другою ст.13 цього Закону (в тому числі захист і складання документів процесуального характеру). Захист, складання документів процесуального характеру та здійснення представництва інтересів особи, засудженої до покарання у вигляді позбавлення волі, за зверненням такої особи або за ухвалою суду забезпечують Регіональні центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги (підпункт 2 пункту 8 Положення про центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 2 липня 2012 року № 967/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 24 травня 2016 року № 1487/5). Таким чином, для засуджених до покарання у виді позбавлення волі на час підготовки ними заяв про перегляд судових рішень, які набрали законної сили і за якими таким особам було призначене відповідне покарання, законом встановлено гарантії їх права на правову допомогу. Тому для одержання правової допомоги під час складання документів процесуального характеру засуджений, який відбуває покарання у виді позбавлення волі, за змістом статей 110 і 113 КВК України вправі через адміністрацію виправної колонії звернутися до відповідного Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Ураховуючи викладене та керуючись ч. 1 ст. 429, ст. 441 КПК України, колегія суддів постановила: не вирішуючи наперед питання про поновлення строку на касаційне оскарження засудженому ОСОБА_4 на ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 22 листопада 2023 року, залишити його касаційну скаргу без руху і встановити строк для усунення недоліків - п`ятнадцять днів з дня отримання копії цієї ухвали. Роз`яснити, що касаційна скарга, залишена без руху, повертається, якщо особа не усунула її недоліків в установлений судом строк. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3