Постанова Житомирський апеляційний суд № 285/7145/23

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №285/7145/23 Головуючий у 1-й інст. Сусловець М. Г. Категорія 70 Доповідач Трояновська Г. С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 червня 2024 року Житомирський апеляційний суд у складі: Головуючого - судді Трояновської Г.С. суддів: Борисюка Р.М., Павицької Т.М., розглянувши у порядку письмового провадження (без повідомлення учасників) в м. Житомирі цивільну справу № 285/7145/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Новоград - Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 26 квітня 2024 року, ухваленого під головуванням судді Сусловця М.Г. у м. Звягелі в с т а н о в и в: У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з названим позовом та, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила: 1.Змінити спосіб стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що був визначений рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 02 серпня 2017 року;

2. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей: сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частки заробітку (доходів) відповідача, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитини відповідного віку, починаючи з часу набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дітьми повноліття. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що за рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду від 02.08.2017 по справі №285/2437/17 стягнуто з відповідача на користь позивача на утримання спільних дітей аліменти в твердій грошовій сумі у розмірі 1000 грн на кожну дитину щомісячно, починаючи з 06.07.2017 року і до досягнення ними повноліття. Вказала, що у зв`язку з збільшенням витрат на утримання дітей, недостатньою є сума аліментів на їх утримання в розмірі 1000 грн на кожного. Відповідач є працездатним чоловіком, тому може виконувати свій обов`язок по утриманню дітей та сплачувати аліменти, які є мінімальними згідно СК України. Рішенням Новоград - Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 26 квітня 2024 року позов задоволено. Змінено спосіб стягнення аліментів з ОСОБА_2 користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що був визначений рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 02 серпня 2017 року. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти утримання дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частки заробітку (доходів) відповідача, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитини відповідного віку, починаючи з часу набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дітьми повноліття. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1073.60 грн. Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Новоград - Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 26 квітня 2024 року. В обгрунтування апеляційної скарги зазначив, що судом першої інстанції не були враховані обставини, що мають істотне значення для справи, а саме : у справі відсутні докази про можливість відповідача надавати допомогу у збільшеному судом розмірі, а також відсутні докази на підтвердження витрат на дітей, що перевищують розмір прожиткового мінімуму. Зазначає, що він, як батько, виконує свої обов?язки та надає, по можливості, додатково кошти на утримання дітей в добровільному порядку (квитанції наявні в матеріалах справи) та не має заборгованості по сплаті аліментів. Наразі матеріальне становище відповідача погіршилося у зв?язку із утриманням трьох дітей дружини (довідка додається) та незадовільним станом здоров?я. Аліменти у розмірі 2500 грн є неможливими для виконання та порушують конституційне право на достатній життєвий рівень для відповідача, а неспроможність реально сплачувати встановлений судом розмір аліментів призведе до порушень закону. Крім того, син ОСОБА_3 навчається на безоплатній основі та отримує стипендію Відзив у зазначені строки до апеляційного суду не надходив. Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Частиною 4 ст. 274 ЦПК України визначено, що в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах, що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя. Враховуючи наведене, розгляд справи здійснюється без повідомлення учасників справи. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з огляду на таке. Судом встановлено, що сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.6-7). Рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 16.08.2017 по справі №285/2453/17 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано (а.с. 5). Рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської від 02.08.2017 стягнуто з ОСОБА_2 , КПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , КПП НОМЕР_2 , аліменти на її користь на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в твердій грошовій сумі у розмірі 1000 грн. на кожну дитину щомісячно, починаючи з 06.07.2017 року і до досягнення дітьми повноліття та видано виконавчий лист (а.с.12). Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновку про зміну способу стягнення аліментів, оскільки право вимагати зміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням. Вимога одержувача аліментів про зміну способу їх стягнення може мати місце як внаслідок виникнення необхідності у збільшенні розміру аліментів, так і внаслідок бажання стягувача змінити спосіб стягнення аліментів в силу інших обставин. Водночас, правомірність такого способу захисту встановлюється судом з урахуванням фактичних обставин справи та залежить від наявності відповідних підстав, передбачених положеннями ст.ст. 182-184,192 СК України. Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції з таких підстав. У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. У частині третій статті 181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів. Відповідно до статті 182 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Згідно частини другої статті 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Аналіз вказаних норм свідчить, що кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Тобто, визначення способу (в твердій грошовій сумі чи частці) залежить тільки від вибору одержувача аліментів. У частині першій статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Згідно з правовою позицією Верховного Суду України від 05.02.2014 у справі за № 6-143цс13, на яку посилається, зокрема, суд першої інстанції, з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки). Відповідно до правових роз`яснень, які наведені у пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. При вирішенні питання про зміну способу стягнення аліментів підлягають застосуванню положення статей 182-184 СК України. Тлумачення наведених норм права дає підстави для висновку, що право вибору способу стягнення аліментів надано лише тому з батьків, з ким проживає дитина, а визначений рішенням суду спосіб стягнення аліментів може бути змінений лише за позовом одержувача аліментів. І можливість такої зміни не пов`язується з наявність чи відсутністю підстав для зміни розміру аліментів, визначених законодавством. А платник аліментів, має право звертатися з позовом про зміну розміру стягнутих рішенням суду аліментів, але в межах визначеного таким рішенням способу їх стягнення. Статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів. Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України). Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Матеріалами справи підтверджується, що сторони у справі є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Обгрунтовуючи підстави для зміни способу стягнення аліментів ОСОБА_1 вказала, що діти потребують належного матеріального забезпечення, в тому числі і з огляду на зміну економічної ситуації в країні, здорожчання продуктів харчування, побуту, витрат на лікування та відвідування необхідних гуртків. Прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено в розмірі 3196 гривень. На тепер мінімальний гарантований розмір аліментів для дітей від 6 до 18 років становить 1 598 грн. До апеляційної скарги додано довідку Звягельського відділу ДВС у Звягельському районі Житомирської області про відсутність заборгованості зі сплати аліментів (а.с.83). Відповідно до довідки про розмір сплачених аліментів в твердій грошовій сумі, у період з червня 2023 року по грудень 2023 року розмір аліментів на двох дітей становив 2833,00 грн; у період з січня 2024 року по квітень 2024 року становив 3196 грн (а.с.84). Визначаючи розмір аліментів у конкретній справі, суд має з`ясувати необхідний рівень коштів який є достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. При цьому має враховуватись стан здоров`я, матеріальне становище дитини, її вік, місцевість де вона проживає, щомісячні потреби, витрати пов`язані з навчанням, відвідування дитиною гуртків, спортивних секцій тощо. Як встановлено, розмір аліментів, які стягувались з відповідача на утримання їхніх спільних з позивачем дітей визначено судом у твердій грошовій сумі у розмірі 1 000, 00 грн на кожного. Вказане свідчить про обгрунтованість вимог позивача. Серед іншого, колегія суддів зауважує, що змінилася економічна ситуація в країні, значно зросли ціни на продукти харчування, одяг, взуття, ліки, житлово-комунальні послуги, разом із тим потреби дітей із віком змінилися та збільшилися в силу їх росту та розвитку, змінився прожитковий мінімум для дитини. До того ж позивач не ставить вимог про стягнення розміру аліментів у більшому розмірі, ніж передбачено, зокрема, стягненням аліментів за судовими наказами. Аналізуючи вищевказані правові норми законодавства, які регламентують спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що стягувачу аліментів надано виняткове право вибору та ініціювання подальшої зміни в судовому порядку способу стягнення аліментів (в частці від доходу платника або в твердій грошовій сумі). При цьому, закон не встановлює обов`язку доведення мотивів, на підставі яких позивач бажає скористатися такою можливістю, а тому платник аліментів позбавлений можливості впливати на обрання способу стягнення аліментів, однак може звернутися до суду з позовом про зменшення їх розміру. Враховуючи наявність норми про можливість зміни способу стягнення аліментів та позиції стягувача аліментів, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими та такими, що відповідають інтересам дітей, їх рівню життя, необхідного для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини, не погіршать її матеріального становища і визначення вказаного позивачем способу та розміру стягнення аліментів призведе до дотримання прав дітей на утримання від батька відповідно до положень Закону. Доводи апеляційної скарги про наявність на утриманні трьох дітей дружини відповідача суд до уваги не бере, оскільки обов`язок їх утримання покладений на матір дітей та їх та рідного батька. Доказів усиновлення ОСОБА_2 цих дітей матеріали справи не містять. Також не заслуговують на уваги доводи про навчання сина ОСОБА_3 на денній формі навчання та отримання ним стипендії, оскільки законодавець покладає обов`язок на батьків утримання дітей до досягнення ними повноліття. Крім того, посилання скаржника на погіршення стану здоров`я не свідчать про його непрацездатність. Доказів наявності інвалідності до апеляційної скарги не додано. Таким чином, аліменти у розмірі 1000 гривень на дитину, які стягувались за рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду від 02.08.2017, є об`єктивно недостатніми для забезпечення повноцінного фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дітей, а також обов`язку обох батьків належно утримувати дітей. При цьому відповідач ОСОБА_2 у разі погіршення свого матеріального стану не позбавлений права звернутися до суду з позовом про зменшення розміру стягнених з нього аліментів на утримання дітей. Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі. Згідно з частиною 3 статті 389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, визначених у пункті 2 частини 3 статті 389 ЦПК України. Керуючись ст. ст. 268, 367, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення. Рішення Новоград - Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 26 квітня 2024 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, визначених у пункті 2 частини 3 статті 389 ЦПК України. Головуючий Судді: