LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КАС ВС400/1648/24

від 25.06.2024 · Адміністративна

УХВАЛА 25 червня 2024 року м. Київ справа № 400/1648/24 адміністративне провадження № К/990/23332/24 Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Шарапи В.М., перевіривши касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 31.05.2024 у справі №400/1648/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив: - визнати протиправною бездіяльність щодо непроведення перерахунку розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 та неоформлення і ненадання до Головного управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області оновлених довідок про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262, положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13,14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017, а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023; - зобов`язати перерахувати розмір грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 та підготувати і надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області оновлені довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262, положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017, а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, в розмірах та відсотках, встановлених для діючих військовослужбовців, за посадою - помічник начальника госпіталю з матеріально-технічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 , для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023. Розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження. Миколаївський окружний адміністративний суд свої рішенням від 28.03.2024 позов задовольнив. Не погодившись із вказаним вище рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу. П`ятий апеляційний адміністративний суд своєю ухвалою від 13.05.2024 відмовив у задоволенні клопотання відповідача про відстрочення сплати судового збору, а апеляційну скаргу залишив без руху. Згодом, П`ятий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 31.05.2024 повернув апеляційну скаргу апелянту. На адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду 18.06.2024 надійшла касаційна скарга ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якій скаржник просить скасувати ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 31.05.2024 та ухвалити нове рішення, яким відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги. Відповідно до частини 1 статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження, Верховний Суд виходить із наступного. Згідно з частиною 1 статті 55 КАС України, сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною 9 статті 266 цього Кодексу. Частиною 1 статті 57 КАС України визначено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник. При цьому приписами частини 2 цієї ж статті обумовлено, що у справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини 2 статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність. На підтвердження повноважень самопредставництва відповідача, скаржник долучив витяг із наказу №190 від 26.08.2023, зі змісту якого вбачається, що полковник ОСОБА_2 тимчасово прийняв справи та посаду начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 та приступив до виконання службових обов`язків. Разом з тим, як вбачається і з касаційної скарги, така підписана «начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_3 » і до скарги не долучено жодних доказів на підтвердження повноважень згаданої особи. При цьому варто додати, що серед переліку доданих до касаційної скарги матеріалів, скаржник зазначив «витяг з наказу від 27.10.2023 №239», водночас, відповідно до акту №400/1648/24/30390/24 від 18.06.2024, складеного відповідальними працівниками Апарату Верховного Суду, встановлено, що під час розкриття конверта (пакета), надісланого ІНФОРМАЦІЯ_1 , виявлено недоліки, а саме, відсутній витяг з наказу від 27.10.2023 №

239. Пунктом 1 частини 5 статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо касаційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено. Ураховуючи викладене, Верховний Суд не вбачає підстав для прийняття до розгляду вказаної касаційної скарги, оскільки її підписано особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку. Керуючись статтями 55, 59, 332 КАС України, Верховний Суд У Х В А Л И В: Касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 31.05.2024 у справі №400/1648/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - повернути скаржнику. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена. СуддяВ.М. Шарапа

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»