Постанова 4852 № 160/32964/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 18 червня 2024 року м.Дніпросправа № 160/32964/23 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Баранник Н.П., суддів: Малиш Н.І., Шлай А.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2024 року у справі №160/32964/23 (суддя Кальник В.В., справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, в письмовому провадженні) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом, в якому просила: - визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 (далі відповідач) щодо відмови у задоволенні її заяви від 13.08.2023 року стосовно прийняття рішення про виплату грошового забезпечення неповнолітній дитині, а саме ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як члену сім`ї військовослужбовця - ОСОБА_3 , яка є його дитиною, на підставі та в порядку, встановленому Постановою КМУ "Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення сім`ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх" від 30 листопада 2016 р. № 884, та з урахуванням абз.5 пункту 1-2 Постанови КМУ "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" від 28 лютого 2022 р. № 168; - скасувати рішення про розгляд заяви позивача щодо виплат грошового забезпечення сім`ям безвісти зниклих військовослужбовців за № НОМЕР_2 від 08.09.2023 року як протиправне; - зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13.08.2023 року стосовно прийняти рішення щодо виплати грошового забезпечення її неповнолітній дитині - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як члену сім`ї військовослужбовця ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі та в порядку, встановленому Постановою КМУ "Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення сім`ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх" від 30 листопада 2016р. № 884, та з урахуванням абз.5 пункту 1-2 Постанови КМУ "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" від 28 лютого 2022 р. №

168. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2024 року адміністративний позов задоволено. Так, суд: - визнав протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо відмови в задоволенні заяви ОСОБА_1 від 13.08.2023 року стосовно прийняття рішення щодо виплати грошового забезпечення її неповнолітній дитині, а саме, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як члену сім`ї військовослужбовця ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка є його дитиною, та перебуває на його утриманні, відповідно до Постанови КМУ "Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення сім`ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх" від 30 листопада 2016 р. № 884, та з урахуванням абзацу 5 пункту 1-2 Постанови КМУ "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" від 28 лютого 2022 р. № 168; - визнав протиправним та скасував рішення Військової частини НОМЕР_1 , оформлене листом №1504 від 08.09.2023 року, про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 від 13.08.2023 року; - зобов`язав Військову частину НОМЕР_1 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13.08.2023 року стосовно прийняття рішення щодо виплати грошового забезпечення її неповнолітній дитині, а саме, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як члену сім`ї військовослужбовця ( ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ), яка є його дитиною, та перебуває на його утриманні, на підставі та в порядку, встановленому Постановою КМУ "Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення сім`ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх" від 30 листопада 2016р. № 884, та з урахуванням абзацу 5 пункту 1-2 Постанови КМУ "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" від 28 лютого 2022 р. № 168, з урахуванням висновків суду. Із рішенням суду не погодився відповідач, ним була подана апеляційна скарга. Посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування судом обставин справи, відповідач просить скасувати оскаржене ним рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування скарги відповідач зазначає, що судом не враховано, що рішення про виплату позивачу грошового забезпечення зниклого безвісти ОСОБА_3 було прийнято відповідачем та оформлено наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 03.02.2016 №47. Порядок виплати грошового забезпечення сім`ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх (Порядок №884), не зобов`язує командира військової частини скасовувати своє рішення щодо виплати грошового забезпечення та приймати таке саме рішення знову у разі зміни правової підстави отримання грошового забезпечення однією і тією ж особою. Так скаржник стверджує, що позивач спочатку отримувала грошове забезпечення ОСОБА_3 як його дружина, а потім, як законний представник його неповнолітньої доньки - ОСОБА_2 .. На думку відповідача, виплати позивачу грошового забезпечення ОСОБА_3 продовжено відповідно до її заяви та наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 03.02.2016 №47, такі виплати до цього часу не припинялись. Відповідач вважає, що відсутні правові підстави для прийняття повторно такого ж рішення на підставі заяви позивача від 13.08.2023 року. Позивач своїм правом подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу відповідача не скористалась. Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст.311 КАС України. Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, приходить до висновку, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав. З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (до зміни прізвища у зв`язку із одруженням 23.03.2022 року ОСОБА_4 ), є матір`ю неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Батьком ОСОБА_2 є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження дитини серії НОМЕР_3 . Військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 старший солдат ОСОБА_3 , старший водій автомобільної роти, 17.02.2015 року під час виконання завдань за призначенням у встановленому районі проведення антитерористичної операції, зник безвісти в районі населеного пункту Дебальцево Донецької області. Відповідно до листа начальника управління карного розшуку ГУНП в Дніпропетровській області від 28.12.2022 №3/11-4345, відомості відносно безвісного зникнення військовослужбовця ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внесені до реєстру досудових розслідувань слідчим відділом Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області за ознаками кримінального правопорушення ч. 1 ст. 115 КК України. 08.03.2015 року військовослужбовець ОСОБА_3 був оголошений в державний розшук як безвісно зниклий, який пропав під час проведення антитерористичної операції на території Донецької області. На теперішній час місцезнаходження ОСОБА_3 не встановлено. Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 03.02.2016 №47, солдата ОСОБА_3 оголошено зниклим безвісти з 17.02.2015 року. Цим же наказом, відповідно до пунктів 12.2 та 12.3 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям ІНФОРМАЦІЯ_4 та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 року №260, наказано виплачувати грошове забезпечення та всі належні виплати солдата ОСОБА_3 його дружині ОСОБА_4 , на підставі свідоцтва про шлюб від 28.11.2014 року НОМЕР_7, заяви ОСОБА_4 від 16.03.2015 року, заяви ОСОБА_5 від 16.03.2015 року. Виплати грошового забезпечення та всіх належних виплат продовжувати до визнання в установленому законом порядку солдата ОСОБА_3 безвісно відсутнім чи безвісно померлим, або до його повернення. Виплату проводити за наступними реквізитами: банк ПАТ КБ "Приватбанк" в м. Дніпропетровську, код (ЄДРПОУ) 14360570, МФО 305299, р/р НОМЕР_4 , на карту 414949780182719 на ім`я ОСОБА_4 ідентифікаційний номер № НОМЕР_5 . Заочним рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27.05.2019 року у справі № 185/1061/19 шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 був розірваний. 31.07.2019 року відповідачу від ОСОБА_4 надійшла заява (вх. №5990 від 31.07.2019), в якій вона повідомила про розірвання шлюбу з ОСОБА_3 , а також просила виплачувати їй грошове забезпечення ОСОБА_3 на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_2 . Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22.11.2022 року у справі №185/4710/22, яке залишене без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 22.02.2023 року, відмовлено у задоволенні заяви військової частини НОМЕР_1 , заінтересовані особи: Павлоградський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південно-Східного управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про оголошення фізичної особи померлою. 13.08.2023 року ОСОБА_1 , діючи як законний представник неповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулась до військової частини НОМЕР_1 із заявою, в якій просила прийняти рішення щодо виплати грошового забезпечення її неповнолітній дитині, а саме ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як члену сім`ї військовослужбовця ( ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ), на підставі та в порядку встановленому Постановою КМУ "Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення сім`ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх" від 30 листопада 2016 р. №

884. Листом від 08.09.2023 року №1504 військова частина НОМЕР_1 повідомила ОСОБА_1 , що їй, як законному представнику ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжують проводитися виплати на зниклого безвісти ОСОБА_3 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , відповідно до чинного законодавства України. Позивач з такою позицією відповідача не погоджується, що й стало підставою для звернення до суду з позовом. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог, та вважає за необхідне зазначити наступне. Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII) визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі Відповідно до ст.2 Закону №2011-XII, ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України. Частиною 1 статті 9 Закону №2011-XII передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Відповідно до ч.2-4 ст.9 Закону №2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування ІНФОРМАЦІЯ_4, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України. Порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, визначаються Кабінетом Міністрів України. Відповідно до ч.6 ст.9 Закону № 2011-XII за військовослужбовцями, захопленими в полон або заручниками, а також інтернованими в нейтральних державах або безвісно відсутніми, зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення. Сім`ям зазначених військовослужбовців щомісячно виплачується грошове забезпечення, в тому числі додаткові та інші види грошового забезпечення, у порядку та в розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України. Дія цього пункту не поширюється на військовослужбовців, які добровільно здалися в полон, самовільно залишили військові частини (місця служби) або дезертирували зі ІНФОРМАЦІЯ_4, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів. Грошове забезпечення виплачується таким членам сімей військовослужбовців: дружині (чоловіку), а в разі її (його) відсутності - повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (осіб з інвалідністю з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам військовослужбовців рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей. Виплата грошового забезпечення цим членам сімей здійснюється до повного з`ясування обставин захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, інтернування військовослужбовців або їх звільнення, або визнання їх у встановленому законом порядку безвісно відсутніми чи померлими. У всіх випадках виплата грошового забезпечення здійснюється не більше ніж до дня виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини. У разі індексації грошового забезпечення, в тому числі додаткового та інших видів грошового забезпечення, військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_4, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів грошове забезпечення членам сімей військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, виплачується з урахуванням такої індексації - з дня прийняття рішення про проведення такої індексації. Порядок та умови перерахунку розміру грошового забезпечення, в тому числі додаткового та інших видів грошового забезпечення, військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_4, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів встановлюються Кабінетом Міністрів України. 07.06.2018 наказом Міністерства оборони України № 260 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям ІНФОРМАЦІЯ_4 та деяким іншим особам (далі - Порядок № 260), який визначає механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям ІНФОРМАЦІЯ_4, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам. Розділом ХХХ вказаного Порядку регулюється питання щодо виплати грошового забезпечення в разі захоплення в полон чи заручниками, смерті (загибелі) військовослужбовців або якщо вони визнані безвісно відсутніми чи оголошені померлими. Грошове забезпечення, в тому числі одноразові додаткові види грошового забезпечення, право на які у військовослужбовця виникло включно до дня його загибелі (смерті) або до дня визнання його судом безвісно відсутнім, оголошення померлим, виплачується зазначеним в пункті 1 цього розділу членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - спадкоємцям за їх зверненням на підставі наказу командира військової частини про виплату. Грошове забезпечення зазначеним особам виплачується, якщо звернення за одержанням надійшло до закінчення трьох років із дня смерті (загибелі) військовослужбовця або з дня набрання законної сили рішенням суду про визнання військовослужбовця безвісно відсутнім, оголошення померлим (пункт 2 Розділу ХХХ Порядку № 260). Механізм виплати грошового забезпечення, в тому числі додаткових та інших видів грошового забезпечення, сім`ям військовослужбовців Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, Держспецтрансслужби та Держспецзв`язку, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх визначає Порядок виплати грошового забезпечення сім`ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 № 884 (далі - Порядок № 884). Під терміном "безвісно відсутній військовослужбовець" слід розуміти зниклого безвісти під час захисту Вітчизни військовослужбовця, щодо якого понад 15 днів відсутні відомості про місце його перебування, крім відомостей про самовільне залишення військової частини або місця служби (пункт 2 Порядку № 884). Пунктом 3 Порядку № 884 передбачено, що за військовослужбовцями зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення (далі - грошове забезпечення) з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення. Згідно із пунктом 4 Порядку № 884, виплата грошового забезпечення здійснюється з дня захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, а також інтернування в нейтральних державах або зникнення безвісти, членам сімей військовослужбовців за їх заявою на ім`я командира (начальника, керівника) військової частини (установи, організації). До заяви додаються: копії сторінок паспорта повнолітніх членів сім`ї з даними про прізвище, ім`я та по батькові і реєстрацію місця проживання (перебування); довідка про реєстрацію місця проживання (перебування) членів сім`ї (у разі відсутності такої інформації в паспорті); копія свідоцтва про шлюб (у разі наявності); копії свідоцтв про народження дітей (у разі наявності); копія документа, що засвідчує реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (для осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це контролюючому органу і мають відмітку в паспорті, копія сторінки паспорта з такою відміткою). Відповідно до вимог пунктів 5, 6 Порядку №884 командир (начальник, керівник) військової частини (установи, організації) розглядає протягом 15 днів подані документи та приймає рішення щодо виплати або відмови у виплаті грошового забезпечення, про що повідомляється заявнику в письмовій формі. У рішенні про відмову у виплаті грошового забезпечення обов`язково зазначаються підстави для такої відмови. Командир (начальник, керівник) військової частини (установи, організації) приймає рішення про відмову у виплаті у разі: подання заяви особами, що не зазначені в пункті 7 цього Порядку; подання не в повному обсязі документів, зазначених у пункті 4 цього Порядку; подання заяви з порушенням строків, визначених абзацами шостим і сьомим пункту 6 цього Порядку; з`ясування в установленому законодавством порядку обставин щодо добровільної здачі військовослужбовця в полон, самовільного залишення військової частини (установи, організації), місця служби або дезертирування. Прийняття рішення про відмову у виплаті грошового забезпечення у зв`язку з поданням не в повному обсязі документів не позбавляє заявників права звернутися до командира (начальника, керівника) військової частини (установи, організації) повторно після усунення причин, що стали підставою для відмови у виплаті. Рішення про відмову у виплаті грошового забезпечення може бути оскаржено у судовому порядку. Виплата грошового забезпечення здійснюється щомісяця на підставі наказів командирів (начальників, керівників) військових частин (установ, організацій) членам сімей: військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, інтернованих у нейтральних державах, - до дня їх звільнення включно; військовослужбовців, безвісно відсутніх, - до дня набрання законної сили рішенням суду про визнання їх безвісно відсутніми або оголошення померлими. Виплата грошового забезпечення членам сімей військовослужбовців здійснюється до повного з`ясування обставин захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, їх інтернування або звільнення, або визнання їх в установленому законом порядку безвісно відсутніми чи померлими. У всіх випадках виплата грошового забезпечення здійснюється не більше ніж до дня виключення військовослужбовця із списків особового складу військової частини (установи, організації). Виплата грошового забезпечення членам сімей військовослужбовців здійснюється у разі, коли заява про його виплату надійшла до військової частини (установи, організації): до дня звільнення військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, інтернованих у нейтральних державах; протягом трьох років з дня набрання законної сили рішенням суду про визнання військовослужбовців безвісно відсутніми або оголошення померлими, але не пізніше ніж до дня набрання законної сили рішенням суду про скасування рішення про визнання їх безвісно відсутніми або оголошення померлими. Отже, виплата грошового забезпечення членам сімей військовослужбовців здійснюється до повного з`ясування обставин захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, їх інтернування або звільнення, або визнання їх в установленому законом порядку безвісно відсутніми чи померлими та не більше ніж до дня виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини. При цьому, аналіз наведених вище норм абз.3 - 4 ч. 6 ст.9 Закону №2011-XII та п.7 Порядку №884 дає підстави для висновку, що першочергове право на виплату грошового забезпечення має дружина (чоловік) військовослужбовця. В разі їх відсутності це право переходить до повнолітніх дітей військовослужбовця, які проживають разом із ним. На рівні із особами другої черги право на отримання грошового забезпечення мають: 1) законні представники (опікуни, піклувальники) чи усиновлювачі неповнолітніх дітей (осіб з інвалідністю з дитинства - незалежно від їх віку); 2) особи, які перебувають на утриманні військовослужбовців. У випадку, якщо військовослужбовець не перебуває у шлюбі та не має неповнолітніх дітей, які перебувають на його утриманні та/або повнолітніх дітей, які проживають разом із ним, право на отримання грошового забезпечення переходить до батьків військовослужбовця. При цьому, у випадку наявності декількох осіб, що мають право на виплату їм грошового забезпечення, сума виплати розподіляється рівними частками на кожного (кожну) із них. Цей висновок випливає із абз.2 п.7 Порядку № 884, яким передбачено, що у разі письмової відмови однієї з осіб від виплати грошового забезпечення, її частка рівномірно розподіляється між іншими особами, які мають право на його одержання. Таким чином, виплата грошового забезпечення військовослужбовця, який зник безвісти, передбачена членам сім`ї такого військовослужбовця, зокрема, батькам рівними частками, за умови, якщо такий військовослужбовець не перебуває у шлюбі і не має дітей, а повноваження з перевірки вказаних умов для виплати та прийняття рішень (наказів) щодо такої виплати покладено на командира (начальника, керівника) військової частини, при цьому, у разі прийняття рішення про відмову у такій виплаті, командир військової частини має обов`язково зазначити у цьому рішенні підстави для такої відмови. Перелік підстав для відмови у виплаті грошового забезпечення членам сім`ї військовослужбовця, який, зник безвісти, наведений у пункті 5 Порядку №844, є вичерпним. Як встановлено судом і не є спірним у справі, старший солдат військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 з 17.02.2015 року зник безвісти. Позивач, вже після розірвання шлюбу із безвісти зниклим ОСОБА_3 , та після одруження вдруге, зверталась до відповідача із заявою від 13.08.2023 року, в якій просила прийняти рішення щодо виплати грошового забезпечення неповнолітній дитині - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є донькою зниклого безвісти військовіослужбовця. До заяви додався пакет документів (паспорт та РНОКПП заявника, рішення суду про розірвання шлюбу з ОСОБА_3 від 27.05.2019 року у цивільній справі № 185/1061/19, свідоцтво про шлюб серія НОМЕР_6 для підтвердження зміни прізвища заявника, свідоцтво про народження дитини серія НОМЕР_3 , паспорт військовослужбовця ОСОБА_3 , лист № 833 від 24.05.2023 року, виданий командиром ВЧ № НОМЕР_1 , довідка "Для членів сімей осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення та загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення", яка видана командиром ВЧ № НОМЕР_1 ). Втім, позивачу за результатами розгляду її заяви, надіслано відповідь від 08.09.2023 року про відмову у такій виплаті. Дослідженими у справі доказами підтверджується, що виплата грошового забезпечення зниклого безвісти військовослужбовця ОСОБА_3 здійснюється військовою частиною НОМЕР_1 на користь позивача ОСОБА_1 , як дружини військовослужбовця, який зник безвісти, що не є спірним у справі. Станом на день подання заяви від 13.08.2023 року позивач з безвісно зниклим ОСОБА_3 у шлюбі вже не перебувала, проте, має неповнолітню дитину, батьком якої є ОСОБА_3 , і при поданні заяви вона діяла як законний представник неповнолітньої та в інстересах останньої. Суд першої інстанції вірно вказав, що виплата грошового забезпечення законним представникам неповнолітніх дітей (в розглядуваному випадку матері неповнолітньої дитини) зниклого безвісті військовослужбовця здійснюється за умови відсутності у військовослужбовця дружини (чоловіка), оскільки саме така особа має першочергове право на отримання грошового забезпечення військовослужбовця. Відтак, в спірному випадку, після зміни статусу з дружини військовослужбовця, який зник безвісти, після розірвання шлюбу, виплата грошового забезпечення має здійснюватись неповнолітній ОСОБА_2 (доньці військовослужбовця) через її законного представника ОСОБА_1 . Проте, відповідного рішення відповідачем станом на час розгляду справи прийнято не було. Листом від 08.09.2023 року №1504 військова частина НОМЕР_1 відмовила ОСОБА_1 в задоволенні її заяви, і такими діями відповідача порушуються права позивача, яка діє як законний представник неповнолітньої. Суд, встановивши протиправність дій та рішення відповідача, прийшов до обгрунтованих висновків про необхідність скасування такого рішення та зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 13.08.2023р.. Колегією суддів встановлено, що судом першої інстанції рішення ухвалено з додержанням норм матеріального права і підстав для його скасування не вбачається, доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують правильних висновків суду. Апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Розподіл судових витрат з урахуванням вимог ст. 139 КАС України не здійснюється. Керуючись ст.311, п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 - залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2024 року у справі № 160/32964/23 - залишити без змін. Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України. Головуючий - суддя Н.П. Баранник суддя Н.І. Малиш суддя А.В. Шлай