Постанова 4824 № 755/7806/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 червня 2024 року місто Київ єдиний унікальний номер справи: 755/7806/23 номер провадження: 33/824/1210/2024 Суддя Київського апеляційного суду Верланов С.М., за участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Собини Павла Миколайовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві в режимі відеоконференції справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Хоменка Євгенія Миколайовича, поданої в інтересах ОСОБА_1 , на постанову судді Дніпровського районного суду міста Києва від 19 липня 2023 року, В С Т А Н О В И В: Постановою судді Печерського районного суду міста Києва від 19 липня 2023 року на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у виді штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день розгляду справи становить 17 000 грн 00 коп., з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк один рік. Цією ж постановою стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 536 грн 80 коп. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, адвокат Хоменко Є.М. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Печерського районного суду міста Києва від 19 липня 2023 року. Скасувати постанову судді Дніпровського районного суду міста Києва від 19 липня 2023 року, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та закрити провадження у справі, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження адвокат Хоменко Є.М. вказує, що ОСОБА_1 не отримував будь-яких судових рішень у даній справі, не брав участі в її розгляді та ніяким чином не був поінформований про наявність щодо нього адміністративної справи та її розгляду. Копію оскаржуваної постанови судді Печерського районного суду міста Києва від 19 липня 2023 року отримано захисником 10 січня 2024 року. В обґрунтування доводів апеляційної скарги адвокат Хоменко Є.М. посилається на те, що викладені у протоколі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 обставини не відповідають дійсним обставинам та не підтверджуються доказами. Вказує, що ОСОБА_1 формально відмовився проходити медичне обслідування, хоча не був у стані наркотичного сп`яніння, так як працівники поліції повідомили, що результати медичного дослідження покажуть наркотичні речовини які в нього можуть бути в організмі на протязі місяця, а не саме на день дослідження, тим самим ввівши його в оману. Вказує, що позбавлення ОСОБА_1 права керування транспортними засобами, який вперше притягується до адміністративної відповідальності, позбавить його можливості виконувати у подальшому бойові завдання та нести військову службу за своєю спеціальністю, тобто можливого проходження військової служби на посаді водія. Також захисник просить суд врахувати, що дії вчинені ОСОБА_1 не спричинили істотної шкоди громадським або державним інтересам, оскільки наявна сама відмова від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, що само по собі є окремим порушенням, хоча докази перебування особи в стані наркотичного сп`яніння відсутні. Крім того, будь-яких обставин, що обтяжують відповідальність правопорушника у матеріалах справи немає. Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Собина П.М. подав доповнення до апеляційної скарги, в яких зазначив, що у поліцейських була відсутня законна вимога щодо проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння ОСОБА_1 , так як на момент вимоги про проходження огляду відсутні докази керування ним транспортним засобом, а також зупинки транспортного засобу. В судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з`явився. В той же час його захисник - адвокат Собина П.М. вважав за можливе проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності ОСОБА_1 . Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника особи яка притягається до адміністративної відповідальності - адвоката Собини П.М., який підтримав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та доводи, що викладені в апеляційній скарзі, й просив їх задовольнити, вважаю, що задоволенню підлягає лише клопотання захисника про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Печерського районного суду міста Києва від 19 липня 2023 року у справі щодо ОСОБА_1 , оскільки наведені в ньому обставини та надані захисниками докази дозволяють зробити висновок про те, що цей строк було пропущено з поважних причин. Відповідно до положень ч.1 ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. З матеріалів справи вбачається, що 19 липня 2023 року розгляд справи проведено суддею першої інстанції за відсутності ОСОБА_1 та його захисника, дані щодо їх належного повідомлення судом про дату, час і місце розгляду справи в матеріалах справи відсутні. Наявні у матеріалах справи судові повістки про виклик ОСОБА_1 у судові засідання, призначені на 20 червня 2023 року на 14 год 20 хв. та 19 липня 2023 року на 09 год 50 хв. (а.с.7, 8), не можуть бути доказами того, що він був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, оскільки у справі відсутні докази направлення цих судових повісток за місцем проживання ОСОБА_1 та отримання їх останнім. Отже, враховуючи, що матеріали справи не містять даних про вручення судової повістки про виклик ОСОБА_1 у судове засідання, яке було призначене на 19 липня 2023 року на 09 год 50 хв., апеляційний суд вважає, що висновки судді першої інстанції про те, що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, не ґрунтуються на матеріалах справи. Відповідно до ч.1 ст.285 КУпАП постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Матеріали справи не містять доказів того, що судом першої інстанції було направлено на адресу ОСОБА_1 копію постанови судді Дніпровського районного суду міста Києва від 19 липня 2023 року. Згідно з ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. З матеріалів справи вбачається, що 10 січня 2024 року захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Хоменко Є.М. ознайомився з матеріалами справи. 16 січня 2024 року адвокат Хоменко Є.М. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на постанову судді Дніпровського районного суду міста Києва від 19 липня 2023 року, в якій вказав, що оскаржувану постанову судді першої інстанції він отримав 10 січня 2024 року. Матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 або його захисник отримали копію постанови судді Дніпровського районного суду міста Києва від 19 липня 2023 року раніше ніж 10 січня 2024 року. Таким чином, апеляційну скаргу адвокат Хоменко Є.М. в інтересах ОСОБА_1 подав протягом десяти днів з дня отримання ним постанови судді Дніпровського районного суду міста Києва від 19 липня 2023 року. За змістом п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Право на справедливий судовий розгляд, закріплене в п.1 ст.6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) п.1 ст.6 Конвенції не вимагає від держав засновувати апеляційні або касаційні суди. Разом з тим там, де такі суди існують, гарантії, що містяться у ст.6 Конвенції, повинні відповідати, зокрема, забезпеченню ефективного доступу до цих судів для того, щоб учасники судового процесу могли отримати рішення, яке стосується їх «цивільних прав та обов`язків» (Рішення ЄСПЛ у справі «Гоффман проти Німеччини» («Hoffmann v. Germany») від 11 жовтня 2001 року, пункт 65; Рішення ЄСПЛ у справі «Кудла проти Польщі» («Cudla v. Poland») від 26 жовтня 2000 року). Однією з основних засад судочинства відповідно до пункту 8 ч.3 ст.129 Конституції України є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду. Конституційний Суд України у Рішенні від 11 грудня 2007 року № 11-рп/2007 зазначив, що реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини). Згідно з приписами ст.289 КУпАП, в разі пропуску строку на оскарження постанови суду з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом, правомочним розглядати скаргу. З урахуванням наведеного вище, апеляційний суд приходить до висновку, що наведені адвокатом Хоменком Є.М. у клопотанні доводи про поважність причин пропуску строку на оскарження постанови судді є обґрунтованими, а тому пропущений строк на оскарження постанови судді Дніпровського районного суду міста Києва від 19 липня 2023 року підлягає поновленню. Щодо доводів апеляційної скарги про закриття провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, то вони не підлягають задоволенню з таких підстав. Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також іншими документами. Згідно з положеннями ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до п.2 ч.1 ст.278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання, зокрема, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення. З матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції при розгляді справи по суті вказані вимоги закону виконав. Диспозицією ч.1 ст.130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність не лише особи, яка керує транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, а й тієї особи, яка керує транспортним засобом, але відмовилась від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно з пунктом 2.5 Правил дорожнього руху (далі - ПДР) встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Отже відмова особи від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є самостійною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП. Висновок суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у зв`язку з його відмовою від проходження в установленому законом порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, підтверджений сукупністю зібраних та належним чином перевірених в судовому засіданні доказів та є правильним. Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується даними, які містять: протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 068419 від 31 травня 2023 року, згідно з яким встановлено, що 31 травня 2023 року о 01 год 55 хв. у місті Києві по проспекту Броварському, 32-А, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Volkswagen Jetta», державний номерний знак (далі - д.н.з.) НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння: розширені зіниці очей, які не реагують на світло, поведінка не відповідає обстановці, що склалася. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП. В протоколі ОСОБА_1 власноручно написав пояснення такого змісту: «винуватий буду надавати пояснення по цій справі в Дніпровському суді з юридично освідченою особою» (а.с.1); направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції від 31 травня 2023 року (а.с.2); відеозаписи з нагрудних камер поліцейських (а.с.5). У рішеннях ЄСПЛ «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Леванте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року, які з урахуванням положень ст.ст.8, 9 Конституції України, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, ЄСПЛ неодноразово вказував, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій. Апеляційний суд враховує, що вказані вище докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності. Протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали по документуванню адміністративного правопорушення складено відповідно до вимог ст.256 КУпАП, Інструкції з оформленням поліцейським матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №1395 від 07 листопада 2015 року, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 листопада 2015 року № 1376, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року №1452/735. Також протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №068419 від 31 травня 2023 року підписаний працівником поліції, який його склав, та ОСОБА_1 . Працівником поліції були роз`яснені ОСОБА_1 права, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП, про що ОСОБА_1 засвідчив своїм підписом у вказаному протоколі та зазначив, що винний і буде надавати пояснення по цій справі у Дніпровському суді з юридично освідченою особою. Обставини щодо роз`яснення працівниками поліції ОСОБА_1 його прав, передбачених ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП, та наслідки його відмови від проходження огляду на стан сп`яніння, також підтверджуються відеозаписом з нагрудної камери поліцейського. При апеляційному розгляді справи судом було задоволено клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Собини П.М. про виклик інспектора 2 взводу 1 роти 2 батальйону 2 полку Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Заворицького Є.О. для надання пояснень з приводу складеного протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД 068419 від 31 травня 2023 року та обставин вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення. Інспектор 2 взводу 1 роти 2 батальйону 2 полку Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції лейтенант поліції Заворицький Є.О. викликався апеляційним судом неодноразово у судові засідання, призначені на: 05 квітня 2024 року о 10 год 30 хв.; 26 квітня 2024 року о 11 год 00 хв.; 24 травня 2024 року о 10 год 30 хв.; 07 червня 2024 року о 12 год 00 хв.; 14 червня 2024 року о 12 год 30 хв., шляхом направлення на електронну та поштову адреси Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції листів з проханням вручити йому під розписку судові повістки. Вказані листи були отримані Управлінням патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції 12 квітня 2024 року, 06 травня 2024 року, 31 травня 2024 року, засобами поштового зв`язку та 02 травня 2024 року та 11 червня 2024 року засобами електронного зв`язку. Проте поліцейський Заворицький Є.О. до апеляційного суду не з`явився, причини неявки апеляційному суду не повідомив. У зв`язку з неявкою поліцейського, адвокат Собина П.М. не заперечував щодо продовження розгляду справи за його відсутності. Враховуючи думку захисника ОСОБА_1 - адвоката Собини П.М., який не заперечував проти продовження розгляду справи у відсутність поліцейського, суд апеляційної інстанції визнав за можливе продовжити розгляд даної справи за наявними у ній матеріалами. З дослідженого судом апеляційної інстанції відеозапису з нагрудної камери поліцейського вбачається, що працівник поліції повідомив ОСОБА_1 , що поліція прибула на місце події, оскільки він, ОСОБА_1 , проїжджаючи блокпост задів огорожу та зупинився недалеко від нього. На місці події у ОСОБА_1 були виявлені ознаки наркотичного сп`яніння та працівником поліції йому було роз`яснено права та обов`язки, й запропоновано пройти огляд у лікаря нарколога на стан наркотичного сп`яніння. При цьому, поліцейським повідомлено ОСОБА_1 про наслідки проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння та повідомлено про наслідки відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння. Також поліцейським повідомлено ОСОБА_1 , що огляд у лікаря нарколога покаже чи вживав він протягом останнього часу наркотичні речовини та чи перебуває він наразі під їх дією. Проте ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у лікаря нарколога. З урахуванням наведеного, доводи апеляційної скарги про те, що працівниками поліції було повідомлено ОСОБА_1 , що результати медичного дослідження покажуть наркотичні речовини, які в нього можуть бути в організмі на протязі місяця, а не саме в день дослідження, чим було введено його в оману, не знайшли свого підтвердження, оскільки з відеозапису вбачається, що поліцейським повідомлено ОСОБА_1 , що огляд у лікаря нарколога покаже чи вживав він протягом останнього часу наркотичні речовини та чи перебуває він наразі під їх дією. Щодо доводів апеляційної скарги про те, що у поліцейських була відсутня законна вимога щодо проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння ОСОБА_1 , так як на момент вимоги про проходження огляду відсутні докази керування ним транспортним засобом та зупинки транспортного засобу, апеляційний суд вважає не спроможними, оскільки із вказаного вище відеозапису вбачається, що працівники поліції пояснили, що прибули на місце події у зв`язку з отриманням повідомлення про те, що він, ОСОБА_1 , проїжджаючи на автомобілі блокпост, задів огорожу. ОСОБА_1 цих обставин не заперечував. Крім того, у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №068419 від 31 травня 2023 року ОСОБА_3 власноручно написав, що винуватий, будь-яких заперечень щодо керування транспортним засобом не зазначив. З огляду на викладене, заперечення ОСОБА_1 щодо факту керування транспортним засобом, апеляційний суд вважає маніпулятивними та спрямованими на бажання уникнути ним відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. Посилання в апеляційній скарзі на те, що позбавлення ОСОБА_1 права керування транспортними засобами, який вперше притягується до адміністративної відповідальності, позбавить його можливості виконувати у подальшому бойові завдання та нести військову службу за своєю спеціальністю, тобто можливого проходження військової служби на посаді водія, вищевказаних висновків судді першої інстанції не спростовують та не є підставою для скасування постанови судді першої інстанції. Отже, оцінюючи сукупність наявних у справі доказів, апеляційний суд приходить до висновку, що твердження сторони захисту з приводу відсутності в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого, ч.1 ст.130 КУпАП, не відповідають встановленим обставинам справи та повністю спростовуються сукупністю досліджених в суді першої інстанції матеріалів справи про адміністративне правопорушення, та відповідно розцінюються як такі, що спрямовані на уникнення від адміністративної відповідальності. Інших переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки судді в оскаржуваній постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження у справі, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, ОСОБА_1 та його захисником не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Таким чином, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що суддею першої інстанції прийняте законне і обґрунтоване судове рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, з наведенням обґрунтованої мотивації прийнятого рішення. Суд апеляційної інстанції вважає, що обраний суддею першої інстанції ОСОБА_1 вид адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн 00 коп., з позбавленням його права керування транспортними засобами строком на один рік, відповідає обставинам справи та вимогам ст.ст.23, 33 КУпАП. Крім того, санкцією ч.1 ст.130 КУпАП не передбачено альтернативних видів стягнення. Враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку, що постанова судді Дніпровського районного суду міста Києва від 19 липня 2023 року є законною та обґрунтованою, а тому апеляційна скарга адвоката Хоменка Є.М., подана в інтересах ОСОБА_1 , підлягає залишенню без задоволення. На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП, П О С Т А Н О В И В : Поновити захиснику ОСОБА_1 - адвокату Хоменку Євгенію Миколайовичу процесуальний строк на апеляційне оскарження постанови судді Дніпровського районного суду міста Києва від 19 липня 2023 року у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 . Апеляційну скаргуадвоката Хоменка Євгенія Миколайовича, подану в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення. Постанову судді Дніпровського районного суду міста Києва від 19 липня 2023 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду С.М.Верланов