Постанова Центральний апеляційний господарський суд № 904/1610/24
від 13.06.2024НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13.06.2024 року м.Дніпро Справа № 904/1610/24 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач) суддів: Мороза В.Ф., Чередка А.Є. секретар судового засідання Михайлова К.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ассистент Агро Груп" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 12.04.2024 (прийняту суддею Панна С.П.) у справі № 904/1610/24 за заявою Фермерського господарства "Гедеон-С.М." про забезпечення позову до подання позову особи, які можуть набути статусу учасників справи позивача Фермерське господарство "Гедеон-С.М." відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Ассистент Агро Груп" про забезпечення позову до подачі позовної заяви ВСТАНОВИВ: 1.Короткий зміст вимог. Фермерське господарство "Гедеон-С.М." звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з заявою про забезпечення позову до подачі позовної заяви, у якій просить накласти арешт на грошові кошти в межах суми позову - 597 500,00грн., що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Ассистент Агро Груп" і знаходяться у нього на банківському рахунку (рахунках). 2.Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі та мотиви його прийняття. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.04.2024 у справі № 904/1610/24 -заяву Фермерське господарство "Гедеон-С.М." про забезпечення позову до подання позовної заяви - задоволено; -накладено арешт на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Ассистент Агро Груп", які знаходяться на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Ассистент Агро Груп" в банківських установах у межах суми позову 597 500,00грн. Дослідивши викладені заявником доводи та надані на підтвердження цих доводів докази, врахувавши наявність зв`язку між заявленим позивачем заходом забезпечення позову у виді накладення арешту на грошові кошти відповідача у межах розміру майнової вимоги (предмету майбутнього позову), співмірність і адекватність, господарський суд дійшов до висновку про наявність підстав для забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать ТОВ "Ассистент Агро Груп", які знаходяться на рахунках ТОВ "Ассистент Агро Груп" в банківських установах в межах суми позову 597 500,00грн. 3.Короткий зміст вимог апеляційної скарги. Товариство з обмеженою відповідальністю "Ассистент Агро Груп" подало апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 12.04.2024 у справі № 904/1610/24, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати; у задоволенні заяви Фермерського господарства "Гедеон-С.М." про вжиття заходів забезпечення позову - відмовити.
4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, суд першої інстанції не надав належну оцінку того, що до заяви про забезпечення позову не було надано жодних документів або інших доказів які підтверджували факт того, що Позивачем до подачі позову вживалися заходи щодо досудового врегулювання спору. Судом першої інстанції не було належним чином повідомлено Відповідача про час та місце проведення судового засідання з розгляду заяви Позивача про забезпечення позову, щоб надано змоги скористатися правом Відповідача на подання відповідного заперечення Позивачем не надано належних та допустимих доказів в розумінні ст. ст. 76, 77 ГПК України, із якими діюче законодавство пов`язує доцільність застосування заходів щодо забезпечення позову та які б свідчили про неможливість або істотне ускладнення виконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів. А судом першої інстанції не наведено обставин на докази, які б свідчили про вчинення Відповідачем конкретних дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після подання звернення позивача до суду із заявою про забезпечення позову, в тому числі і дій, спрямованих на безпідставне витрачання ними коштів чи укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Вжитий судом першої інстанції захід забезпечення позову не відповідає вимогам щодо адекватності та внаслідок його застосування фактично блокується (припиняється) господарська діяльність товариства Відповідача, оскільки останнє фактично позбавлене будь-якої можливості здійснювати платежі на виконання своїх господарських зобов`язань. Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, Позивач повинен не лише обґрунтувати причини звернення з такою заявою, а й надати суду докази існування фактичних обставин, що пов`язані з необхідністю вжиття таких заходів, тоді як суд вирішуючи питання про забезпечення позову повинен дотримуватись принципу співмірності виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача. У ТОВ "АССИСТЕНТ АГРО ГРУП" наявна дорогоцінна техніка за рахунок якої можливо повністю забезпечити заявлені вимоги Позивача, а відтак застосування заходу забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках Відповідача є неспівмірним із заявленими позивачем вимогами. 5.Узагальнений виклад позиції інших учасників справи. Фермерське господарство "Гедеон-С.М." своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористались. Про дату, час та місце судового засідання повідомлене належним чином, що підтверджується матеріалами справи. 6.Рух справи в суді апеляційної інстанції. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.05.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою; розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 13.06.2024. В судовому засіданні 13.06.2024 оголошено вступну та резолютивну частини постанови. 7.Встановлені судом обставини справи. Фермерське господарство "Гедеон-С.М." звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з заявою про забезпечення позову до подачі позовної заяви, у якій просить накласти арешт на грошові кошти в межах суми позову - 597 500,00грн., що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Ассистент Агро Груп" і знаходяться у нього на банківському рахунку (рахунках). Заявник зазначає, що має намір звернутися з позовом про стягнення з відповідача попередньої оплати за товар на загальну суму 597 500, 00 грн., сплачену за договором купівлі-продажу товару №01/02-2022 від 01 лютого 2022 року, оскільки поставка товару продавцем не була здійснена. В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник посилається на те, що сторонами велися переговори щодо оформлення договірних відносин та заявник отримав електронним зв`язком від ТОВ "Ассистент Агро Груп" текст договору купівлі-продажу товару, специфікації та рахунок від ТОВ "Ассистент Агро Груп". Заявник зазначає, що 01.02.2022 підписав договір і специфікацію і надіслав їх на адресу ТОВ "Ассистент Агро Груп". Заявник стверджує, що на виконання умов договору купівлі-продажу товару №01/02-2022 від 01.02.2022 сплатив на користь ТОВ "Ассистент Агро Груп" у якості попередньої оплати 350 00,00грн. відповідно до платіжної інструкції №1 від 04.02.2022, а також 247 500,00грн. відповідно до платіжної інструкції №3 від 08.02.2022, всього 597 500,00грн. Заявник вказує, що в порушення умов договору, ТОВ "Ассистент Агро Груп" обумовлений договором та Специфікацією товар не поставив. Таким чином, предметом майбутнього позову буде стягнення попередньої оплати у розмірі 597 500,00 грн. Заявник стверджує, що невжиття заходів забезпечення позову може привести до виводу відповідачем коштів з рахунків, що в подальшому утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду в частині стягнення коштів, необхідно вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в межах суми позову 597 500,00 грн., що належать відповідачу і знаходяться у нього на банківському рахунку (рахунках). За результатами розгляду заяви про забезпечення позову судом першої інстанції прийнято ухвалу про відмову у її задоволенні.
8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції. Переглядаючи оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду в апеляційному порядку, колегія суддів зазначає наступне. Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача. Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити. Вжиття заходів забезпечення позову відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України є правом суду, а за наявності відповідних виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку підстав для забезпечення позову. Відповідно до вимог частини першої статі 137 Господарського процесуального кодексу позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина четверта статті 137 Господарського процесуального кодексу України). Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Суд апеляційної інстанції зазначає, що обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу. При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язань після пред`явлення позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому суд у кожному конкретному випадку повинен оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності. Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 17.12.2018 у справі №914/970/18). Предметом майбутнього спору у даній справі є вимога про стягнення попередньої оплати. У даному випадку позивачем не наведено фактичних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, в розумінні статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, які б свідчили про вчинення відповідачем дій спрямованих на ухилення від виконання судового рішення або дій, які можуть призвести до зменшення його активів на момент виконання рішення. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Так само, як і можливість відповідача розпоряджатися коштами на рахунку не є достатньою підставою для забезпечення позову у визначений позивачем спосіб. Встановлення фактичних обставин у справі, в тому числі виконання чи невиконання стороною договірних зобов`язань, встановлюється судом на підставі доказів під час розгляду справи по суті. Окрім того, сума заборгованості не є значною. Посилання позивача на наявність у відповідача спірної заборгованості не є підставою для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки вказана сума на час подання позову є предметом спору та підлягає доведенню позивачем на загальних підставах під час розгляду справи по суті. Колегія суддів не вбачає можливості з поданих позивачем доказів дійти висновків, що відповідач може вжити заходів, спрямованих на ухилення від виконання судового рішення, а також спрямування коштів на рахунках на потреби, які не пов`язані з виконанням судового рішення. Жодна з викладених позивачем обставин у заяві про забезпечення позову та апеляційній скарзі не підтверджена належними доказами та має характер необґрунтованого припущення. Отже, позивачем не наведено фактичних обставин, які б свідчили про реальну ймовірність ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, у разі задоволення позову та обставин, які б підтверджували, що невжиття відповідних заходів забезпечення позову ускладнить чи унеможливить ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. З урахуванням викладеного, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, що викладені заявником обставини є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову. Висновки, зроблені Верховним Судом у справах, на які посилається суд першої інстанції, зроблені за інших фактичних обставин справи. Оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову суд здійснює у кожній конкретній справі, з урахуванням поданих заявником доказів, доводів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Вжиття заходів забезпечення позову пов`язане з певними умовами та підставами визначеними ГПК України. У випадку, коли сам по собі факт наявності заборгованості та можливість вільно розпоряджатися коштами на рахунках чи майном були би достатньою підставою, вжиття заходів забезпечення позову було б необхідним у кожній судовій справі зі стягнення заборгованості. Колегія суддів зазначає про індивідуальний характер підстав, якими у конкретних правовідносинах обумовлюється необхідність вжиття заходів забезпечення позову, а також дискреційний характер визначення судом необхідності вжиття відповідних заходів, виключає формування єдиних (для вирішення питання щодо необхідності застосування заходів забезпечення позову) критеріїв та алгоритму визначення підстав для вжиття того чи іншого засобу забезпечення позову.
9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги. Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України). Відповідно до статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. За таких обставин апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала місцевого господарського суду скасуванню. Керуючись статтями 129, 269, 275, 276, 277, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,
ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ассистент Агро Груп" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 12.04.2024 у справі № 904/1610/24 задовольнити. Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 12.04.2024 у справі № 904/1610/24 скасувати. Відмовити у задоволенні заяви Фермерського господарства "Гедеон-С.М." про забезпечення позову до подачі позовної заяви. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 25.06.2024 Головуючий суддя Л.А. Коваль Суддя В.Ф. Мороз Суддя А.Є. Чередко