Постанова Львівський апеляційний суд № 462/3002/24

Справа № 462/3002/24 Головуючий у 1 інстанції: Кирилюк А.І. Провадження № 33/811/731/24 Доповідач: Белена А. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 червня 2024 року Львівський апеляційний суд у складі: судді - Белени А.В., з участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвоката Маліцького Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.2 ст. 130 КУпАП, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 адвоката Маліцького Д.В. на постанову судді Залізничного районного суду м. Львова від 23 квітня 2024 року, в с т а н о в и в : Постановою судді Залізничного районного суду м. Львова від 23 квітня 2024 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 (згідно даних протоколу серії ААД № 566775 від 22.03.2024 року), визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, та застосовано до нього стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 34 000 (тридцять чотири тисячі) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки, без оплатного вилучення транспортного засобу. Стягнуто із ОСОБА_1 , в дохід держави 605, 60 гривень судового збору на користь держави. ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 21.03.2024 року о 22 год. 21 хв. за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 284/1, керував транспортним засобом марки «Fiat Doblo», державний номерний знак НОМЕР_2 з ознаками наркотичного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія проводився у медичному закладі у встановленому законом порядку, що підтверджується висновком лікаря на стан наркотичного сп`яніння № 000957 від 21.03.2024 року, чим порушив п. 2.9а Правил дорожнього руху, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП. На постанову судді представник ОСОБА_1 адвокат Маліцький Д.В. подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову судді Залізничного районного суду м. Львова від 23 квітня 2024 року та закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що оскаржувану постанову винесено без участі ОСОБА_1 . Зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги документів, які надавалися ОСОБА_1 . А саме того факту, що на момент складення протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №566775 від 22.03.2024 року ОСОБА_1 перебував на військовій службі та не керував транспортним засобом у зв`язку з виконанням службових обов`язків. Вважає, що оскаржуваною постановою порушено вимоги спеціальної норми права, яка регулює порядок і підстави притягнення військовослужбовців до відповідальності при порушенні правил дорожнього руху. Звертає увагу, що ОСОБА_1 не перебував в стані наркотичного сп`яніння, а лише повідомив, що в його біологічному середовищі можуть міститися сліди медичного канабісу, оскільки такий приймався за кілька тижнів раніше за призначенням лікаря, для зняття насідків пост-травматичного розладу, який виник в наслідок участі останнього в бойових діях. Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та адвоката Маліцького Д.В. про задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що така не підлягає до задоволення, виходячи з наступного. Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом. Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Зі змісту ст. 252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності. Згідно зі ст. 251 КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків та ін. Дослідивши в судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд обґрунтовано визнав ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, що відповідає фактичним обставинам справи. Апеляційний суд не бере до уваги доводи апеляційної скарги про незаконність постанови судді, оскільки викладений у судовому рішенні висновок про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення підтверджується сукупністю доказів, а саме: - протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 566775 від 22.03.2024 року; - відеозаписах з нагрудних камер поліцейських; - висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 21.03.2024 року № 000957; - рапорті інспектора взводу № 1 роти № 3 батальйону № 1 УПП у Львівській області ДПП від 22.03.2024 року; - довідках інспектора ВАП УПП у Львівській області ДПП від 27.03.2023 року та іншими матеріалами справи, які знаходяться у об`єктивному взаємозв`язку між собою, нічим не спростовані, доповнюються та уточнюються іншими доказами. Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано визнав їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП. Щодо посилання апелянта на ч. 3 ст. 266-1 КУпАП, зважаючи, що ОСОБА_3 являється військовослужбовцем ЗСУ, щодо порушення порядку проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, котрий щодо військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп`яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, повинен проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів є необґрунтованими. У даному випадку ОСОБА_3 не перебував у вказаних місцях, внаслідок чого, як водій транспортного засобу, повинен виконувати вимоги п. 2.9 а ПДР. Отже, враховуючи відсутність будь-яких скарг та заяв сторони захисту щодо дій працівників поліції під час проведення ними огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, а також складення ними протоколу та інших процесуальних документів, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відомості, які зафіксовані в письмових доказах та на відеозаписі нагрудних камер, що долучені до матеріалів справи, відповідають дійсності, що вочевидь унеможливлює врахування апеляційним судом доводів апелянта. У ході апеляційного розгляду апеляційним судом не було встановлено обставин, які б свідчили про наявність в діях працівників поліції порушення приписів «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» та КУпАП, та такі дії у встановленому законом порядку не оскаржувалися. Щодо покликань апелянта в частині незаконності оскаржуваної постанови у зв`язку із розглядом справи у його відсутності то, на переконання апеляційного суду, такі доводи не можуть визнаватися підставо для скасування постанови, а порушенні його права поновленні шляхом подачі апеляційної скарги. Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції. Таким чином апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування судового рішення по даній справі. На переконання апеляційного суду, фактичні обставини справи суддею першої інстанції з`ясовані повно та об`єктивно, а вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, доведена повністю. Обставини, які б виключали провадження в справі, відповідно до ст. 247 КУпАП, відсутні. Адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 34 000 (тридцять чотири тисячі) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки, без оплатного вилучення транспортного засобу, накладене на ОСОБА_1 підставно та, відповідно до санкції ч. 2 ст. 130 КУпАП, є безальтернативним. З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для скасування постанови судді та закриття провадження у справі немає. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, постановив : Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Маліцького Д.В. залишити без задоволення. Постанову судді Залізничного районного суду м. Львова від 23 квітня 2024 року в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.2 ст. 130 КУпАП залишити без змін. Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Альберт БЕЛЕНА