Постанова Одеський апеляційний суд № 522/21498/21

Номер провадження: 22-ц/813/2830/24 Справа № 522/21498/21 Головуючий у першій інстанції Шенцева О. П. Доповідач Комлева О. С. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11.06.2024 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі: головуючого-судді Комлевої О.С., суддів: Вадовської Л.М., Сєвєрової Є.С., з участю секретаря Виходець А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного виконавця Одеського виконавчого округу Колечко Дмитра Миколайовича на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 28 вересня 2023 року про залишення без задоволення подання про встановлення порядку виконання рішення суду, постановлену під головуванням судді Шенцевої О.П., повний текст ухвали складений 03 жовтня 2023 року, у цивільній справі за поданням приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитра Миколайовича про встановлення порядку виконання рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс», ОСОБА_2 , за участі третіх осіб: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання недійсними додаткових угод до кредитного договору, визнання кредитного договору виконаним та припиненим, визнання іпотечного договору припиненим, визнання договору поруки припиненим, зняття заборони на відчуження майна, за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - в с т а н о в и в: У серпні 2023 року приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Колечко Д.М. звернувся до суду з поданням про встановлення порядку виконання рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20 жовтня 2022 року. В обґрунтування подання зазначив, що на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Д.М. перебуває зведене виконавче провадження №70805659 з виконання виконавчого листа №522/21498/21, виданого Приморським районним судом м. Одеси 22 грудня 2022 року, яким на підставі рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20 жовтня 2022 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Цикл Фінанс» борг у розмірі 298775,12 дол. США, пеню та судові витрати у розмірі 434406,57 грн. а також виконавчого листа №522/21498/21, виданого Приморським районним судом м. Одеса 22 грудня 2022 року, яким на підставі рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20 жовтня 2022 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Цикл Фінанс» борг та неустойку у розмірі 383511 грн. На підставі виконавчих листів,19 січня 2023 року приватним виконавцем були винесені постанови про відкриття виконавчого провадження. Під час виконавчих дій приватним виконавцем було встановлено, що у боржника наявне майно, проте на певне майно встановлена заборона щодо примусової реалізації майна, яке передано в іпотеку. Разом з цим, не виявлено майна та коштів у кількості достатній для повного виконання рішення суду. При цьому, в квартирі по АДРЕСА_1 зареєстрований неповнолітній ОСОБА_5 . В зв`язку з чим, приватний виконавець просив встановити порядок виконання рішення Приморського районного суду м. Одеса від 20 жовтня 2022 року, що набрало законної сили 24 листопада 2022 року, шляхом надання дозволу на примусову реалізацію (продаж) на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження нерухомого майна боржника ОСОБА_1 , а саме, трикімнатної квартири АДРЕСА_2 , в якій зареєстрований неповнолітній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без отримання попереднього дозволу органу опіки та піклування. Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 28 вересня 2023 року подання приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Д.М. про встановлення порядку виконання рішення суду залишено без задоволення. Не погоджуючись з ухвалою суду, приватний виконавець Одеського виконавчого округу Колечко Д.М. звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду скасувати, прийняти постанову, якою задовольнити в повному обсязі подання, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування своєї апеляційної скарги апелянт зазначає, що суд першої інстанції відмовив у задоволені подання з формальних підстав та не взяв до уваги, що належна боржнику квартира, в якій зареєстрований неповнолітній, є єдиним майном за рахунок якого, із урахуванням обмежень, встановлених законом, можна виконати рішення суду; актуальна правозастосовна практика зводиться до допустимості передачі на примусову реалізацію майна, у якому зареєстровані неповнолітні без отримання дозволу органу опіки та піклування. Відзиву на апеляційну скаргу до суду надано не було. Відповідно до ч.3 ст.360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення. В судове засідання призначене на 11 червня 2024 року ОСОБА_1 , представники ТОВ «Цикл Фінанс», Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, як органу опіки та піклування не з`явилися, були сповіщені належним чином (а.с.41-43 т.5). Від ОСОБА_1 до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з обов`язком щодо мобілізації (а.с. 48 т. 5). Клопотань про розгляд справи у режимі відеоконференції учасниками справи подано не було. Вирішуючи питання про слухання справи, колегія суддів залишає клопотання про відкладення розгляду справи без задоволення, з наступних підстав. Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Таким чином, законодавець передбачив, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов`язковою. Апеляційний суд може розглянути справу за відсутності її учасників. Апеляційний суд може відкласти розгляд справи у разі, коли причини неявки належним чином повідомленого учасника справи будуть визнані апеляційним судом поважними. Таким чином, з врахуванням конкретної ситуації по справі, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду. Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі №348/1116/16-ц зазначив, що якщо сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а не можливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи. Щодо клопотання про відкладення розгляду справи ОСОБА_1 , колегія суддів зазначає, що справа за апеляційною скаргою приватного виконавця перебуває в суді апеляційної інстанції з жовтня 2023 року, судове засідання призначене на 19.03.2024 року відкладено на 11.06.2024 року за клопотанням ОСОБА_1 , в якому він просив надати йому можливість ознайомитися з матеріалами справи, та відкласти судове засідання на іншу дату (а.с. 36 т. 5). На адресу суду 07.06.2024 року від ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладання розгляду справи 11.06.2024 року, однак, колегія суддів вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з підстав того, що саме по собі посилання ОСОБА_1 в своєму клопотанні на обов`язок щодо мобілізації, не є підставою для відкладення розгляду справи, за ненаданням до суду належних доказів про неможливість прийняти участь у судовому засіданні, зокрема в режимі відеконференції та не може бути підставою для відкладення розгляду справи на невизначений час. Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, усвідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників, які не з`явилися в судове засідання та явка яких не визнавалась апеляційним судом обов`язковою. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення адвоката Зауліної О.Г., представника приватного виконавця Одеського виконавчого округу Колечка Д.М., перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Оскаржувана ухвала суду не відповідає зазначеним вимогам закону, з огляду на наступне. Залишаючи подання приватного виконавця Одеського виконавчого округу Колечка Д.М. без задоволення, суд першої інстанції виходив із того, що заявником не наведено жодних підстав, які ускладнюють або виключають можливість виконання рішення суду, а вимога заявника є новою позовною вимогою, яка судом не розглядалась. Проте, з таким висновком суду першої інстанції, колегія суддів погодитись не може, з наступних підстав. Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Д.М. перебуває зведене виконавче провадження №70805659 з виконання виконавчого листа №522/21498/21, виданого Приморським районним судом м. Одеси 22 грудня 2022 року, яким на підставі рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20 жовтня 2022 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Цикл Фінанс» борг у розмірі 298775,12 дол. США, пеню та судові витрати у розмірі 434406,57 грн. а також виконавчого листа №522/21498/21, виданого Приморським районним судом м. Одеса 22 грудня 2022 року, яким на підставі рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20 жовтня 2022 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Цикл Фінанс» борг та неустойку у розмірі 383511 грн. 19.01.2023 року приватним виконавцем були винесені постанови про відкриття виконавчого провадження, які були надіслані сторонам виконавчого провадження рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення 19.01.2023 року, за вих. №203 та №197. Згідно із вказаними постановами боржника було зобов`язано подати виконавцю декларацію про доходи та майно боржника. 12.02.2023 року боржник отримав вказані постанови, тобто, обізнаний про розпочате примусове виконання та про обов`язок із надання декларації. Також, приватним виконавцем були винесені постанови про арешт майна та коштів боржника, якими було накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, а також на грошові кошти всіх видів валют та банківських металів, що знаходяться на всіх рахунках боржника. Відомості про арешт рухомого та нерухомого майна боржника було внесено до відповідних державних реєстрів. В ході перевірки майнового стану боржника приватним виконавцем було виявлено: - 1/2 частку нежитлового приміщення магазину № НОМЕР_1 загальною площею 206,2 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_3 ; - стояночне місце №87 на ІІ-ому рівні підвалу загальною площею 12,9 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ; Нежитлові приміщення технічного поверху загальною площею 116,4 м.кв., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ; - трикімнатну квартиру АДРЕСА_4 . 03.02.2023 року та 10.02.2023 року приватним виконавцем було проведено опис вищевказаного майна та складено відповідні постанови. Згодом приватним виконавцем було оцінено та передано на реалізацію стояночне місце та нежитлові приміщення технічного поверху. 12.07.2023 року стояночне місце було реалізовано з прилюдних торгів за ціною 293 521,08 грн., а нежитлові приміщення технічного поверху за ціною 1 229 301,52 грн. Як вбачається з матеріалів справи, приватним виконавцем було здійснено повну перевірку майнового стану боржника, за результатами якої не виявлено майна та коштів у кількості достатній для повного виконання рішення суду, за умови ненадання боржником декларації, у якій, зокрема вказуються готівкові кошти та майно, що перебуває у інших осіб, але належить боржнику, та встановлено приватним виконавцем, що подальше виконання рішення суду можливо виключно за рахунок звернення стягнення на трикімнатну квартиру АДРЕСА_4 . Разом з цим, під час перевірки зареєстрованих осіб в трикімнатній квартирі АДРЕСА_4 зареєстрований неповнолітній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується довідкою №П1-18559-ю/л Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради від 08.02.2023 року. Приватний виконавець звернувся до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, як органу опіки та піклування з листом про отримання дозволу на примусову реалізацію майна, право користування яким має неповнолітній. Однак, згідно із відповіддю №01-11/1036/1 них від 07.02.2023 року на лист приватного виконавця зазначено, що приватний виконавець не є належним суб`єктом для отримання відповідного дозволу органу опіки та піклування, оскільки згідно із нормами чинного законодавства, такий дозвіл надається виключно батькам дитини. За змістом статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Частиною першою статті 13 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Частиною восьмою статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов`язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій. Згідно з частиною третьою, четвертою статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» у разі звернення стягнення на об`єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з`ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом. За змістом частини другої статті 18 Закону України «Про охорону дитинства» діти - члени сім`ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем. Відповідно до статті 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей» держава охороняє і захищає права та інтереси дітей під час вчинення правочинів щодо нерухомого майна. Неприпустиме зменшення або обмеження прав та інтересів дітей під час вчинення будь-яких правочинів щодо жилих приміщень. Органи опіки та піклування здійснюють контроль за дотриманням батьками та особами, які їх замінюють, житлових прав і охоронюваних законом інтересів дітей відповідно до закону. Для вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Посадові особи органів опіки та піклування несуть персональну відповідальність за захист прав та інтересів дітей при наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна, яке належить дітям. Згідно із пунктом 3 Розділу II Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 29 червня 2016 року N 2831/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 вересня 2016 року за № 1301/29431, визначено, що заявка на реалізацію арештованого майна подається разом із такими документами (в електронній або паперовий формі): - копія виконавчого документа (паперова копія виконавчого документа, виданого у формі електронного документа), а в разі наявності зведеного виконавчого провадження - довідка виконавця щодо загальної кількості виконавчих документів та суми, що підлягає стягненню за ними; - копія постанови про опис та арешт майна боржника, а у разі якщо опис та арешт майна проводили до набрання чинності Законом України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» - копія акта опису та арешту майна боржника; - копії документів, що підтверджують вартість (оцінку) майна (повідомлення сторін про визначення вартості майна, акт виконавця про визначення вартості майна або звіт суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання про оцінку майна, строк чинності якого відповідає вимогам частини шостої статті 57 Закону України «Про виконавче провадження»); - у разі передачі на реалізацію конфіскованого за рішенням суду майна - копія довідки про визначення вартості майна після нарахування усіх податків і зборів, що підлягають сплаті при переміщенні майна через митний кордон України; - у разі передачі на реалізацію ювелірного та іншого побутового виробу із золота, срібла, платини і металів платинової групи, дорогоцінного каміння і перлів, лому і окремих частин такого виробу - копії документів, що визначають його якість/характеристики/відповідність запровадженим нормативно-правовим актам та нормативним документам (за наявності); - у разі згоди стягувача (у разі реалізації заставленого майна/предмета іпотеки згоди стягувача та заставодержателя/іпотекодержателя) на проведення третього електронного аукціону у спосіб продажу майна з можливістю зниження стартової ціни лоту - копія згоди стягувача (у разі реалізації заставленого майна/предмета іпотеки згоди стягувача та заставодержателя/іпотекодержателя); - у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, - копія дозволу органів опіки та піклування або відповідне рішення суду; - копії документів, що підтверджують наявність (відсутність) чинних обтяжень майна. У пункті 30 Розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 (далі - Інструкції з організації примусового виконання рішень), у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Якщо такий дозвіл не надано, виконавець продовжує виконання рішення за рахунок іншого майна боржника, а в разі відсутності такого майна повертає виконавчий документ стягувачу з підстави, передбаченої пунктом 9 частини першої статті 37 Закону. Отже, враховуючи вимоги Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей», а також положення Інструкції з організації примусового виконання рішень і Порядку реалізації арештованого майна, державний виконавець або приватний виконавець зобов`язаний у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, отримати попередню згоду органу опіки та піклування або відповідне рішення суду, які, зокрема, додаються до заяви на реалізацію арештованого майна. Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 30 вересня 2020 року у справі № 303/3043/19 (провадження № 61-8347св20), від 25 листопада 2019 року у справі № 718/482/15-ц (провадження № 61-16089св19), від 10 жовтня 2019 року у справі № 751/15667/15-ц (провадження № 61-12151св19) та від 18 березня 2021 року у справі №164/1145/20 (провадження № 61-218св21). Як вбачається з матеріалів справи, 26 червня 2023 року приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Колечко Д.М. звернувся до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, як органу опіки та піклування з запитом про надання дозволу звернути стягнення на нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 . Листом №01-11/1036/1 від 07.08.2023 року Приморською районною адміністрацією Одеської міської ради надана відповідь приватному виконавцю про те, що розгляд питання про надання дозволу на примусову реалізацію житла, право користування яким має неповнолітня дитина та прийняття відповідного рішення про надання дозволу на примусову реалізацію квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_5 суперечить нормам чинного законодавства України, оскільки такий дозвіл надається виключно батькам дитини. Згідно із пунктами 68-69 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 жовтня 2021 року у справі № 755/12052/19 (провадження № 14-113цс21) повноваження держвиконавця не мають того характеру та обсягів, які має суд, зокрема, в межах цивільного процесу. Обов`язки і права виконавців, закріплені у статті 18 Закону про виконавче провадження не відповідають широті повноважень та обов`язків суду, передбачених ЦПК України для вирішення судових спорів. Як приклад можна навести статтю 19 СК України, яка передбачає право суду не погодитись з висновками органу опіки та піклування. Тоді як законодавство України, зокрема Закон про виконавче провадження, такими повноваженнями держвиконавця не наділяє. Також, наприклад, держвиконавець позбавлений можливості встановлювати чи є у власності неповнолітніх дітей, місце проживання яких зареєстроване у квартирі, яка підлягає реалізації в рамках виконавчого провадження, інше житлове приміщення, чи мають вони право користування іншим житловим приміщенням. Для вирішення подібних питань держвиконавець і має звертатись до органів опіки та піклування для отримання відповідного дозволу, який має враховувати найкращий захист прав неповнолітніх дітей. Тому держвиконавець не може самотужки забезпечити той самий рівень захисту відповідних прав неповнолітніх дітей, який може забезпечити суд реалізуючи, наприклад, статтю 39 Закону України «Про іпотеку». У пункті 70 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 жовтня 2021 року у справі № 755/12052/19 (провадження № 14-113цс21) вказано, що «на відміну від виконання судових рішень, які безпосередньо передбачають звернення стягнення на конкретно визначене житлове приміщення у конкретно визначений спосіб, для інших судових рішень, які передбачають загальне право стягнення боргу (в тому числі солідарного) з боржника (його поручителя) на визначену суму зобов`язань, отримання держвиконавцем відповідного дозволу органу опіки та піклування є обов`язковим в силу самого факту існування права власності або права користування неповнолітньої дитини щодо нерухомого майна, яке реалізується в рамках виконавчого провадження. Захист відповідних прав неповнолітньої дитини забезпечує орган опіки та піклування в межах своїх повноважень, приймаючи рішення про надання зазначеного дозволу або відмову у наданні зазначеного дозволу держвиконавцю, а також суд у випадку звернення до нього уповноваженої особи щодо дій держвиконавця та/або органу опіки та піклування». Реєстрація неповнолітньої дитини у квартирі, при відмові органу опіки і піклування у наданні дозволу на передачу на реалізацію нерухомого майна, перешкоджає виконанню виконавчого листа №522/21498/21, виданого Приморським районним судом м. Одеси 22.12.2022 року, яким на підставі рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20 жовтня 2022 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Цикл Фінанс» борг у розмірі 298775,12 дол. США, пеню та судові витрати у розмірі 434406,57 грн. а також виконавчого листа №522/21498/21, виданого Приморським районним судом м. Одеса 22 грудня 2022 року, яким на підставі рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20 жовтня 2022 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Цикл Фінанс» борг та неустойку у розмірі 383511 грн. Слід також звернути увагу на те, що чинним законодавством України не визначено порядку надання органом опіки та піклування згоди на примусову реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти. Проте, виконавець в силу приписів частини першої, пункту 1 частини другої, пунктів 3, 6, 22 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» зобов`язаний та має право вживати всіх необхідних заходів щодо примусового виконання судового рішення, в тому числі й одержувати всі необхідні дозволи для проведення виконавчих дій. При цьому дбати про дітей та їх інтереси мають насамперед батьки, а держава охороняє інтереси дітей при вчиненні саме батьками дій, які можуть нашкодити інтересам дітей. Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 30 листопада 2022 року у справі № 453/1637/21 (провадження № 61-7418св22). З наведеного вбачається, що з метою усунення обставин, які роблять неможливим виконання виконавчого документу, саме відсутності дозволу (відмові) органу опіки та піклування на реалізацію нерухомого майна, право користування яким має дитина, виконавець має право звернутися до суду із заявою (поданням) про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, в якому зареєстровані діти, яка повинна бути розглянута судом в порядку, встановленому в статті 435 ЦПК України. Згідно з пунктом 6 статті 3 ЦК України справедливість, добросовісність та розумність належать до загальних засад цивільного законодавства. Під час розгляду заяви (подання) суд повинен оцінювати через призму дотримання прав та інтересів дітей добросовісність дій боржника, а саме: статус нерухомого майна (чи є воно предметом іпотеки), з якого часу діти зареєстровані в спірному приміщенні; чи дотримано встановлений чинним законодавством порядок їх реєстрації та вселення у спірне приміщення; чи є спірне приміщення єдиним місцем їх постійного проживання; чи наявне інше приміщення у дітей чи їх батьків або осіб, які їх замінюють, яке може використовуватись як постійне місце проживання; який ступінь споріднення між дітьми і боржником та інші обставини. Відповідно до частини шостої статті 19 СК України суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини. При цьому, колегія суддів звертає увагу, що письмовий висновок органу опіки та піклування щодо розв`язання спору виконує допоміжну функцію при вирішенні спорів, які стосуються прав та інтересів дітей, та спрямований передусім на отримання максимальної інформації щодо обставин, які мають значення для вирішення конкретного спору, оскільки орган опіки та піклування має повноваження встановлювати відомості, одержані у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні тощо. За таких підстав, колегія суддів, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, ухвала суду підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення подання, звернувши стягнення квартири шляхом надання дозволу на примусову реалізацію (продаж) на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження нерухомого майна боржника ОСОБА_1 , оскільки ухвала постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Керуючись ст.ст.368, 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу приватного виконавця Одеського виконавчого округу Колечко Дмитра Миколайовича задовольнити частково. Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 28 вересня 2023 року скасувати. Прийняти постанову. Подання приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитра Миколайовича задовольнити частково. Звернути стягнення на трикімнатну квартиру АДРЕСА_2 , в якій зареєстрований неповнолітній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без отримання попереднього дозволу органу опіки та піклування шляхом надання дозволу на примусову реалізацію (продаж) на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження нерухомого майна боржника ОСОБА_1 . Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст судового рішення складений 20 червня 2024 року. Головуючий ______________________________________ О.С. Комлева Судді ______________________________________ Л.М. Вадовська ______________________________________ Є.С. Сєвєрова