Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 580/9198/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/9198/23 Суддя (судді) першої інстанції: Гаврилюк В.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 червня 2024 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя Грибан І.О. судді: Ключкович В.Ю. Кузьмишина О.М. розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 29 січня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, - У С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернувся з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , у якому просив суд: - визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати у повному обсязі ОСОБА_1 додаткову винагороду в сумі 100000 грн. під час дії воєнного стану за період часу з 12.06.2022 по 13.07.2022, з 13.07.2022 по 20.04.2023, з 01.05.2023 то 19.07.2023 включно; - зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , додаткову винагороду на період дії воєнного стану, згідно Постанови КМУ №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», як особі, яка безпосередньо брала участь у бойових діях у періоди часу з 12.06.2022 по 13.07.2022, з 13.07.2022 по 20.04.2023, з 01.05.2023 по 19.07.2023 включно з розрахунку 100000 грн. на місяць, з урахуванням раніше сплачених сум. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 29 січня 2024 року у задоволенні позову відмовлено повністю. Позивач, не погоджуючись з вказаним рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю. Апеляційна скарга мотивована тим, що у вказані періоди брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в Донецькій області, що підтверджуються довідкою Військової частини НОМЕР_1 від 19.07.2023, однак додаткову винагороду у розмірі 100000 грн. у відповідності до постанови КМУ № 168 від 28.02.2022 відповідач не нарахував та не виплатив. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 29 січня 2024 року та на підставі ч. 2 ст. 311 КАС України призначено справу до апеляційного розгляду у порядку письмового провадження. Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті. Переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги на предмет законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення, колегія суддів виходить з наступного. Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідно до довідки ВЧ НОМЕР_1 від 19.07.2023 № 3024, починаючи з 07.06.2022 та станом на дату видачі довідки, ОСОБА_1 проходить військову службу у ВЧ НОМЕР_1 . Згідно довідки ВЧ НОМЕР_1 від 19.07.2023 № 3032, ОСОБА_1 у період з 12.06.2022 по 13.07.2022, з 13.07.2022 по 20.04.2023, з 01.05.2023 по 19.07.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в Донецькій області. Відповідно до витягу з рапортів командира батальйону матеріального забезпечення ВЧ НОМЕР_1 (а.с.68), за період з червня 2022 року по липень 2023 року ОСОБА_1 брав участь у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань (по 10 днів щомісячно у липні 2022 - січні 2023). Також, згідно картки особового рахунку позивача за 2022 - 2023 роки (а.с. 79-80) суд встановив, що відповідач нарахував позивачу додаткову винагороду згідно постанови КМУ №168 з розрахунку 100000 грн: - у серпні 2022 за липень 2022 за 10 діб у сумі 32258,06 грн.; - у вересні 2022 за серпень 2022 за 10 діб у сумі 32258,06 грн.; - у жовтні 2022 за вересень 2022 за 10 діб у сумі 33333,33 грн.; - у листопаді 2022 за жовтень 2022 за 10 діб у сумі 32258,06 грн.; - у грудні 2022 за листопад 2022 за 10 діб у сумі 33333,33 грн.; - у січні 2023 за грудень 2022 за 10 діб у сумі 32258,06 грн.; - у лютому 2023 за січень 2023 за 10 діб у сумі 32258,06 грн. Позивач вважаючи, що нарахування та виплата додаткової винагороди в сумі 100000грн. не здійснювалася у повному обсязі за періоди з 12.06.2022 по 13.07.2022, з 13.07.2022 по 20.04.2023, з 01.05.2023 до 19.07.2023, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх прав, свобод та інтересів. Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, довів ті обставини, на яких ґрунтуються його заперечення. Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до ст.17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України. Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом. Збройні Сили України та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян або з метою повалення конституційного ладу, усунення органів влади чи перешкоджання їх діяльності. Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей. Згідно з ч.1 ст.1-1 та ст.1-2 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» законодавство про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей базується на Конституції України і складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів. Військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації. Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Одночасно, військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування постановлено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України Про правовий режим воєнного стану заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави. Указами Президента України № 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, №341/2022 від 17.05.2022 та № 573/2022 від 12.08.2022, №757/2022 від 07.11.2022, № 58/2023 від 06.02.2023 строк дії воєнного часу продовжувався. На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію», Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнята постанова № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі Постанова № 168), пунктом 1 якої (із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2022 № 1146, яка застосовується з 01.09.2022) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників). Відповідно до пункту 2-1 Постанови № 168 порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів. Пунктом 1 Постанови №168 (в редакції, чинній на час існування спірних правовідносин) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників). Отже, Постановою №168 визначені дві категорії військовослужбовців, які мають право на виплату підвищеної до 100000,0 грн додаткової винагороди, а саме: 1) військовослужбовці, які брали особисту та безпосередню участь у бойових діях; 2) військовослужбовці, які брали особисту та безпосередню участь у заходах на території ведення бойових дій. Відповідно до пункту 2-1 Постанови №168 порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів. Колегія суддів зазначає, що за змістом пункту 1 окремого доручення Міністра оборони України № 912/з/29 від 23.06.2022 (далі - окреме доручення № 912/з/29, яке почало діяти з 01.06.2022) під терміном безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях слід розуміти виконання військовослужбовцем: -бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка (який) веде воєнні (бойові) дії у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України) в районі ведення воєнних (бойових) дій, -бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовими розпорядженнями; -бойових завдань з ведення руху опору на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником; -завдань з ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки в районі ведення бойових дій або на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником; -бойових завдань з відбиття збройного нападу (вогневого ураження) на об`єкти, що охороняються, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій); -бойових завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно- розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб) (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій); -виконання бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій); -здійснення польотів у районах ведення воєнних дій, ведення повітряного бою (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій); -здійснення заходів з виводу сил та засобів з під удару противника (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій); -виконання бойових (спеціальних) завдань кораблями, катерами, морськими суднами в морській, річковій акваторії (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій). Отже, щомісячна додаткова винагорода (пропорційно із розрахунку на місяць) в розмірі 100000 гривень, встановлена Постановою №168, виплачується військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (пропорційно часу участі у таких діях або заходах), види яких визначені у Телеграмі міністра оборони України від 23.06.2022 №912/з/29. Передбачений цією Телеграмою перелік видів бойових дій і заходів, які вважаються безпосередньою участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, є вичерпним. Відповідно до пункту 3 Телеграми Міністра оборони України від 23.06.2022 №912/з/29 документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів, здійснюється на підставі таких документів: -бойовий наказ (бойове розпорядження); -журнал бойових дій (вахтовий журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад); -рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань. Підтвердженням безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах є довідка командира військової частини (установи), до якої відряджений військовослужбовець. За визначенням підпункту 2.1.6 Інструкції з діловодства в Збройних Силах України, затвердженої Наказом Генерального штабу Збройних Сил України від 07.04.2017 № 124, бойовий наказ акт військового управління за встановленою формою, яким відповідно до плану операції (бойових дій) доводяться бойові завдання підпорядкованим військам (силам). Як правило, використовується для постановки бойових завдань в оперативно-тактичній та тактичній ланці; бойове розпорядження розпорядчий документ, яким доводяться бойові завдання підпорядкованим військовим частинам (установам) і підрозділам; довідка документ інформаційного характеру, що підтверджує факти з життя чи діяльності військовослужбовців (працівників) і різні обставини діяльності військових частин (установ); рапорт (заява) письмове звернення військовослужбовця (працівника) до вищої посадової особи з проханням (надання відпустки, матеріальної допомоги, поліпшення житлових умов, переведення, звільнення тощо) чи пояснення особистого характеру; звіт (донесення) це документ, що містить відомості про виконання плану, завдання, підготовку заходів, доручень і проведення заходів та подається вищій посадовій особі чи до військової частини (установи). Отже, з урахуванням пункту 1 Постанови №168 (в редакції, чинній на час існування спірних правовідносин) та телеграми Міністра оборони України від 23.06.2022 №912/з/29, право на отримання щомісячної додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень, встановленої Постановою №168, виникає у військовослужбовця за наявності розпорядчого документа, яким доводяться бойові завдання (бойовий наказ або бойове розпорядження), та документа, який підтверджує виконання цим військовослужбовцем поставлених бойових завдань (журнал бойових дій, журнал ведення оперативної обстановки, бойове донесення, рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), тощо) під час бойових дій або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, безпосередньо в районах бойових дій. За визначенням статті 1 Закону України «Про оборону України» від 06.12.1991 №1932-ХІІ бойові дії - форма застосування з`єднань, військових частин, підрозділів (інших сил і засобів) Збройних Сил України, інших складових сил оборони, а також поліції особливого призначення Національної поліції України для вирішення бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння); воєнні дії - організоване застосування сил оборони та сил безпеки для виконання завдань з оборони України; район воєнних (бойових) дій - визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії. Таким чином, необхідною умовою для виплати позивачу збільшеної додаткової винагороди з розрахунку 100000,00 грн. на місяць пропорційно часу участі у заходах, визначених постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 № 168 за період з часу з 12.06.2022 по 13.07.2022, з 13.07.2022 по 20.04.2023, з 01.05.2023 то 19.07.2023 включно, є виконання покладених завдань в умовах фактичних бойових дій на територіях, на яких позивач виконував бойові розпорядження. Так, досліджуючи матеріали справи, судом першої інстанції встановлено, що відповідно до витягу з рапортів командира батальйону матеріального забезпечення ВЧ НОМЕР_1 (а.с.68), за період з червня 2022 року по липень 2023 року ОСОБА_1 брав участь у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань (по 10 днів щомісячно у липні 2022 - січні 2023), а саме: - у липні 2022 року10 діб; - у серпні 2022 року10 діб; - у вересні 2022 року10 діб; - у жовтні 2022 року10 діб; - у листопаді 2022 року10 діб; - у грудні 2022 року10 діб; - у січні 2023 року10 діб. В свою чергу, надані до суду картки особового рахунку позивача за 2022 - 2023 роки (а.с. 79-80) вказують на те, що у складі грошового забезпечення позивача за період липень 2022 - січень 2023 відповідач нарахував позивачу додаткову винагороду у розмірі 100000 грн. пропорційно часу участі у бойових діях (за 10 днів кожного місяця у вказаному періоді), зокрема, у серпні 2022 за липень 2022 за 10 діб у сумі 32258,06 грн.; - у вересні 2022 за серпень 2022 за 10 діб у сумі 32258,06 грн.; - у жовтні 2022 за вересень 2022 за 10 діб у сумі 33333,33 грн.; - у листопаді 2022 за жовтень 2022 за 10 діб у сумі 32258,06 грн.; - у грудні 2022 за листопад 2022 за 10 діб у сумі 33333,33 грн.; - у січні 2023 за грудень 2022 за 10 діб у сумі 32258,06 грн.; - у лютому 2023 за січень 2023 за 10 діб у сумі 32258,06 грн. З урахуванням зазначеного вбачається, що позивачу за вказаний період нараховувалася додаткова винагорода, виходячи з виду та часу його участі у відсічі збройної агресії Російської Федерації проти України. Таким чином, доводи позовної заяви, що у спірному періоді додаткова винагорода у розмірі 100000 грн не виплачувалась колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи. Щодо періоду з лютого 2023 року по липень 2023 року то колегією суддів встановлено, що відповідно до витягу з рапортів командира батальйону матеріального забезпечення ВЧ НОМЕР_1 (а.с.68), відповідач нарахував позивачу додаткову винагороду в розмірі до 30000 грн пропорційно в розрахунку на місяць, а саме: - у березні 2023 за лютий 2023 - з розрахунку 30000 грн за 28 діб; - у квітні 2023 за березень 2023 - з розрахунку 30000 грн за 31 добу; - у травні 2023 за квітень 2023 - з розрахунку 30000 грн за 19 діб ( у інший час позивач перебував у відпустці згідно витягу з наказу Командира ВЧ НОМЕР_1 від 19.04.2023 №109; - у червні 2023 за травень 2023 - з розрахунку 30000 грн за 31 добу; - за червень 2023 року позивач був позбавлений додаткової винагороди у зв`язку з притягненням його до адміністративної відповідальності за перебування у стані алкогольного сп`яніння згідно акту №3167 від 08.06.2023; - у серпні 2023 за липень 2023 - з розрахунку 30000 грн за 24 діб ( у інший час позивач перебував у відпустці згідно витягу з наказу Командира ВЧ НОМЕР_1 від 24.07.2023 №205. Наразі, колегія суддів зазначає, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо виконання позивачем у спірному періоді безпосередніх бойових дій чи заходів з безпосередньої відсічі і стримуванні збройної агресії в період перебування безпосередньо в районах ведення бойових дій, будь-якої кількості днів відомостями журналів бойових дій зведеного загону службово-бойових дій, вахтового, навігаційного-вахтового, навігаційного журналу), журналу ведення оперативної обстановки, бойового донесення (підсумкового, термінового, позатермінового) або постової відомості (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад). Крім того, суд першої інстанції правильно зазначив, що довідка №3032 від 19.07.2023 також не є довідкою про підтвердження безпосередньої участі позивача у бойових діях або заходах і складається з метою визначення права військовослужбовця на отримання додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ №168. Наразі, колегія суддів зауважує, що наведена довідка не містить в собі жодних відомостей щодо наявності бойових наказів (бойових розпоряджень); журналів бойових дій (вахтових журналів), журналів ведення оперативної обстановки; списків особового складу, який залучався для виконання бойових (спеціальних) завдань; бойових донесень; рапортів (донесень) командира підрозділу (групи) про участь позивача у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних завдань) тощо. Отже, довідка, на яку посилається позивач, не може бути належним доказом участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, його безпосереднього перебування в районах у період здійснення зазначених заходів. Таким чином, враховуючи встановлені обставини виплати позивачу спірної додаткової винагороди у розмірі до 100000 грн. пропорційно часу його участі у бойових діях, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог. Аналізуючи всі доводи апелянта, колегія суддів приймає до уваги висновки, викладені в рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід. Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і апелянт не довів тих обставин, на які він посилається, а судом першої інстанції повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції. Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 29 січня 2024 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України. Головуючий суддя І.О. Грибан Судді: В.Ю. Ключкович О.М. Кузьмишина (повний текст постанови складено 20.06.2024р.)