Постанова 4856 № 240/35218/23

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/35218/23 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Попова Оксана Гнатівна Суддя-доповідач - Мойсюк М.І 26 червня 2024 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Мойсюка М.І суддів: Сторчака В. Ю. Граб Л.С. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 14 березня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Житомирської обласної прокуратури про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : у грудні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Житомирської обласної прокуратури, в якому просить: - визнати бездіяльність Житомирської обласної прокуратури щодо не надання довідки про розмір заробітної плати для перерахунку пенсії з 13 грудня 2019 року протиправною; - зобов`язати Житомирську обласну прокуратури надати довідку про розмір заробітної плати для перерахунку пенсії з 13 грудня 2019 року. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на підставі ст.ст.81, 86 Закону України "Про прокуратуру», Рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року №7-р(II)/2019 справа №3-209/2018(2413/18, 2807/19) та від 13 вересня 2023 року №8-р(II)/2023, позивач звернувся до відповідача про видачу довідки про розмір зарплати для перерахунку пенсії. Втім відповідач листом від 10.11.2023 відмовив у видачі довідки, пояснюючи, що «перерахунок пенсії проводиться у разі прийняття нормативно-правових актів про підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури». Вважаючи дії відповідача протиправними звернувся до суду з цим позовом. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 14 березня 2024 року в задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись з прийнятим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про задоволення позову. В апеляційній скарзі вказує, що суд першої інстанції не надав оцінку доводам позивача про бездіяльність відповідача щодо невидачі довідки про розмір зарплати для перерахунку пенсії із 13.12.2019 року, у зв`язку з прийняттям Рішення Конституційного Суду України від 13.09.2023 № 8-р(ІІ)/2023 (справа № 3-80/2022). У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Позивач подав відзив на відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначив про безпідставність доводів відповідача. За правилами п.3 ч.1 ст.311 КАС України, розгляд справи колегією суддів здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню, з огляду на наступне. Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що Листом від 10.11.2023 за №21-152вих-23 Житомирською обласною прокуратурою повідомлено позивача, що згідно Рішення Конституційного Суду України від 13.09.2023 визнано неконституційним друге речення абзацу третього пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві і перехідні положення" Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" від 19 вересня 2019 року №113-ІХ у частині, що визначає оплату праці прокурорам у розмірах відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури» від 31.05.2012 №505. Заробітна плата прокурорів регулюється ст.81 Закону України «Про прокуратуру» від 15.07.2015 №1697- VII. Також повідомлено, що перерахунок пенсії проводиться у разі прийняття нормативно-правових актів про підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури. Останнє підвищення заробітної плати працівників органів прокуратури відбулося 01.01.2022. Довідку про розмір заробітної плати, що враховується для перерахунку пенсії позивачу було надано 30.05.2022 №21-133вих-22 за нормами чинними на 01.01.2022 за відповідною посадою. Вважаючи дії відповідача протиправними звернувся до суду з цим позовом. Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції дійшов висновку, що на підставі Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 по справі № 7-р(ІІ)2019 у позивача наявне право на перерахунок пенсії з 01.02.2022 р. у зв`язку зі збільшенням розміру складових його заробітної плати з січня 2022 року на момент звернення до органів Пенсійного фонду України, відтак Житомирською обласною прокуратурою позивачу було видано довідку №21-133вих-22 від 30.05.2022 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії призначеної згідно Закону України «Про прокуратуру», розмір якого встановлено за нормами чинними на 01.01.2022 за відповідною (прирівняною) посадою прокурора окружної прокуратури. Колегія суддів з приводу спірних правовідносин вважає за необхідне зазначити наступне. Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн. Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень. Спеціальним нормативно-правовим актом, який визначав права, принципи, підстави, механізм та умови призначення, перерахунку і виплати пенсії за вислугу років працівникам органів прокуратури на момент призначення пенсії позивача був Закон України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 р. № 1789-ХІІ (далі - Закон № 1789-ХІІ), який з 15.07.2015 р. замінено Законом України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 р. № 1697-VІІ (далі - Закон № 1697-VІІ). Статтею 50-1 Закону №1789-ХІІ, за якою позивачу у цій справі призначено пенсію, було визначено, що обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком (частина тринадцята цієї статті). Частина вісімнадцята цієї статті передбачала, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи. 31.05.2012 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 505, якою затвердив схеми посадових окладів працівників органів прокуратури згідно з додатками 1-5. Постановою №657 внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються. Зокрема, у постанові №505 додатки1, 2 і 7 до неї викладено у новій редакції. 01.01.2015 набрав чинності Закон України від 28.12.2014 р. № 76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України", яким, зокрема, частину вісімнадцяту статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ викладено у такій редакції: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України". Таким чином, після 01.01.2015 повноваження на встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури законодавець делегував Уряду. 15.07.2015 р. набув чинності Закон № 1697-VІІ, згідно з Прикінцевими положеннями якого визнано такими, що втратили чинність із набранням чинності цим Законом: Закон № 1789-ХІІ, крім частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1. Згідно з ч.20 ст.86 Закону № 1697-VІІ умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Разом з тим, Рішенням Другого Сенату Конституційного Суду України від 13.12.2019 р. № 7-р(II)/2019 (справа № 3-209/2018 (2413/18, 2807/19) положення ч.20 ст. 86 Закону № 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, визнано такими, що не відповідають Конституції України. Конституційний Суд України у вказаному рішенні встановив, що: "ч.20. ст. 86 Закону № 1697-VІІ зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення та підлягає застосуванню в первинній редакції:

20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки". Конституційний Суд України констатував, що питання пенсійного забезпечення прокурорів, у тому числі умови та порядок перерахунку призначених їм пенсій, має визначати Верховна рада України законом, а не Кабінет Міністрів України підзаконним актом. Конституційний Суд України також дійшов висновку, що оспорюване положення Закону порушує конституційні засади поділу державної влади в Україні на законодавчу, виконавчу і судову, призводить до порушення регулювання основ соціального захисту прокурорів, оскільки за його змістом регулювання порядку перерахунку призначеної пенсії працівникам прокуратури має здійснюватися актом Кабінету Міністрів України, а не законом України. Частиною 2 статті 152 Конституції України встановлено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення. Рішення Конституційного Суду України не має ретроактивності та змінює законодавче регулювання лише для правовідносин, що матимуть місце з дати ухвалення рішення, та не може застосовуватись до правовідносин, які виникли до прийняття такого рішення. Таким чином, положення ч.20 ст.86 Закону № 1697-VІІ зі змінами, якою передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, визнані неконституційними та втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення № 7-р(II)/2019 (справа № 3-209/2018 (2413/18, 2807/19), як це визначено статтею 91 Закону України "Про Конституційний Суд України", тобто з 13.12.2019. Отже, з 13.12.2019 Закон № 1697-VІІ не містить вимоги про необхідність визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінетом Міністрів України. Натомість, з аналізу положень ч.20 ст.86 Закону № 1697-VІІ, з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 р. № 7-р(II)/2019 слідує, що підставою для проведення перерахунку пенсій пенсіонерам органів прокуратури є: - підвищення заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок; - призначення на вищу посаду; - збільшення вислуги років; - присвоєння почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою статті 86 Закону № 1697-VІІ; - при звільненні з роботи; - за кожні два відпрацьовані роки. Тобто, пенсіонеру, якому призначено пенсію на умовах Закону № 1697-VІІ, пенсія може бути перерахована за однією з цих підстав. Частиною 3 статті 81 Закону № 1697-VІІ передбачено, що посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. З 1 січня 2021 року посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, а з 1 січня 2022 року - 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Частиною 13 статті 86 Закону № 1697-VІІ визначено, що пенсії за вислугу років відповідно до цієї статті призначаються, перераховуються і виплачуються уповноваженими на це державними органами. Отже, законодавством встановлено відповідне щорічне підвищення як заробітної плати прокурорів, так і їх пенсій. За таких обставин у пенсіонерів виникає право, а у держави в особі ПФУ обов`язок на щорічний перерахунок пенсій. Відтак, зазначені зміни посадового окладу прокурора, в тому числі й працюючого, є підставою для проведення перерахунку пенсії позивачу. Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суджу першої інстанції, що на підставі Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 по справі № 7-р(ІІ)2019 у позивача наявне право на перерахунок пенсії з 01.02.2022 р. у зв`язку зі збільшенням розміру складових його заробітної плати з січня 2022 року на момент звернення до органів Пенсійного фонду України. Щодо посилання позивача на Рішення Конституційного Суду України від 13.09.2023 №8-р(ІІ)/2023 (справа № 3-80/2022) яким визначено, що друге речення абзацу третього пункту З розділу П "Прикінцеві і перехідні положення" Закону У країни "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" від 19 вересня 2019 року № 113-ІХ, визнане неконституційним, утрачає чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто дія цього підпункту втратила чинність 13.09.2023. Частиною другою статті 152 Конституції України установлено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення. Зі змісту статті 152 Конституції України слідує, що Конституційний Суд України може самостійно визначати строк втрати чинності актом (його окремими положеннями). За таких обставин, Рішення Конституційного Суду України від 13.09.2023 № 8-р(ІІ)/2023 (справа № 3-80/2022) на спірні правовідносини не може вплинути, оскільки просить врегулювати правовідносини, які виникли до прийняття такого рішення Конституційним Судом України. Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необґрунтованість вимог ОСОБА_1 щодо видачі Житомирською обласною прокуратурою довідки про розмір зарплати станом на 13 грудня 2019 року у зв`язку з прийняттям Рішення Конституційного Суду України від 13.09.2023 № 8-р(ІІ)/2023 (справа № 3-80/2022), оскільки відсутні правові підстави для її видачі, а тому заявлені позовні вимоги задоволенню не підлягають. Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 14 березня 2024 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Мойсюк М.І Судді Сторчак В. Ю. Граб Л.С.