Постанова 4855 № 320/4789/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/4789/24 Суддя (судді) першої інстанції: Щавінський В.Р. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 червня 2024 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого судді Коротких А.Ю., суддів Єгорової Н.М., Чаку Є.В., при секретарі Черніченко К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника Генерального прокурора на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 27 березня 2024 року у справі за адміністративним позовом Заступника Генерального прокурора до Державної служби геології та надр України, Державної комісії України по запасах корисних копалин, треті особи: Київська обласна рада, Товариство з обмеженою відповідальністю "Славутичбудпостач" про визнання протиправними дій,- В С Т А Н О В И В : Заступник Генерального прокурора (далі - позивач) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної служби геології та надр України (далі - Держгеонадра, відповідач-1), Державної комісії України по запасах корисних копалин (далі - ДКЗ, відповідач-2) з вимогами: - визнати протиправними дії Державної служби геології та надр України та Державної комісії України по запасах корисних копалин щодо державної реєстрації робіт - попередньої геолого-економічної оцінки ділянки руслових пісків Східної ділянки родовища Конча-Заспа, апробації запасів у Державній комісії України по запасах корисних копалин - за формою № 3-гр за №У-18-212/1, апробування попередньо оцінених балансових запасів пісків ділянки Східна родовища Конча-Заспа, видання наказу від 31.10.2018 року №409 у частині надання ТОВ «Славутичбудпостач» спеціального дозволу на користування надрами та видачі на його підставі спеціального дозволу від 20.12.2018 року №6304; - визнати протиправним та скасувати рішення у формі протоколу засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин при Державній службі геології та надр України від 26.06.2018 року № 4426; - визнати протиправним та скасувати наказ тимчасово виконувача обов`язків Голови Державної служби геології та надр України від 31.10.2018 року № 409 в частині надання ТОВ «Славутичбудпостач» спеціального дозволу на користування надрами; - визнати протиправним та скасувати спеціальний дозвіл на користування надрами від 20.12.2018 року №6304, наданий ТОВ «Славутичбудпостач» (код ЄДРПОУ 42046283), вид користування - видобування, вид корисної копалини - пісок, назва родовища - ділянка Східна родовища Конча-Заспа. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27 березня 2024 року позовну заяву Заступника Генерального прокурора до Державної служби геології та надр України, Державної комісії України по запасах корисних копалин, треті особи: Київська обласна рада, Товариство з обмеженою відповідальністю "Славутичбудпостач" про визнання протиправними дій в адміністративній справі №320/4789/24 залишено без розгляду. Не погоджуючись із прийнятою ухвалою суду, Заступник Генерального прокурора звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції (за текстом апеляційної скарги). Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення неповно досліджено обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовано норми процесуального права. Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу. Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Відповідно до ч.1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Згідно із ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Частиною 3 ст. 122 КАС України встановлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Судом першої інстанції встановлено, що позивач оскаржує протокол засідання колегії ДКЗ від 26.06.2018 року № 4426 з підстав відсутності у ТОВ "Славутичбудпостач" спеціального дозволу на користування надрами на момент звернення до ДКЗ щодо державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин. Позивач зазначає, що підстави для звернення з позовом до суду виникли з 29.08.2023 року, після ознайомлення працівниками Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора з матеріалами кримінального провадження № 62021000000000705 від 26.08.2021 за ч. 2 ст. 367, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 197-1, ст. 3 ст. 240 Кримінального кодексу України у частині документів, які стосуються отримання ТОВ "Славутичбудпостач" спеціального дозволу на користування надрами від 20.12.2018 №6304 та надання 07.09.2023 року слідчим Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань дозволу на розголошення відомостей досудового розслідування в цій частині. Так, відповідно до пункту 4 наказу Генерального прокурора України від 21.09.2018 року №186 «Про організацію діяльності прокурорів щодо представництва інтересів держави в суді та при виконанні судових рішень» (чинний до 22.08.2020) зобов`язано органи прокуратури отримувати відомості про наявність підстав для застосування представницьких повноважень з, зокрема, публікації у засобах масової інформації, мережі Інтернет, а наказом Офісу Генерального прокурора від 21.08.2020 року №389 «Про організацію діяльності прокурорів щодо представництва інтересів держави в суді» (далі - Наказ №389) розширено положенням «публічної інформації у формі відкритих даних». Згідно з підпунктом 8.2 Наказу №389 керівникам підрозділів представництва в суді та інших структурних підрозділів Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур відповідно до їхньої компетенції, керівникам окружних прокуратур, їхнім першим заступникам і заступникам необхідно контролювати своєчасність здійснення моніторингу та прийняття обґрунтованих рішень щодо застосування представницьких повноважень за встановленими фактами порушень інтересів держави. З матеріалів справи вбачається, що протокол засідання колегії ДКЗ від 26.06.2018 року №4426 (далі - протоколу ДКЗ № 4426) оформлено за результатами засідання з розгляду матеріалів попередньої геолого-економічної оцінки запасів руслових пісків ділянки «Східна» родовища «Конча-Заспа» в Бориспільському районі Київської області з метою розподілу запасів родовища та обґрунтування виділення цієї ділянки надр як окремого об`єкту надрокористування, поданих на розгляд ТОВ «Славутичбудпостач». Судом першої інстанції встановлено, що протоколи засідання колегії ДКЗ оприлюднювались на сайті Державного науково-виробничого підприємства «Державний інформаційний геологічний фонд України», що входить до сфери управління Держгеонадра, та перебували у вільному доступі до введення воєнного стану в Україні Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року № 64/2022. Так, у першій частині протоколу ДКЗ № 4426 закріплено, які документи та матеріали розглянуті колегією ДКЗ, а в преамбулі та другій частині оскаржуваного протоколу висвітлено, на підставі яких документів проведено геолого-економічну оцінку та підстави подання матеріалів на розгляд ДКЗ. Зі змісту оскаржуваного протоколу ДКЗ вбачається, що родовище пісків «Конча- Заспа» не розроблялося, запаси корисної копалини в Державному балансі запасів корисних копалин України станом на дату розгляду колегією ДКЗ поданих товариством матеріалів не обліковувались. ТОВ «Славутичбудпостач» планувало для розробки ділянку надр площею 113,0 га, що частково розташована в межах східної частини родовища пісків «Конча-Заспа». З цією метою товариство придбало геологічну інформацію щодо попередньої розвідки родовища пісків «Конча-Заспа». Доцільність проведення ТОВ «Славутичбудпостач» робіт визначена Держгеонадра, а саме роботи з попередньої геолого-економічної оцінки запасів руслових пісків Східної ділянки родовища «Конча-Заспа», з метою обґрунтування виділення цієї ділянки надр, як окремого об`єкту надрокористування, зареєстровані за формою 3-гр за номером У-18-212/1. По тексту оскаржуваного протоколу ДКЗ відсутня інформація щодо наявності у ТОВ «Славутичбудпостач» будь-якого спеціального дозволу на користування надрами. Відомості щодо наявності та чинності спеціальних дозволів на користування надрами розміщувались у відкритому доступі на веб-сайті Державного науково-виробничого підприємства "Державний інформаційний геологічний фонд України" до початку повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України. Судом першої інстанції встановлено, що оскаржуваний спеціальний дозвіл на користування надрами надано ТОВ "Славутичбудпостач" 20.12.2018 року, доступ до якого є і наданий час (https://www.geo.gov.ua/wp-content/uploads/2019/03/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9-%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D1%96%D0%BB-%D0%BD%D0%B0-%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8-%D0%B2%D1%96%D0%B4-20.12.2018-%E2%84%96-6304.pdf). Керуючись статтею 93 Кримінального процесуального кодексу України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом. Судом першої інстанції встановлено, що кримінальне провадження 62021000000000705 відкрито 26.08.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 197-1, частиною 2 статті 364, частиною 2 статті 367 Кримінального кодексу України. Крім того, з ухвал (які, зокрема розміщенні у Єдиному державному реєстрі судових рішень) вбачається, що до Печерського районного суду неодноразово подавались клопотання слідчого Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань, погодженого із прокурором третього відділу процесуального керівництва другого управління організації і процесуального керівництва у кримінальних провадженнях органів Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів Державного бюро розслідувань, нагляду за його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Офісу Генерального прокурора про проведення обшуку, у кримінальному провадженні №62021000000000705 від 26.08.2021 року. Відповідно до наказу Генерального прокурора від 21.12.2019 року №99-шц третій відділ процесуального керівництва другого Управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими центрального апарату Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів Державного бюро розслідувань входить до структури Офісу Генерального прокурора. Так, відповідно до частини 1 статті 214 Кримінального процесуального кодексу України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування. При цьому суд наголошує, що згідно з пунктом 2 частини 2 статті 36 Кримінального процесуального кодексу України, прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений мати повний доступ до матеріалів, документів та інших відомостей, що стосуються досудового розслідування. Отже, починаючи з внесення в Єдиний реєстр досудових розслідувань відомостей щодо кримінального провадження № 62021000000000705 від 26.08.2021 року прокуратура мала достатні правові підстави та можливість з`ясувати всі обставини щодо порушення відповідачами вимог природоохоронного законодавства та звернутися з відповідним позовом в межах строку, визначеного КАС України, чого прокуратурою здійснено не було. Судом першої інстанції правильно враховано посилання відповідачів у клопотаннях про залишення позовної заяви без розгляду на те, що з матеріалів інших аналогічних цій справі справ ДКЗ стало відомо, що запитом Офісу Генерального прокурора №12/2-35ВИХ-21 до Держгеонадра витребувано у строк до 17.06.2021 року зокрема, перелік суб`єктів господарювання у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, які поза аукціоном отримали спеціальні дозволи на користування надрами за результатами апробації запасів корисних копалин без спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки. Держгеонадра, у відповідь на запит, надано відповідний перелік суб`єктів господарювання, серед яких значилось і ТОВ "Славутичбудпостач" (додаток 1; додаток 2 - перелік суб`єктів господарювання). Таким чином, Офіс Генерального прокурора з 17.06.2021 року був обізнаний про те, що ТОВ "Славутичбудпостач" отримало спеціальний дозвіл на користування надрами "за результатами апробації запасів корисних копалин без спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно- промислової розробки". У сукупності зазначеного вище та враховуючи те, що запит Офісу Генерального прокурора №12/2-35ВИХ-21 подано на виконання конституційної функції, зокрема встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у сфері охорони та раціонального використання надр та беручи до уваги те, що "прокуратура України становить єдину систему", суд першої інстанції правильно встановив, що позивач мав звернутися до суду у встановлений КАС України шестимісячний строк, який повинен був розпочатися якщо не з надання спеціального дозволу на користування надрами від 20.12.2018 року № 6304, то хоча б з моменту, коли прокуратура дізналась або мала можливість дізнатись про наявність підстав для здійснення представництва в судів інтересів держави в межах запиту Офісу Генерального прокурора, а саме з червня 2021 року. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Заступника Генерального прокурора залишити без задоволення, а ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 27 березня 2024 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя: Коротких А.Ю. Судді: Єгорова Н.М. Чаку Є.В. Повний текст виготовлено: 25 червня 2024 року.