Постанова Східний апеляційний господарський суд № 905/1295/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 червня 2024 року м. Харків Справа № 905/1295/23 Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Гребенюк Н.В., суддя Слободін М.М. , суддя Шутенко І.А., без виклику сторін в порядку спрощеного провадження; розглянувши в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача, Акціонерного товариства Жовтнева ЦЗФ (вх.№1047 Д/1), на рішення господарського суду Донецької області від 24.01.2024 (повний текст судового рішення складений 24.01.2024, суддя Сковородіна О.М.) у справі №905/1295/23 за позовом Акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Придніпровська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця до відповідача: Акціонерного товариства Жовтнева ЦЗФ про стягнення 88315,00 грн, ВСТАНОВИВ: У жовтні 2023 року Акціонерне товариство Українська залізниця в особі регіональної філії Придніпровська залізниця звернулось з позовною заявою до Акціонерного товариства Жовтнева ЦЗФ про стягнення 88 315,00 грн. Рішенням господарського суду Донецької області від 24.01.2024 у справі №905/1295/23 позов задоволено. Стягнуто з Акціонерного товариства Жовтнева ЦЗФ на користь Акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Придніпровська залізниця акціонерного товариства Українська залізниця суму штрафу в розмірі 88315,00 грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2684,00 грн. Рішення місцевого господарського суду мотивоване доведеністю матеріалами справи факту порушення відповідачем вимог Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457, в частині правильного зазначення маси вантажу, наявністю правових підстав для стягнення з останнього штрафу у розмірі 88 315,00грн та відсутністю умов для зменшення нарахованої позивачем суми неустойки. Відповідач, Акціонерне товариство Жовтнева ЦЗФ, не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм права, на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення господарського суду Донецької області від 24.01.2024 у справі №905/1295/23 скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити. Одночасно апелянт порушував питання про поновлення строку на апеляційне оскарження. В обґрунтування вимог апеляційної скарги Акціонерне товариство Жовтнева ЦЗФ посилалось на наступне: - у відповідності до встановлених законодавством вимог відповідач здійснював зважування завантаженого вагону на придатних вагонних вагах, а тому допустити внесення неправдивих даних щодо маси ватажу в залізничній накладній є неможливим, але технічна похибка під час зважування вантажу або людський фактор можуть мати місце в роботі; - з протоколу зважування від 07.01.2023 та пояснень прийомоздавальника відповідача вбачається, що була допущена саме неуважність з боку останнього, який переплутав номери вагонів при занесенні даних в залізничну накладну № 48159644, що мають схожі цифри -61560371 та 63632731; показники ваги вагону 61560371 були помилково занесені y показники вагону 63632731 i навпаки, що підтверджується й комерційними актами, складеними залізницею 09.01.2023 №450003/11 на надлишок вантажу 4600кг у вагоні 61560371 та №450003/10 на нестачу вантажу 5250кг у вагоні 63632731; - штраф, який заявлено позивачем до стягнення, не має компенсаторний характер, проте є додатковим засобом отримання прибутку для позивача, оскільки останнім не надано будь-яких доказів понесення збитків. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 22.04.2024 для розгляду справи №905/1295/23 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Гребенюк Н.В., судді Слободін М.М., Шутенко І.А. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.04.2024 у справі №905/1295/23 витребувано у господарського суду Донецької області матеріали справи №905/1295/23; відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги Акціонерного товариства Жовтнева ЦЗФ (вх.№1047 Д/1) на рішення господарського суду Донецької області від 24.01.2024 у справі №905/1295/23, до надходження матеріалів справи. 29.04.2024 до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №905/1295/23. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 01.05.2024 у справі №905/1295/23 поновлено Акціонерному товариству Жовтнева ЦЗФ пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду Донецької області від 24.01.2024 у справі №905/1295/23; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Жовтнева ЦЗФ (вх.№1047 Д/1) на рішення господарського суду Донецької області від 24.01.2024 у справі №905/1295/23; встановлено учасникам справи строк до 16.05.2024 для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань та письмових пояснень з доказами їх надсилання учасникам провадження; розпочато розгляд справи з 16.05.2024 без повідомлення учасників справи. 03.05.2024 до Східного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній, вважаючи правильними висновки суду першої інстанції, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржуване судове рішення залишити без змін. Будь-яких інших заяв, клопотань до суду апеляційної інстанції не надходило. Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі, відзиві на апеляційну скаргу доводи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи, розглянувши справу в порядку ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Східного апеляційного господарського суду встановила наступне. Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, 07.01.2023 зі станції Родинська Донецької залізниці згідно залізничної накладної №48159644 Акціонерне товариство Жовтнева ЦЗФ відправило вантаж вугілля кам`яне, із визначенням станції призначення Лиман Південної залізниці. Відповідно до накладної №48159644 за відомістю вагонів маса вантажу у вагоні №61560371 складає 59600 кг (нетто). Згідно з розділом 26 вищезазначеної накладної, маса вантажу визначена на вагонних вагах (150т) відправником. На станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці під час контрольного зважування було виявлено, що маса вантажу у вагоні №61560371 не відповідає масі, вказаній відправником у накладній, про що було складено комерційний акт №450003/11 від 09.01.2023. Відповідно до комерційного акту №450003/11 від 09.01.2023 на станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці, позивачем було проведено контрольне комісійне зважування вагону за залізничною накладною №48159644 на тензометричних вагах станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці, та встановлено, що по документу нетто 59600 кг, по вагам нетто 64 200 кг, що більше документа на 4600кг. Вагони технічно справні, течі вантажу немає. Посилаючись на те, що за неправильно зазначені в накладній масу з відправника стягується штраф у розмірі згідно ст. 118 Статуту залізниць України, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457, якою встановлено стягнення штрафу у п`ятикратному розмірі провізної плати за всю відстань перевезення, позивач звернувся з даним позовом до суду. Місцевий господарський суд з доводами позивача погодився та задовольнив позовні вимоги в повному обсязі. Надаючи власну правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції зазначає наступне. За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків може бути настання або ненастання певної події. Відповідно до статті 909 цього Кодексу за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу. Згідно зі статтею 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами). Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов`язань (частина 5 статті 307 Господарського кодексу України). За змістом статей 2, 3 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457, цим Статутом визначаються обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під`їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту. Дія Статуту поширюється на перевезення залізничним транспортом вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, у тому числі на перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких відбувається на залізничних під`їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування. Статтею 6 Статуту залізниць України унормовано, що накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил, і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення. Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній. Залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами (стаття 105 Статуту залізниць України). Статтею 122 Статуту залізниць України передбачено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. За змістом пункту 1.1. Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 №138) на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну). У разі пред`явлення до перевезення вантажу груповою відправкою або маршрутом відправник додає до накладної відомість вагонів або відомість вагонів і контейнерів, що перевозяться маршрутом (групою) за накладною. Накладна згідно з цими Правилами може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП). Згідно з п.5 Правил приймання вантажів до перевезення, загальна маса вантажу визначається відправником зважуванням або розрахунковим способом. Відповідно до п. 2.3 Правил оформлення перевізних документів, у графі 55 "Правильність внесених відомостей підтверджую" представник відправника вказує свою посаду, розписується, засвідчуючи правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі. Представник відправника повинен мати довіреність на оформлення перевезення. Правильність внесених відомостей до накладних на спірні вагони підтверджена електронним цифровим підписом представника відправника у графі

55. Вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу. Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній, на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення (п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення). Отже, позивач не зобов`язаний здійснювати перевірку маси та кількості вантажу завантаженого відправником, при цьому він не позбавлений права перевірити правильність відомостей про вантаж визначених у накладній. Обставинами справи встановлено, що на станції відправлення вантаж прийнятий до перевезення без зауважень та без перевірки маси та кількості вантажу, про що свідчить електронний цифровий підпис працівника станції відправлення у накладній. У розумінні положень п.24 Статуту залізниці вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Згідно з частиною 2 ст.129 Статуту у разі встановлення обставин невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах складається комерційний акт. Пунктом 5.5. розділу 4 Правил перевезення вантажів встановлено, що якщо під час перевезення або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно до ст. 122 Статуту залізниць України. Таким чином, доводи апелянта про відсутність підстав для покладення на останнього матеріальної відповідальності у вигляді штрафу з огляду на помилку прийомоздавальника відповідача є безпідставними та не знаходять свого нормативного підтвердження. Неправильне зазначення маси вантажу не може свідчити про відсутність підстав для застосування заходів юридичної відповідальності в розрізі положень законодавства про залізничний транспорт. Аналіз наведених вище положень законодавства дає підстави для висновку про те, що у випадку невідповідності маси вантажу інформації визначеної у провізних документах складається комерційний акт і саме він є належним та допустимим доказом такої невідповідності. Так, порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами складання актів (стаття 129 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України 28.05.2002 №

334. При видачі однорідного вантажу, який перевозиться навалом або насипом і прибув від одного відправника на адресу одного одержувача, недостачі, що перевищують норму природної втрати маси вантажу і граничне розходження визначення маси нетто, а також надлишки, що перевищують граничне розходження визначення маси нетто, виявлені в окремих відправках під час перевірки протягом однієї календарної доби, оформляються одним комерційним актом (п.6 Правил складання актів). Пунктом 8 Правил складання актів, передбачено, що комерційний акт може бути складений як на станції призначення, так і на станції відправлення або попутній станції. Суд апеляційної інстанції, враховуючи наведене, зазначає про те, що проведення контрольного зважування та складання комерційного акту за результатами такого зважування на станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці, відповідає вимогам чинного законодавства. Як вірно встановлено матеріалами справи, за даними комерційного акту №450003/11 від 09.01.2023 маса вантажу у вагоні складає 64200 кг (нетто), тому різниця в сторону збільшення становить 4600 кг (59600кг 64200кг). Провізна плата за перевезення вантажу, за накладною №48159644 у вагоні №61560371 складає 17 663,00 грн. Беручи до уваги зазначене, сума штрафу, яка підлягає стягненню складає 88 315,00 грн. (17 663,00 х 5), що відповідає приписам чинного законодавства та вірно встановлено місцевим господарським судом. Також судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем в суді першої інстанції було заявлене клопотання про зменшення розміру нарахованого штрафу. Щодо наведеного, судова колегія зазначає наступне. Частиною 1 статті 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Звертаючись з клопотанням про зменшення розміру штрафу, відповідач повинен довести наявність обставин, які зумовлюють застосування зазначеної норми, а саме, надмірність розміру штрафу порівняно зі збитками позивача. За змістом статей ст.42 та абзацу 5 ст.44 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку, а принципами підприємницької діяльності є комерційний розрахунок та власний комерційний ризик. З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що зазначені відповідачем обставини передусім є наслідком господарської діяльності відповідача, його власного комерційного розрахунку та ризику, а не виникли в силу якихось об`єктивних та незалежних від відповідача обставин. Нарахування штрафу у п`ятикратному розмірі провізної плати встановлено законодавчо в п.118 Статуту залізниць України, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України. Отже, відсутні підстави оцінювати цей розмір штрафу, як надмірно великий. Недотримання вимог, визначених Статутом залізниць України, який є спеціальним нормативним актом, що визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом, покладає на порушника відповідальність, яка в даному випадку передбачена пунктами 118, 122 Статуту залізниць України. Зазначений штраф, відповідно до пунктів 118, 122 Статуту залізниць України, стягується з вантажовідправника незалежно від наявності збитків та наслідків, можливості його зменшення Статутом не передбачено. Відповідна правова позиція також викладена у висновках Верховного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.02.2019 у справі №914/2339/17. Враховуючи вищенаведене у сукупності, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про доведеність матеріалами справи факту порушення відповідачем вимог Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457, неправильного зазначення маси вантажу, що свідчить про наявність правових підстав для стягнення з останнього штрафу у розмірі 88 315,00грн та відсутністю умов для зменшення нарахованої позивачем суми неустойки. Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли своє підтвердження при перегляді оскаржуваного судового рішення та не є підставою для його скасування. З огляду на викладене та враховуючи, що місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного судового рішення було дотримано норми матеріального та процесуального права, повно досліджено обставини справи, а доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження при перегляді оскаржуваного судового рішення, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, а тому рішення господарського суду Донецької області від 24.01.2024 у справі №905/1295/23 слід залишити без змін. У відповідності до статті 129 ГПК України витрати за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта. Керуючись статтями 129, 269, 270, п.1 ч.1 ст. 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Жовтнева ЦЗФ (вх.№1047 Д/1) на рішення господарського суду Донецької області від 24.01.2024 у справі №905/1295/23 залишити без задоволення. Рішення господарського суду Донецької області від 24.01.2024 у справі №905/1295/23 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені статтями 286-289 ГПК України. Повний текст постанови складено 25.06.2024 Головуючий суддя Н.В. Гребенюк Суддя М.М. Слободін Суддя І.А. Шутенко