Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 620/1058/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/1058/24 Суддя (судді) першої інстанції: Лариса ЖИТНЯК ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 червня 2024 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Ключковича В.Ю., суддів Беспалова О.О., Кузьмишиної О.М., розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 березня 2024 року, прийнятого в порядку спрощеного позовного провадження, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування протоколу, зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому просив суд: визнати протиправним та скасувати протокол від 18.12.2023 № 111, яким відмовлено позивачу у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до п. "а" ст.12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб"; зобов`язати відповідача призначити позивачу пенсію за вислугу років відповідно до п. "а" ст.12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб" з 23.02.2023. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.03.2024 позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано протокол Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 18.12.2023 № 111 , яким відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до п. "а" ст.12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб"; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області повторно розглянути питання про призначення ОСОБА_1 пенсії, відповідно до п. "а" ст.12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб", з урахуванням висновків суду, та прийняти відповідне рішення. Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповного з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, в якій просить скасувати рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.03.2024 та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Відповідач вказує, що пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які-мають право на пенсію відповідно до. Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб» в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 119 «Про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393», (набрала чинності 19.02.2022 та була чинною на момент звільнення позивача 23.08.2022), установлено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, зазначеним у пунктах «б"-"д", "ж" і "з" статті 12 такого Закону, до вислуги років зараховуються служба в органах внутрішніх справ па посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду, тому, для призначення пенсії за вислугу років за Законом № 2262-ХІІ, тому календарна вислуга років могла бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Порядку № 393 в редакції, чинній до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України № 119 від 16.02.2022. Відповідач звертає увагу, що після прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 119 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393», і стаття 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», і Постанова Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які-мають право на пенсію відповідно до. Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» встановлюють однакове правове регулювання спірних правовідносин в частині розмежування календарної та пільгової вислуги, порядку їх обчислення та застосування. Відповідач вважає, що виходячи з положень статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ та пунктів 1 та 2-1 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які-мають право на пенсію відповідно до. Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» календарна вислуга застосовується для призначення пенсії за вислугу років, а пункт 3 Постанови № 393 визначає, що певні періоди, підлягають пільговому обчисленню для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови. Таким чином, висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 03.03.2021 у справі № 805/3923/18-а, на які посилається суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні, ґрунтуються на іншому правовому регулюванні, а тому не можуть бути враховані при розгляді цієї справи, оскільки втратили свою актуальність для цього спору. Натомість, згідно законодавства, чинного на час виникнення спірних відносин у цій справі, необхідною умовою для призначення спірної пенсії є наявність необхідної календарної вислуги років. Зазначений висновок узгоджуємся з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 31.08.2023 у справі № 200/4951/22, у якій, серед іншого суд дійшов висновку, що для призначення пенсії за вислугу років за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» календарна вислуга років могла бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які-мають право на пенсію відповідно до. Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в редакції, чинній до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України № 119 від 16.02.2022. Оскільки календарна вислугу років позивача становить менше 25 років, а пільгова вислуга років враховується лише для визначення розміру пенсії, а не для призначення такої, то на думку відповідача, воно правомірно відмовило позивачу у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ. Відповідач вважає, що враховуючи те, ню станом на дату звільнення позивача та на дату звернення позивача із заявою до пенсійного органу за призначенням пенсії за вислугу років відповідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» діяла нова редакція підпункту «а» пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які-мають право на пенсію відповідно до. Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», то суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для зарахування на пільгових у мовах. Натомість, враховуючи, що позивач звільнився з військової служби 23.02.2023 і на день звільнення має вислугу 22 календарні роки замість необхідних 25 календарних років і більше, у пенсійного органу були відсутні, підстави для призначення йому пенсії за вислугу років відповідно до пункту "а" частини 1 статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ виходячи з її пільгового обчислення. Відповідач вважає, що висновки суду першої інстанції у цій справі суперечать висновкам Верховного Суду у справах № 200/4951/22, № 560/9478/22, №380/10714/22, оскільки пенсійний орган при розгляді заяви позивача врахувало саме календарну вислугу та керувалось Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які-мають право на пенсію відповідно до. Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в редакції, яка діяла на момент звільнення позивача зі служби та на час звернення і розгляду заяви про призначення пенсії. 02.05.2024 до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить відмовити в задоволенні такої, а оскаржуване рішення залишити без змін. На думку позивача, в поданій апеляційній скарзі не наведено визначені законом підстави, які вказують на порушення норм матеріального та процесуального права, які давали б підстави для скасування оскаржуваного судового рішення, подана апеляційна скарга ґрунтується на доводах відповідача, викладених у відзиві, які були повно досліджені судом першої інстанції. Так, як було зазначено в позовній заяві та наголошено у відповіді на відзив під час розгляду справи судом першої інстанції, рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 17.07.2023 по справі № 620/4621/23 позов ОСОБА_1 до ГУНП в Чернігівській області про визнання протиправної відмови та зобов`язання вчинити певні дії задоволено повністю: визнано протиправною відмову Головного управління Національної поліції в Чернігівській області у зарахуванні пільгової вислуги років ОСОБА_1 до його календарної вислуги років та до стажу служби в поліції, зобов`язано Головне управління Національної поліції в Чернігівській області здійснити перерахунок та зарахувати ОСОБА_1 відповідно до статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії час проходження служби на посадах в підрозділах боротьби з економічною злочинністю органів внутрішніх справ та в спеціальних підрозділах по боротьбі з організованою злочинністю органів внутрішніх справ з 11.10.2005 по 06.02.2009 та з 06.02.2009 по 03.07.2015 - у загальній кількості 14 років 06 місяців 23 дні в пільговому обчисленні. На підставі рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 17.07.2023 ГУНП в Чернігівській області був прийнятий наказ від 05.10.2023 № 495 о/с про часткову зміну наказу ГУНП в Чернігівській області від 23.02.2023 № 75 о/с, в якому зазначене наступне: «полковника поліції ОСОБА_1 , старшого оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Прилуцького районного відділу поліції ГУНП вважати звільненим з вислугою років служби в поліції для призначення пенсії - 27 років 04 місяці 09 днів», з чого слідує, що у позивача виникло право на призначення йому пенсії, оскільки на день звернення з заявою його вислуга для призначенні пенсії становила 27 років 04 місяці 09 днів. Позивач звертає увагу, що рішення відповідача, оформлене протоколом від 18.12.2023 № 111, прийняте без урахування наказу від 05.10.2023 № 495о/с, яким внесено зміни до наказу від 23.02.2023 № 75о/с, розрахунку вислуги років для призначення пенсії та рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 17.07.2023 у справі № 620/4621/23. У відповідності до частин 1 та 2 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Переглядаючи справу за наявними у ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке. Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 17.07.2023 у справі № 620/4621/23 задоволено позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії. Зобов`язано Головне управління Національної поліції в Чернігівській області здійснити перерахунок та зарахувати ОСОБА_1 відповідно до статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії час проходження служби на посадах в підрозділах боротьби з економічною злочинністю органів внутрішніх справ та в спеціальних підрозділах по боротьбі з організованою злочинністю органів внутрішніх справ з 11.10.2005 по 06.02.2009 та з 06.02.2009 по 03.07.2015 - у загальній кількості 14 років 06 місяців 23 дні в пільговому обчисленні. На адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області Головним управління Національної поліції в Чернігівській області листом від 11.12.2023 № 198/124/05/30-2023 надіслано подання про призначення пенсії з додатками. За результатами розгляду подання, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, оформленого протоколом від 18.12.2023 № 111 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років, оскільки згідно з поданням про призначення пенсії від 11.12.2023 № 197/124/30-2023 та витягом з наказу від 23.05.2023 № 75 о/с вислуга років станом на 24.02.2023 в календарному обчисленні складає 22 роки 06 місяців 08 днів, та 05 років 05 місяців 17 днів на пільгових умовах (без врахування вислуги в календарному обчисленні). Таким чином, оскільки на дату звільнення позивач не мав 25 років календарної вислуги, відповідач відмовив йому у призначенні пенсії. Вважаючи свої права порушеними, позивачка звернулася до суду з даним позовом. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку, що рішення, оформлене протоколом від 18.12.2023 № 111, прийняте без урахування наказу від 05.10.2023 № 495о/с внесено зміни до наказу від 23.02.2023 № 75о/с, розрахунку вислуги років для призначення пенсії та рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 17.07.2023 у справі № 620/4621/23, а отже є протиправним та підлягає скасуванню. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів приходить до наступного. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ст. 2 Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-XIІ (далі Закон № 2262-XIІ) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби. Пункт "а" ст. 12 Закону № 2262-ХІІ встановлює, що пенсія за вислугу років призначається особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж", "з" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, зокрема з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше. За приписами ч. 4 ст. 17 Закону № 2262-ХІІ при призначенні пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, враховуються тільки повні роки вислуги років або страхового стажу без округлення фактичного розміру вислуги років чи страхового стажу в бік збільшення. Відповідно до ст. 17-1 Закону № 2262-ХІІ порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України. На виконання абзаців 1, 2 п. 1 Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам які мають право на пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 (далі - Порядок № 393) для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж" і "з" статті 1-2 такого Закону, до вислуги років зараховуються: військова служба в Збройних Силах, Державній прикордонній службі, Національній гвардії, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ та інших військових формуваннях, створених Верховною Радою України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації, Державній спеціальній службі транспорту. Відповідно до п. 21 Порядку № 393 (у редакції чинній станом на час звільнення позивача з військової служби (23.02.2023) для призначення пенсій обчислення календарної вислуги років проводиться згідно з пунктами 1 і 2 цієї постанови. Згідно Наказу ГУ НП в Чернігівській області від 23.02.2023 № 75о/с, стаж служби в поліції ОСОБА_1 на день звільнення становить 22 роки 06 місяців 08 днів, вислуга років служби в поліції для призначення пенсії - 22 роки 06 місяців 08 днів, на пільгових умовах (без урахування вислуги в календарному обчисленні) - 05 років 04 місяці 06 днів. Згідно Витягу з Наказу ГУ НП в Чернігівській області від 05.10.2023 № 495о/с про часткову зміну наказу ГУ НП від 23.02.2023 № 75о/с ОСОБА_1 вважати звільненим з вислугою років служби в поліції для призначення пенсії - 27 років 04 місяці 09 днів. Колегія суддів звернула увагу, що в оскаржуваному рішенні відповідач вказав лише Наказ ГУ НП в Чернігівській області від 23.02.2023 № 75о/с, в той же час подання про призначення пенсії сформовано 11.12.2023 та як вбачається з його додатків, відповідачу, серед іншого, було надано копії Витягу з Наказу від 18.05.2023 № 223 о/с, від 23.05.2023 № 75 о/с, від 05.10.2023 № 495 о/с та рішення у справі № 620/4621/23 (а.с. 53 та зворот, том 1). Відтак, колегія суддів не має сумніву, що відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення врахував всі три накази стосовно позивача та відповідне судове рішення. Оскільки календарна вислуга років позивача становить менше 25 років, а пільгова вислуга років враховується лише для визначення розміру пенсії, а не для призначення такої, то колегія суддів приходить до висновку, що відповідач правомірно відмовив позивачу у призначенні пенсії відповідно до статті 12 Закону № 2262-ХІІ. Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 31.08.2023 у справі № 200/4951/22, у якій, серед іншого Суд дійшов висновку, що для призначення пенсії за вислугу років за Закону № 2262-ХІІ календарна вислуга років могла бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Порядку № 393 в редакції, чинній до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України № 119 від 16.02.2022. Також, Верховний Суд від 07.09.2023 у справі № 560/9478/22 зробив наступні правові висновки: "…41. Враховуючи встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, Верховний Суд вважає за необхідне сформулювати такі правові висновки у спірних правовідносинах: - постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 119 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393" усунуто розбіжності між Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та Постановою № 393 щодо врахування пільгової вислуги років для призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". - виходячи з положень статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та пунктів 1 та 2-1 Постанови № 393 календарна вислуга застосовується для призначення пенсії за вислугу років, а пункт 3 Постанови № 393 визначає, що певні періоди, зокрема час проходження служби на заставах, постах, у комендатурах, відділеннях КПП, маневрових групах зі змінними заставами, на кораблях і катерах, що несуть службу по охороні державного кордону України, інших підрозділах Державної прикордонної служби за Переліком, затверджуваним Адміністрацією Державної прикордонної служби України, підлягають пільговому обчисленню для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови…". З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що вислуга років ОСОБА_1 , яка складає у 27 років 04 місяці 09 днів породжує в останнього право на призначення пенсії за п. "а" ст. 12 Закону № 2262-ХІІ, приписи якого встановлюють мінімальну календарну вислугу 25 років. Крім того, приписи п. "а" ст. 12 Закону № 2262-ХІІ встановлюють, що пенсія за вислугу років призначається особам з числа військовослужбовців на день звільнення мають вислугу 25 календарних років. Натомість Витяг з Наказу № 495 о/с від 05.10.2023 взагалі не містить такого поняття як календарна вислуга років. На підставі викладеного колегія суддів вважає, що підстав для задоволення даного позову не має, натомість суд першої інстанції прийшов до помилкових висновків. Отже, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду даної справи. Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. У відповідності до ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Отже, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги відповідача знайшли своє підтвердження під час перегляду даної справи в суді апеляційної інстанції. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що порушення норм матеріального права та невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, призвело до помилкового вирішення справи, а тому рішення суду першої інстанції слід скасувати та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області задовольнити. Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 березня 2024 року скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування протоколу, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя В.Ю. Ключкович Судді О.О. Беспалов О.М. Кузьмишина