LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд380/26154/23

від 26.06.2024НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 червня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/26154/23 пров. № А/857/10285/24 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючої судді Хобор Р.Б., суддів Бруновської Н.В., Курильця А.М. розглянувши в порядку письмового провадження, в електронній формі, в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській на додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2024 року, ухвалене суддею Мартинюком В.Я. у м. Львові, в порядку письмового провадження, у справі № 380/26154/23 за адміністративним позовом товариства з обмеженою. відповідальністю «Джі Ел Ар Львів» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, зобов`язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И В: Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача у якому просить суд: - визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у Львівській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 9207713/44477518 від 18.07.2023 року, № 9207108/44477518 від 18.07.2023 року, № 9207714/44477518 від 18.07.2023 року; - зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні № 2 від 01.08.2022 року, № 55 від 21.10.2022 року та № 53 від 14.09.2022 року у Єдиному реєстрі податкових накладних. 25 березня 2024 року Львівський окружний адміністративний суд прийняв рішення, яким адміністративний позов задовольнив. Визнав протиправними та скасував рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у Львівській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 9207713/44477518 від 18.07.2023 року, № 9207108/44477518 від 18.07.2023 року, № 9207714/44477518 від 18.07.2023 року. Зобов`язав Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні № 2 від 01.08.2022 року, № 55 від 21.10.2022 року та № 53 від 14.09.2022 року у Єдиному реєстрі податкових накладних. Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області на користь товариства з обмеженою. відповідальністю «Джі Ел Ар Львів» судовий збір в сумі 8052 грн. 00 коп. 27.03.2024 року позивач подав заяву про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення з кожного з відповідачів, на користь позивача, витрат на професійну правничу допомогу в сумі 1800 грн. 05 квітня 2024 року Львівський окружний адміністративний суд прийняв додаткове рішення, яким заяву позивача про ухвалення додаткового судового рішення задовольнив частково та стягнув на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області витрати на правову допомогу в сумі 1800 грн. У задоволенні інших вимог заяви відмовив. Приймаючи додаткове рішення, суд першої інстанції виходив з того, що сума витрат позивача на правову допомогу у цій справі є не співмірною зі складністю цієї справи, обсягом наданих адвокатом послуг, пов`язаних із справою, включаючи, її підготовку та розгляд, затраченим часом на надання таких послуг. Не погодившись із цим рішенням суду, його оскаржило Головне управління ДПС у Львівській області, яке просить додаткове рішення суду першої інстанції скасувати, оскільки вважає, що розмір витрат на правничу допомогу, які поніс позивач, суд визначив не вірно з огляду на складність справи та час витрачений адвокатом на надання правової допомоги. Заслухавши суддю доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань. Частиною 1 статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 132 КАС України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. Як передбачено частиною 1 статті 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Згідно з частиною 3 та 4 статті 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та, з метою розподілу судових витрат, учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Апеляційний суд встановив те, що вартість правничих послуг, які надав адвокат складає 3600 грн. Згідно із актом прийняття наданої правничої допомоги від 26.03.2024 року, адвокат надав позивачу такі послуги: - консультація - 1200 грн.; - складання позовної заяви 2400 грн. Разом з тим, апеляційний суд зазначає, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. Апеляційний суд погоджується із судом першої інстанції в тому, що розмір витрат на правничу допомогу, зазначений позивачем, не відповідає складності справи, оскільки практика розгляду цієї категорії спорів є усталеною, справа не є складною і не потребує багато часу на збирання доказів та написання позовної заяви. Тому апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції вірно зменшив розмір витрат на правову допомогу, які необхідно відшкодувати на користь позивача. Натомість, відповідач не довів, що розмір витрат на правову допомогу, який визначив суд є не співмірним із складністю справи. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов до переконання в тому, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржене додаткове рішення суду першої інстанції без змін. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення, а додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2024 року в справі № 380/26154/23 - без змін. Постанову разом із паперовими матеріалами справи надіслати до Львівського окружного адміністративного суду для приєднання до матеріалів справи № 380/26154/23. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених статтею 328 КАС України, за наявності яких постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуюча суддя Р. Б. Хобор судді Н. В. Бруновська А. Р. Курилець

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»