Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 340/2586/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 25 червня 2024 року м. Дніпросправа № 340/2586/23 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Щербака А.А. (доповідач), суддів: Кругового О.О., Шлай А.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2023 року (суддя Момонт Г.М.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2023 року позов задоволено частково. Суд вирішив визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо незвільнення з військової служби ОСОБА_1 за сімейними обставинами у зв`язку з наявністю дружини із числа осіб з інвалідністю, підлягає задоволенню. Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 розглянути рапорт ОСОБА_1 про звільнення з військової служби, поданий 17 лютого 2023 року та прийняти рішення з урахуванням висновків суду. У задоволенні інших позовних вимог відмовити. Відповідачем подана апеляційна скарга, просить рішення суду першої інстанції скасувати, в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, не враховано, що приписами частини 4 статті 26 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» не передбачено такої підстави як звільнення з військової служби військовослужбовців наявність третьої групи інвалідності у дружини (чоловіка) як під час особливого періоду так і під час воєнного стану. Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до пункту 3 частини 1 ст.311 КАС України в порядку письмового провадження, на підставі наявних у ній доказів. Колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Як було встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 проходить військову службу за призовом по мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 . 17.02.2023 ОСОБА_1 подав командиру взводу рапорт про звільнення його з військової служби у запас відповідно до підпункту «г» (у зв`язку з наявністю дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю І чи ІІ групи) пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу». 23.02.2023 адвокат Тарасенко Д.Ю. направила командиру військової частини НОМЕР_1 адвокатський запит №23/02/23 щодо повідомлення про результати розгляду рапорту ОСОБА_1 про звільнення з військової служби. Листом від 11.03.2023 №0666/35/2280 Військова частина НОМЕР_1 повідомила адвокату ОСОБА_2 , що в своєму рапорті старший солдат ОСОБА_1 вказав таку причину для звільнення з військової служби як «у зв`язку з наявністю дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю І чи ІІ групи», а також надав документи, які б мали підтвердити вказану причину. В результаті вивчення документів, законної підстави для звільнення не встановлено, про що було доведено старшому солдату ОСОБА_1 . Позивач звернувся до суду з даним позовом. Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем правомірність дій не було доведено. Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погоджується. Підстави звільнення з військової служби передбачені статтею 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» №2232-ХІІ. При цьому підстави звільнення з військової служби військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період встановлені у частині 4 статті 26 Закону №2232 та розмежовані з огляду на період застосування: під час дії особливого періоду (крім періоду дії воєнного стану) (пункт 1); під час воєнного стану (пункт 2). Указом Президента України від 24.02.2022 р. №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 р. №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. На час розгляду справи дію воєнного стану було продовжено. Суд першої інстанції вірно встановив, що з огляду на введення в Україні військового стану та зважаючи на вид військової служби, яку проходить позивач, підстави звільнення його з військової служби визначені у пункті 2 частини 4 статті 26 Закону №2232. Відповідно до підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону №2232 військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах: під час дії воєнного стану: через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу): у зв`язку з наявністю дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи. Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що підпункт «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону №2232 не обумовлює групу інвалідності дружини (чоловіка) для цілей застосування зазначеної норми. Верховний Суд у постанові від 24.04.2024 у справі №140/12873/23 сформував висновок щодо застосування приписів абзацу 5 підпункту «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону №2232-ХІІ в подібних правовідносинах. Верховний Суд зазначив, що з конструкції цієї норми випливає, що законодавець поєднав сполучниками «та» і «або» дві підстави звільнення військовослужбовців за сімейними обставинами або через інші поважні причини, як-от: - у зв`язку з наявністю дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю (1 умова); - одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи (2 умова). Синтаксичний розбір указаного речення дає підстави вважати, що військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах, зокрема під час воєнного стану, за наступних умов: - у зв`язку з наявністю дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю, або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи (тобто 1 або 2 умови); - у зв`язку з наявністю дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи. Тобто сполучник «та» поєднує 1 і 2 умови, а сполучник «або» розділяє. На підставі цього Верховний Суд зауважив, що наведена в абзаці 5 підпункту «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону №2232-ХІІ підстава звільнення у зв`язку з наявністю дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю (1 умова) є самостійною. При цьому в конструкції цього речення відсутня конкретизація, яка саме група інвалідності повинна бути в дружини (чоловіка). Водночас, якщо розглядати випадок поєднання 1 та 2 умов сполучником «та», то навіть у цьому разі Закон №2232-ХІІ не ставить звільнення військовослужбовців у залежність від наявності в дружини (чоловіка) І чи ІІ групи інвалідності, а лише вказує «із числа осіб з інвалідністю». Також Верховний Суд зазначив, що підстави звільнення військовослужбовця з військової служби як необхідність постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною (1), а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), а також особами з інвалідністю І групи (2) чи ІІ групи (3) є самостійними і не стосуються (не пов`язані) з такою підставою як наявністю дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю. У контексті цього Верховний Суд зауважив, що відповідно до Положення про медико-соціальну експертизу, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317, лише для І групи інвалідності властиво, що така особа потребує постійного стороннього нагляду, догляду або допомоги, тоді як для осіб з ІІ групою інвалідності властиві функціональні порушення зі збереженням здатності до самообслуговування, які не спричиняють потреби в постійному сторонньому нагляді, догляді або допомозі; для осіб з ІІІ групою інвалідності властиві функціональні порушення, що призвели до помірно вираженого обмеження життєдіяльності особи, в тому числі її працездатності, але потребують соціальної допомоги і соціального захисту У підсумку Верховний Суд констатував, що наявність у позивача дружини, яка є інвалідом ІІІ групи, дає йому право на звільнення з військової служби на підставі підпункту «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону № 2232-ХІІ і додатково не вимагає від нього доведення необхідності здійснення догляду за дружиною, оскільки це навіть не відповідає критеріям встановлення ІІІ групи інвалідності. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3 є дружиною ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу, виданого Відділом ЗАГС Устинівського району Кіровоградської області 06.03.1993 р., серія НОМЕР_2 (а.с.9). Згідно з довідкою серії 12ААВ №181830 до акта огляду медико-соціальною експертною комісією №29/13 від 08.12.2022 р. ОСОБА_3 встановлено третю групу інвалідності строком до 01 січня 2023 року (а.с.10). Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що на час звернення позивача із рапортом про звільнення з військової служби була наявною підстава для його звільнення відповідно до підпункт «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону №2232. Доводи апеляційної скарги зазначеного не спростовують. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні. Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення. Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Постанова у повному обсязі складена 25 червня 2024 року. Головуючий - суддя А.А. Щербак суддя О.О. Круговий суддя А.В. Шлай