LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4852160/9329/22

від 20.06.2024 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області залишити без задоволення.

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 20 червня 2024 року м. Дніпросправа № 160/9329/22 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач), суддів: Шлай А.В., Кругового О.О., розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2023 року (суддя 1-ї інстанції Кадникова Г.В.) в адміністративній справі №160/9329/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення заборгованості за час вимушеного прогулу,- ВСТАНОВИВ: Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2022 року у справі №160/9329/23, яке набрало законної сили 03 серпня 2023 року, було задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення заборгованості за час вимушеного прогулу. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 05.01.2022 року №14к в частині притягнення поліцейського відділу реагування патрульної поліції Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у виді звільнення зі служби в поліції. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 05.03.2022 року №248 о/с в частині звільнення старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , поліцейського відділу реагування патрульної поліції Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст.77 Закону «Про національну поліцію» з 06.03.2022 року. Поновлено ОСОБА_1 на службі в поліції, на посаді поліцейського відділу реагування патрульної поліції Криворізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області з 06.03.2022 року. Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області середнє грошове забезпечення позивача за час вимушеного прогулу з 06.03.2022 року до дати фактичного поновлення ОСОБА_1 на посаді. Допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на службі в поліції, на посаді поліцейського відділу реагування патрульної поліції Криворізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області з 06.03.2022 року та в частині виплати грошового утримання у межах стягнення за один місяць. 19.09.2023 ОСОБА_1 через свого представника, адвоката Жаботенко Інну Вікторівну звернувся до суду зі заявою про ухвалення додаткового рішення по справі, в якій просив суд: ухвалити додаткове судове рішення у справі № 160/9329/22, яким стягнути з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області середнє грошове забезпечення позивача за час вимушеного прогулу з 06.03.2022 до дати фактичного поновлення ОСОБА_1 на посаді у розмірі 96749,50 гривень. В обґрунтування вказаної заяви, зазначено про невизначення у рішенні суду від 16.09.2022 розміру суми, що підлягає стягненню на його користь за час вимушеного прогулу, у зв`язку з чим, Головним управлінням Державної казначейської служби у Дніпропетровській області листом №04-10-10/11848 від 08.09.2023 повернуто виконавчий лист без виконання. Позивач зазначив, що його поновлено на посаді 19.06.2023, згідно наказу ГУНП в Дніпропетровській області по особовому складу №395 о/с від 19.06.2023. Отже строк вимушеного прогулу складає 470 календарних днів. Шляхом помноження на середньоденну заробітну плату, за твердженням позивача, сума, яка належить йому до виплати, складає 96749грн. 50коп. Додатковим рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2023 року заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення заборгованості за час вимушеного прогулу задоволено частково. Головному управлінню Національної поліції в Дніпропетровській області при здійсненні нарахування ОСОБА_1 суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу з дня звільнення по день фактичного поновлення на роботі необхідно встановити кількість робочих днів та здійснити обрахування відповідно до довідки Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про суми середньомісячного заробітку у розмірі 6072грн. 50коп. (без урахування податків) та середньоденного заробітку у розмірі 195грн. 89коп. (без урахування податків). В іншій частині вимог заяви відмовлено. Додаткове рішення суду в частині присудження виплати заробітної плати у межах суми стягнення за один місяць допущено до негайного виконання. Не погоджуючись з вищезазначеним додатковим рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати додаткове рішення суду. Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що суд першої інстанції при прийнятті додаткового рішення від 02.10.2023 порушив строки ухвалення додаткового рішення передбачені ч. 2 ст. 252 КАС України на 3 дні. Також, звертає увагу, що судом першої інстанції при прийнятті первинного судового рішення від 19.09.2022 у справі № 160/9329/23 вже було вирішено питання про стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу ОСОБА_1 а відтак, додаткове рішення від 02.10.2023 у цій справі повністю дублює первісне рішення того ж суду від 19.09.2022. Крім того, наголошує, що поліцейські під час проходження служби в поліції отримують грошове забезпечення, а не заробітну плату у зв`язку з чим вважає додаткове рішення таким, що підлягає скасуванню. Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався. На підставі пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження. Перевіривши обґрунтованість рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено, що 04.07.2022 ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, в якій зокрема просив суд: стягнути з відповідача середнє грошове забезпечення позивача за час вимушеного прогулу з 06.03.2022 до дати фактичного поновлення позивача на посаді. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2022 року у справі №160/9329/23, яке набрало законної сили 03 серпня 2023 року, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 05.01.2022 року №14к в частині притягнення поліцейського відділу реагування патрульної поліції Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у виді звільнення зі служби в поліції. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 05.03.2022 року №248 о/с в частині звільнення старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , поліцейського відділу реагування патрульної поліції Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст.77 Закону «Про національну поліцію» з 06.03.2022 року. Поновлено ОСОБА_1 на службі в поліції, на посаді поліцейського відділу реагування патрульної поліції Криворізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області з 06.03.2022 року. Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області середнє грошове забезпечення позивача за час вимушеного прогулу з 06.03.2022 року до дати фактичного поновлення ОСОБА_1 на посаді. Допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на службі в поліції, на посаді поліцейського відділу реагування патрульної поліції Криворізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області з 06.03.2022 року та в частині виплати грошового утримання у межах стягнення за один місяць. 16.06.2023 ОСОБА_1 отримав копію вищевказаного рішення суду першої інстанції та оригінали виконавчих листів №160/9329/22. 29.08.2023 позивач звернувся до Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області із відповідною заявою та виконавчим листом про стягнення з відповідача середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу. Проте, Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області листом від 08.09.2023 №04-10-10/11848 повідомило позивача про неможливість виконання виконавчого документа, оскільки конкретна сума грошового утримання, яка підлягає стягненню у виконавчому листі суду не зазначена, а нарахування грошового утримання не відноситься до повноважень казначейства. Вищевказана відповідь до Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області послугувала зверненню позивача 19.09.2023 до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у даній справі. Суд першої інстанції задовольняючи заяву про ухвалення додаткового рішення частково, виходив з того, що оскільки у матеріалах справи відсутні докази та дані кількості робочих днів за період зі звільнення до поновлення позивача на роботі, відповідачу при здійсненні нарахування ОСОБА_1 суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу з дня звільнення по день фактичного поновлення на роботі необхідно встановити кількість робочих днів та здійснити обрахування відповідно до довідки ГУНП в Дніпропетровській області про суми середньомісячного заробітку у розмірі 6072грн. 50коп. (без урахування податків) та середньоденного заробітку у розмірі 195грн. 89коп. (без урахування податків). Переглядаючи судове рішення, колегія суддів суду апеляційної інстанції доходить наступного висновку. Відповідно до частини 1-3 статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Як вбачається з матеріалів справи позивачем при зверненні до суду із позовною заявою було заявлено позовну вимогу щодо стягнення з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з 06.03.2022 до дати фактичного поновлення на посаді. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2022 року у справі №160/9329/23, яке набрало законної сили 03 серпня 2023 року позов задоволено повністю. Зокрема у вищевказаному рішенні, суд вирішив стягнути з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області середнє грошове забезпечення позивача за час вимушеного прогулу з 06.03.2022 року до дати фактичного поновлення ОСОБА_1 на посаді. За змістом частини 2 статті 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи. Колегія суддів зауважує, що аналіз норм статті 235 КЗпП України та Порядку №260 дає підстави для висновку про те, що суд, ухвалюючи рішення про поновлення на роботі, має вирішити питання про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визначивши розмір такого заробітку за правилами, закріпленими у Порядку №260. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21 листопада 2019 року у справі №804/2223/17. Натомість суд першої інстанції, задовольняючи позов в частині стягнення на користь позивача грошового забезпечення за час вимушеного прогулу не дослідив у повній мірі питання обчислення середньої заробітної плати, не визначив її розмір та відповідно не навів у своєму судовому рішенні розрахунку належної до стягнення суми. Додатковим рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2023 року по суті роз`яснено, що Головному управлінню Національної поліції в Дніпропетровській області при здійсненні нарахування ОСОБА_1 суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу з дня звільнення по день фактичного поновлення на роботі необхідно встановити кількість робочих днів та здійснити обрахування відповідно до довідки Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про суми середньомісячного заробітку у розмірі 6072грн. 50коп. (без урахування податків) та середньоденного заробітку у розмірі 195грн. 89коп. (без урахування податків). Позивачем правомірність прийнятого судом додаткового рішення не оскаржується. Доводи ж апеляційної скарги, поданої відповідачем фактично зводяться до того, що у додатковому рішенні судом невірно вжито термін «заробітна плата», замість «грошове забезпечення», оскільки позивач проходить службу в Національній поліції. Колегія суддів суду апеляційної інстанції критично ставиться до означених доводів скаржника, оскільки за своєю суттю дані терміни є тотожними. Крім того, суд першої інстанції не втручаючись у дискреційні повноваження відповідача у додатковому рішенні вказав на необхідність встановлення кількості робочих днів та здійснення обрахування відповідно до довідки Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про суми середньомісячного грошового забезпечення у розмірі 6072грн. 50коп. (без урахування податків) та середньоденного заробітку у розмірі 195грн. 89коп. (без урахування податків) при здійсненні нарахування ОСОБА_1 суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу з дня звільнення по день фактичного поновлення на роботі. Колегія суддів суду апеляційної інстанції відповідно до приписів ст. 77 КАС України відхиляє доводи відповідача, на підтвердження доводів скарги, щодо порушення судом першої інстанції строку ухвалення додаткового рішення передбаченого ч. 2 ст. 252 КАС України на 3 дні, а також, що додаткове рішення від 02.10.2023 у цій справі повністю дублює первісне рішення того ж суду від 19.09.2022, оскільки останні не є підставою для його скасування. Оскільки, позивачем не оскаржується додаткове рішення суду першої інстанції, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що підстави для його скасування або зміни відсутні. Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі наведених вище обставин та нормативно-правових обґрунтувань, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області задоволенню не підлягає, у зв`язку з чим підстав для скасування додаткового рішення суду першої інстанції не вбачається. Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області залишити без задоволення. Додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2023 року в адміністративній справі №160/9329/22 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст. 328, 329 КАС України. Головуючий - суддя Н.І. Малиш суддя А.В. Шлай суддя О.О. Круговий

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»