Ухвала КАС ВС № 215/7059/23

УХВАЛА 25 червня 2024 року м. Київ справа № 215/7059/23 адміністративне провадження № К/990/21778/24 Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Соколова В.М., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2024 року у справі №215/7059/23 за позовом ОСОБА_1 до Начальника Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради Каретіної Оксани Володимирівни про встановлення наявності компетенції, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулася до Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовом, в якому просила встановити наявність компетенції (повноважень) Начальника Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради Каретіної Оксани Володимирівни при отриманні скарги від 10 листопада 2023 року вх. №1307 створювати штучні перешкоди для внесення ОСОБА_1 до списку про Продуктовий набір на четвертому етапі під час війни відповідно до п.3.4.1 і 4.2 Порядку надання в період воєнного стану в Україні продуктових наборів мешканцям м. Кривого Рогу на безоплатній основі, прийнятого рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради №83 від 25 січня 2023 року та визнати таку процедуру протиправною діяльністю і зобов`язати виконати вимоги статей 3, 48 Конституції України. Ухвалою Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04 грудня 2023 року позовну заяву передано на розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду за підсудністю. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 січня 2024 року відмовлено в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 . Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернулася до суду з апеляційною скаргою у даній справі. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху у зв`язку з невідповідністю вимогам статті 296 КАС України, а саме: не зазначено відомостей про наявність чи відсутність у заявника електронного кабінету та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявлених недоліків. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 січня 2024 року у справі №215/7059/23 повернуто заявнику. Не погодившись із оскаржуваним судовим рішенням, ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою. Згідно із частиною третьою статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали. Так, за приписами абзацу другого частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Положеннями статті 330 КАС України визначено вимоги щодо форми та змісту касаційної скарги. За приписами частини другої цієї статті у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга. У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій та третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції. Заявник в касаційній скарзі зазначає, що суд апеляційної інстанції мав вжити всіх заходів щодо повідомлення її про ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року про залишення апеляційної скарги без руху, маючи номер телефону. Водночас, з оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції слідує, що копія ухвали про залишення апеляційної скарги без руху направлялася на поштову адресу ОСОБА_1 , вказану нею в апеляційній скарзі. Крім того, ОСОБА_1 долучила до касаційної скарги апеляційну скаргу від 14 лютого 2024 року, яка не містить прохання повідомляти її про прийняті судові рішення засобами телефонного зв`язку. В такому контексті Суд зауважує, що статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Тож, будучи ініціатором судового розгляду справи, позивач має активно використовувати власні процесуальні права. З урахуванням наведеного, Верховний Суд уважає за необхідне зазначити, що, звертаючись до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, ОСОБА_1 мала цікавитися рухом її скарги. Також у постанові від 31 січня 2024 року справі №215/6188/20 Верховний Суд зазначив, що до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками "За закінченням терміну зберігання", "Адресат вибув", "Адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи, можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій. Водночас строк зберігання поштового відправлення в один місяць дає можливість особі, яка подала апеляційну скаргу, вжити заходів для отримання відправлення та ознайомлення з такою ухвалою протягом цього строку. Суд наголошує, що обов`язку суду направляти судові рішення учасникам справи в належний спосіб кореспондує обов`язок останніх добросовісно дотримуватися обов`язку отримувати судову кореспонденцію. До повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, а відповідно до частини другої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Разом з тим у касаційній скарзі ОСОБА_1 не наводить обставин які перешкоджали їй отримати поштове відправлення у відділенні поштового зв`язку, або ж поцікавитися рухом апеляційної скарги протягом двох місяців з дня залишення без руху цієї скарги. Скаржник належним чином не обґрунтовує у чому полягає порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права при поверненні апеляційної скарги на підставі частини другої статті 298 КАС України у взаємозв`язку з частиною четвертою статті 169 КАС України, не зазначає, яку саме норму матеріального права застосовано судом неправильно, чи яку норму процесуального права порушено. Решта доводів скаржника в касаційній скарзі стосуються встановлення фактичних обставин справи та переоцінки доказів у ній. З урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15 січня 2020 року №460-IX і які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження. Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. При цьому, такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу колегією суддів дотримання решти вимог, визначених статтею 330 КАС України. За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню особі, що її подала. Повернення Верховним Судом касаційної скарги та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи. Керуючись статтями 328, 330, 332 КАС України, УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2024 року у справі №215/7059/23 повернути особі, яка її подала. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя В. М. Соколов