Постанова 4875 № 922/1454/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 червня 2024 року м. Харків Справа № 922/1454/24 Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Білоусова Я.О., суддя Фоміна В.О., за участю секретаря судового засідання: Голозубової О.І., за участю представників сторін: від апелянтів: - відповідач-1: Конопля О.М., довіреність № 01-46/8229 від 20.12.2023; - відповідач-2: Сосунов Є.В., довіреність № 06/11-60 від 06.11.2023; - відповідач-3: Андрійчук С.Я., довіреність № 66 від 26.12.2023; від позивача: Батіг В.В., ордер серія АХ № 1184733 від 24.04.2024; розглянувши апеляційні скарги: 1) Акціонерного товариства "Харківобленерго", м. Харків (вх. № 1165 Х/1), 2)Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго", м. Київ (вх. №1213 Х/1), 3) Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", м. Київ (вх. №1218 Х/1) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 02.05.2024 (повний текст складено 02.05.2024), постановлену за результатом розгляду заяви (вх. №11378 від 30.04.2024) Комунального підприємства "Харківський метрополітен" про забезпечення позову у справі №922/1454/24 (суддя Буракова А.М.), за позовом Комунального підприємства "Харківський метрополітен", м.Харків, до відповідачів: 1) Акціонерного товариства "Харківобленерго", м. Харків, 2) Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", м. Київ, 3) Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго", м. Київ, про зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: У квітні 2024 року Комунальне підприємство "Харківський метрополітен" (надалі - КП "Харківський метрополітен") звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідачів: Акціонерного товариства "Харківобленерго" (надалі АТ "Харківобленерго"), Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (надалі - ПрАТ "НЕК "Укренерго") та Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (надалі ДПЗД "Укрінтеренерго"), в якому просить суд: - зобов`язати АТ "Харківобленерго" провести коригування обсягів електричної енергії, розподіленої КП "Харківський метрополітен": за період з 01.01.2023 до 18.04.2024 за Договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №769 від 01.01.2019; за період з 01.03.2023 до 18.04.2024 за Договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №769,01 від 01.03.2023, шляхом врахування втрат електричної енергії, пов`язаних із спільним використанням субспоживачами електричних мереж КП "Харківський метрополітен", показів засобів комерційного обліку субспоживачів з дотриманням встановлених міжповірочних інтервалів, фактичних обсягів спожитої електричної енергії згідно показів засобів технічного обліку КП "Харківський метрополітен", віднесення КП "Харківський метрополітен" до 1-го класу напруги; - зобов`язати ПрАТ "НЕК "Укренерго" провести коригування обсягів електричної енергії, переданої КП "Харківський метрополітен" за період з 21.07.2023 до 18.04.2023 за Договором споживача про надання послуг з передачі електричної енергії № 0549-02032/СР від 21.07.2023, шляхом врахування фактичних обсягів спожитої електричної енергії згідно показів засобів технічного обліку КП "Харківський метрополітен"; - зобов`язати ДПЗД "Укрінтеренерго" виставити нові рахунки на оплату вартості електричної енергії та сформувати нові акти купівлі-продажу електричної енергії спожитої за період з 01.01.2023 до 18.04.2024 з урахуванням проведених АТ "Харківобленерго" та ПрАТ "НЕК "Укренерго" коригувань обсягів електричної енергії, розподіленої/переданої КП "Харківський метрополітен". В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до ст. 64 Закону України "Про ринок електричної енергії", п.п. 3.4.4., 5.4.2. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312, споживачу - КП "Харківський метрополітен" у період з 01.01.2023 до 18.04.2024 здійснювалось постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" - ДПЗД "Укрінтеренерго". Разом з цим, у період з 01.01.2023 по 18.04.2024 КП "Харківський метрополітен" надавалися послуги з розподілу електричної енергії на підставі Договорів споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №769 від 01.01.2019 та №769,01 від 01.03.2023, укладеними з АТ "Харківобленерго" (оператором системи розподілу). Також, упродовж зазначеного періоду КП "Харківський метрополітен" надавалися послуги з передачі електричної енергії на підставі Договору споживача про надання послуг з передачі електричної енергії від №0549-02032/СР від 21.07.2023, укладеного з ПрАТ "НЕК "Укренерго" (оператором системи передачі). Позивач зазначає, що розрахунок вартості спожитої електричної енергії за Договором про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" - ДПЗД "Укрінтеренерго" за період 01.01.2023 - 18.04.2024 ґрунтується на розрахунках обсягів розподіленої/переданої (спожитої) електричної енергії, отриманих від операторів системи - АТ "Харківобленерго" та ПрАТ "НЕК "Укренерго", які відображаються в актах приймання-передачі розподіленої енергії, та саме на підставі наданих операторами системи інформаційних даних постачальник "останньої надії" сформував та направив КП "Харківський метрополітен" рахунки на оплату та акти купівлі-продажу електричної енергії за спірний період 01.01.2023 - 18.04.2024. Листом № 44/11-1470/ПОН від 09.04.2024 ДПЗД "Укрінтеренерго" звернулося до КП "Харківський метрополітен" з вимогою про погашення заборгованості за спожиту електричну енергію, зі змісту якого вбачається, що позивач за період з 01.01.2023 по 06.12.2023 включно спожив 63331831 кВТ*год. Позивач не визнає споживання електроенергії у визначеному розмірі, вважає необґрунтованими дані щодо обсягів спожитої позивачем електричної енергії, отримані операторами системи (АТ "Харківобленерго", ПрАТ "НЕК "Укренерго") та які у подальшому були передані постачальнику "останньої надії" - ДПЗД "Укрінтеренерго" за період 01.01.2023 - 18.04.2024, оскільки вони не відповідають фактичним обсягам спожитої позивачем електричної енергії у зв`язку з тим, що: не було враховано технологічні втрати електричної енергії, пов`язані із спільним використанням субспоживачами електричних мереж основного споживача КП "Харківський метрополітен"; невідповідністю засобів комерційного обліку субспоживачів вимогам стосовно дотримання встановлених міжповірочних інтервалів; різницею в показах спожитої позивачем електричної енергії та тим, що позивача помилково віднесено до 2-го класу напруги, та відповідно, застосуванням неправильного тарифу при здійсненні розрахунку. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/1454/24, призначено підготовче засідання. 30.04.2024 КП "Харківський метрополітен" звернулося до Господарського суду Харківської області із заявою про забезпечення позову, в якій заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом встановлення заборони: - АТ "Харківобленерго", ПрАТ "НЕК "Укренерго", ДПЗД "Укрінтеренерго" вчиняти будь-які дії з припинення (окрім випадків, пов`язаних із заміною постачальника за ініціативою КП "Харківський метрополітен") та/або обмеження постачання та/або розподілу/передачі електричної енергії КП "Харківський метрополітен" до вирішення по суті спору у справі; - АТ "Харківобленерго", ПрАТ "НЕК "Укренерго", ДПЗД "Укрінтеренерго" до вирішення по суті спору у справі вчиняти будь-які дії щодо перешкоджання заміні постачальника за ініціативою КП "Харківський метрополітен", в тому числі відмовляти у забезпеченні такої заміни зокрема на підставі звернення (вимоги) ДПЗД "Укрінтеренерго" на відключення об`єкта (точки комерційного обліку) споживача №44/11-001823/В. Заява про забезпечення позову мотивована тим, що заборгованість з оплати за спожиту електричну енергію, що обліковується за КП "Харківський метрополітен" перед ДПЗД "Укрінтеренерго", є спірною і наразі є предметом спору у цій справі №922/1454/24, що, у свою чергу, є основною причиною нездійснення розрахунку перед вказаним постачальником "останньої надії". Проте, саме наявність вказаної заборгованість стала підставою для вжиття (ініціювання) ДПЗД "Укрінтеренерго" заходів щодо припинення постачання КП "Харківський метрополітен" електричної енергії, а вжиття таких заходів зі сторони АТ "Харківобленерго", ПрАТ "НЕК "Укренерго", ДПЗД "Укрінтеренерго" додатково обумовлено відсутністю у позивача постачальника електричної енергії та можливістю спливу строку, передбаченого п. 3.4.4. ПРРЕЕ, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312. Позивач зазначає, що починаючи з 2023 року та в подальшому ним вживаються всі необхідні заходи, спрямовані на недопущення постачання електричної енергії без укладеного договору про постачання, та, відповідно, недопущення припинення постачання електричної енергії підприємству позивача. Незважаючи на вказані обставини, КП "Харківський метрополітен" отримало попередження від ДПЗД "Укрінтеренерго" за вих. № 44/11-18/ПО6/В від 18.04.2024 про припинення постачання електричної енергії, в якому повідомлено, що у разі несплати заборгованості в сумі 363305420,67грн, та відповідно до п. 7.5. ПРРЕЕ, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312, постачання електричної енергії на об`єкти буде припинено 06.05.2024 з 09-00 год. Позивач наголошує, що на даний час з боку відповідачів як учасників ринку електричної енергії по відношенню до нього вчиняються дії, які свідчать про реальну загрозу припинення постачання електричної енергії КП "Харківський метрополітен", що обумовлено спірною заборгованістю, яка є предметом спору у цій справі. Разом з цим, відповідно до пп. "а" п. 1 рішення Ради національної безпеки і оборони України "Щодо додаткових заходів із посилення стійкості функціонування енергетичної системи та підготовки національної економіки до роботи в осінньо-зимовий період 2023/24 року", РНБО України доручила Кабінету Міністрів України: прийняти у місячний строк рішення щодо погашення заборгованості державних та/або комунальних підприємств критичної інфраструктури, а також бюджетних установ перед постачальником "останньої надії" та постачальниками універсальних послуг за спожиту електричну енергію. Однак, зазначений пункт рішення Кабінету Міністрів України станом на момент звернення позивача із позовом та заявою про забезпечення позову так і не було виконано. Заявник вважає, що незабезпечення позову може призвести до незаконного припинення постачання електричної енергії КП "Харківський метрополітен", порушення його законних та оспорюваних прав. Невжиття заходів забезпечення позову унеможливить ефективний розгляд судом позовних вимог та захист позивачем своїх прав буде нівельовано. Відновити порушені права позивача за позовом за наслідком судового розгляду буде неможливо, оскільки електрична енергія є товаром, який споживається позивачем в момент його отримання. Позивач зазначає, що постачання електроенергії КП "Харківський метрополітен" потрібне не для забезпечення власних потреб підприємства з метою отримання доходу від реалізації своїх послуг/товарів, а саме для забезпечення потреб населення щодо пересування містом та використання об`єктів метрополітену як укриття під час дії воєнного стану, запровадженого на всій території України. Крім того, за доводами позивача, припинення постачання електроенергії КП "Харківський метрополітен" призведе до катастрофічних наслідків, які будуть розповсюджуватись не тільки на саме підприємство, а, в першу чергу, на жителів міста Харкова, які використовують метрополітен як укриття, спосіб пересування, місце отримання гуманітарної допомоги, місце проведення культурних заходів, проведення навчальних заходів, а також як місце проживання для осіб, які втратили житло внаслідок збройної агресії рф проти України. На думку позивача, запропоновані ним заходи забезпечення позову є співмірними, адже продовження (без припинення) постачання електричної енергії позивачу не звільняє останнього від виконання зобов`язань з оплати розподілу, передачі та постачання електричної енергії згідно укладених договорів. У той же час, негативні наслідки у виді припинення надання жителям м. Харкова послуг з перевезення пасажирів, забезпечення необхідних умов для забезпечення захисту населення від ракетних загроз з боку держави-агресора, враховуючи суспільні, а не особисті інтереси підприємства, вочевидь, переважають потенційні негативні наслідки (у разі їх наявності) пов`язані із вжиттям заходів забезпечення позову. У зв`язку з цим, досягається збалансованість інтересів сторін під час вирішення спору, оскільки позивач не звільняється від виконання зобов`язань з оплати послуг розподілу, передачі та постачання електричної енергії. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.05.2024 у справі №922/1454/24 заяву КП "Харківський метрополітен" про забезпечення позову (вх. №11378 від 30.04.2024) - задоволено частково. До вирішення справи №922/1454/24 по суті вжито заходи забезпечення позову шляхом встановлення заборони АТ "Харківобленерго", ПрАТ "НЕК "Укренерго", ДПЗД "Укрінтеренерго" вчиняти будь-які дії з припинення (окрім випадків, пов`язаних із заміною постачальника за ініціативою КП "Харківський метрополітен") та/або обмеження постачання та/або розподілу/передачі електричної енергії КП "Харківський метрополітен". В решті заяви відмовлено. Постановляючи вказану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що з початку повномасштабного військового вторгнення рф на територію України, тобто з 24.02.2022, КП "Харківський метрополітен" діє як об`єкт цивільного захисту, використовувався для укриття населення від уражень під час збройної агресії рф та функціонує відповідно до Кодексу цивільного захисту та Закону України "Про правовий режим воєнного стану". Водночас, суд встановив, що постановою Кабінету Міністрів України від 09.10.2020 № 1109 "Деякі питання об`єктів критичної інфраструктури" метрополітени визнано об`єктами критичної інфраструктури, а позивача внесено до відповідного Переліку. Тобто, постачання електроенергії позивачу потрібне не для забезпечення власних потреб підприємства з метою отримання доходу від реалізації своїх послуг/товарів, а саме для забезпечення потреб населення щодо пересування в міському електричному транспорті, а також їх захисті шляхом пристосування метрополітену як об`єкта цивільного захисту населення під час щоденних обстрілів міста Харкова з боку рф. Враховуючи характер господарської діяльності позивача, його завдання та ризики, пов`язані з можливою паралізацією такої діяльності в умовах воєнного стану в прифронтовій області, господарський суд першої інстанції визнав обґрунтованими доводи заявника про необхідність вжиття заходів забезпечення позову в частині встановлення заборони АТ "Харківобленерго", ПрАТ "НЕК "Укренерго", ДПЗД "Укрінтеренерго" вчиняти будь-які дії з припинення (окрім випадків, пов`язаних із заміною постачальника за ініціативою КП "Харківський метрополітен") та/або обмеження постачання та/або розподілу/передачі електричної енергії КП "Харківський метрополітен". Разом з цим, суд першої інстанції зазначив, що вжиття зазначених заходів забезпечення позову не призведе до невиправданих, вкрай негативних наслідків для відповідачів, оскільки вжиті заходи мають тимчасовий характер та їх вжиття направлене на забезпечення збалансованості інтересів сторін та збереження життєдіяльності комунального підприємства у прифронтовому регіону. Незастосування заходів забезпечення позову у межах спірних правовідносин створює очевидну небезпеку та ускладнення ефективного захисту (поновлення) оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, що відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. В решті вимог заяви позивача про забезпечення позову суд першої інстанції відмовив, оскільки обраний позивачем спосіб забезпечення позову шляхом заборони відповідачам вчиняти будь-які дії щодо перешкоджання заміні постачальника за ініціативою КП "Харківський метрополітен" на підставі звернення (вимоги) ДПЗД "Укрінтеренерго" на відключення об`єкта (точки комерційного обліку) споживача №44/11-001823/В не відповідає вимогам щодо адекватності та співмірності, а також не стосується предмета спору. Не погодившись з вищевказаною ухвалою, відповідач-1 - АТ "Харківобленерго" звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 02.05.2024 у справі №922/1454/23; здійснити розподіл судових витрат відповідно до ст. 129 ГПК України. Доводи апеляційної скарги обґрунтовані з посиланням на незаконність оскаржуваної ухвали з огляду на допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального та матеріального права, зокрема, з огляду наступне: - задовольняючи заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову, суд першої інстанції не навів належного обґрунтування щодо адекватності і співмірності вжитих заходів із предметом заявлених позовних вимог, зокрема, в частині їх відповідності та взаємозв`язку, а також співвідношення наслідків вжитих заходів з правами та обов`язками інших осіб; - суд належним чином не мотивував свій висновок стосовно того, яким чином невжиття заявлених позивачем заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення його порушених чи оспорюваних прав або інтересів, ураховуючи заявлені позовні вимоги; натомість, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів; - оскільки позов у цій справі поданий про виконання зобов`язань у договірних правовідносинах, то обраний позивачем спосіб забезпечення позову шляхом заборони вчиняти будь-які дії з припинення договірних відносин не відповідає вимогам щодо адекватності та співмірності; - у постановах Верховного Суду від 27.07.2022 у справі №904/6015/20 та від 14.12.2022 у справі №904/1513/22 сформульовано спільний висновок про те, що суд не може заборонити сторонам вчиняти будь-які дії, спрямовані на припинення ділових (договірних) відносин з позивачем; - оскаржувана у цій справі ухвала про забезпечення позову має наслідком втручання в господарську діяльність АТ "Харківобленерго" та суперечить праву на справедливий суд, що має забезпечуватись під час здійснення правосуддя та не має перешкоджати господарській діяльності сторін. Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.05.2024 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Слободін М.М., суддя Шутенко І.А. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.05.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ "Харківобленерго" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 02.05.2024 у справі №922/1454/24; встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань та письмових пояснень з доказами їх надсилання іншим учасникам провадження; призначено розгляд апеляційної скарги у справі №922/1454/24 на 28.05.2024 о 14:45 год. Разом з цим, відповідач-3 - ДПЗД "Укрінтеренерго" також не погодився з постановленою ухвалою місцевого суду та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 02.05.2024 у справі №922/1454/24 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову. Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги посилається на те, що оскаржувана ухвала постановлена при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, а висновки, викладені в ухвалі суду першої інстанції, не відповідають встановленим судом обставинам справи, з огляду на таке: - вимоги ухвали суду першої інстанції порушують права та інтереси ДПЗД "Укрінтеренерго" в частині довготривалого порушення позивачем умов договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" (відсутність оплати спожитої ним електричної енергії), погіршують фінансовий стан підприємства та негативно вливають на весь ринок електричної енергії (порушують встановлену на ньому платіжну дисципліну), особливо в умовах воєнного стану; - судом першої інстанції не враховано висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 01.04.2024 у справі №922/5184/23, в якій спір виник між тими ж сторонами та було прийнято рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову, в той час як обґрунтування заяви позивача про забезпечення позову фактично зводиться до одних і тих самих обставин; - ДПЗД "Укрінтеренерго" не мало з КП "Харківський метрополітен" договірних відносин у спірний період з 01.01.2023 до 18.04.2024, оскільки постачання електричної енергії на об`єкти КП "Харківський метрополітен" постачальником "останньої надії" за договором було припинено 06.12.2023 у зв`язку із закінченням терміну постачання, враховуючи скасування наказу Міністерства енергетики України "Про врегулювання питань щодо постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану" від 13.04.2022 №148; - проблеми щодо наявності заборгованості за спожиту електричну енергію у споживачів-неплатників перед постачальником "останньої надії" є предметом розгляду на засіданнях Ради національної безпеки України, оскільки становлять загрозу енергетичній безпеці та стійкості функціонування енергетичної системи України; зокрема, відповідно до рішення РНБО України від 07.11.2023 обласним, Київській міській державним адміністраціям за участю органів місцевого самоврядування необхідно у місячний строк опрацювати питання залучення в установленому порядку ресурсів територіальних громад до подолання кризових ситуацій в енергетичній сфері; тобто, саме органи самоврядування мають вживати заходи, зокрема, щодо залучення ресурсів територіальних громад для погашення заборгованості державних та/або комунальних підприємств критичної інфраструктури, а також бюджетних установ перед постачальником "останньої надії"; - за змістом своїх пояснень позивач фактично визнає заборгованість, однак, у заяві про забезпечення позову стверджує про її є спірність, що свідчить про суперечливу поведінку КП "Харківський метрополітен", а також, приймаючи до уваги подання аналогічних за змістом заяв про забезпечення позовів та позовів (у справі №922/5184/23 та у справі №922/1454/24), зазначені дії спрямовані на намагання КП "Харківський метрополітен" уникнути припинення повністю або частково постачання електричної енергії у порядку, встановленому законодавством, а також до безоплатного споживання електричної енергії; - викладені у заяві позивача обставини не доводять фактичне існування підстав для забезпечення позову або реальні ризики їх настання та ґрунтуються лише на припущеннях, які не підтвердженні належними доказами. Згідно витягу з протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду від 09.05.2024 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Слободін М.М., суддя Шутенко І.А. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.05.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ДПЗД "Укрінтеренерго" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 02.05.2024 у справі №922/1454/24; встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань та письмових пояснень з доказами їх надсилання іншим учасникам провадження; призначено спільний розгляд апеляційних скарг у справі №922/1454/24 на 28.05.2024 о 14:45 год. ПрАТ "НЕК "Укренерго" (відповідач-2) також не погодилося з ухвалою місцевого господарського суду та звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати повністю ухвалу Господарського суду Харківської області від 02.05.2024 у справі №922/1454/24; судові витрати просить розподілити відповідно до ст. 129 ГПК України. Доводи апеляційної скарги відповідача-2 мотивовані безпідставністю висновків господарського суду першої інстанції про наявність підстав для застосування заходів забезпечення позову, з огляду на неврахування наступного: - ДПЗД "Укрінтеренерго" листом від 11.01.2024 №44/09-64 повідомило оператора системи розподілу, що останнім днем постачання електричної енергії споживачу КП "Харківський метрополітен" є 06.12.2023; тобто, оскільки договірні відносини між постачальником "останньої надії" та споживачем були припинені 07.12.2023, а тому вжиття заходів забезпечення позову у вигляді заборони відповідачам вчиняти будь-які дії з припинення договірних відносин, яких не існувало у спірний період, є безпідставними та незаконними; - суд першої інстанції не врахував того, що постановою Верховного Суду від 01.04.2024 у справі №922/5184/23 встановлено факт необґрунтованого постановлення ухвали про забезпечення позову до відповідачів у цій справі; - заборгованість позивача перед сторонами процесу за період перебування на постачанні в постачальника "останньої надії" з січня по листопад 2023 року становить 363305420,67грн з ПДВ, але позивачем не було здійснено жодної оплати за спожиту ним електричну енергію; - позивач, будучи обізнаним про строк дії договору, норми чинного законодавства, яке регулює правовідносини у цій сфері, та умови чинного договору, допустив порушення строків оплати, обрання постачальника електричної енергії на 2023 рік, що є беззаперечним порушенням вимог чинного законодавства, та намагання створити передумови для виникнення заборгованості за вироблену та спожиту електричну енергію перед Ринком електричної енергії, Операторами розподілу та передачі електричної енергії, що є підприємствами критичної інфраструктури та не можуть функціонувати без оплати з боку споживачів; - суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу про забезпечення позову, фактично заборонив відповідачам вести господарську діяльність та зобов`язав на безоплатній основі надати послуги позивачу, що виходить за межі закону та договору. Згідно витягу з протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду від 10.05.2024 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Слободін М.М., суддя Шутенко І.А. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.05.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПрАТ "НЕК "Укренерго" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 02.05.2024 у справі №922/1454/24; встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань та письмових пояснень з доказами їх надсилання іншим учасникам провадження; призначено спільний розгляд апеляційних скарг у справі № 922/1454/24 на 28.05.2024 о 14:45 год. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.05.2024 задоволено клопотання представниці ДПЗД "Укрінтеренерго" Андрійчук С.Я. про участь у судових засіданнях по справі №922/1454/24, у тому числі призначеному на 28.05.2024 о 14:45 год у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28.05.2024 (внесеною до протоколу судового засідання) оголошено перерву у розгляді справи №922/1454/24 до 11.06.2024 о 10:00 год. 05.06.2024 до Східного апеляційного господарського суду від ДПЗД "Укрінтеренерго" надійшли додаткові пояснення по справі, в яких відповідач-3 наполягає на незаконності та необґрунтованості вжитих ухвалою від 02.05.2024 заходів забезпечення позову, а також зазначає наступне: 16.04.2024 КП "Харківський метрополітен" уклало договори про постачання електричної енергії №69-04/Е та №70-04/НЕА з іншим постачальником ТОВ "ЕЛ-Енерго" (початок постачання електричної енергії цим постачальником з 21.04.2024), а також просило відкликати попередження №44/11-18/П06/В від 18.04.2024; листом №44/11-1867/ПОН від 06.05.2024 ДПЗД "Укрінтеренерго" було відкликано вимогу постачальника на відключення об`єкта (точки комерційного обліку) №44/11-001823/В від 18.04.2024 та скасовано процес №429574 на платформі Датахаб; з огляду на викладено, ДПЗД "Укрінтеренерго" повідомляє, що фактично виконало вимоги ухвали Господарського суду Харківської області від 02.05.2024 по справі №922/1454/24 про забезпечення позову. Додатково зазначає, що станом на 04.06.2024 заборгованість, яка визначена у попередженні про припинення постачання електричної енергії №44/11-18/П06/В від 18.04.2024, КП "Харківський метрополітен" не було сплачено. Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.06.2024, у зв`язку з відпустками судді Слободіна М.М. та судді Шутенко І.А., для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Білоусова Я.О., суддя Фоміна В.О. Відповідно до ч. 14 ст. 32 ГПК України у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. У разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження. 10.06.2024 до Східного апеляційного господарського суду від КП "Харківський метрополітен" надійшли додаткові пояснення по справі, в яких позивач стверджує про нерелевантність судової практики, на яку посилаються відповідачі, зокрема, на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 15.05.2024 у справі №922/206/24, оскільки, на його думку, такі висновки викладені за встановлення інших фактичних обставин справи у неподібних правовідносинах та за відмінних фактичних обставин, якими позивач обґрунтовує заходи забезпечення позову у цій справі №922/1454/24. У судовому засіданні апеляційної інстанції 11.06.2024 була присутня представниця апелянта АТ "Харківобленерго", яка підтримала доводи та вимоги апеляційних скарги, просила скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 02.05.2024 у цій справі №922/1454/24. Представниця апелянта - ДПЗД "Укрінтеренерго", яка брала участь у судовому засіданні 11.06.2024 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, просила задовольнити апеляційні скарги відповідачів, скасувати ухвали суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову. Присутній у судовому засіданні апеляційної інстанції 11.06.2024 представник апелянта - ПрАТ "НЕК "Укренерго" наполягав на доводах апеляційних скарг та просив скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 02.05.2024 у цій справі №922/1454/24. Присутній у судовому засіданні 11.06.2024 представник позивача - КП "Харківський метрополітен" заперечував проти задоволення апеляційних скарг відповідачів та просив залишити оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду без змін. Згідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 наведеної статті передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційних скарг, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення присутніх представників відповідачів (апелянтів) та позивача, судова колегія Східного апеляційного господарського суду встановила наступне. Як вбачається з матеріалів справи, КП "Харківський метрополітен" приєдналося до умов Договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" - ДПЗД "Укрінтеренерго". Зокрема, у відповідності до ст. 64 Закону України "Про ринок електричної енергії", пунктів 3.4.4., 5.4.2. Правил роздрібного ринку електричної енергії (ПРРЕЕ), затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312 позивачу, у період з 01.01.2023 до 18.04.2024 постачання електричної енергії здійснювалось, у тому числі постачальником "останньої надії" - ДПЗД "Укрінтеренерго". Крім того, між АТ "Харківобленерго" (оператором системи розподілу) та КП "Харківський метрополітен" (споживачем) укладено Договори споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії від 01.01.2019 №769 та від 01.03.2023 №769,01, на підставі яких позивачу надавалися послуги з розподілу електричної енергії у період 01.01.2023 - 18.04.2024. Також, упродовж зазначеного періоду позивачу надавалися послуги з передачі електричної енергії на підставі Договору споживача про надання послуг з передачі електричної енергії від № 0549-02032/СР від 21.07.2023, укладеного з оператором системи передачі - ПрАТ "НЕК "Укренерго". АТ "Харківобленерго" листом від 21.11.2023 №0656к/05-4935 повідомило КП "Харківський метрополітен" про те, що 10.10.2023 Міністерством енергетики України видано наказ №307 "Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства енергетики України від 13.04.2022 № 148", який набере чинності з дня його офіційного опублікування, що очікується наприкінці листопада початку грудня 2023 року, та зазначило, що за інформацією постачальника "останньої надії" ДПЗД "Укрінтеренерго" постачання електричної енергії споживачу КП "Харківський метрополітен" завершиться з дати втрати чинності/скасування наказу Міненерго від 13.04.2022 №148. До того ж, AT "Харківобленерго" повідомило про обмеження електропостачання КП "Харківський метрополітен". ПрАТ "НЕК "Укренерго" звернулося до КП "Харківський метрополітен" з листом від 27.11.2023 №01/64463 "Про припинення постачання з боку ПОН", в якому повідомлено про отримання через платформу DataHub заявки ДПЗД "Укрінтеренерго" №182514 від 24.11.2023 про припинення постачання електроенергії споживачу КП "Харківський метрополітен" з 0:00 год 15.12.2023. 28.11.2023 ДПЗД "Укрінтеренерго" листом №44/09-8442/ПОН "Про зміну умов постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" повідомило КП "Харківський метрополітен", що з 01.12.2023 набуває чинності нова Комерційна пропозиція №8 від 07.11.2023 для постачання електричної енергії споживачам постачальником "останньої надії", що є додатком №1 до договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії". Також зазначено, що згідно з наказом Міністерства енергетики України від 10.10.2023 №307 "Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства енергетики України від 13.04.2022 №148" скасовано наказ Міністерства енергетики України від 13.04.2022 №148. У цьому листі також повідомлено, що відповідно до умов договору (п. 15.2 Комерційної пропозиції від 07.11.2023 №8, що набуває чинності з 01.12.2023) договір вважається припиненим в частині постачання електричної енергії з дати втрати чинності/скасування наказу Міністерства енергетики України від 13.04.2022 №148, якщо на день втрати чинності/скасування зазначеного наказу постачання електричної енергії споживачу здійснюється більше ніж 90 діб. Наголошено, якщо споживач на момент припинення строку постачання електричної енергії по договору не укладе договір про постачання електричної енергії з іншим електропостачальником або договір купівлі-продажу електричної енергії на ринку електричної енергії, електроживлення його об`єкта (об`єктів) має бути припинено оператором системи. Судом також встановлено, що на підставі отриманих операторами системи (АТ "Харківобленерго", ПрАТ "НЕК "Укренерго") інформаційних даних ДПЗД "Укрінтеренерго", як постачальник "останньої надії" направляв на адресу КП "Харківський метрополітен" рахунки на оплату та акти купівлі-продажу електричної енергії за період 01.01.2023 - 18.04.2024 на суму 363305420,67грн. 09.04.2024 ДПЗД "Укрінтеренерго" звернулося до КП "Харківський метрополітен" листом №44/11-1470/ПОН з вимогою про погашення заборгованості за спожиту електричну енергію, зі змісту якого в тому числі вбачається, що позивач за період з 01.01.2023 по 06.12.2023 включно спожив 63 331 831 кВТ*год. У відповідь на вказаний лист КП "Харківський метрополітен" зазначило, що у вказаний період по взаємовідносинам між КП "Харківський метрополітен" та ДПЗД "Укрінтеренерго" наявні спірні питання щодо порушення ПРРЕЕ та умов договорів, про що в тому числі свідчить наявність господарської справи №922/5184/23. Наказом Міністерства енергетики України від 13.04.2022 №148 було затверджено Положення про особливості постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану, відповідно до якого існували гарантії постійного забезпечення споживачів електричної енергії постачальником "останньої надії" у період дії воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування. Проте, наказом Міністерства енергетики України від 10.10.2023 №307 вищезазначений наказ було визнано таким, що витратив чинність. Указом Президента від 07.11.2023 №737/2023 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України "Щодо додаткових заходів із посилення стійкості функціонування енергетичної системи та підготовки національної економіки до роботи в осінньо-зимовий період 2023/24 року", яким передбачено комплекс заходів, направлених на посилення стійкості функціонування енергетичної системи в умовах воєнного стану. Відповідно до пп. "а" п. 1 Рішення РНБО, Рада національної безпеки і оборони України вирішила: Кабінету Міністрів України: прийняти у місячний строк рішення щодо погашення заборгованості державних та/або комунальних підприємств критичної інфраструктури, а також бюджетних установ перед постачальником "останньої надії" та постачальниками універсальних послуг за спожиту електричну енергію. Однак, як вказує позивач, зазначений пункт рішення Кабінетом Міністрів України не виконано. 18.04.2024 КП "Харківський метрополітен" отримало від ДПЗД "Укрінтеренерго" попередження №44/11-18/ПО6/В про припинення постачання електричної енергії, у якому повідомлено, що у разі несплати заборгованості в сумі 363305420,67грн, та відповідно до п. 7.5. ПРРЕЕ, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312, постачання електричної енергії на об`єкти буде припинено 06.05.2024 з 09-00 год. КП "Харківський метрополітен" листом від 19.04.2024 №34/797/0109 повідомило ДПЗД "Укрінтеренерго" про те, що ним укладено з ТОВ "ЕЛ-Енерго" договори на постачання електричної енергії від 16.04.2024 №69-04/Е та №70-04/НЕА, постачання електроенергії до КП "Харківський метрополітен" за цими договорами передбачено з 21.04.2024. У зв`язку з цим, для забезпечення функціонування основної транспортної артерії та об`єктів укриття м. Харкова, КП "Харківський метрополітен" просило відкликати попередження про припинення постачання електричної енергії № 44/11-18/ПО6/В від 18.04.2024. У відповідь на вказане звернення ДПЗД "Укрінтеренерго" листом від 23.04.2024 №44/11-1731/пон повідомило КП "Харківський метрополітен" про відсутність підстав для відкликання вимоги постачальника на відключення об`єкта (точки комерційного обліку) споживача №44/11-001823/В від 18.04.2024 та наголошувало на її чинності до скасування або відкликання постачальником "останньої надії". Крім того, ДПЗД "Укрінтеренерго" наполягало на погашенні заборгованості КП "Харківський метрополітен", яка станом на 23.04.2024 становить 377299837,77грн. КП "Харківський метрополітен" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідачів: АТ "Харківобленерго", ПрАТ "НЕК "Укренерго" та ДПЗД "Укрінтеренерго", в якому просить суд: - зобов`язати АТ "Харківобленерго" провести коригування обсягів електричної енергії, розподіленої КП "Харківський метрополітен": за період з 01.01.2023 до 18.04.2024 за Договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №769 від 01.01.2019; за період з 01.03.2023 до 18.04.2024 за Договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №769,01 від 01.03.2023, шляхом врахування втрат електричної енергії, пов`язаних із спільним використанням субспоживачами електричних мереж КП "Харківський метрополітен", показів засобів комерційного обліку субспоживачів з дотриманням встановлених міжповірочних інтервалів, фактичних обсягів спожитої електричної енергії згідно показів засобів технічного обліку КП "Харківський метрополітен", віднесення КП "Харківський метрополітен" до 1-го класу напруги; - зобов`язати ПрАТ "НЕК "Укренерго" провести коригування обсягів електричної енергії, переданої КП "Харківський метрополітен" за період з 21.07.2023 до 18.04.2023 за Договором споживача про надання послуг з передачі електричної енергії № 0549-02032/СР від 21.07.2023 шляхом врахування фактичних обсягів спожитої електричної енергії згідно показів засобів технічного обліку КП "Харківський метрополітен"; - зобов`язати ДПЗД "Укрінтеренерго" виставити нові рахунки на оплату вартості електричної енергії та сформувати нові акти купівлі-продажу електричної енергії спожитої за період з 01.01.2023 до 18.04.2024 з урахуванням проведених АТ "Харківобленерго" та ПрАТ "НЕК "Укренерго" коригувань обсягів електричної енергії, розподіленої/переданої КП "Харківський метрополітен". Позовні вимоги обґрунтовані тим, що дані щодо обсягів спожитої позивачем електричної енергії, отримані АТ "Харківобленерго", ПрАТ "НЕК "Укренерго" та передані ДПЗД "Укрінтеренерго" за період 01.01.2023 - 18.04.2024 не відповідають фактичним обсягам спожитої КП "Харківський метрополітен" електричної енергії у зв`язку з неврахуванням втрат електричної енергії, пов`язаних із спільним використанням субспоживачами електричних мереж основного споживача; невідповідністю засобів комерційного обліку субспоживачів вимогам стосовно дотримання встановлених міжповірочних інтервалів; різницею в показах спожитої позивачем електричної енергії та тим, що позивача помилково віднесено до 2-го класу напруги, та відповідно, застосовано неправильний тариф розрахунку. Одночасно КП "Харківський метрополітен" звернулося до Господарського суду Харківської області із заявою про забезпечення позову, в якій заявник просить вжити заходи забезпечення позову шляхом встановлення заборони АТ "Харківобленерго", ПрАТ "НЕК "Укренерго", ДПЗД "Укрінтеренерго" вчиняти будь-які дії з припинення (окрім випадків, пов`язаних із заміною постачальника за ініціативою КП "Харківський метрополітен") та/або обмеження постачання та/або розподілу/передачі електричної енергії КП "Харківський метрополітен" до вирішення по суті спору у справі, а також заборони відповідачем вчиняти будь-які дії щодо перешкоджання заміні постачальника за ініціативою КП "Харківський метрополітен", в тому числі відмовляти у забезпеченні такої заміни зокрема на підставі звернення (вимоги) ДПЗД "Укрінтеренерго" на відключення об`єкта (точки комерційного обліку) споживача №44/11-001823/В. Заява мотивована тим, що з боку відповідачів як учасників ринку електричної енергії по відношенню до позивача вчиняються дії, які свідчать про реальну загрозу припинення постачання електричної енергії КП "Харківський метрополітен", що обумовлено наявністю заборгованості, яка є спірною та є предметом розгляду у цій справі №922/1454/24. Як вже зазначалося, за результатами розгляду вказаної заяви Господарським судом Харківської області 02.05.2024 постановлено оскаржувану ухвалу у справі №922/1454/24, якою заяву КП "Харківський метрополітен" про забезпечення позову задоволено частково; до вирішення справи №922/1454/24 по суті вжито заходи забезпечення позову шляхом встановлення заборони відповідачам вчиняти будь-які дії з припинення (окрім випадків, пов`язаних із заміною постачальника за ініціативою КП "Харківський метрополітен") та/або обмеження постачання та/або розподілу/передачі електричної енергії КП "Харківський метрополітен"; в решті заяви відмовлено з підстав, зазначених раніше. Надаючи кваліфікацію спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції погоджується з правильністю правових висновків суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для часткового задоволення заяви позивача про забезпечення позову з огляду на таке. Предметом апеляційного перегляду є питання щодо наявності або відсутності підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову. Частиною 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України) встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права (ч. 1 ст. 11 ГПК України). Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визнаних законом. За змістом наведеної норми обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Колегія суддів апеляційного господарського суду наголошує, що забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Інститут забезпечення позову передбачає можливість захисту особою порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (Рішення Конституційного Суду України від 31.05.2011 №4-рп/2011), сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого ст. 55 Конституції України (Рішення Конституційного Суду України від 16.06.2011 №5-рп/2011). Отже, забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.02.2020 у справі №381/4019/18 зазначила, що під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити. Заходи до забезпечення позову можуть вживатися лише за умов, визначених ст. 136 ГПК України, а саме якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду; якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів, щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача та уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд оцінює обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між заявленим заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу щодо забезпечення позову, який застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві (іншим особам) вчиняти певні дії (висновки про застосування норм права, які викладені в постанові Верховного Суду від 25.05.2018 у справі №916/2786/17). Заходи щодо забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів щодо забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Саме на необхідності оцінки цих обставин неодноразово акцентував Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в постановах від 24.06.2020 у справі №902/1051/19, від 11.08.2020 у справі №911/3136/19, від 26.08.2020 у справі №907/73/19, від 19.10.2020 у справі №915/373/20. За таких обставин, обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу (аналогічна правова позиція наведена в постановах Верховного Суду від 14.06.2018 у справі №916/10/18, від 15.01.2019 у справі №915/870/18, від 31.08.2020 у справі №917/1274/19). Суд також зауважує, що за загальним правилом умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтована вірогідність утруднення або неможливість виконання майбутнього рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову. Як зазначив Верховний Суд у постановах від 20.04.2018 у справі №914/1475/17 особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. З урахуванням наведеного, заява про забезпечення позову повинна бути обґрунтованою з поданням належних і допустимих доказів, що підтверджують можливість виникнення в подальшому ускладнень при виконанні судового рішення, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.08.2021 у справі № 904/4982/21). Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст.ст. 73, 74 ГПК України. Отже, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів наявні підстави вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника. Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постановах від 21.01.2019 у справі №902/483/18, від 28.08.2019 у справі №910/4491/19, від 12.05.2020 у справі №910/14149/19, від 13.01.2020 у справі №922/2163/17. Відтак, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Водночас, вирішуючи питання про забезпечення позову та виходячи з приписів ст.ст. 13, 15, 74 ГПК України (змагальність сторін та пропорційність у господарському судочинстві, обов`язок доказування і подання доказів), господарський суд також має здійснити оцінку обґрунтованості доводів протилежної сторони (відповідача) щодо відсутності підстав та необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову з урахуванням, зокрема, того, чи порушує вжиття відповідних заходів забезпечення позову права цього учасника (відповідача), а відповідно, чи порушується при цьому баланс інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу та яким чином; чи спроможний відповідач фактично (реально) виконати судове рішення в разі задоволення позову у випадку, якщо захід забезпечення позову не буде вжито судом (подібний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 904/5876/19, від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20). Перелік заходів забезпечення позову наведений в ч. 1 ст. 137 ГПК України, якою передбачено, що позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання. З досліджених судом матеріалів справи вбачається, що у цій справі КП "Харківський метрополітен" звернулося до господарського суду з позовом, в якому просить: - зобов`язати АТ "Харківобленерго" провести коригування обсягів електричної енергії, розподіленої КП "Харківський метрополітен": за період з 01.01.2023 до 18.04.2024 за Договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №769 від 01.01.2019; за період з 01.03.2023 до 18.04.2024 за Договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №769,01 від 01.03.2023, шляхом врахування втрат електричної енергії, пов`язаних із спільним використанням субспоживачами електричних мереж КП "Харківський метрополітен", показів засобів комерційного обліку субспоживачів з дотриманням встановлених міжповірочних інтервалів, фактичних обсягів спожитої електричної енергії згідно показів засобів технічного обліку КП "Харківський метрополітен", віднесення КП "Харківський метрополітен" до 1-го класу напруги; - зобов`язати ПрАТ "НЕК "Укренерго" провести коригування обсягів електричної енергії, переданої КП "Харківський метрополітен" за період з 21.07.2023 до 18.04.2023 за Договором споживача про надання послуг з передачі електричної енергії № 0549-02032/СР від 21.07.2023 шляхом врахування фактичних обсягів спожитої електричної енергії згідно показів засобів технічного обліку КП "Харківський метрополітен"; - зобов`язати ДПЗД "Укрінтеренерго" виставити нові рахунки на оплату вартості електричної енергії та сформувати нові акти купівлі-продажу електричної енергії спожитої за період з 01.01.2023 до 18.04.2024 з урахуванням проведених АТ "Харківобленерго" та ПрАТ "НЕК "Укренерго" коригувань обсягів електричної енергії, розподіленої/переданої КП "Харківський метрополітен". Тобто, позивач звернувся до суду з позовними вимогами немайнового характеру, проте, ці вимоги безпосередньо пов`язано з майновими зобов`язаннями сторін. Колегія суддів відзначає, що у разі звернення особи до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення, при задоволення якої, не вимагатиме примусового виконання, то має застосуватися та досліджуватися не така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. У таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, позаяк позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (подібна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18). Звертаючись до господарського суду із заявою про забезпечення позову позивач КП "Харківський метрополітен" посилається на те, що ним було отримано попередження від ДПЗД "Укрінтеренерго" №44/11-18/ПО6/В від 18.04.2024 про припинення постачання електричної енергії, у якому повідомлено, що у разі несплати заборгованості в сумі 363305420,67грн, та відповідно до п. 7.5. ПРРЕЕ, постачання електричної енергії на об`єкти буде припинено 06.05.2024 з 09-00 год. Разом з цим, КП "Харківський метрополітен" звернулось до ДПЗД "Укрінтеренерго" з листом від 19.04.2024 №34/797/0109, яким повідомило про обрання нового постачальника та укладення договорів на постачання електричної енергії від 16.04.2024 № 69-04/Е та № 70-04/НЕА з ТОВ "ЕЛ-Енерго" (постачання за вказаними договорами було заплановано з 21.04.2024) та одночасно просило для забезпечення функціонування основної транспортної артерії та об`єкта укриття м. Харкова відкликати попередження про припинення постачання електричної енергії № 44/11-18/ПО6/В від 18.04.2024. За результатами розгляду вищевказаного звернення, ДПЗД "Укрінтеренерго" листом від 23.04.2024 №44/11-1731/пон від 23.04.2024 повідомило про те, що у зв`язку із заборгованістю за спожиту електричну енергію по споживачу КП "Харківський метрополітен", постачальник "останньої надії" - ДПЗД "Укрінтеренерго", користуючись правом відповідно до пп. 2 п. 7.5 ПРРЕЕ процесом № 429574 від 18.04.2024 ініціювало припинення постачання електричної енергії КП "Харківський метрополітен" в ПП Датахаб. Крім того, з вищевказаного листа вбачається, що ДПЗД "Укрінтеренерго" направило АТ "Харківобленерго" вимогу постачальника на відключення об`єкта (точки комерційного обліку) споживача №44/11-001823/В з плановою датою відключення 06.05.2024. Позивач зазначає, що на даний час КП "Харківський метрополітен" перебуває у такій ситуації, коли у зв`язку з наявністю такої вимоги про відключення від електропостачання (до моменту погашення заборгованості, яка є спірною, або відкликання такої вимоги самим ДПЗД "Укрінтеренерго") КП "Харківський метрополітен", з однієї сторони, апріорі позбавлено можливості отримувати електричну енергію від інших постачальників (договори на постачання електричної енергії від 16.04.2024 № 69-04/Е та № 70-04/НЕА з ТОВ "ЕЛ-Енерго", по яким постачання було заплановано з 21.04.2024 на квітень місяць, залишаються нереалізованими у зв`язку із невідкликанням ДПЗД "Укрінтеренерго" попередження №44/11-18/ПО6/В від 18.04.2024 про припинення постачання електричної енергії №44/11-18/ПО6/В з 06.05.2024), а з іншої сторони, починаючи з 06.05.2024 з 09-00 год. втратить постачальника "останньої надії". За таких обставин, позивач стверджує, що незважаючи на спірність облікованої за КП "Харківський метрополітен" перед постачальником "останньої надії" ДПЗД "Укрінтеренерго" заборгованості, та фактичної неможливості отримання електричної енергії від інших постачальників до моменту погашення заборгованості або відкликання ДПЗД "Укрінтеренерго" своєї вимоги, для КП "Харківський метрополітен" існує реальна загроза залишитись без постачальника електричної енергії взагалі. Позивач наголошує, що наразі з боку всіх учасників ринку електричної енергії (операторів системи та електропостачальника), які є учасниками даної справи, вчиняються дії, які свідчать про наявність реальної загрози припинення постачання електричної енергії позивачу, що обумовлено наявністю заборгованості, яка є спірною і є предметом спору у цій справі №922/1454/24. Крім того, позивач зазначає, що відповідно до пп. "а" п. 1 Рішення РНБО України "Щодо додаткових заходів із посилення стійкості функціонування енергетичної системи та підготовки національної економіки до роботи в осінньо-зимовий період 2023/24 року", доручено Кабінету Міністрів України: прийняти у місячний строк рішення щодо погашення заборгованості державних та/або комунальних підприємств критичної інфраструктури, а також бюджетних установ перед постачальником "останньої надії" та постачальниками універсальних послуг за спожиту електричну енергію. Проте, зазначений пункт рішення Кабінетом міністрів України станом на момент звернення позивача із позовом та заявою про забезпечення позову не виконано. Також, як судом першої інстанції, так і судом апеляційної інстанції у відкритих судових засіданнях за участю представників сторін з`ясовувалося відповідне питання щодо реалізації виконання вищевказаного рішення РНБО України, за результатом чого було встановлено, що його виконання по об`єктам критичної інфраструктури, яким є у тому числі КП "Харківський метрополітен", на теперішній час не визначено та не реалізовано на державному рівні. Як вказує позивач, постачання електричної енергії позивачу потрібне не для забезпечення власних потреб підприємства з метою отримання прибутку, а саме для забезпечення потреб населення в міському електричному транспорті, а також їх захисті шляхом пристосування метрополітену як об`єкта цивільного захисту населення під час щоденних обстрілів м. Харкова з боку рф починаючи з 24.02.2022 та станом на сьогодні. Припинення постачання електроенергії КП "Харківський метрополітен" призведе до катастрофічних наслідків для м. Харкова, оскільки без електропостачання буде зупинена робота не тільки всього міського електричного транспорту, а й усіх електроустановок та електроприладів, які забезпечують вентиляцію та відведення стічних вод станцій метрополітену, що слугують укриттям для населення, а відповідно припинення існування об`єкту укриття прифронтового міста в такий надскладний час. Проаналізувавши наведені доводи та надані на їх підтвердження докази, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення заяви позивача про застосування заходів забезпечення позову, з огляду на наступне. Відповідно до пп. 2 п. 7.5 розділу VII Правил роздрібного ринку електричної енергії (ПРРЕЕ), затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312, припинення повністю або частково постачання електричної енергії споживачу здійснюється, зокрема, електропостачальником за умови попередження споживача не пізніше ніж за 10 робочих днів до дня відключення у разі заборгованості з оплати за спожиту електричну енергію відповідно до умов договору з електропостачальником. Згідно з п. 7.10 ПРРЕЕ припинення електроживлення електроустановок споживача здійснюється оператором системи у порядку, визначеному Кодексом системи передачі та Кодексом систем розподілу. Положеннями пп. 11 п. 5.1.2 ПРРЕЕ встановлено, що оператор системи зобов`язаний, зокрема, припиняти у випадках та в порядку, визначених Кодексом систем розподілу або Кодексом системи передачі та цими Правилами, електроживлення споживача за зверненням електропостачальника відповідно до умов договору з електропостачальником. Пунктом 11.5.12 Кодексу системи розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №310, передбачено, що електропостачальник має право звернутися до ОСР щодо припинення електроживлення Користувача (споживача електричної енергії), з яким електропостачальником укладено договір про постачання електричної енергії. У зверненні електропостачальник повинен, зокрема, зазначити дані, що ідентифікують відповідного споживача електричної енергії (EIC-код), та причину (підставу) припинення електроживлення такого споживача електричної енергії. ОСР не має права вимагати від електропостачальника обґрунтування причини (підстави) припинення електроживлення, якщо вона відповідає випадкам, визначеним Правилами роздрібного ринку електричної енергії. У випадках, не передбачених Правилами роздрібного ринку електричної енергії, ОСР має право відхилити звернення електропостачальника, про що повідомляє електропостачальника протягом 2 робочих днів з дати отримання звернення. Попередження про припинення електроживлення надсилається ОСР одночасно електропостачальнику та відповідному споживачу електричної енергії за 5 робочих днів до запланованої дати обмеження/припинення розподілу електричної енергії. ОСР не розглядає заперечення щодо припинення електроживлення або звернення щодо неправомірності дій електропостачальника від споживачів електричної енергії. ОСР повинен припинити електроживлення споживача електричної енергії протягом 10 робочих днів з дати отримання звернення від електропостачальника. Тобто, оператор системи розподілу (АТ "Харківобленерго" та/або його структурні підрозділи) припиняє електроживлення споживачів за зверненням електропостачальника (ДПЗД "Укрінтеренерго"), який не зобов`язаний повідомляти оператора системи розподілу обґрунтування причин (підстав) для припинення електроживлення та не розглядаючи заперечення споживачів щодо припинення електроживлення. Проте, враховуючи наявність між позивачем (КП "Харківський метрополітен") та постачальником "останньої надії" спору щодо правомірності визначення відповідачем-3 (ДПЗД "Укрінтеренерго") обсягів електричної енергії, спожитої КП "Харківські теплові мережі" за період з 01.01.2023 до 18.04.2024 за договорами про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", укладеними між позивачем та ДПЗД "Укрінтеренерго", враховуючи, що позивачем в обґрунтування позовних вимог наведено заперечення щодо правильності порядку обчислення (нарахування), відображення обсягів електроенергії та їх вартості у відповідних актах купівлі-продажу електроенергії, відтак заходи забезпечення позову щодо заборони АТ "Харківобленерго", ПрАТ "НЕК "Укренерго", ДПЗД "Укрінтеренерго" вчиняти будь-які дії з припинення та/або обмеження постачання та/або розподілу/передачі електричної енергії споживачу є цілком співмірними та адекватними. Абзацом 4 пункту 7.11 ПРРЕЕ встановлено, що на період розгляду судом спірних питань щодо порушення споживачем цих Правил та/або умов договорів, наявність яких передбачена цими Правилами, припинення електропостачання такого споживача, пов`язане з оскаржуваним фактом порушення, не здійснюється за умови своєчасного надання споживачем до моменту відключення відповідної ухвали суду про прийняття позовної заяви до розгляду. Відкриття провадження у справі після факту відключення споживача є підставою для відновлення електропостачання. У разі задоволення судом скарги споживача постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) скасовує відповідний акт про порушення. Оплачені споживачем за рішенням комісії кошти постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості цього споживача з найдавнішим терміном її виникнення (який не перевищує трьох років), у разі відсутності заборгованості - зараховує ці кошти в рахунок майбутніх розрахункових періодів або, за заявою споживача, повертає оплачені ним кошти (абз. 9 п. 6.42 ПКЕЕ). Із змісту позовної заяви КП "Харківський метрополітен" у цій справі вбачається, що спір між сторонами виник у зв`язку з тим, що, на думку позивача (споживача), в обсягах електричної енергії, спожитої КП "Харківські теплові мережі" за період з 01.01.2023 по 18.04.2024, ураховуються втрати електричної енергії, пов`язані із спільним використанням субспоживачами технологічних електричних мереж основного споживача - КП "Харківський метрополітен". Позивач посилається на те, що засоби комерційного обліку субспоживачів не відповідають вимогам стосовно дотримання встановлених міжповірочних інтервалів, різницю в показах спожитої позивачем електричної енергії та те, що позивача помилково віднесено до 2-го класу напруги, у зв`язку з чим, застосовано неправильний тариф при здійсненні розрахунку. Позивач вважає, що це призвело до збільшення нарахованих обсягів спожитої КП "Харківський метрополітен" електричної енергії за період з 01.01.2023 по 18.04.2024, до зайвого нарахування грошових зобов`язань КП "Харківський метрополітен" за договором про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії". Тому зазначені ДПЗД "Укрінтеренерго" відомості про обсяги та вартість електричної енергії, що наведені в актах купівлі-продажу електричної енергії, а також у відповідних рахунках на оплату із визначенням розміру заборгованості, не відповідають дійсності та є спірними. Отже, при розгляді позову у цій справі №922/1454/24 судом буде встановлюватись правомірність порядку обчислення, дійсний обсяг та вартість спожитої саме КП "Харківський метрополітен" електричної енергії (за вирахуванням спожитої електроенергії субспоживачами) за період з 01.01.2023 по 18.04.2024. З огляду на вищевикладене, спірним може бути питання щодо дійсного обсягу та вартості спожитої електричної енергії, який визначений постачальником "останньої надії" у відповідних актах купівлі-продажу електричної енергії за спірний період. Наслідком задоволення позовних вимог щодо перерахунку обсягів спожитої КП "Харківський метрополітен" електричної енергії буде обов`язок відповідачів здійснити перерахунок заборгованості та виставити нові рахунки на оплату вартості електричної енергії, спожитої саме КП "Харківські теплові мережі" за період з 01.01.2023 по 18.04.2024. При цьому, у випадку встановлення судом зайвого нарахування/відсутності заборгованості або переплати, постачальник може зарахувати зайво сплачені кошти в рахунок заборгованості, яка виникла у позивача за спірний період. Колегія суддів вважає, що вжиття запропонованих позивачем заходів забезпечення позову щодо заборони відповідачам (операторам системи та електропостачальнику) вчиняти будь-які дії з припинення та/або обмеження постачання та/або розподілу/передачі електричної енергії споживача до вирішення спору по суті у даному випадку є виправданим, оскільки їх невжиття може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист прав позивача, діяльність якого буде паралізована внаслідок припинення електропостачання. Зокрема, незастосування заходів забезпечення позову шляхом встановлення заборони відповідачам на відключення КП "Харківський метрополітен" від електричної енергії до встановлення судом порядку обчислення, дійсних обсягів спожитої позивачем електричної енергії та правомірності нарахованої заборгованості може створити реальну загрозу безпідставного припинення електропостачання відповідного споживача. В свою чергу, основним видом діяльності КП "Харківський метрополітен" є перевезення пасажирів міським електричним транспортом. Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України "Про міський електричний транспорт" забороняється відключення об`єктів міського електричного транспорту від електропостачання під час пасажирських перевезень, за винятком усунення наслідків аварій у системах електропостачання. Суд апеляційної інстанції вважає, що направлення ДПЗД "Укрінтеренерго" на позивачу повідомлення №44/11-18/ПО6/В від 18.04.2024 про припинення постачання електричної енергії свідчить про наявність у відповідачів наміру та реальної можливості на вчинення дій з припинення електропостачання КП "Харківський метрополітен", що, в разі здійснення відповідачами вказаних дій, спричинить неможливість ефективного захисту та поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, оскільки на момент встановлення при розгляді цієї справи дійсного обсягу та вартості спожитої КП "Харківський метрополітен" електричної енергії, наявність заборгованості за яку стала підставою припинення постачання електричної енергії КП "Харківський метрополітен", електропостачання на момент ухвалення рішення вже буде припинено. У такому випадку невжиття заходів забезпечення позову утруднить можливість для позивача вчинити дії, направлені на відновлення стану, який існував до порушення його прав. У разі задоволення позову судовий захист втратить ефективність та цінність. Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 32 Кодексу цивільного захисту населення для укриття населення також використовуються споруди подвійного призначення - наземні або підземні будівлі/споруди чи їх окремі частини, що спроектовані або пристосовані для використання за основним функціональним призначенням, у тому числі для захисту населення, та в яких створені умови для тимчасового перебування людей. Захисні споруди цивільного захисту, споруди подвійного призначення та найпростіші укриття складають фонд захисних споруд цивільного захисту і належать до засобів колективного захисту. Укриттю підлягають, зокрема, у спорудах подвійного призначення - населення, яке підлягає укриттю в захисних спорудах цивільного захисту, крім таких споруд, що мають перебувати в постійній готовності до використання за призначенням. Підпунктом 9 п. 2 Переліку об`єктів, проектна документація на будівництво яких повинна включати розділ інженерно-технічних заходів цивільного захисту, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 09.01.2014 №6, визначено, що до об`єктів, що забезпечують стале функціонування держави в умовах надзвичайних ситуацій і в особливий період належать, зокрема, об`єкти метрополітену (лінійні ділянки, депо та станції, пункти управління рухом). Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. У подальшому строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався Указами Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" та станом на даний час строк дії воєнного стану продовжено. Статтею 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" визначено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. Згідно із Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф, затверджених Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 із змінами, Харківська територіальна громада увійшла до території активних бойових дій. З початком введення в Україні воєнного стану Харківська територіальна громада, на території якої розташовано КП "Харківський метрополітен" з перших днів знаходилась в зоні активних бойових дій, а саме місто Харків з перших днів воєнних дій прийняло на себе удар збройної агресії рф, надавши відсічі з метою недопущення окупації територій нашої держави. Відповідні обставини, в силу приписів ч. 3 ст. 75 ГПК України, є загальновідомими та визнаються судом такими, що не підлягають доведенню. У цьому зв`язку колегія суддів зауважує, що військова агресія на території Харківської територіальної громади негативно вплинула на фінансовий стан КП "Харківський метрополітен". За період воєнного стану значно збільшилася заборгованість комунального підприємства за електроенергію. Крім того, слід звернути увагу на те, що державними та виконавчими органами місцевої влади було прийнято низку рішення, які об`єктивно негативно вплинули на фінансове становище КП "Харківський метрополітен". Згідно з наказом Департаменту інфраструктури Виконавчого комітету Харківської міської ради від 24.02.2022 № 30/1 "Про закриття регулярних перевезень КП "Харківський метрополітен" з 24.02.2022 з 14:30 припинено регулярні пасажирські перевезення КП "Харківський метрополітен". Починаючи з 24.02.2022 споруди КП "Харківський метрополітен" використовуються як об`єкти цивільного захисту для укриття населення від уражень під час збройної агресії рф та функціонують відповідно до Кодексу цивільного захисту. Наказом Департаменту інфраструктури Виконавчого комітету Харківської міської ради від 19.05.2022 №37 "Про поновлення регулярних перевезень КП "Харківський метрополітен" з 24.05.2022 поновлено роботу КП "Харківський метрополітен" з організацією регулярних перевезень Рішенням Виконавчого комітету Харківської міської ради від 08.06.2022 №163 вирішено КП "Харківський метрополітен" вжити заходи щодо здійснення перевезення пасажирів лініями метрополітену на безоплатній основі з 24.05.2022. Тобто, на даний момент КП "Харківський метрополітен" здійснює як безоплатне перевезення населення, так і використовується як об`єкт цивільного захисту населення, зокрема, під час ракетних атак рф. Судовою колегією також враховується, що КП "Харківський метрополітен" є найбільшим транспортним підприємством, яке надає послуги з перевезення пасажирів у місті Харкові та є об`єктом подвійного призначення, який поєднує у собі функції тимчасового укриття жителів міста Харкова та Харківської області. У випадку відключення КП "Харківський метрополітен" від електричної енергії, буде поставлено під загрозу життєзабезпечення міста та призведе до неможливості задоволення потреб населення щодо пересування містом та використання об`єктів метрополітену в якості укриття під час дії воєнного стану, запровадженого на всій території України. Колегія суддів враховує, що в умовах воєнного стану припинення постачання електроенергії КП "Харківський метрополітен" призведе до катастрофічних наслідків та незворотних наслідків для міста Харкова, оскільки без електропостачання буде зупинена робота не тільки всього міського електричного транспорту, а й усіх електроустановок та електроприладів, які забезпечують вентиляцію та відведення стічних вод станцій метрополітену, що слугують укриттям для населення. Як наслідок, може статися затоплення станцій метрополітену, а у цьому разі пошкодження контактної рейки метрополітену, відновити яку вже буде неможливо, що зробить неможливим використання метрополітену і як виду електричного транспорту, і як найбільш надійного об`єкту укриття населення, який використовується у тому числі для отримання гуманітарної допомоги, проведення культурних заходів та навчальних заходів. Зазначені обставини можуть вплинути на життя та здоров`я людей, екологічну безпеку та обороноздатність регіону, що ще більше погіршить і без того складну ситуацію в регіоні, який вже значно постраждав від війни. Згідно із ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов`язком держави (ст. 16 Конституції України). Безсумнівним є той факт, що забезпечення електроенергією транспортних послуг метрополітену та інфраструктурних об`єктів, які використовуються як укриття, напряму впливають на життєзабезпечення населення. Колегія суддів зазначає, що заборона припинення (відключення) постачання електроенергії у даному конкретному випадку має попереджувальний характер, але у будь-якому випадку не припиняє та не зупиняє зобов`язання КП "Харківський метрополітен" з належного, повного та своєчасного виконання зобов`язань з оплати вартості отриманої електроенергії за договором. Тобто, відсутні будь-які перешкоди на виконання між сторонами грошових зобов`язань. Наведене є виключним випадком, коли вжиття заходів забезпечення позову дійсно необхідно для захисту прав позивача, який має критично важливе значення для забезпечення життєдіяльності Харківського регіону. При цьому, як вже зазначалося, постачання електроенергії КП "Харківський метрополітен" потрібне задля забезпечення потреб населення щодо пересування містом та використання об`єктів метрополітену в якості укриття під час дії воєнного стану, запровадженого на всій території України, тим більше, приймаючи до уваги те, що починаючи з травня 2024 року на території Харківської області розпочалися активні бойові (наступальні) дії ворожих сил та регулярні ракетні та артилерійські обстріли міста Харкова, що є загальновідомими обставинами. У цьому зв`язку суд не може залишити поза увагою той факт, що шкода, яка може бути завдана внаслідок не вжиття заходів забезпечення позову, значно більша, ніж ті негативні наслідки, для відповідачів, які можуть настати вжиттям цих заходів. У свою чергу, відповідачі мають можливість захистити свої інтереси шляхом подання позову про стягнення заборгованості. Колегія суддів наголошує на тому, що відключення від електроенергії та неможливість використання об`єктів КП "Харківський метрополітен" населенням створює очевидну загрозу життю, здоров`ю та безпеці громадян, що визнаються в Україні найвищою цінністю, а у сукупності із тим, що таке відключення може відбутися у прифронтовому регіоні під час активних бойових дій вказує на максимальний ступінь такої загрози, що є неприпустимим і вимагає застосування судом відповідних заходів реагування. Забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та безпеки від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення ніж будь-яка господарська діяльність сторін та отриманням доходів суб`єктами господарювання. Досліджені обставини цієї справи свідчать про те, що ДПЗД "Укрінтеренерго" неодноразово надсилалися письмові вимоги про відключення КП "Харківський метрополітен" саме внаслідок наявності заборгованості, яка є спірною, тоді як відповідачі вже застосували її наслідки. Питання про стягнення заборгованості в рамках цього спору не вирішується та станом на момент постановлення оскаржуваної ухвали відповідачами не було ініційовано шляхом подання відповідного позову. Слід також врахувати, що КП "Харківський метрополітен", як боржник за зобов`язаннями перед відповідачами, самостійно (без звернення з цим позовом до суду) дійсний розмір заборгованості за поставлену/спожиту електроенергію визначити та довести суду не може, оскільки ці дані формуються саме відповідачами. Водночас, підстава припинення договірних правовідносин з постачання електроенергії виникає саме з наявністю заборгованості, яка у даному випадку є спірною і по суті не вирішена. Суд апеляційної інстанції відзначає, що виходячи зі змісту заяви КП "Харківський метрополітен" про забезпечення позову, між сторонами наявний спір щодо правомірності виставлення позивачу рахунків на оплату вартості електроенергії, які не враховували використанням субспоживачами електричних мереж основного споживача, та виставлення відповідачем на основі спірної заборгованості вимог про відключення позивача від електропостачання, враховуючи, що позивач в обґрунтування своїх вимог посилається на спірність суми заборгованості та незаконність вчинених відповідачем дій щодо припинення електроживлення електроустановок споживача, а тому заходи забезпечення позову щодо заборони операторам системи та електопостачальнику вживати дії з припинення та/або обмеження постачання та/або розподілу електричної енергії споживачу є цілком співмірними та адекватними. Як вже вказувалося, заборона на припинення (відключення) постачання електроенергії КП "Харківський метрополітен" як захід забезпечення позову не звільняє та не зупиняє виконання метрополітеном своїх грошових зобов`язань за договором. Місцевим господарським судом також обґрунтовано було взято до уваги те, що постановою Кабінету Міністрів від 09.10.2020 №1109 "Деякі питання об`єктів критичної інфраструктури" метрополітени визнано об`єктами критичної інфраструктури, а позивача внесено до відповідного Переліку. Крім того, судова колегія також враховує, що КП "Харківський метрополітен" є комунальним транспортним підприємством, у власності (користуванні) якого перебуває складні комплекси численних інженерних споруд та технічного обладнання потенційних пожежонебезпечних об`єктів, а також комплекс гідротехнічних захисних споруд, тому на нього поширюється дія Закону України "Про об`єкти підвищеної небезпеки", у відповідності до приписів якого на комунальне підприємство, покладено обов`язок вжиття заходів, направлених на запобігання аваріям, обмеження і ліквідацію наслідків та захист людей і довкілля від їх впливу, забезпечувати експлуатацію об`єктів з додержанням мінімально можливого ризику. Наведене, у свою чергу, свідчить про те, що запропонований заявником захід забезпечення позову не лише забезпечить встановлене ст. 50 Конституції України право кожного на безпечне для життя і здоров`я довкілля, а також дозволить уникнути істотних ризиків техногенно-екологічної катастрофи у м. Харкові, що може бути наслідком повного відключення КП "Харківський метрополітен" від електропостачання, та одночасно не призведе до очевидної не співмірності між конкретним заходом забезпечення і предметом спірних правовідносин. В той же час, невжиття відповідних заходів забезпечення позову утруднить можливість для позивача вчиняти дії, направлені на відновлення стану, який існував до порушення його прав, оскільки процедура відновлення постачання електричної енергії споживачу займе тривалий проміжок часу. При цьому, оскільки тривалість такої процедури відновлення постачання електричної енергії наразі спрогнозувати неможливо, відтак безпосереднє припинення постачання електроенергії призведе до непередбачуваних негативних наслідків для життєдіяльності м. Харкова. Тобто, існує обґрунтоване припущення про реальну та дійсну загрозу невиконання чи ускладнення виконання можливого рішення суду, що було доведено позивачем у заяві про забезпечення позову. Вжиття заходів забезпечення позову (заборона відключення від електропостачання) у даному випадку має на меті захистити життєво важливі об`єкти інфраструктури, які є виконують функції основної транспортної артерії та об`єктів укриття м. Харкова Крім того, вжиття заходів забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, оскільки мета забезпечення позову - це негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання рішення, а також перешкоджання завдання шкоди позивачу. Забезпечення позову є тимчасовим заходом, необхідним для попередження подальших неправомірних дій, про усунення яких позивач просить в позові, і такий захід забезпечення позову не вирішує наявності будь-якого права. Крім того, вказаний спосіб забезпечення позову покликаний на період вирішення спору по суті з метою зупинення вчинення під час розгляду справи дій, які матимуть відповідні юридичні наслідки та можуть призвести до ускладнення чи унеможливлення виконання судового рішення в разі задоволення позову з огляду на предмет спору, правову природу спірних правовідносин (аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 18.08.2022 у справі №72з-22). Колегія суддів зазначає, що у даному випадку невжиття заходів забезпечення позову може мати наслідком заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача та ускладнить їх відновлення, що відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. Застосування таких заходів забезпечення позову до вирішення спору судом відповідає предмету заявленого позову та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямовано виключно на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті позовних вимог. Як встановлено судом, у даному випадку ДПЗД "Укрінтеренерго" надіслав КП "Харківський метрополітен" попередження про припинення електропостачання, що підтверджує обґрунтованість побоювань позивача щодо порушення його прав, і наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову до вирішення наявного між сторонами спору про розмір заборгованості. Слід також відзначити, що забезпечення позову є тимчасовим заходом, необхідним для попередження подальших неправомірних дій, про усунення яких позивач просить в позові, і такий захід забезпечення позову не вирішує наявності будь-якого права. Крім того, вказаний спосіб забезпечення позову покликаний на період вирішення спору по суті з метою зупинення вчинення під час розгляду справи дій, які матимуть відповідні юридичні наслідки та можуть призвести до ускладнення чи унеможливлення виконання судового рішення в разі задоволення позову з огляду на предмет спору, правову природу спірних правовідносин. До того ж, розглядаючи заяву КП "Харківський метрополітен" про забезпечення позову, суд не здійснює розгляд справи по суті спору та не вирішує його (подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 21.01.2021 у справі №924/881/16 (924/811/20), від 17.09.2021 у справі №910/3547/21). Судова колегія наголошує, що питання щодо наявності чи відсутності заборгованості КП "Харківський метрополітен" перед ДПЗД "Укрінтеренерго", її розмір, порядок нарахування, обсяги спожитої позивачем електричної енергії, здійснення розрахунків за спожиту електричну енергію, а також стягнення заборгованості споживача на користь постачальника "останньої надії" не є предметом судового дослідження при вирішенні питання про забезпечення позову, оскільки вирішення цього кола питань відбувається в ході розгляду справи по суті. Як дійсний розмір заборгованості КП "Харківський метрополітен", так і об`єми спожитої електричної енергії, порядок обчислення (нарахування) цих об`ємів, розміри поставленої постачальником "останньої надії" та фактично спожитої комунальним підприємством електричної енергії у даному випадку є спірними та підлягає дослідженню в рамках цієї справи саме в ході розгляду позову по суті заявлених вимог. Без встановлення цих обставин на теперішній час неможливо однозначно стверджувати про наявність заборгованості як такої. Наведеним спростовуються посилання скаржників на порушення судом першої інстанції норм матеріального права у сфері регулювання правовідносин на ринку електричної енергії щодо наявності у нього права ініціювати припинення електроживлення споживачу через наявність у споживача заборгованості за спожиту електричну енергію. Крім того, судова колегія зазначає, що заборона на вчинення відповідачами дій з припинення договірних відносин, у тому числі з припинення та/або обмеження постачання та/або розподілу (передачі) електричної енергії постачальником "останньої надії" для позивача має тимчасовий характер та скасовується (може бути скасований) в порядку, визначеному ст. 145 ГПК України. Відповідно до ч. 1 ст. 145 ГПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Як встановлено з матеріалів справи, КП "Харківський метрополітен" листом від 19.04.2024 № 34/797/0109 повідомило ДПЗД "Укрінтеренерго" про обрання нового постачальника та укладення договорів на постачання електричної енергії від 16.04.2024 №69-04/Е та №70-04/НЕА з ТОВ "ЕЛ-Енерго" (постачання за вказаними договорами було заплановано з 21.04.2024) та одночасно просило для забезпечення функціонування основної транспортної артерії та об`єкта укриття м.Харкова відкликати попередження про припинення постачання електричної енергії №44/11-18/ПО6/В від 18.04.2024. У подальшому, листом №44/11-1867/ПОН від 06.05.2024 ДПЗД "Укрінтеренерго" було відкликано вимогу постачальника на відключення об`єкта (точки комерційного обліку) №44/11-001823/В від 18.04.2024 та скасовано процес №429574 на платформі Датахаб. Тобто, зазначені дії щодо скасування вимоги були вчинені ДПЗД "Укрінтеренерго" саме за наслідком винесення оскаржуваної ухвали від 02.05.2024, а не з власної ініціативи, що є додатковим підтвердженням необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову. У свою чергу, відповідачі не позбавлені права та можливості звернутися до суду з відповідним клопотанням, підтвердивши належними доказами та довівши суду наявність обставин, з якими пов`язується скасування заходів забезпечення позову, за умови, що КП "Харківський метрополітен" обрало нового постачальника та уклало договори на постачання електричної енергії від 16.04.2024 №69-04/Е та №70-04/НЕА з ТОВ "ЕЛ-Енерго". Крім того, ч.ч. 1, 2 ст. 146 ГПК України унормовано, що у випадку залишення позову без розгляду або закриття провадження з інших, ніж зазначені у ч. 1 ст. 142 цього Кодексу підстав, або у випадку ухвалення рішення суду щодо повної або часткової відмови у задоволенні позову відповідач або інша особа, чиї права або охоронювані законом інтереси порушені внаслідок вжиття заходів забезпечення позову, має право на відшкодування збитків, заподіяних забезпеченням позову, за рахунок особи, за заявою якої такі заходи забезпечення позову вживалися. Також у разі подання відповідного позову про відшкодування збитків, заподіяних забезпеченням позову, протягом двадцяти днів з моменту набрання законної сили судовим рішенням, зазначеним у частині першій цієї статті, відшкодування збитків, заподіяних вжиттям заходів забезпечення позову, здійснюється в першу чергу за рахунок коштів зустрічного забезпечення. Отже, у випадку наявності підстав, передбачених ст. 146 ГПК України, відповідачі (оператори системи та електропостачальник) не будуть позбавлені можливості захистити порушення їх прав та законних інтересів внаслідок заподіяння збитків поданням відповідної заявою про забезпечення позову. Враховуючи те, що судом встановлено, що на адресу позивача надходили повідомлення про припинення постачання та розподілу електричної енергії, що потягне за собою неможливість позивача забезпечити здійснення регулярних перевезень міським електричним транспортом, унеможливить використання об`єктів КП "Харківський метрополітен" як об`єктів цивільного захисту населення в період воєнного стану та триваючих ворожих атак на місто Харків, тобто унеможливить надання життєво важливих послуг та захисту населення в об`єктах інфраструктури метрополітену, і це питання стосується також необмеженої кількості людей, які проживають на території міста Харкова та Харківської області, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення, з огляду на те, що у разі задоволення позову сам по собі судовий захист втратить ефективність та цінність з точки зору захисту порушеного права та інтересу. В той же час, у спірних правовідносинах конкретний захід забезпечення позову (заборона вчиняти будь-які дії з припинення та/або обмеження постачання та/або розподілу (передачі) електричної енергії за договором про постачання електричної енергії) співмірний позовній вимозі (зробити перерахунок заборгованості), оскільки при його застосуванні забезпечується: - можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; - збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору. Така заборона не є надмірним втручанням в права та обов`язки відповідачів, оскільки останні можуть звернутися до суду з позовом про стягнення заборгованості або завданих таким забезпеченням збитків; - співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду. Доводи апелянтів щодо того, що заходи забезпечення позову є тотожними позовним вимогам судова колегія вважає необґрунтованими, оскільки позивачем заявлені позовні вимоги про здійснення перерахунків обсягів спожитої КП "Харківський метрополітен"електроенергії, в той час як заходи забезпечення позову полягають у забороні відповідачам вчиняти будь-які дії з припинення договірних відносин, у тому числі з припинення та/або обмеження постачання та/або розподілу (передачі) електричної енергії постачальником "останньої надії" для КП "Харківський метрополітен" до вирішення по суті спору у справі. Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що місцевий господарський суд надав належну юридичну оцінку доводам позивача, встановив безпосередній зв`язок між конкретним заходом забезпечення позову та предметом позову і правильно застосував положення ст.ст. 136, 137 ГПК України, обґрунтовано застосувавши заходи забезпечення позову, які відповідають вимогам процесуального законодавства. Доводи апеляційних скарг відповідачів наведених висновків суду не спростовують, та, по суті, зводяться до переоцінки обставин, встановлених місцевим судом, яким надана належна правова оцінка. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржників та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського Суду з прав людини у справі Проніна проти України (рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржникам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені в апеляційних скаргах, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову. Таким чином, оскільки доводи заявників апеляційних скарги про порушення судом першої інстанції норм процесуального права під час прийняття оскаржуваної ухвали не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджені обставини, що мають значення для справи, а викладені в оскаржуваній судовій ухвалі висновки відповідають фактичним обставинам справи, у зв`язку з чим апеляційні скарги відповідачів задоволенню не підлягають, а ухвала Господарського суду Харківської області від 02.05.2024 у справі №922/1454/24 підлягає залишенню без змін. З огляду на те, що апеляційні скарги залишаються без задоволення, відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір за їх подання покладається судом на скаржників. Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281 - 284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційні скарги Акціонерного товариства "Харківобленерго", Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" та Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 02.05.2024 у справі №922/1454/24 залишити без задоволення. Ухвалу Господарського суду Харківської області від 02.05.2024 у справі №922/1454/24 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені ст. 286 - 289 ГПК України. Повний текст постанови складено 21.06.2024. Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна Суддя Я.О. Білоусова Суддя В.О. Фоміна