LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Східний апеляційний господарський суд922/3276/23

від 26.06.2024НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" на рішення Господарського суду Харківської області від 26.09.2023 у справі №922/3276/23 залишити без задоволення.

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 червня 2024 року м. Харків Справа № 922/3276/23 Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Хачатрян В.С., суддя Шутенко І.А., без виклику сторін, розглянувши в порядку спрощеного провадження апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут", м. Харків (вх. №2171 Х/1), на рішення Господарського суду Харківської області від 26.09.2023 (повний текст складено 26.09.2023) у справі №922/3276/23 (суддя Сальникова Г.І.), за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут", м. Харків, до відповідача Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м. Харків, про стягнення 126499,43грн, ВСТАНОВИВ: Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про стягнення 129499,43грн, з яких: заборгованість за електричну енергію у розмірі 96981,97грн, пеня у розмірі 25572,07грн, 3% річних у розмірі 1589,12грн, інфляційні втрати у розмірі 5356,27грн та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2684,00грн. Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором про постачання електричної енергії споживачу №51072 від 01.01.2021 в частині здійснення повної та своєчасної сплати вартості спожитої електричної енергії за період з жовтня 2022 по лютий 2023 року. Рішенням Господарського суду Харківської області від 26.09.2023 у справі №922/3276/23 позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за електричну енергію у розмірі 93981,97грн, 3% річних у розмірі 1589,12грн, інфляційні втрати у розмірі 5356,27грн та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2141,42грн. У решті позову - відмовлено. Господарським судом першої інстанції відмовлено в задоволенні позовних вимог ПрАТ "Харківенергозбут" щодо стягнення пені в сумі 25572,07грн, нарахованої позивачем за період з 14.04.2022 по 30.04.2023, з огляду на те, що її нараховано у період дії воєнного стану, що суперечить п. 16 Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 25.02.2022 №332 "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану", якими встановлено, що на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупинено нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії". Не погодившись з ухваленим рішенням, позивач - ПрАТ "Харківенергозбут" звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 26.09.2023 у справі №922/3276/23 в частині відмови у стягненні пені у сумі 25572,07грн та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування доводів апеляційної скарги, скаржником зазначено наступне: - положення п.16 Постанови НКРЕКП №332 від 25.02.2022 не мають імперативного характеру, а є рекомендаціями учасникам договору про постачання електричної енергії споживачу, які не містять умов чи застережень про звільнення відповідача від сплати штрафних санкцій за порушення умов договору, укладеного на підставі Закону України "Про ринок електричної енергії"; - під час вирішення спору в даній справі суд має застосовувати норми Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" і не застосовувати норми Постанови НКРЕКП №332 від 25.02.2022, з огляду на те, що вони суперечать нормативно-правовим актам вищої юридичної сили. Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.10.2023 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Шутенко І.А., суддя Хачатрян В.С. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.10.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПрАТ "Харківенергозбут" на рішення Господарського суду Харківської області від 26.09.2023 у справі №922/3276/23; встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань та письмових пояснень; попереджено учасників процесу, що апеляційна скарга ПрАТ "Харківенергозбут" на рішення Господарського суду Харківської області від 26.09.2023 у справі №922/3276/23 буде розглядатися за правилами ч. 10 ст. 270 ГПК України без повідомлення учасників справи. 01.11.2023 до Східного апеляційного господарського суду від ДП "Харківський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач заперечує проти задоволення апеляційної скарги, просить залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін. Свою позицію обґрунтовує посиланням на положення п. 16 постанови НКРЕКП №332 від 25.02.2022, яка є чинною, та обов`язковою для суб`єктів спірних правовідносин, а тому відсутні правові підстави для нарахування та стягнення з відповідача штрафної санкції у вигляді пені. 08.11.2023 до Східного апеляційного господарського суду від ПрАТ "Харківенергозбут" надійшла заява про зупинення провадження у справі №922/3276/23 до закінчення перегляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №911/1359/22, яка мотивована тим, що правовий висновок об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №911/1359/22 матиме суттєве значення для вирішення спору у справі №922/3276/23, оскільки правовідносини у справах №911/1359/22 та №922/3276/23 є подібними (стосуються, зокрема, нарахування та стягнення пені за порушення договорів, укладених між учасниками ринку електричної енергії) і спірним у цих відносинах є питання того, чи Постанова НКРЕКП №332 від 27.02.2022 носить лише рекомендаційний характер та чи може вона (Постанова) нівелювати норми ЦК України та ГК України, як закону. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.11.2023 задоволено заяву ПрАТ "Харківенергозбут" про зупинення провадження у справі №922/3276/23; зупинено апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПрАТ "Харківенергозбут" на рішення Господарського суду Харківської області від 26.09.2023 у справі №922/3276/23 до закінчення перегляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №911/1359/22, та оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень повного тексту постанови Верховного Суду у справі №911/1359/22. 21.05.2024 до Східного апеляційного господарського суду надійшла заява ПрАТ "Харківенергозбут" про поновлення провадження у справі №922/3276/23 у зв`язку з усуненням обставин, що викликали його зупинення (об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 19.04.2024 прийнято постанову у справі №911/1359/22, повний текст якої оприлюднено 20.05.2024). Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 03.06.2024 поновлено апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПрАТ "Харківенергозбут" на рішення Господарського суду Харківської області від 26.09.2023 у справі №922/3276/23; запропоновано учасникам справи до 12.06.2024 надати письмові пояснення з врахуванням постанови Верховного Суду від 19.04.2024 у справі №911/1359/22 з доказами їх надсилання іншим учасникам судового процесу. Відповідно до ч. 13 ст. 8 та ч. 8 ст. 252 ГПК України, у разі здійснення розгляду справи в порядку письмового провадження суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами, досліджує докази і письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, судове засідання не проводиться. За частиною 1 ст. 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі. Апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. З огляду на те, що ціна позову у даній справі є меншою від ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (126499,43грн), суд апеляційної інстанції розглядає дану справу за правилами ч. 10 ст. 270 ГПК України без повідомлення учасників справи. На час ухвалення цієї постанови клопотання будь-якої із сторін про розгляд справи в порядку загального позовного провадження до Східного апеляційного господарського суду не надходили. Згідно з ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 наведеної статті передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія Східного апеляційного господарського суду встановила наступне. Як вбачається з матеріалів справи, у зв`язку з відокремленням функції з розподілу електричної енергії від функції постачання електричної енергії, що визначено положеннями Закону України "Про ринок електричної енергії від 13.04.2017 (далі - Закон), з 01.01.2019 ПрАТ "Харківенергозбут" є постачальником універсальних послуг на території Харківської області у відповідності до Постанови НКРЕКП від 26.10.2018 №1268. ПрАТ "Харківенергозбут", як постачальник універсальних послуг, здійснює постачання електричної енергії з 01.01.2019 у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, та на умовах договору постачання універсальних послуг. На виконання пункту 13 розділу XVII Закону під час здійснення заходів з відокремлення було створено електропостачальника ПрАТ "Харківенергозбут", а AT "Харківобленерго" виконує функції з розподілу електричної енергії на території Харківської області та є оператором системи розподілу. ДП "Харківський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" (надалі - споживач) приєдналось до умов договору про постачання електричної енергії споживачу на умовах Комерційної пропозиції №133 Ф-П, №133/23 Ф-П, а тому договір про постачання електричної енергії споживачу №51072 від 01.01.2021 (надалі - договір) вважається укладеним. Згідно з п. 2.1 договору за договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору. Пунктом 5.5 договору погоджено, що розрахунковий період за цим договором зазначений у комерційній пропозиції та, як правило, становить календарний місяць, і відповідає розрахунковому періоду за договором споживача з оператором системи розподілу/передачі. Відповідно до п. 5.7. договору оплата рахунка постачальника за договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений в комерційній пропозиції, яка є додатком 2 до цього Договору. За умовами п. 5 Комерційної пропозиції №133 Ф-П рахунок за спожиту електричну енергію надається споживачу до 12 числа (включно) місяця, наступного за розрахунковим. Рахунок за спожиту електричну енергію має бути оплачений протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка споживачем. Рахунки на оплату надаються споживачу до 12 числа поточного місяця на наступний розрахунковий місяць, з терміном оплати згідно з пунктом 4 даної комерційної пропозиції. Рахунки на оплату надаються споживачу у відповідних структурних підрозділах постачальника. В разі неотримання споживачем рахунків постачальник направляє рахунки споживачу поштовим зв`язком. У такому випадку рахунки вважаються отриманими споживачем з дня їх відправлення. Оплата вартості електричної енергії здійснюється споживачем на поточний рахунок із спеціальним режимом використання. Позивачем було сформовано та виставлено відповідачу рахунки за спожиту електричну енергію за період березень 2022 року лютий 2023 року. Проте, ДП "Харківський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" не сплатило вартість спожитої електричної енергії в повному обсязі у встановлений договором строк, внаслідок чого у відповідача виникла перед позивачем заборгованість за період з жовтня 2022 по лютий 2023 року у розмірі 96981,97грн, що стало підставою для звернення ПрАТ "Харківенергозбут" до Господарського суду Харківської області з позовом до ДП "Харківський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" про стягнення заборгованості за електричну енергію у розмірі 96981,97грн, пені у розмірі 25572,07грн, 3% річних у розмірі 1589,12грн, інфляційних втрат у розмірі 5356,27грн. Як вже зазначалося, рішенням Господарського суду Харківської області від 26.09.2023 у справі №922/3276/23 позов задоволено частково; стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за електричну енергію у розмірі 93981,97грн, 3% річних у розмірі 1589,12грн, інфляційні втрати у розмірі 5356,27грн та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2141,42грн; у решті позову відмовлено. Із змісту апеляційної скарги вбачається, що ПрАТ "Харківенергозбут" оскаржує рішення місцевого господарського суду лише в частині відмови у стягненні пені у розмірі 25572,07грн, нарахованої за період з 14.04.2022 по 30.04.2023. При перегляді рішення місцевого господарського суду із врахуванням меж апеляційного перегляду згідно положень ст. 269 ГПК України, колегія суддів апеляційного господарського суду виходить з наступного. За загальним положенням цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України). За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 Господарського кодексу України (надалі ГК України), в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Згідно ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України. Згідно ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Статтею 714 ЦК України встановлено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами. Згідно ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" встановлено, що постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами. Відповідно до ст.ст. 526, 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок та зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства. Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України). Зміст оскаржуваного рішення свідчить про те, що суд першої інстанції дійшов висновку щодо наявності правових підстав для стягнення з ДП "Харківський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" на користь ПрАТ "Харківенергозбут" заборгованості за електричну енергію у розмірі 93981,97грн, 3% річних у розмірі 1589,12грн та інфляційних втрат у розмірі 5356,27грн Водночас ПрАТ "Харківенергозбут" було заявлено до стягнення пеню в розмірі 25572,07грн, нарахованої за період з 14.04.2022 по 30.04.2023. Відмовляючи в задоволенні пені в розмірі 25572,07грн, місцевий господарський суд зазначив, що остання не підлягає стягненню, з огляду на положення п. 16 Постанови НКРЕКП №332 від 25.02.2022. Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із вищенаведеним висновком суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для стягнення з ДП "Харківський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" пені в розмірі 25572,07грн, яка нарахована з 14.04.2022, з огляду на таке. Відповідно до ст.ст 216 218 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. За приписами ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" унормовано, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Правовий статус НКРЕКП, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення визначає Закон України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг". Відповідно до ст. 1 вказаного Закону Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України. Особливості спеціального статусу Регулятора обумовлюються його завданнями і повноваженнями та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливостях організації та порядку діяльності Регулятора, в особливому порядку призначення членів Регулятора та припинення ними повноважень, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Регулятора та гарантії незалежності в прийнятті ним рішень у межах повноважень, визначених законом, встановленні умов оплати праці членів та працівників Регулятора. Згідно з ч. 1 ст. 3 цього Закону Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України. Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 6 Закону України "Про ринок електричної енергії" до повноважень Регулятора на ринку електричної енергії належать, зокрема, затвердження правил ринку, правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, кодексу системи передачі, кодексу систем розподілу, кодексу комерційного обліку, правил роздрібного ринку, порядку розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів, який включає в тому числі положення щодо особливостей розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів з третіми державами, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії. Відповідно до п. 4 ч. 4 ст. 6 Закону України "Про ринок електричної енергії" Регулятор має право приймати рішення, що є обов`язковими до виконання учасниками ринку. Пунктом 3 ч. 4 ст. 14 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" визначено, що Регулятор на своїх засіданнях приймає нормативно-правові акти з питань, що належать до його компетенції. Згідно частини 5 цієї статті рішення Регулятора оформлюються постановами, крім рішень щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення контролю, які оформлюються розпорядженнями. Рішення Регулятора підписуються Головою. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 17 вказаного Закону для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор приймає обов`язкові до виконання рішення з питань, що належать до його компетенції. Наведені вище положення свідчать про те, що НКРЕКП (Регулятор) здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, Регулятор на своїх засіданнях приймає нормативно-правові акти з питань, що належать до його компетенції та є обов`язкові до виконання. Пунктом 5 постанови НКРЕКП №332 від 25.02.2022 (в редакції від 27.02.2022) рекомендовано учасникам ринку електричної енергії на період дії особливого періоду зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії". Підпунктом 16 п. 1 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг № 332 від 25.02.2022 надано настанови зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" між учасниками ринку електричної енергії на період воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування. Отже, підпункт 16 пункту 1 постанови НКРЕКП №332 від 25.02.2022 встановлює заборону нарахування та стягнення штрафних санкцій. Колегія суддів зазначає, що незважаючи на те, що постанова НКРЕКП № 332 від 25.02.2022 має нижчу юридичну силу порівняно з ЦК України та ГК України, втім її норми є обов`язковими до виконання всіма учасниками ринку та мають застосовуватись останніми у своїй господарській діяльності на ринку електроенергії, зокрема, які уклали між собою двосторонні договори відповідно до ст. 66 Закону України "Про ринок електричної енергії", що також обумовлено положеннями ст. 179 ГК України, яка встановлює нормативне обмеження вільного розсуду сторін господарського договору при визначенні його умов у разі укладання типового договору. Приймаючи до уваги вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені в розмірі розмірі 25572,07грн, яка нарахована з 14.04.2022. Аналогічного висновку дійшла Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 19.04.2024 у справі №911/1359/22. Доводи апелянта стосовно того, що положення пп. 16 п. 1 Постанови НКРЕКП №332 від 25.02.2022 не мають імперативного характеру, є безпідставними, необґрунтованими та такими, що прямо суперечать змісту вказаної постанови та правовому висновку, викладеному в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 19.04.2024 у справі №911/1359/22. Частиною 4 ст. 236 ГПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Доводи апелянта були спростовані в даній постанові апеляційного господарського суду, крім того, судова колегія апеляційної інстанції зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджені обставини, що мають значення для справи, у зв`язку із чим апеляційна скарга ПрАТ "Харківенергозбут" задоволенню не підлягає, а рішення Господарського суду Харківської області від 26.09.2023 у справі №922/3276/23 підлягає залишенню без змін. З огляду на те, що апеляційна скарга залишається без задоволення, відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір за її подання покладається судом на скаржника. Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281 - 284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" на рішення Господарського суду Харківської області від 26.09.2023 у справі №922/3276/23 залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Харківської області від 26.09.2023 у справі №922/3276/23 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені ст. 286 - 289 ГПК України. Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна Суддя В.С. Хачатрян Суддя І.А. Шутенко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»