Постанова 4813 № 947/25368/23

Номер провадження: 22-ц/813/4217/24 Справа № 947/25368/23 Головуючий у першій інстанції Куриленко О.М. Доповідач Таварткіладзе О. М. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18.06.2024 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Таварткіладзе О.М., суддів: Заїкіна А.П., Погорєлової С.О., за участю секретаря судового засідання: Губар Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 17 січня 2024 року про залишення позову без розгляду по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «НоваПей» про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, В С Т А Н О В И В: У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просив суд, визнати протиправним і скасувати накази Генерального директора ТОВ «НоваПей» Андрія Кривошапки «Про припинення трудового договору» № 2041-к від 10.07.2023, № 2113-к від 17.07.2023 р. «Про внесення змін до наказу №2041-к від 10.07.2023 у зв`язку із хворобою» та визнати звільнення Позивача - ОСОБА_1 , з посади касира ПНФП філії № З ТОВ «НоваПей» 17.07.2023р., у зв`язку з втратою довір`я згідно п. 2 ст. 41 КЗпП - протиправним (незаконним). Поновити Позивача - ОСОБА_1 , в ТОВ «НоваПей», на посаді касира ПНФП філії № З ТОВ «НоваПей» (Одеса), з 17 липня 2023 року. Стягнути з ТОВ «НоваПей», на користь Позивача - ОСОБА_1 , середній заробіток за час вимушеного прогулу починаючи з 17 липня 2023 року. Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 17 січня 2024 року позов залишено без розгляду. Роз`яснено позивачу право звернутись до суду з позовом після усунення умов, що викликали залишення даного позову без розгляду. Не погоджуючись з такою ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 17 січня 2024 року скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду в іншому складі суду, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права. Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала постановлена судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права, яка обґрунтована тим, що позивач не з`явився у судові засідання двічі, які були призначені на 29.11.2023 року та 17.01.2024 року. Стосовно судового засідання, призначеного на 29.11.2023 року, скаржник посилається на те, що у вищевказаний день, він завчасно з`явився до Київського районного суду м. Одеси та перед початком судового засідання подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи, призначене на 29.11.2023 року. Вказане клопотання обґрунтовано тим, що раніше заявлені клопотання (про витребування доказів та проведення судового засідання в порядку загального позовного провадження) не розглянуті судом, копії рішень по ним він не отримував, а також обґрунтовував неможливість проведення судового засідання тим, що він не ознайомлений з матеріали справи. У вищезазначений день, як вказує скаржник, перед початком судового засідання, головуюча суддя по справі особисто спілкувалась з скаржником щодо заявлених клопотань та повідомила що зі справою можна ознайомитись наступного дня і судове засідання буде відкладено у зв`язку з заявленим клопотанням про відкладення. Щодо судового засідання, призначеного на 17.01.2024 року, скаржник зазначає, що в ніч, з 16.01.2024 року на 17.01.2024 року лунали повітряні тривоги, у зв`язку з чим були завдані удари крилатими ракетами по цивільній інфраструктурі в місті Одеса. 17.01.2024 року приблизно о 10. 29 г. знову почалась повітряна тривога в м. Одеса, і не дивлячись на це, скаржник прибув до суду приблизно о 10:54 г., але через те що в суді було багато відвідувачів, він одразу зателефонував секретарю та повідомив, що він у будівлі суду і просить зачекати поки він зареєструється в журналі відвідувачів суду. Незважаючи на це позивача повідомили про залишення його позову без розгляду, наслідок чого він вимушений був звернутися до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою. Будучи в розумінні ст. ст. 128, 130 ЦПК України належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання, призначене на 18.06.2024 року на 15-30 г, відповідач по справі не з`явився, про причини неявки не повідомив, належної ініціативи взяти участь у розгляді справи в режимі відео-конференції не виявив та заяв про відкладення судового засідання не подавав. Присутній у судовому засіданні апеляційного суду, ОСОБА_1 не заперечував проти розгляду поданої ним апеляційної скарги без присутності в судовому засіданні представника відповідача. Відповідно до ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Відповідно до висновків Верховного Суду по справі №361/8331/18 - якщо учасники процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті, оскільки основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Враховуючи розумні строки розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, усвідомленість сторін по справі про розгляд справи та відсутності від них клопотань про відкладення судового засідання, колегія суддів не бачить перешкод для розгляду справи. Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, виходячи з наведених у цій постанові підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до ч.1 п.6 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Відповідно до ч.1 п.4 ст.379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Залишаючи позовну заяву без розгляду суд першої інстанції керувався п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України та виходив з того, що, належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи позивач, повторно не з`явився в судове засідання незалежно від поважності причин не явки. Колегія суддів апеляційного суду не погоджується такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного. Згідно ч. 2 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Відповідно п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. Отже, під повторністю неявки в судове засідання в цивільному процесі слід розуміти другу неявку підряд (поспіль) належно повідомленого позивача. З наведеного слідує, що право суду залишити заяву без розгляду виникає за наявності дворазового належного повідомлення позивача про дату, час і місце розгляду справи, двократної, послідовної неявки позивача безпосередньо у судове засідання та відсутності його заяви про розгляд справи за його відсутності. Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Київського районного суду від 04.09.2023 року було відкрито спрощене позовне провадження у справі та розгляд даної справи було призначено на 31.10.2023 року о 12:00 год. Згідно довідки секретаря судового засідання від 31.10.2023 року, у зв`язку з відсутністю електроенергії фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального комплексу «Акорд» не здійснювалося. слухання справи відкладено на 29.11.2023 року о 12:30 г. (а.с.100). Згідно розписки про одержання судової повістки про виклик до суду, на ім`я ОСОБА_1 про виклик до суду на 29.11.2023 року о 12:30 г, скаржник отримав 31.10.2023 року повістку особисто, що підтверджується підписом (а. с. 101). Згідно штампу суду, 29.11.2023 року ОСОБА_1 було подане клопотання про відкладення розгляду справи та продовження строку проведення підготовчого провадження, обґрунтоване тим, що останнім було подано клопотання про витребування доказів, а на дату судового засідання, вказані клопотання не були вирішенні і на це потрібно певний час, вважає за можливо відкласти розгляд справи. Крім того, просить ознайомитись з матеріали справи (а. с. 152). Відповідно до розписки, на заяві про ознайомлення від 27.11.2023 року, ОСОБА_1 ознайомився з матеріали справи 30.11.2023 року, що підтверджується підписом (а. с. 140). Згідно довідки секретаря судового засідання від 29.11.2023 року о 12:30 хв., у зв`язку з неявкою сторін у судове засідання, фіксування за допомогою технічних засобів не здійснювалось, судове засідання відкладено на 17.01.2024 року о 11:00 год. (а. с. 156). При цьому з наданих апелянтом доказів та матеріалів справи, вбачається, що згідно з журналом відвідувачів Київського районного суду м. Одеси, ОСОБА_1 був зареєстрований при вході в приміщення суду о 12:10 г. 29.10.2023 року (а. с. 234). Тобто на час фіксації судом не явки позивача в судове засідання 29.11.2023 року о 12-30 г, позивач фактично перебував у приміщенні Київського районного суду м. Одеси. Згідно з розпискою про отримання повістки до суду на ім`я ОСОБА_1 , на судове засідання призначене 17.01.2024 року о 11.00 хв., останній особисто отримав повістку 30.11.2023 року, що підтверджується підписом (а. с. 161). Відповідно до протоколу судового засідання від 17.01.2024 року, яким зафіксована повторна поспіль не явка учасників справи, було розпочато о 11:01 год., а оголошення вступної та регулятивної частини ухвали про залишення позову без розгляду проголошено о 11:10 год. Між тим , згідно з журналом відвідувачів Київського районного суду м. Одеси, ОСОБА_1 зареєстрований при вході в приміщення суду 17.01. 2024 року о 11:04 год.(а. с. 222). Тобто під час проведення судового засідання 17.01.2024 року і до проголошення ухвали про залишення позову без розгляду позивач фактично перебував у приміщенні Київського районного суду м. Одеси. Крім того, 17.01.2024 року з 10:29 хв. до 12:09 хв. у м. Одесі оголошено повітряну тривогу місті Одеса, що підтверджується даними з вебсайту: alerts.in.ua. Тобто проведення судового засідання та залишення позову без розгляду відбулось під час повітряної тривоги. Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд зазначає, що з матеріалів справи вбачається особисту зацікавленість скаржника в ході справи, що підтверджується розписками про дати наступних судових засідань і перебування його у приміщенні Київського районного суду м. Одеси під час, на який були призначені судові засідання 29.11.2023 року о 12-30 г. та 17.01.2024 року о 11-04 г. При цьому колегія суддів звертає увагу на те, що навіть при умові, що в судове засідання призначене на 17.01.2024 року скаржник особисто з`явився до будівлі суду, зазначені обставини як оголошення повітряної тривоги у місті Одеса з 10:29 г. до 12:09 г під час воєнного стану в час, на яке було призначено судове засідання, мають силу надзвичайних обставин, які не охоплюються вимогою процесуального закону про те, що заява залишається без розгляду у разі повторної не явки незалежно від її причин. Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України ,Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. У подальшому воєнний стан неодноразово продовжувався та триває і на даний час. Оповіщення про загрозу або виникнення таких надзвичайних ситуацій здійснюється через системи оповіщення різних рівнів, електронні комунікаційні мережі загального користування тощо, відповідно до статті 30 Кодексу цивільного захисту України, Положення про організацію оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій та організації зв`язку у сфері цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.09.2017 року № 733, зокрема шляхом уривчастого звукового попереджувального сигналу «Увага всім» та трансляції відповідного повідомлення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайної ситуації (далі - сигнал «повітряна тривога»). Чинним законодавством України у сфері цивільного захисту передбачений чіткий алгоритм поведінки громадян та відповідні повноваження органів державної влади, місцевого самоврядування, керівників підприємств і організацій усіх форм власності у випадку виникнення надзвичайної ситуації. Шляхом відповідних оповіщень (сигналів і повідомлень) органи управління цивільного захисту доводять до мешканців населених пунктів інформацію про загрозу та виникнення надзвичайних ситуацій, повітряної тривоги, аварій, катастроф, епідемій, пожеж тощо. Після отримання таких оповіщень громадяни мають діяти відповідно до наданих інструкцій та правил цивільного захисту. Зокрема, припинити роботу та вжити необхідних заходів безпеки (рішення Ради суддів України від 05.08.2022 року № 23). Відповідно до наведених приписів судами запроваджено локальні заходи (план, порядок дій, розпорядження) щодо інформування про сигнал «повітряна тривога» та реагування задля збереження життя і здоров`я суддів, працівників апарату та відвідувачів суду, зокрема для їх негайного переходу до укриття. Враховуючи наведене, при вирішенні питання про наявність підстав для відкладення розгляду справи, у якій на початок судового засідання оголошено сигнал «повітряна тривога» суд має керуватися пріоритетом збереження життя і здоров`я людини, а обов`язком суду є сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними процесуальних прав, зокрема на участь у судовому розгляді, та виходити з того, що відсутній учасник справи не з`явився в судове засідання з об`єктивних і поважних причин, за відсутності клопотання про розгляд справи за його відсутності. При цьому обставини оголошення сигналу «повітряна тривога» у певному регіоні слід вважати загальновідомими, тобто такими що не потребують доказування, а неявка у судове засідання учасників справи може бути спричинена такою надзвичайною ситуацією, яка об`єктивно унеможливлює завчасне подання клопотання про відкладення розгляду справи з цих причин. Такі висновки викладені в постанові Верховного Суду від 22 грудня 2022 року у справі №910/2116/21. У постанові Верховного Суду від 04 квітня 2023 року по справі № 523/11536/19 (провадження № 61-12110св22) вказано, що при вирішенні питання про наявність підстав для відкладення розгляду справи, у якій на початок судового засідання оголошено сигнал «повітряна тривога» суд має керуватися пріоритетом збереження життя здоров`я людини, а обов`язком суду є сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними процесуальних прав, зокрема на участь у судовому розгляді, та виходити з того, що відсутній учасник справи не з`явився в судове засідання з об`єктивних і поважних причин, за відсутності клопотання про розгляд справи за його відсутності. Обставини оголошення сигналу «повітряна тривога» у певному регіоні необхідно вважати загальновідомими, тобто такими що не потребують доказування, а неявка у судове засідання учасників справи може бути спричинена такою надзвичайною ситуацією, яка об`єктивно унеможливлює завчасне подання клопотання про відкладення розгляду справи з цих причин. До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 22 грудня 2022 року у справі № 910/2116/21 (910/12050/21), від 21 лютого 2023 року у справі №916/3496/20, від 06 вересня 2023 року у справі № 2-2823/11. У справі, що переглядається, відсутня, в розумінні наведених вище норм процесуального закону, повторність неявки в судове засідання без належного повідомлення суду про причини неявки, а тому у суду першої інстанції не було достатніх підстав для залишення позовної заяви без розгляду в порядку п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України через повторну неявку в судове засідання належним чином повідомленого позивача. За таких обставин, ухвала Київського районного суду м. Одеси від 17 січня 2024 рокупідлягає скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду. На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 367, п.6 ч.1 ст.374, 379, 381, 382, 384, 390 ЦПК України, суд - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 17 січня 2024 року скасувати. Цивільну справу №947/25368/23 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «НоваПей» про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу направити в суд першої інстанції для продовження розгляду. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Дата виготовлення повного тексту: 25.06.2024 року. Головуючий: О.М. Таварткіладзе Судді: А.П. Заїкін С.О. Погорєлова