Постанова Житомирський апеляційний суд № 289/1861/23

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №289/1861/23 Головуючий у 1-й інст. Кириленко О. О. Номер провадження №33/4805/638/24 Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Галацевич О. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 червня 2024 року м.Житомир Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Житомирського апеляційного суду Галацевич О.М., за участі захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу адвоката Бардошевської Тетяни Ігорівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Радомишльського районного суду Житомирської області від 05 березня 2024 року, якою останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, встановив: Постановою судді Радомишльського районного суду Житомирської області від 05 березня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 грн. Згідно з постановою судді місцевого суду, ОСОБА_1 29.07.2023 о 08 год 55 хв на 86 км автомобільної дороги «Київ-Чоп» керував транспортним засобом «Mercedes-Benz 190», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в закладі охорони здоров`я ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду адвокат Бардошевська Т.І., в інтересах ОСОБА_1 , подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати, провадження у справі закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, однобічне та неповне з`ясування судом обставин справи. Зокрема, зазначає, що суд не в повній мірі дослідив докази та не надав їм правової оцінки, не врахував подані заперечення, а також докази оскарження постанови за порушення ПДР, що в свою чергу вказує на відсутність набрання законної сили такою постановою. Одночасно апеляційна скарга містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови. Як на поважну причину пропуску строку на апеляційне оскарження захисник посилається на те, що копію оскаржуваної постанови нею отримано через електронний кабінет 11.03.2024. Розглянувши клопотання про поновлення строку, з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, суд вважає за необхідне поновити апелянту строк на апеляційне оскарження, як такий, що пропущений з поважних причин. Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення захисника, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку. Згідно зі ст.245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, про що наголошується в ст.251 КУпАП. Як зазначено в ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Згідно вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Висновок судді місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у відмові в проходженні огляду на стан сп`яніння, з правовою кваліфікацією таких дій за ч.1 ст.130 КУпАП за обставин, установлених у постанові судді місцевого суду, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами. Так, з протоколу по адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 29.07.2023 о 08 год 55 хв на 86 км автомобільної дороги «Київ-Чоп» с. Кочерів керував транспортним засобом «Mercedes-Benz 190», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. Від проходження огляду у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив правопорушення, передбачене за ч.1 ст.130 КУпАП. Водія відсторонено від керування транспортним засобом шляхом зупинки транспортного засобу у дозволеному місці ст.266 КУпАП. За змістом п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. За правилами частин 2-5 ст.266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних засобів поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису або у закладах охорони здоров`я. Згідно вимог ч.1 ст.130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об`єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Вважаю, що винуватість ОСОБА_1 у порушенні п.2.5 Правил дорожнього руху України підтверджується наявними у справі доказами, а саме: вищевказаним протоколом про адміністративне правопорушення ААД №392199 від 29.07.2023 (а.с.3); направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння від 29.07.2023 (а.с.6); рапортом сержанта поліції УПП в Житомирській області ДПП О. Худієва (а.с.10); копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО18 №702193 від 29.07.2023 (а.с.5); відеозаписом фіксації обставин події (а.с.55). Як встановлено під час апеляційного розгляду, суддя місцевого суду дав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності та взаємозв`язку і дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Доводи апеляційної скарги спростовуються дослідженими судом доказами, з яких вбачається, що зупинка автомобіля під керуванням ОСОБА_1 була обумовлена порушенням ним Правил дорожнього руху, про що його було повідомлено працівниками поліції та він ніяких заперечень з цього приводу, як і керування ним автомобілем, не виказував. Постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО18 №702193 від 29.07.2023, водія притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ПДР, а саме за те, що під час руху на транспортному засобі він не був пристебнутий ременем безпеки (а.с.5). ОСОБА_1 погодився з таким порушенням ПДР. Відеозаписом також підтверджено, що під час спілкування з водієм у останнього було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, які йому озвучені та відображені у протоколі. ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння, як на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціальних технічних засобів, так і в закладі охорони здоров`я, незважаючи на роз`яснення наслідків ухилення від проходження такого огляду. Водію також були роз`яснені права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП та його ознайомлено з протоколом про адміністративне правопорушення, від підпису в якому він відмовився. Посилання у апеляційній скарзі на оскарження вищевказаної постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, на правильність судового рішення не впливає, оскільки відеозаписом підтверджено, що ОСОБА_1 були надані пояснення щодо мотивів зупинки та виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, а тому подальші дії ОСОБА_1 регламентувалися нормами п.2.5 ПДР та не знаходяться у причинному зв`язку з його незгодою з діями працівників поліції стосовно зупинки автомобіля та оскарженням постанови про порушення ПДР. Інші доводи апеляційної скарги, зокрема, щодо порушення працівниками поліції порядку складання направлення для огляду на стан сп`яніння, відсутність у матеріалах справи доказів затримання транспортного засобу, відсторонення водія від керування, тощо, не можуть бути підставою для визнання огляду на стан сп`яніння недійсним та не спростовують правильності висновків суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Апеляційний суд вважає, що огляд на стан сп`яніння проведений з дотриманням вимог ст.266 КУпАП, а протокол про адміністративне правопорушення складено за встановленою формою з урахуванням всіх вимог, передбачених ст.256 КУпАП, а також Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 №1395. Отже, при розгляді даної справи суддя місцевого суду повною мірою дотримався вимог ст. ст.245, 251, 252, 278, 280, 283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги. За таких обставин, підстав для скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 немає. Керуючись ст. 294 КУпАП, суд постановив: Клопотання адвоката Бардошевської Тетяни Ігорівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити. Поновити строк на апеляційне оскарження постанови Радомишльського районного суду Житомирської області від 05 березня 2024 року. Апеляційну скаргу адвоката Бардошевської Тетяни Ігорівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , - залишити без задоволення, а постанову Радомишльського районного суду Житомирської області від 05 березня 2024 року, - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя О.М. Галацевич