Постанова 4857 № 500/6869/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 червня 2024 рокуЛьвівСправа № 500/6869/23 пров. № А/857/2300/24 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: головуючого судді: Запотічного І.І., суддів: Глушка І.В., Довгої О.І. розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2023 року (суддя- Мандзій О.П., ухвалене в м. Тернопіль) у справі № 500/6869/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправною та скасування вимоги, зобов`язання вчинити дії,- ВСТАНОВИВ: 25 жовтня 2023 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДПС у Тернопільській області від 02.08.2023 №Ф-0056162405 та від 06.09.2023 №Ф-6582-1900. Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2023 року позов задоволено. Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, його оскаржило Головне управління ДПС у Тернопільській області, подавши апеляційну скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду, та з наведених в ній підстав, покликаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове про відмову в позові. Відзив на апеляційну скаргу рішення суду першої інстанції поданий не був. Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав. Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, що Головне управління ДПС у Тернопільській області 02.08.2023 відповідно до ст.25 Закону №2464-VІ та на підставі акта документальної перевірки №262/19-00-33-02/ НОМЕР_1 від 04.11.2019 складено вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0056162405, згідно якої станом на 02.08.2023 заборгованість зі сплати єдиного внеску ОСОБА_1 , становить 19849,25 грн., в тому числі недоїмка 19849,25 грн. Позивач 15.08.2023 звернувся до ДПС України із скаргою про скасування вимоги Головного управління ДПС у Тернопільській області про сплату боргу (недоїмки) від 02.08.2023 №Ф-0056162405. Рішенням ДПС України від 06.09.2023 №25978/6/99-00-06-02-01-06 вимогу Головного управління ДПС у Тернопільській області про сплату боргу (недоїмки) від 02.08.2023 №Ф-0056162405 залишено без змін. Головне управління ДПС у Тернопільській області 06.09.2023відповідно до ст.25 Закону №2464-VІ та на підставі даних інформаційної системи складено вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-6582-1900, згідно якої станом на 31.08.2023 заборгованість зі сплати єдиного внеску ОСОБА_1 , становить 19849,25 грн., в тому числі недоїмка 19849,25 грн. Позивач не погоджуючись з такими рішеннями суб`єкта владних повноважень, звернувся до суду з даним позовом. Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного. Правові і організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначено Законом №2464-VI. Згідно п.2 ч.1 ст.1 Закону № 2464-VI єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування. Відповідно до п.4 ч.1 ст.4 Закону №2464-VI платниками єдиного внеску є: фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (е-резидентів). Згідно пп.1 ч.2 ст.6 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску. Відповідно до п.3 ст.7 Закону №2464-VI єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім`ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу. Згідно ч.3 ст.9 Закону №2464-VI обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок. Частиною 8 ст.9 Закону №2464-VI врегульовано, що платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок. Згідно ч.12 ст.9 Закону №2464-VI єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. Відповідно до п.6 ч.1 ст.1 Закону №2464-VI сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених Законом №2464-VI, є недоїмкою. Згідно ч.4 ст.25 Закону №2464-VI податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає в паперовій та/або електронній формі платникам єдиного внеску вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску. Відповідно до п.4 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за №508/26953 (далі Інструкція) вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з ІКС за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи, у тому числі відокремлених підрозділів юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи). Згідно п.6 розділу VI Інструкції вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається відкликаною, якщо: вимога податкового органу про сплату боргу (недоїмки) скасовується судом - у день набрання судовим рішенням законної сили. Спірна вимога про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДПС у Тернопільській області від 02.08.2023 №Ф0056162405 сформована на підставі акта документальної перевірки №262/19-00-33-02/2803116833 від 04.11.2019. Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 23.09.2020, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.01.2021, в справі №500/687/20 визнано протиправним та скасовано рішення від 06.12.2019 №0005381302 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів своєчасно не нарахованого єдиного внеску; визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 10.03.2020 №Ф-1554-53, 13.04.2020 №Ф-1554-53; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 06.12.2019 №№0005361302, № 0005371302, №0005411302 в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 13326,00 грн., з яких 10661,00 грн. податкових зобов`язань та 2665,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами). Вказаними рішеннями встановлено, що Головним управлінням ДПC у Тернопільській області проведено документальну планову виїзну перевірку ОСОБА_1 щодо своєчасності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, виконання вимог валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2017 по 31.12.2018, результати якої викладені в акті від 04.11.2019 №262/19-00-13-02/ НОМЕР_1 . За висновками перевірки позивачем порушено зокрема п.1 ч.1 ст.4, п.1 ч.2 ст.6, п.1 ч.1 ст.7 Закону №2464-VІ у результаті чого визначено суму зобов`язань з єдиного внеску з суму доходу (прибутку), отриманого від здійснення підприємницької діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб за період, що перевірявся, на суму 19849,25 грн, в тому числі по звітних (податкових) періодах: за 2018 рік в сумі 19849,25 грн; Головним управлінням ДПC у Тернопільській області 06.12.2019 винесено: вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0005391302, згідно якої станом на 04.11.2019 року заборгованість зі сплати єдиного внеску становить 19849,25 грн; рішення №0005381302 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів своєчасно не нарахованого єдиного внеску в розмірі 1984,93 грн; За результатами розгляду скарги позивача рішенням ДПС України від 21.02.2020 №6682/6/99-00-08-06-01-06 вирішено вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 06.12.2019 №Ф-0005391302 скасувати та вважати відкликаною з дня прийняття даного рішення, зобов`язати Головне управлінням ДПC у Тернопільській області сформувати та направити нову вимогу у відповідності до норм чинного законодавства, а рішення від 06.12.2019 №0005381302 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів своєчасно не нарахованого єдиного внеску в розмірі 1984,93 грн залишено без змін. Головним управлінням ДПC у Тернопільській області складено вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-1554-53 від 10.03.2020, згідно якої станом на 29.02.2020 заборгованість зі сплати єдиного внеску становить 20795,12 грн., в тому числі: 19849,25 грн. недоїмки та 945,87 грн штрафу та від 13.04.2020 згідно якої станом на 31.03.2020 заборгованість зі сплати єдиного внеску становить 19756,06 грн. Як вірно зазначено судом першої інстанції, судовими рішеннями встановлено протиправне донарахування грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, військового збору, єдиного внеску, об`єктом оподаткування яких є чистий оподатковуваний дохід, та похідне застосування штрафних санкцій, що свідчить про невідповідність оскаржуваних вимог про сплату боргу (недоїмки) від 10.03.2020, 13.04.2020 №Ф-1554-53 від 10.03.2020, №Ф-1554-53 від 13.04.2020, рішення від 06.12.2019 №0005381302 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів своєчасно не нарахованого єдиного внеску, податкових повідомлень-рішень від 06.12.2019 №0005361302, №0005371302 критеріям правомірності рішення суб`єкта владних повноважень в контексті ч.2 ст.2 КАС. Відтак, невиконання контролюючим органом судового рішення стосовно скасування вимог про сплату боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску та подальшому нарахуванні на цю суму боргу штрафних санкцій та пені, відповідачем було виставлено вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 11.11.2020 №Ф-1554-53 на суму 21149,07 грн., в тому числі недоїмка 19849,25 грн., штраф 642,07 грн. та пеня 657,75 грн., та від 08.02.2021 №Ф-1554-53 на суму 20049,07 грн., в тому числі недоїмка 18749,25 грн., штраф 642,07 грн. та пеня 657,75 грн., які визнано протиправними та скасовано рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 21.05.2021, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.08.2021, в справі №500/871/21. Згідно ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Суд першої інстанції вірно врахував наявність таких, що вступили в законну силу судових рішень у справах №500/687/20 та №500/871/21, якими визнано протиправними та скасовано вимоги про сплату боргу (недоїмки), що охоплюють суму боргу (недоїмки), відображена у оскаржуваних у даній справі вимогах. За таких обставин, судом першої інстанції правомірно зроблено висновок про формування відповідачем вимог про сплату боргу (недоїмки) від 02.08.2023 №Ф-0056162405 та від 06.09.2023 №Ф-6582-1900 після скасування суми боргу (недоїмки) в адміністративному та судовому порядку, що дає підстави для висновку про невідповідність оскаржуваних рішень критеріям правомірності рішення суб`єкта владних повноважень в контексті ч.2 ст.2 КАС України, а отже такі є протиправними та підставно скасовані судом першої інстанції. Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду з наведених вище мотивів, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції. За правилами статті 139 КАС України, судом не вирішується питання про розподіл судових витрат. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській області залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2023 року у справі № 500/6869/23 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя І. І. Запотічний судді І. В. Глушко О. І. Довга