Постанова Житомирський апеляційний суд № 295/7492/23

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №295/7492/23 Головуючий у 1-й інст. Стрілецька О. В. Категорія 82 Доповідач Шевчук А. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 червня 2024 року Житомирський апеляційний суд у складі: головуючої судді Шевчук А.М., суддів: Коломієць О.С., Талько О.Б., за участі секретаря судового засідання Бузган А.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу №295/7492/23 за позовом ОСОБА_1 , поданим через представника ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Комунального підприємства «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради про захист прав споживачів за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою через представника ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на рішення Богунського районного суду м.Житомира від 10 жовтня 2023 року, яке ухвалене під головуванням судді Стрілецької О.В. в м.Житомирі, в с т а н о в и в: У червні 2023 року ОСОБА_1 , через представника ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом до Комунального підприємства «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради (далі - КП «Житомиртеплокомуненерго»). Просили зобов`язати відповідача: зробити перерахунок нарахованих сум за опалювальний період 2021-2022 роки із застосуванням коефіцієнта 8%, а не 24% згідно з Методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг №315, яка застосовувалася у цей період без змін і доповнень; зробити перерахунок нарахованих сум за опалювальний період 2022-2023 роки та звільнити мешканців від оплати за цей період, враховуючи п.12 постанови Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630 та п.10 оновленої Методики розрахунку; у подальшому проводити нарахування за обслуговування виключно існуючих систем трубопроводів для мешканців будинку АДРЕСА_1 , а також з настанням опалювального сезону 2023-2024 року провести енергоаудит із замірами температур в під`їздах, у підвальному приміщенні та на горищі. Позов обґрунтовували тим, що є мешканцями будинку АДРЕСА_1 , та не є споживачами комунальної послуги з постачання теплової енергії, яку надає КП «Житомиртеплокомуненерго», оскільки їх квартири відключені від систем центрального опалення й гарячого водопостачання у зв`язку з встановленням систем автономного опалення в квартирах. Із 15 жовтня 2021 року відповідач почав здійснювати нарахування за загальнобудинкові потреби на опалення. На їх переконання, суми нарахувань неправомірні по відношенню до будинку, а тому просять суд зобов`язати відповідача зробити перерахунок та у подальшому не нараховувати суми за неіснуючі послуги. Посилаються на те, що в опалювальні періоди 2021-2022 роки та 2022-2023 роки КП «Житомиртеплокомуненерго» проводило нарахування вартості послуг з постачання теплової енергії за опалення місць загального користування з порушенням вимог Методики №315. На їх погляд, нараховані 16% обсягу теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування, є неправомірними з огляду на те, що опалювальні прилади у місцях загального користування в будинку АДРЕСА_1 відсутні, встановити прилади немає можливості через відсутність підвального приміщення, горищне приміщення частково забудоване, наявне підвальне приміщення розташоване окремо між під`їздами, відсутнє оптимальне утеплення теплоносіїв в системах центрального опалення. Вважають дії відповідача по нарахуванню плати за постачання теплової енергії до місць загального користування неправомірними. Відповідач також має проводити розрахунок, виходячи з того, що горище, підвал, під`їзд в будинку належним чином не утеплені, середньодобова температура в опалювальний період нижче норми, на вимогу позивачів комісія з енергоаудиту відповідачем не проведена. Відповідач продовжує направляти квитанції-повідомлення з вимогою сплатити нараховані суми, але такі дії КП «Житомиртеплокомуненерго» є неправомірними та такими, що порушують їх права, як споживачів комунальних послуг. Рішенням Богунського районного суду м.Житомира від 10 жовтня 2023 року в задоволенні позову відмовлено. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивачі ОСОБА_1 через представника ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 подали апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просять рішення скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити у повному обсязі, зобов`язавши відповідача здійснити перерахунок нарахувань та не здійснювати нарахування за неіснуючі послуги. Доводи апеляційної скарги аргументовані тим, що оплаті підлягають житлово-комунальні послуги, які були надані споживачу та якими споживач фактично користувався. Вони до позовної заяви надали достатньо доказів, що в під`їздах будинку АДРЕСА_1 , де вони мешкають, місця загального користування не під`єднані до системи централізованого опалення, тобто під`їзди не опалюються. Вважають дії відповідача щодо нарахування їм оплати за опалення місць загального користування незаконними. Оскільки опалення місць загального користування не існує та встановити його технічно неможливо, то відповідач має нараховувати співвласникам житлового будинку виключно за обсяги теплової енергії, витраченої на функціонування систем трубопроводів, які проходять через підвальне та горищне приміщення. Відповідно по п.2 розділу 1 Методики розподілу №358, транзитні трубопроводи не відносяться до загальнобудинкових потреб на опалення. У відзиві на апеляційну скаргу відповідач КП «Житомиртеплокомуненерго» просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. При цьому посилається на те, що з 15 жовтня 2021 року нарахування за теплопостачання місць загального користування споживачам житлового будинку АДРЕСА_1 проводиться на підставі даних будинкового лічильника теплової енергії, встановленого у підвальному приміщенні будинку, відповідно до вимог Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22 січня 2018 року №315 (зі змінами, внесеними наказом Міністерства від 28 грудня 2021 року №358). Методика розподілу встановлює порядок визначення обсягів спожитої у будівлі теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень, які є самостійними об`єктами нерухомого майна: опалення місць загального користування; забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення. До внесення змін до Методики розподілу наказом Мінрегіонбуду №358 загальний відсоток теплової енергії на опалення місць загального користування для будинку АДРЕСА_1 складав 24%: обсяг теплової енергії, витрачений на опалення місць загального користування для триповерхової будівлі складає 16% (п.п.1,2 розділу ІІІ) + обсяг теплової енергії витраченої на функціонування внутрішньобудинкової системи опалення складає 8% (п.2 розділу V). Даний відсоток використовувався для проведення нарахувань за надані послуги постачання теплової енергії з 15 жовтня 2021 року по квітень 2022 року. У п.2 розділу ІІІ Методики розподілу чітко визначено, яким чином може змінюватися загальний відсоток теплової енергії на місця загального користування, а саме зазначено, що за рішенням співвласників будівлі зазначені частки споживання теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, можуть визначатися із застосуванням пониженого коефіцієнта від 0,2 до 0,9 залежно від теплотехнічних характеристик огороджувальних конструкцій, зокрема, характеристик заповнення дверних віконних, балконних та дверних блоків, наявність тамбурів, якості теплоізоляції інженерних систем тощо. Рішення про застосування понижувального коефіцієнта приймається в міжопалювальний період, про що співвласники будівлі письмово повідомляють виконавця комунальної послуги або виконавця розподілу. Жодних рішень співвласників будинку АДРЕСА_1 щодо застосування частки споживання теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі із застосуванням понижувального або підвищувального коефіцієнтів, прийнято в 2021 році не було. За таких обставин твердження позивачів щодо можливості зміни частки споживання теплової енергії з 24% до 8% (із виключенням із загального обсягу теплової енергії теплову енергію на опалення місць загального користування) є помилковими, оскільки чинним законодавством це не передбачено. Дані обсяги є цілісними та передбачена лише можливість застосування понижувального або підвищувального коефіцієнтів за рішенням співвласників будівлі. З жовтня 2022 року в зв`язку із змінами у Методиці розподілу, внесеними наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 грудня 2021 року №358, відповідно до п.8 розділу IV Методики розподілу обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби, може бути визначений спрощено, як частка від загального обсягу споживання теплової енергії на опалення будівлі: для 1-5 поверхової будівлі/будинку-25%. Методикою розподілу у новій редакції не передбачена зміна/коригування відсотків обсягу теплової енергії, витраченої на загальнобудинкові потреби, а визначено лише, що у разі, якщо є відсутнім проект на будівлю/будинок та є наявним результат енергоаудиту, обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку, визначається за результатами енергоаудиту (п.5 розділу ІV). Енергоаудит будинку АДРЕСА_1 на замовлення співвласників будинку не проводився, а тому нарахування за надані послуги проводилися відповідно до вимог п.п.8,9 розділу ІV Методики розподілу. Сторони та їх представники у судове засідання не з`явилися повторно. Так, раніше позивачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та представник позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 вже спрямовували до суду письмове клопотання про відкладення розгляду справи із посиланням на те, що ОСОБА_2 перебуває в лікарні на операції з неповнолітньою дитиною у м. Києві (докази надасть), ОСОБА_4 (лікар-хірург) у зв`язку з призначенням планових операцій, які не переносяться, а ОСОБА_3 у зв`язку з відсутністю інших позивачів (а.с.194). Представник відповідача письмовою заявою просив розглянути справу за відсутності представника відповідача. Суд апеляційної інстанції відкладав розгляд справи за клопотанням позивачів. Про судове засідання, призначене на 19 червня 2024 року, сторони або їх представники повідомлені належним чином. Так, судові повістки позивачам ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 направлені за адресами, які вказані у їх апеляційних скаргах, але повернуті Укрпоштою із відмітками про те, що «адресат відсутній за вказаною адресою», що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень (а.с.228-229,231-232,234-235). За положеннями частини восьмої ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання чи перебування, повідомленою цією особою суду. Додатково судові повістки доставлені позивачам ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на їх електронну пошту, яка зазначена останніми у їх апеляційній скарзі, що підтверджується довідками (а.с.237-238). Представнику позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 судова повістка доставлена до електронного кабінету, що також підтверджується довідкою (а.с.226). За положеннями частини п`ятої ст.130 ЦПК України вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі. Відповідачу КП «Житомиртеплокомуненерго» судова повістка доставлена до електронного кабінету (а.с.227). Від позивачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 повторно надійшла заява про відкладення розгляду справи із посиланням на те, що ОСОБА_4 відсутній у зв`язку з проходженням комісії ВЛК, а ОСОБА_3 відсутня у зв`язку з доглядом за онкохворим родичем у післяопераційний період (домашній догляд). Причина неявки представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 не зазначена. Також до заяви докази, які б підтверджували обставини, на які послалися позивачі у обґрунтування причин неявки, не додані, як і минулий раз. За положеннями п.2 частини третьої ст.223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки. Отже, відсутні підстави для задоволення клопотання позивачів від 14 червня 2024 року про повторне відкладення розгляду справи незалежно від причин повторної неявки позивачів. Окрім того, апеляційне провадження відкрито саме за апеляційною скаргою позивачів. Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. Конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Скаржник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Із огляду на викладене вище, неявка сторони позивача та представника відповідача, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи (відповідно до змісту частини другої ст.372 ЦПК України). Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до положень ст.367 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду доходить висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав. Із матеріалів справи вбачається та судом установлено, що позивачу ОСОБА_1 на праві власності належить квартира АДРЕСА_2 (а.с.19). Згідно з актом відключення опалення від 25 жовтня 2006 року в квартирі АДРЕСА_2 , демонтовані опалювальні прилади, а стояки заізольовані (а.с.20). За розрахунками відповідача заборгованість за послуги з централізованого опалення, постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_3 , становить 7 215,77 грн за період із 01 жовтня 2021 року по 01 травня 2023 року (а.с.60). Позивачу ОСОБА_3 на праві спільної часткової власності належить частина квартири АДРЕСА_4 (а.с.24). Згідно з актом відключення опалення від 24 жовтня 2003 року в квартирі АДРЕСА_4 , зняті опалювальні прилади, а стояки заізольовані (а.с.26). За розрахунками відповідача заборгованість за послуги з централізованого опалення, постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_5 , становить 6 482,36 грн за період із 01 жовтня 2021 року по 01 травня 2023 року (а.с.58). Позивачу ОСОБА_4 на праві власності належить квартира АДРЕСА_6 (а.с.29). За розрахунками відповідача заборгованість за послуги з централізованого опалення, постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_7 , становить 7 217,25 грн за період із 01 жовтня 2021 року по 01 травня 2023 року (а.с.59). Відповідно до акта введення в експлуатацію лічильника теплової енергії систем опалення від 05 жовтня 2021 року в житловому будинку АДРЕСА_1 , тепловий лічильник допущений до експлуатації після чергової повірки з початком опалювального сезону (а.с.61). Показники лічильника знімаються уповноваженою особою відповідача щомісяця (а.с.62-64). ТзОВ «Управляюча компанія «Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство - 5» листами від 03 грудня 2021 року №123 та від 01 березня 2023 року №10 повідомило відповідача, що житловий будинок АДРЕСА_1 побудови 1936 року, триповерховий, цегляний, на 4 під`їзди. При забудівлі будинку централізоване опалення не було передбачене, квартири опалювалися газовими обігрівачами/котлами АГВ. На даний час опалювальні прилади в місцях загального користування відсутні, встановити прилади немає можливості із-за відсутності підвального приміщення, горищне приміщення частково забудоване. Наявне підвальне приміщення розташоване окремо між під`їздами (а.с.34,40). Заявою від 08 лютого 2022 року мешканці багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , серед яких позивачі, зверталися до директора КП ЖТКЕ, начальника Управління житлового господарства в місті Житомирі з метою здійснення перерахунку сум за опалення місць загального користування за вказаною адресою у зв`язку з відсутністю систем опалення у місцях загального користування (а.с.36). Із змісту заяви від 24 лютого 2023 року прослідковується, що мешканці будинку АДРЕСА_1 зверталися до КП «Житомиртеплокомуненерго» про проведення комісії щодо фіксації факту неіснуючих систем опалення у місцях загального користування (під`їздах) (а.с.39). 28 лютого 2023 року за підписами мешканців будинку АДРЕСА_1 та представника ТзОВ «УК «ВЖРЕП-5» складений акт про відмову представника відповідача складати акт щодо фіксації факту неіснуючих систем опалення у місцях загального користування (а.с.41). КП «Житомиртеплокомуненерго» 14 березня 2023 року надано відповідь ОСОБА_2 з роз`ясненням підстав проведення нарахування плати за користування тепловою енергією (а.с.42). Згідно зі ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил; комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством. Пунктом 6 частини першої ст.1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» передбачено, що до спільного майна багатоквартирного будинку належать, зокрема, і приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія. Відповідно до ст.21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» одиниця виміру обсягу спожитої споживачем теплової енергії визначається правилами надання відповідної комунальної послуги, що затверджуються уповноваженим органом. Виконавець послуги з постачання теплової енергії повинен забезпечити постачання теплоносія безперервно, з гарантованим рівнем безпеки, обсягу, температури та величини тиску. Постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальний період. Ціною послуги з постачання теплової енергії є тариф на теплову енергію для споживача, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом. Згідно з пунктом 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» до затвердження центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг співвласники багатоквартирного будинку або іншої будівлі, де налічуються два або більше споживачів, можуть визначити свій порядок розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг відповідно до положень ст.10 цього Закону, а також прийняти рішення про незастосування положень частини п`ятої ст.10 цього Закону при розрахунках за житлово-комунальні послуги у відповідному будинку, будівлі. Вказаний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 03 жовтня 2018 року в справі №529/613/17-ц. Згідно з Методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, яка затверджена наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2018 року №315, встановлено порядок визначення та розподілу між споживачами обсягу спожитої у будівлі теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень. Визначення обсягу теплової енергії, витраченої на опалення МЗК та допоміжних приміщень (QМЗК), здійснюється відповідно до розділу III цієї Методики. Розподіл цього обсягу здійснюється серед споживачів за категоріями приміщень згідно з додатком 1 до цієї Методики пропорційно до їх загальних/опалюваних площ/об`ємів. За правилами розділу ІІІ Методики розподілу загальний обсяг спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень у розрахунковому періоді визначається: за показаннями вузла комерційного обліку теплової енергії (теплолічильника) за його наявності; розрахунковим методом у разі тимчасового виходу з ладу або втрати вузла комерційного обліку відповідно до розділу XI цієї Методики; розрахунковим методом у разі відсутності вузла комерційного обліку за нормою споживання теплової енергії у будівлі/будинку. Визначення та розподіл обсягу спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення здійснюється згідно з розділом IV цієї Методики. Для приміщень з індивідуальним опаленням та окремих приміщень з транзитними мережами опалення, окрім визначеної частки спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення, здійснюється розподіл теплової енергії, що надходить у ці приміщення від транзитних ділянок трубопроводів внутрішньобудинкових систем опалення та ГВП, що прокладені у цих приміщеннях. Згідно з п.п.1,2 розділу ІV Методики розподілу в разі, якщо у будівлі/будинку незалежно від наявності або відсутності вузла комерційного обліку теплової енергії відсутні приміщення з індивідуальним опаленням та окремі приміщення з транзитними мережами опалення, та усі приміщення не оснащені приладами розподільного обліку теплової енергії, то обсяг спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення окремо не визначається, а входить до загального обсягу спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на опалення. Обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку, визначається як сума показань вузлів розподільного обліку/приладів-розподілювачів теплової енергії, у разі оснащення ними 100 % МЗК та допоміжних приміщень, та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи опалення. Обсяг теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи опалення розраховується за відповідною формулою. Із огляду на наведене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що відключення від мереж централізованого опалення не є підставою для звільнення мешканців будинку від оплати за опалення місць загального користування будинку. Встановлено, що у будинку АДРЕСА_1 , в якому знаходяться квартири позивачів, місця загального користування не під`єднані до системи центрального опалення (під`їзд не опалюється). Обов`язки по утепленню місць загального користування законодавством покладено на власника, балансоутримувача будинку та/або виконавця заходів із утеплення місць загального користування будинку, а не на підприємство, яке не є учасником таких відносин, тому не повинне нести негативні наслідки, пов`язані з можливим невиконанням суб`єктами своїх обов`язків. Нарахування КП «Житомиртеплокомуненерго» витрат відповідно до Методики №315 проводиться незалежно від стану теплоізоляції трубопроводів підвалу на підставі лише даних про довжину, діаметр трубопроводів, загальну площу будинку, площу квартири власника. У постанові Верховного Суду від 07 лютого 2018 року в справі №703/4963/15-ц висловлено правову позицію про те, що нарахування оплати за опалення місць загального користування здійснюється відповідно до вимог діючого законодавства та існуючих нормативних документів, позивачі дану послугу фактично отримують, а тому повинні її оплачувати. Нарахування плати за послугу з централізованого опалення у місцях загального користування проводиться рівномірно на всіх мешканців - користувачів багатоквартирного будинку, незалежно від того, підключений цей мешканець до централізованого опалення чи має індивідуальну систему опалення, що відповідає вимогам Методики розрахунку кількості теплоти, спожитої на опалення місць загального користування багатоквартирних будинків, та визначення плати за їх опалення, затвердженої наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 31 жовтня 2006 №359. Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відсутність опалювальних приладів у під`їзді будинку АДРЕСА_1 не може бути підставою для звільнення позивачів від обов`язку оплачувати послуги з центрального опалення місць загального користування, оскільки матеріалами справи доведено функціонування розподільчих трубопроводів системи опалення будинку, прокладені в підвалі і по горищу в ізоляції, на підтвердження чого відповідачем наданий розрахунок кількості теплоти, спожитої на опалення місць загального користування в житловому будинку, обладнаному приладом обліку теплової енергії (житловий будинок обладнаний лічильником теплової енергії, який встановлений в елеваторному вузлі (підвалі)). За наведених обставин, колегія судів погоджується із висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову, оскільки позивачі є власниками (співвласниками) квартир у багатоквартирному будинку та зобов`язані оплачувати послуги з централізованого опалення місць загального користування такого будинку, які фактично надаються енергопостачальною компанією, незалежно від того, чи підключені квартири позивачів до мережі централізованого опалення чи ні. Відповідно до положень ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає рішення суду першої інстанції без змін, як таке, що ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та з огляду на викладене вище додаткового правового обґрунтування не потребують. Керуючись ст.ст.259,268,367-368,374-375,381-384 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану через представника ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 залишити без задоволення. Рішення Богунського районного суду м.Житомира від 10 жовтня 2023 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складений 24 червня 2024 року Головуюча Судді: