Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 580/12546/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/12546/23 Суддя (судді) першої інстанції: Трофімова Л.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 червня 2024 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді - Єгорової Н.М., суддів - Сорочка Є.О., Чаку Є.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИЛА: У грудні 2023 року позивач - ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, яким просив: - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 13 липня 2023 року в адміністративній справі №580/4570/23, яке набрало законної сили 15 серпня 2023 року, ОСОБА_1 з 01 вересня 2023 року з обмеженням її максимального розміру; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок та виплату пенсії рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 13 липня 2023 року в адміністративній справі №580/4570/23, яке набрало законної сили 15 серпня 2023 року, ОСОБА_1 з 01 вересня 2023 року без обмеження максимального (граничного) розміру пенсії з урахуванням раніше проведених виплат. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2024 року відмовлено в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 . Не погодившись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, неповно встановлено обставини справи, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Апелянт наголосив, що Рішенням Конституційного Суду від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 визнано такими що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", зокрема ч. 7 ст. 43, а тому підстави для обмеження максимального розміру пенсії відсутні. Відповідач подав до суду відзив, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, оскільки відповідно до абз. 7 ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" максимальний розмір пенсії з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які тратили працездатність. Додатково зазначив про те, що аналогічні обмеження встановлені також Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08 липня 2011 року №3668-VI. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати, виходячи з наступного. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в Черкаській області та з 12 червня 2002 року отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", що підтверджується копією посвідчення від 27 листопада 2002 року №126/8084 (а.с. 10). Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 13 липня 20231 року по справі №580/4570/23 (набрало законної сили 15 серпня 2023 року) адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено повністю: - визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови у здійсненні нарахування та виплати з 01 липня 2021 року, ОСОБА_1 щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн до призначеної пенсії, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб"; - зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити нарахування та виплату з 01 липня 2021 року ОСОБА_1 щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн до призначеної пенсії, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" із врахуванням проведених виплат; - стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в сумі 1073,60 грн. Згідно з перерахунком пенсії за вислугу років ОСОБА_1 від 26 вересня 2023 року станом на 01 березня 2023 року основний розмір пенсії 90% грошового забезпечення (вислуга років 33) у розмірі 23683,1 грн, з урахуванням індексації (зокрема доплати в розмірі 2000,00 грн відповідно до Постанови №713) 28498,73 грн. Підсумок пенсії з надбавками 30917,33 грн, з урахуванням максимального розміру пенсії 24010,70 грн (а.с. 83 зворотній бік). Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області з заявою від 10 грудня 2023 року, якою просив перерахувати з 13 липня 2023 року пенсію без обмеження її максимального (граничного) розміру відповідно до рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13 липня 2023 року у справі №580/4570/23, що набрало законної сили 15 серпня 2023 року та виплачувати пенсію з урахуванням раніше проведених виплат (а.с. 16-17). Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області листом від 17 січня 2024 року №1032-18588/М-02/8-2300724 повідомило позивача про те, що на виконання рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 13 липня 2023 року у справі №580/4570/23 проведено перерахунок пенсії, її загальний розмір з 01 липня 2021 року становить 24010,70 грн, складові пенсії перераховані, проте загальний розмір пенсії до виплати не змінився. Вважаючи протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо обмеження максимального розміру пенсії позивач звернувся до суду з позовом. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої дійшов висновку про те, що враховуючи особливості виплати, передбачені ст. 2 Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" та ч. 3 ст. 85 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що становить десять прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, станом на час перерахунку пенсії (26 вересня 2023 року на час виконання рішення у справі №580/4570/23), пенсія позивача для розрахунків під час виплати складає 24010,70 грн. Крім того, розмір пенсії позивача за результатом обчислення з урахуванням здійсненої індексації та доплати згідно Постанови №713 24010,70 грн є більшим ніж передбачений максимальний розмір пенсії (десять прожиткових мінімумів), а тому відповідач не допустив порушень та протиправної бездіяльності під час обчислення пенсії позивача. Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного. Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом визначені Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1994 року №2262-ХІІ. Відповідно до ч. 7 ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб у редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24 грудня 2015 року №911-VIII, чинній з 01 січня 2016 року по 20 грудня 2016 року) максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 грн. Рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року №2262-XII, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 грн. У вказаному рішенні Конституційний Суд України зазначив, що норми-принципи ч. 5 ст. 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, у зв`язку, зокрема, з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. Пунктом 2 резолютивної частини вказаного рішення суду конституційної юрисдикції передбачено, що положення частини сьомої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення. Таким чином, починаючи з 20 грудня 2016 року відсутня ч. 7 ст. 43 в Законі України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10 вересня 2021 року у справі № 300/633/19 та від 21 вересня 2021 року у справі № 370/2610/17. До того ж, в указаних постановах суд касаційної інстанції підкреслив, що рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" зі змінами, а саме: ч. 7 ст. 43, а тому внесені у подальшому Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII (набрав чинності 01 січня 2017 року) зміни до ч. 7 ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), яка визнана неконституційною і втратила чинність, самі по собі не створюють підстав для такого обмеження. У цьому контексті Верховний Суд зауважив, що буквальне розуміння змін внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року дозволяє стверджувати, що у Законі України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" відсутня ч. 7 ст. 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр є нереалізованими. Викладене, у свою чергу, свідчить, що наразі ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" не містить положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів. Як вбачається зі змісту відзиву на позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області розмір пенсії позивача у зв`язку зі здійсненням перерахунку пенсії на підставі рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13 липня 2023 року по справі №580/4570/23 обмежений зокрема на підставі ч. 7 ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08 липня 2011 року №3668-VI, який набрав законної сили 01 жовтня 2011 року. Цим Законом внесено зміни у ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" шляхом викладення її в редакції Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи". Тобто, положення ч. 7 ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та положення ч. 1 ст. 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (у частині поширення її дії на Закон), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону) та є однаковими за змістом. Конституційним Судом України у рішенні від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Водночас положення ст. 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (у частині поширення її дії на Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"), які дублюють зміст частини сьомої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців. Тобто, на момент виникнення спірних правовідносин наявна колізія між Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016, та Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців. Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06 листопада 2018 року у справі №812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи. У постанові від 13 лютого 2019 року, що прийнята Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі № 822/524/18 із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок про те, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових "прогалин" щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи. Зважаючи на викладене, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016, а не норми Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи". Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 16 грудня 2021 року у справі №400/2085/19, від 27 січня 2022 року у справі №240/7087/20, від 18 травня 2022 року у справі №380/12337/20, від 14 грудня 2023 року у справі №640/15298/20. Крім того, колегія суддів вважає помилковим застосуванням судом першої інстанції до спірних правовідносин положень Закону України "Про пенсійне забезпечення", оскільки, як встановлено судом, позивачу призначено пенсію за вислугу років з 12 червня 2002 року відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Таким чином, матеріалами справи підтверджується порушення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області прав позивача на отримання пенсії без обмеження максимальним розміром, а відтак суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог. Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Приписи п. 1 ч. 1 ст. 317 КАС України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи. З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при ухваленні постанови неправильно застосовані норми матеріального права, що стали підставою для невірного вирішення справи. У зв`язку з цим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції - скасувати. Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат (ч. 6). Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до квитанції від 25 грудня 2023 року №1258555368 позивачем сплачено судовий збір за подання позовної заяви до суду першої інстанції в розмірі 1073,60 грн., відповідно до квитанції від 12 березня 2024 року №1295078492 позивачем сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1610,40 грн. Оскільки, колегію суддів апеляційну скаргу задоволено, то на користь позивача слід присудити понесені ним судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2684,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань призначених для Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області. Керуючись ст. ст. 242 - 244, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2024 року - скасувати. Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (код ЄДРПОУ 21366538, місцезнаходження: 18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, буд. 23) перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) пенсію без обмеження максимальним розміром з 01 вересня 2023 року з врахуванням раніше виплачених сум. Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) понесені ним судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2684 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (код ЄДРПОУ 21366538, місцезнаходження: 18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, буд. 23). Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя Н.М. Єгорова Судді Є.О. Сорочко Є.В. Чаку