Постанова 4854 № 420/9466/24

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 25 червня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/9466/24 Головуючий в 1 інстанції: Харченко Ю.В. Дата і місце ухвалення: 13.05.2024р., м. Одеса Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого Ступакової І.Г. суддів Бітова А.І. Лук`янчук О.В. розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 травня 2024 року по справі за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 , про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,- В С Т А Н О В И Л А : В березні 2024 року Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), третя особа ОСОБА_1 , про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 12.03.2024р. ВП №73484243. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірною постановою старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Косюта В.І. необґрунтовано наклав на ГУ ПФУ в Одеській області штраф у розмірі 5100,00 грн. за невиконання у встановлений виконавцем строк вимог виконавчого листа №420/4038/23, виданого 05.07.2023р. Одеським окружним адміністративним судом. Покладені судовим рішенням по справі №420/4038/23 на ГУ ПФУ в Одеській області зобов`язання виконані територіальним органом ПФУ у повному обсязі, а саме: 27.07.2023р. проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019р. на підставі довідки Департаменту з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України від 30.11.2022р. №9/3-948, розмір пенсії встановлено на рівні 13834,07 грн., нарахована доплата пенсії за період з 01.04.2019р. по 31.07.2023р. склала 178683,88 грн. та обліковується в автоматизованих базах даних обробки пенсійної документації. Виплату нарахованої доплати буде здійснено після виділення Головному управлінню відповідних коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду. Однак, незважаючи на виконання судового рішення та не враховуючи роз`яснення щодо виплати коштів після їх виділення територіальному органу ПФУ, відповідачем винесено спірну постанову про накладення штрафу. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13 травня 2024 року в задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись з вказаним рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на не правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення від 13.05.2024р. з ухваленням по справі нового судового рішення про задоволення позову. В своїй скарзі апелянт зазначає, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки доводам ГУ ПФУ в Одеській області про те, що покладені судовим рішенням по справі №420/4038/23 на ГУ ПФУ в Одеській області зобов`язання виконані територіальним органом ПФУ у повному обсязі, у порядку, встановленому чинним законодавством та в межах повноважень, покладених на Головне управління. Фінансування видатків, пов`язаних з погашенням заборгованості за рішеннями суду, відбувається в порядку черговості виконання рішень суду за датою набрання ними законної сили. Проведення відповідних виплат може мати місце лише в разі наявності для цього бюджетних асигнувань. Відсутність фінансового забезпечення на виплату заборгованості по пенсії не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, що є обов`язковою передумовою для накладення штрафу у відповідності до ст.75 Закону України «Про виконавче провадження». Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України. Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28.04.2023р. по справі №420/4038/23 зобов`язано ГУ ПФУ в Одеській області провести з 01.04.2019р. перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Департаменту з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України №9/3-948 від 30.11.2022р., виданої станом на 05.03.2019р., з урахуванням раніше проведених виплат. На виконання зазначеного судового рішення 05.07.2023р. Одеським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №420/4038/23. 01.12.2023р. старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Косютою В.І. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №73484243 з виконання виконавчого листа №420/4038/23., виданого 05.07.2023р. Одеським окружним адміністративним судом. Зазначено про необхідність боржнику виконати рішення суду протягом 10 робочих днів. Листом від 12.12.2023р. ГУ ПФУ в Одеській області повідомило державного виконавця, що на виконання рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28.04.2023р. по справі №420/4038/23, яке набрало законної сили 30.05.2023р., Головним управлінням 27.07.2023р. проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019р. на підставі довідки Департаменту з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України №9/3-948 від 30.11.2022р., виданої станом на 05.03.2019р. Розмір пенсії з 01.08.2023р. становитиме 13834,07 грн. Сума доплати за період з 01.04.2019р. по 31.07.2023р., з урахуванням фактично виплачених сум, склала 178 683,88 грн. та обліковується в автоматизованих базах даних обробки пенсійної документації. Таким чином, покладені судом зобов`язання виконані в повному обсязі, в порядку, встановленому чинним законодавством, та в межах повноважень, покладених на Головне управління. Виплата нарахованої доплати до пенсії за період з 01.04.2019р. по 31.07.2023р. в сумі 178 683,88 грн. буде здійснена ОСОБА_1 після виділення відповідних коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду з Державного бюджету України. 12.03.2024р. старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Косютою В.І. винесено постанову ВП №73484243 про накладення на ГУ ПФУ в Одеській області штрафу у розмірі 5100,00 грн. за невиконання рішення суду. У вказаній постанові зазначено, що рішення суду в частині виплати донарахованої доплати за період з 01.04.2019р. по 31.07.2023р. в сумі 178 683,88 грн. не виконано боржником без поважних причин. Обґрунтування щодо неможливості здійснити виплату нарахованої доплати не підтверджено належними доказами (відсутність коштів; інформації щодо обсягу коштів, які надійшли на виконання судових рішень, а також щодо обсягу коштів, виплачених іншим стягувачам в порядку черговості надходження судових рішень), як і не підтверджено факт направлення Головним управлінням до ПФУ документів з метою вирішення питання про виділення коштів або їх перерозподілу. Також, боржником не надано доказів внесення інформації про виконання рішення по справі №420/4038/23 до автоматизованої бази даних обробки пенсійної документації. Не погоджуючись з правомірністю вказаної постанови про накладення штрафу ГУ ПФУ в Одеській області оскаржило її в судовому порядку. Відмовляючи в задоволенні позову ГУ ПФУ в Одеській області суд першої інстанції дійшов висновку, що державний виконавець, приймаючи оскаржувану постанову від 12.03.2024р., діяв в порядку, передбаченому частинами 1 та 2 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження», враховуючи ненадання боржником жодного належного, достовірного доказу на підтвердження відсутності бюджетного фінансування для забезпечення можливості виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2023 року у справі №420/4038/23. Суд зазначив, що боржник зобов`язаний надавати державному виконавцю докази, які достеменно підтверджують невиконання рішення суду з поважних причин, зокрема, через відсутність грошових коштів. Втім, повна відсутність у державного виконавця інформації, підтвердженої належними доказами, щодо обсягу коштів, які надійшли на виконання судових рішень, обсягу коштів, які сплачені стягувачам в порядку черговості надходження судових рішень, що набрали законної сили, свідчить про непрозорість процесу задоволення вимог стягувачів в межах виконавчих проваджень, та унеможливлює встановлення державним виконавцем поважності причин невиконання судового рішення. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного. Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 02 червня 2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VIII). Відповідно до статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Відповідно до частини першої статті 5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів». Згідно з частиною першою статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Пунктом 16 частини третьої статті 18 Закону №1404-VIII передбачено право виконавця під час здійснення виконавчого провадження накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом. Відповідно до частин першої-третьої статті 63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. Статтею 75 Закону №1404-VIII визначено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення. Таким чином накладення штрафу є наслідком невиконання рішення боржником без поважних причин у встановлений виконавцем строк. Аналізуючи наведені положення Закону України «Про виконавче провадження» в контексті цієї справи, потрібно зауважити, що накладення штрафу за невиконання рішення, яке зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання. Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження. Умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим. Таким чином, невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України «Про виконавче провадження». Поважними, в розумінні наведених норм Закону, можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення. Аналогічна позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 10 вересня 2019 року у справі №0840/3476/18, від 07 листопада 2019 року у справі № 420/70/19 та від 15 квітня 2020 року у справі №811/1324/18. Відповідно до статті 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992р. №2262-XII виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, забезпечується за рахунок коштів державного бюджету. Згідно підпунктів 4, 7 пункту 4 Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року №28-2, Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, забезпечує своєчасну та у повному обсязі виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання, здійснює страхові виплати та надає соціальні послуги відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та інші виплати, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, в межах обсягів фінансування цих виплат; здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Отже, Головне управління Пенсійного фонду України здійснює виплати винятково коштом Фонду та з інших джерел, визначених законодавством. Згідно зі статтями 23, 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом. Взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства. Отже, фактичне та у повному обсязі виконання судового рішення органом Пенсійного фонду України можливе за умови наявності відповідних бюджетних асигнувань на відповідні цілі за рахунок коштів Державного бюджету України. Верховний Суд України у своїх постановах (зокрема, від 24.01.2018 року у справі №405/3663/13-а, від 13.06.2018 року у справі №757/29541/14-а та від 21.08.2019 року у справі №754/3105/17) неодноразово вказував про те, що невиконання судового рішення позивачем в частині виплати грошових коштів, за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів, не може вважатись невиконанням судового рішення без поважних причин, а накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів. При цьому, колегія суддів наголошує на обов`язку боржника не тільки вчиняти активні дії направлені на виконання судового рішення, а й надавати державному виконавцю докази, які достеменно підтверджують поважність причин невиконання рішення суду. Проте, таких доказів пенсійний орган ні державному виконавцю, а ні суду не надав. Ні відповідачу, а ні до суду першої та апеляційної інстанцій ГУ ПФУ в Одеській області не надано жодних належних та допустимих доказів вжиття ним заходів щодо виконання рішення суду у частині виплати заборгованості по перерахунку пенсії позивача, зокрема, доказів звернення до Пенсійного фонду України щодо виділення відповідних коштів задля належного виконання рішення суду у справі №420/4038/23. Не надано Головним управлінням жодного доказу і на підтвердження відсутності бюджетного фінансування для проведення виплат на виконання судового рішення по справі №420/4038/23. За таких обставин, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що з огляду на відсутність у державного виконавця станом на час винесення ним спірної постанови інформації, підтвердженої належними доказами, щодо стану бюджетного фінансування ГУ ПФУ в Одеській області для забезпечення можливості виконання останнім рішення суду у справі №420/4038/23, у державного виконавця були наявні усі законодавчі підстави, передбачені частинами 1 та 2 ст. 63 Закону №1404-VIII, для винесення 12 березня 2024 року постанови про накладення штрафу у виконавчому проваджені №73484243. Колегія суддів не вбачає підстав для висновку про протиправність постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Косюти В.І. про накладення штрафу від 12.03.2024р. ВП №73484243 та її скасування. Доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для задоволення скарги ГУ ПФУ в Одеській області та скасування рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.05.2024р. колегія суддів не вбачає. Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні. Керуючись ст.ст. 272, 287, 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишити без задоволення, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 травня 2024 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення. Повний текст судового рішення виготовлений 25 червня 2024 року. Головуючий: І.Г. Ступакова Судді: А.І. Бітов О.В. Лук`янчук