Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 540/4820/21
від 25.06.2024НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДП`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 25 червня 2024 р.м. ОдесаСправа № 540/4820/21 П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О., суддів Турецької І.О. та Осіпова Ю.В., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Великоолександрівської селищної ради Бериславського району Херсонської області на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2024 року (суддя Лебедєва Г.В., м. Одеса, повний текст рішення складений 23.04.2024) про відмову у відстрочення виконання рішення по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Великоолександрівської селищної ради Бериславського району Херсонської області про визнання відмови у затвердженні документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність протиправною,- В С Т А Н О В И В: Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 11.11.2021 у справі №540/4820/21, залишеним без змін Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03.06.2022, визнано протиправною бездіяльність Великоолександрівської селищної ради Херсонської області щодо вирішення за заявою ОСОБА_1 від 25.02.2021 року питання про затвердження розробленого у 2012 році ТОВ "АЛЬЯНС" "Проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та іншим громадянам (всього 12 чол.) загальною площею 23,1975 га для ведення особистих селянських господарств із земель запасу Трифонівської сільської ради Великоолександрівського району Херсонської області. Зобов`язано Великоолександрівську селищну раду Херсонської області вирішити питання щодо затвердження розробленого ТОВ "АЛЬЯНС" у 2012 році "Проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та іншим громадянам (всього 12 чол.) загальною площею 23,1975 га для ведення особистих селянських господарств із земель запасу Трифонівської сільської ради Великоолександрівського району Херсонської області" - в частині відведення позивачці земельної ділянки площею 1,999 га для ведення особистого селянського господарства та прийняти одне з рішень, передбачених частиною дев`ятою статті 118 ЗК України. 09.04.2024 Великоолександрівська селищна рада звернулася до Одеського окружного адміністративного суду із заявою про відстрочення виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 11.11.2021 у справі №540/4820/21 на один рік до 03.04.2025. Подана заява обґрунтована тим, що на даний момент неможливо виконати судове рішення через введення в Україні воєнного стану та встановлену Законом України від 24.03.2022 №2145-ХІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів Законом України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану" заборону на безоплатну передачу земель державної та комунальної власності у приватну власність. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 27.04.2024 у задоволенні зави селищної ради відмовлено. Судове рішення мотивовано тим, що у даному випадку виконання відповідачем судового рішення у цій справі не буде порушенням вимог Земельного кодексу зі змінами, внесеними з урахуванням введення в Україні воєнного стану (в тому числі пп. 5 п. 27 Розділу Х "Перехідні положення"» Земельного кодексу України). Оскільки у даній справі спірні правовідносини виникли ще до внесення відповідних змін в частині установлення тимчасової заборони, зокрема, безоплатної передачі земель державної, комунальної власності у приватну власність. Натомість, вказаною статтею не заборонено затверджувати проекти землеустрою земельних ділянок, дозволи на які були видані до введення воєнного стану в Україні. Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою Великоолександрівська селищна рада подала апеляційну скаргу, у якій посилаючись на неповне з`ясування обставин справи та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржену ухвалу та прийняти нову, якою її заяву про відстрочення виконання рішення суду задовольнити. На думку апелянта, у межах покладеного судовим рішенням від 11.11.2021 у справі №540/4820/21 обсягу обов`язків, селищна рада, діючи у відповідності до імперативних вимог пп. 5 п. 27 розділу "Перехідні положення" ЗК України, не вправі вчиняти будь-яких інших альтернативних дій. Позивачка своїм правом подати відзив на апеляційну скаргу не скористалася, що, відповідно до статті 304 КАС України, не перешкоджає апеляційному перегляду справи. Судом першої інстанції спірне питання було розглянуто в порядку письмового провадження. Апеляційним судом справа розглядається в порядку письмового провадження відповідно до статті 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів у разі, в тому числі, відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю. Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків. Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Згідно з частиною першою статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду. За змістом частини третьої цієї статті підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Частина четверта статті 378 КАС України передбачає, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім`ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Відповідно до частини п`ятої статті 378 КАС України відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови. З наведеного вище можна дійти висновку про те, що відстрочення в розумінні зазначеної норми закону є відкладенням чи перенесенням дати виконання рішення на новий строк, який визначається адміністративним судом, та допускається у виняткових випадках, залежно від обставин справи. Підставою для відстрочення можуть бути конкретні існуючі, об`єктивні, виключні обставини, що ускладнюють виконання судового рішення у встановлений строк або фактично унеможливлюють таке. Разом з тим, перелік підстав, що ускладнюють виконання судового рішення та є підставою для відстрочення його виконання не є вичерпним. Так, під обґрунтованими підставами необхідно розуміти наявність виключних обставин, які є об`єктивно непереборними, тобто, такими, що ускладнюють або унеможливлюють виконання рішення суду, зазначення настання обставин, що дозволяють виконати рішення суду протягом визначеного терміну. Наявність таких обставин має бути підтверджено належними та допустимими доказами. Як вбачається з матеріалів справи, підставою звернення відповідача із заявою про відстрочення виконання судового рішення є неможливість, відповідно до пп. 5 пункту 27 Розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України, виконання рішення суду у період дії воєнного стану в Україні. Законом України №2145-XI від 24 березня 2022 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану", який набрав чинності 07 квітня 2022 року, внесено зміни до деяких законодавчих актів України, зокрема до Земельного кодексу України. Так, розділ X "Перехідні положення" Земельного кодексу України доповнено п. 27 наступного змісту: Під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей, зокрема: 5) безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється. Положення цього підпункту не поширюються на безоплатну передачу земельних ділянок у приватну власність власникам розташованих на таких земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), а також на безоплатну передачу у приватну власність громадянам України земельних ділянок, переданих у користування до набрання чинності цим Кодексом. З цього приводу колегія суддів зазначає, що ЗК України передбачено певний алгоритм та поетапність процесу безоплатної передачі земельних ділянок державної та комунальної власності у власність громадян, а саме: 1) подання громадянином клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування щодо отримання земельної ділянки у власність; 2) отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (або мотивовану відмову у його наданні); 3) після розроблення проекту землеустрою такий проект погоджується, зокрема з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, у відповідності до приписів статті 186-1 ЗК України; 4) здійснення державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі; 5) подання громадянином погодженого проекту землеустрою до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність, про що, в свою чергу, такий орган у двотижневий строк, зобов`язаний прийняти відповідне рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність або рішення про відмову передання земельної ділянки у власність чи залишення клопотання без розгляду. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи №820/1056/17. Відповідно до позиції, висловленої у постанові Верховного Суду України від 03.11.2022 (справа №420/2218/19), дозвіл і проект землеустрою, розроблений на його підставі, є стадіями єдиного процесу надання земельної ділянки у власність чи користування. Передачі (надання) земельної ділянки у власність відповідно до ст. 118 Земельного кодексу України є завершальним етапом визначеної процедури безоплатної приватизації земельних ділянок. Враховуючи вищевикладене, затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачі у приватну власність земельної ділянки є одним із етапів процесу безоплатної передачі земельних ділянок державної та комунальної власності у власність громадянам, що під час дії воєнного стану в Україні забороняється. Колегія суддів акцентує увагу, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень у відповідності до статті 19 Конституції України, зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Таким чином колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про наявність підстав для відстрочення виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 11.11.2021 у справі №540/4820/21 в частині зобов`язання Великоолександрівської селищної ради Херсонської області вирішити питання щодо затвердження розробленого ТОВ "АЛЬЯНС" у 2012 році "Проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та іншим громадянам (всього 12 чол.) загальною площею 23,1975 га для ведення особистих селянських господарств із земель запасу Трифонівської сільської ради Великоолександрівського району Херсонської області" - в частині відведення позивачці земельної ділянки площею 1,999 га для ведення особистого селянського господарства та прийняти одне з рішень, передбачених частиною дев`ятою статті 118 ЗК України. Резюмуючи все вищевикладене, колегія суддів констатує, що доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції та є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції через неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, що призвело до порушення норм процесуального права та неправильного вирішення спірного питання. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Відповідно до статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Враховуючи, що судом першої інстанції допущено неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи та порушено норми процесуального права, що призвело до передчасного вирішення спірного питання, колегія суддів вважає, що оскаржена ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню. Відтак, апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню. Керуючись статтями 292, 308, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Великоолександрівської селищної ради Бериславського району Херсонської області задовольнити. Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2024 року про відмову у відстрочення виконання рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким заяву Великоолександрівської селищної ради Бериславського району Херсонської області про відстрочення виконання рішення суду задовольнити частково. Відстрочити до припинення (скасування) на території України воєнного стану виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2021 року у справі №540/4820/21 в частині зобов`язання Великоолександрівської селищної ради Херсонської області вирішити питання щодо затвердження розробленого ТОВ "АЛЬЯНС" у 2012 році "Проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та іншим громадянам (всього 12 чол.) загальною площею 23,1975 га для ведення особистих селянських господарств із земель запасу Трифонівської сільської ради Великоолександрівського району Херсонської області" - в частині відведення ОСОБА_1 земельної ділянки площею 1,999 га для ведення особистого селянського господарства та прийняти одне з рішень, передбачених частиною дев`ятою статті 118 ЗК України. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає відповідно до ч. 2 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя-доповідач В.О.Скрипченко Суддя І.О.Турецька Суддя Ю.В.Осіпов