Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 300/537/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 червня 2024 рокуЛьвівСправа № 300/537/24 пров. № А/857/6494/24 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Судової-Хомюк Н.М., суддів Онишкевича Т.В., Сеника Р.П. розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2024 року у справі № 300/537/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дії та бездіяльності протиправними, суддя (судді) в суді першої інстанції Чуприна О.В., час ухвалення рішення не зазначено, місце ухвалення рішення м. Івано-Франківськ, дата складання повного тексту рішення не зазначено, В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 (далі також ОСОБА_1 , позивач) звернувся в Івано-Франківський окружний адміністративний суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі також ГУ ПФУ в Івано-Франківській області, відповідач), в якому просив суд: - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови в нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 з 01.07.2021 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб»; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області нарахувти та виплатити ОСОБА_1 з 01.07.2021 щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000,00 грн згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб». В обґрунтування позовних вимог зазначає, що є пенсіонером Збройних Сил України, якому призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 за №2262-XII (далі Закон №2262-XII). Зазначає, що при проведенні перерахунку його пенсії з 01.04.2019 на підставі рішення суду у справі № 300/1301/20 відповідач при визначенні розміру пенсії безпідставно не врахував позивачу доплату на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 за №713 (надалі по тексту також Постанова №713) у розмірі 2 000,00 грн. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2024 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 з 01.08.2021 щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2 000,00 гривень, установленої на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 за №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб». Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01.08.2021 щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2 000,00 гривень відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №713 від 14.07.2021 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб». В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погодившись із зазначеним судовим рішенням Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області звернулось з апеляційною скаргою, в якій апелянт зазначає, що постанова суду прийнята з порушенням норм процесуального та матеріального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу вказує, що постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» з 01 липня 2021 року встановлено щомісячну доплату до розмірів пенсій в сумі 2000 грн. особам, яким призначено пенсію до 01 березня 2018 року відповідно до статей 13, 21, 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Вказує, що така доплата враховується під час подальших підвищень розмірів цих пенсій, та у разі коли пенсія особам переглядалася/перераховувалась після 01 березня 2018 року, щомісячна доплата не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії такого перегляду/перерахунку збільшився менш ніж на 2000 грн., однак, якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду/перерахування не досягала 2000 грн., щомісячна доплата встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру. Апелянт звертає увагу на те, що пенсія позивачу переглядалась, а саме було здійснено перерахунок пенсії на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду у справі № 300/1301/20 від 13 жовтня 2020 року, під час якого основний розмір пенсії збільшився більше ніж на 2000 грн., то щомісячна доплата, після виконання рішення суду не виплачується. З урахуванням викладеного в апеляційній скарзі, апелянт просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити. Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження згідно положень статті 311 КАС України. Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю - доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач перебуває з 2007 року на обліку в Головному управлінні ПФ України в області та отримує пенсію за вислугу років на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", що підтверджується долученим до відзиву матеріалами пенсійної справи №ХД-0901000173 (Міноборони) щодо призначення пенсії, протоколами та розрахунками за пенсійною справою і не заперечується сторонами (а.с.32-48). В період з 01.01.2018 позивачу виплачувалася пенсія за вислугу років, обчислена із врахуванням складових грошового забезпечення, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 за №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (надалі по тексту також Постанова №103), постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 за №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (надалі по тексту також - Постанова №704), що підтверджується довідкою про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії №ХД19043, оформленої в березні 2018 року, та протоколом за пенсійною справою, оформленого у квітні 2018 року. Такий перерахунок проведено з 01.01.2018 (а.с.37, зворотній бік а.с.37), внаслідок чого підсумок пенсії становить 2 702,55 гривень (основний розмір 3 052,25 гривень). Позивач звертався до ГУ ПФ України в області із заявою про проведення перерахунку пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 відповідно до Постанови №704 за прирівняною посадою поліцейського, тобто з врахуванням всіх додаткових видів грошового забезпечення та премії (зворотній бік а.с.39). Проте відповідач відмовив в перерахунку пенсії. Вказана відмова відповідача була предметом судового розгляду за позовом позивача. Так, рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.10.2020 у справі №300/1301/20, яке набрало законної сили 14.12.2020, серед іншого, суд зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на підставі оновленої довідки, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснити, починаючи з 01 квітня 2019 року, перерахунок і виплату пенсії ОСОБА_1 , з урахуванням проведених платежів, однією сумою (https://reestr.court.gov.ua/Review/92157759). На виконання вказаного судового рішення ГУ ПФ України в області в грудні 2020 року провело перерахунок пенсії позивача, внаслідок якого з 01.01.2021 основний розмір пенсії становив 6 698,83 гривень (фактично виплачений 8 038,58 гривень), що підтверджується протоколом про перерахунок пенсії №0901000173-Міноборони (а.с.38). З 01.07.2021 на підставі постанови Кабінету Міністрів України №713 від 14.07.2021 встановлено щомісячну доплату до пенсії колишніх військовослужбовців і прирівняних до них осіб в розмірі 2000,00 гривень. Позивач звернувся до відповідача із заявою від 15 листопада 2023 року, в якій просив провести перерахунок та виплату пенсії з врахуванням щомісячної доплати в розмірі 2000,00 грн, однак листом № 150-11953/С-02/8-0900/24 від 03.01.2024 Головне управління Пенсійного Фонду України в Івано-Франківській області відмовив позивачу у такій виплаті. Позивач, вважаючи протиправною відмову відповідача щодо не здійснення виплати йому щомісячної доплати в розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», звернувся до суду із цим позовом. Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.10.2020 у справі № 300/1301/20, яке набрало законної сили, ГУ ПФУ в Івафно-Франківській області здійснило перерахунок пенсії позивача на підставі оновленої довідки, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснити, починаючи з 01 квітня 2019 року. Суд першої інстанції вказує, що оскільки перерахунок пенсії позивача, проведений відповідачем року на виконання судового рішення з метою усунення порушеного його права на належний розмір пенсії не є перерахунком пенсії у зв`язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії, то позивач має право на щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000 грн. відповідно до постанови № 713, яка має виплачуватись для досягнення мети прийняття постанови № 713 - поетапного зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01 березня 2018 року. Суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність дій відповідача по припиненню з 01 січня 2022 року нарахування і виплати позивачу щомісячної доплати у розмірі 2000 грн., передбаченої Постановою КМУ № 713 від 14.07.2021 року «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб». Зважаючи на висновок суду, що ефективним способом відновлення порушених протиправними діями ГУ ПФУ в області прав позивача є зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2 000,00 гривень на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 за №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», в силу приписів статті 51 Закону №2262-ХІІ, пенсія позивача підлягає перерахунку з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, які тягнуть за собою зміну розміру пенсії, тобто з 01.08.2021. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного. За правилами частини 1 статті 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України. Так, спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ). Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону №2262-XII, згідно із якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій. На реалізацію частини 4 статті 63 Закону №2262-ХІІ постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Відповідно до пункту 1 цього Порядку пенсії, призначені відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. Водночас 14 липня 2021 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» (надалі Постанова № 713). У преамбулі Постанови № 713 зазначено, що ця постанова прийнята з метою поетапного зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, призначених військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та деяким іншим особам, та до прийняття Верховною Радою України законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців і деяких інших осіб. Пунктом 1 Постанови № 713 установлено з 1 липня 2021 р. особам, яким призначено пенсію до 1 березня 2018 р. відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 1 березня 2018 р., щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону. Особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 1 березня 2018 р., розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 1 березня 2018 р. або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту. У разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 1 березня 2018 р., щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000 гривень, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру. Щомісячна доплата, передбачена цим пунктом, встановлюється у межах максимального розміру пенсії, визначеного Законом, починаючи з 1 липня 2021 року. Відтак із наведених приписів слідує, що Постановою № 713 для осіб, яким призначено пенсію до 1 березня 2018 р., встановлено щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій. Водночас абзацом 3 пункту 1 Постанови № 713 обумовлено, що вказана доплата не виплачується у разі коли пенсія переглядалася (перераховувалася) після 1 березня 2018 р., крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. У такому випадку щомісячна доплата встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру. Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.10.2020 у справі №300/1301/20, яке набрало законної сили 14.12.2020, серед іншого, суд зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на підставі оновленої довідки, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснити, починаючи з 01 квітня 2019 року, перерахунок і виплату пенсії ОСОБА_1 , з урахуванням проведених платежів, однією сумою. На виконання вказаного судового рішення ГУ ПФ України в області в грудні 2020 року провело перерахунок пенсії позивача, внаслідок якого з 01.01.2021 основний розмір пенсії становив 6 698,83 гривень (фактично виплачений 8 038,58 гривень). Внаслідок спірного перерахунку на виконання рішення суду у справі №300/1301/20 розмір пенсії збільшився більше ніж на 2 000,00 гривень. Ключовим питанням для правильного вирішення цієї справи є з`ясування того чи застосовні положення абзацу 3 пункту 1 Постанови № 713 під час перерахунку пенсії, здійсненого на виконання судового рішення. Так, встановлюючи з 01 липня 2021 року щомісячну доплату в сумі 2000 гривень тим особам, пенсію яким призначено до 01 березня 2018 року відповідно до Закону № 2262-ХІІ, Кабмін у пункті 1 Постанови № 713 передбачив, що така щомісячна доплата повинна враховуватись під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-ХІІ. При цьому, положення Закону № 2262-ХІІ та Порядку № 45 пов`язують перерахунок пенсій із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або введення для нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення. Колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції, що у розумінні абзацу 3 пункту 1 Постанови № 713 під переглядом (перерахунком) пенсій мається на увазі перегляд або перерахунок пенсій, що здійснений органом Пенсійного фонду саме на виконання вимог Закону № 2262-ХІІ (у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або введення для нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення), але аж ніяк на виконання судового рішення. На користь таких висновків вказує та обставина, що здійснення перерахунку пенсії на виконання судового рішення свідчить про відновлення прав заявника у зв`язку із порушенням таких в даному випадку пенсійним органом, а тому безпідставно стверджувати, що правила абзацу 3 пункту 1 Постанови № 713 застосовні і в тому випадку, якщо перегляд (перерахунок) пенсії відбувся на виконання судового рішення. Більше того, Кабінет Міністрів України, приймаючи Постанову № 713, не міг (та й не повинен) передбачити того, що пенсія особам буде перераховуватися (переглядатися) на виконання рішення суду, що додатково свідчить про те, що розумінні абзацу 3 пункту 1 Постанови № 713 йдеться про перерахунок (перегляд) пенсій, що здійснюється в порядку, що передбачений нормативно-правовими актами, а не на виконання рішень судів. Таким чином, після 01 березня 2018 року перерахунок пенсії позивача проводився на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.10.2020 року у справі № 300/1301/20, яким відповідача було зобов`язано привести пенсію позивача до встановленого чинним законодавством розміру (здійснити перерахунок на підставі оновленої довідки). Тобто, в даному випадку мало місце поновлення прав позивача на отримання належного розміру пенсії, що була призначена до 1 березня 2018 року, а не проведення перерахунку пенсії у розумінні абзацу 3 пункту 1 Постанови № 713, який, на переконання суду, полягає у перерахунку, проведеному не з метою усунення порушення права особи на належний розмір пенсії, а в перерахунку у зв`язку із зміною будь-яких складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії. А тому, оскільки після 01 березня 2018 року перерахунок пенсії позивача проводився на виконання судового рішення з метою захисту порушених прав позивача, тому пенсійним органом протиправно припинено виплату позивачеві щомісячної доплати, що передбачена Постановою №

713. Щодо висновку суду першої інстанції, про нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2000,00 грн з 01.08.2021, колегія суддів зазначає наступне. Пункт 1 Постанови № 713 передбачає щомісячну доплату в сумі 2000 гривень з 1 липня 2021 року, відтак оскільки позивачу така доплата не здійснювалась, то покликання суду першої інстанції на приписи статті 51 Закону №2262-ХІІ, відповідно до якої пенсія позивача підлягає перерахунку з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини є помилковим, оскільки така виплата не є перерахунком пенсії, а носить характер доплати, а відтак має нараховуватись і виплачуватись позивачу з 01 липня 2021 року, як це передбачено Постановою №

713. З приводу вимоги зобов`язального характеру, то варто врахувати наступне. Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними. Водночас, згідно з пунктом 10 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів. При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд керується принципом ефективності захисту такого права, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом. Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі Руїз Торія проти Іспанії , параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх. У рішенні Петриченко проти України (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими. Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torijav. Spain) № 303-A, пункт 29). Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Відтак, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо ненарахування та невиплати позивачу з 01 липня 2021 року щомісячної доплати в сумі 2000 гривень відповідно до Постанови № 713 є протиправними. Згідно з пунктом четвертим частини першої статті 317 КАС України підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини (частина четверта статті 317 КАС України). Відповідно до частини першої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов переконання, що суд першої інстанції правильно по суті вирішив питання щомісячної доплати в сумі 2000,00 грн, проте встановлені обставини у справі дають підстави суду апеляційної інстанції змінити рішення суду першої інстанції шляхом зміни його резолютивної частини. Керуючись 229, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області задовольнити частково. Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2024 року у справі № 300/537/24 змінити в частині дати з якої слід здійснити нарахування, а саме з 01.08.2021 на 01 липня 2021 року. У решті рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2024 року у справі № 300/537/24 суду залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк судді Т. В. Онишкевич Р. П. Сеник Повне судове рішення складено 25.06.24