Постанова Дніпровський апеляційний суд № 203/477/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/1547/24 Справа № 203/477/24 Суддя у 1-й інстанції - Колесніченко О. В. Суддя у 2-й інстанції - Кононенко О. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 червня 2024 року м. Дніпро Суддя Дніпровського апеляційного суду Кононенко О.М., за участі секретаря Савонік Ю.В., в режимі відеоконференції за участі адвоката Дорошенка С.М., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , - адвоката Дорошенка С.М. на постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 29 квітня 2024 року, щодо: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Дніпропетровськ, яка незаміжня, малолітніх, неповнолітніх, непрацездатних осіб на утриманні не має, офіційно не працевлаштована, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживала за адресою: АДРЕСА_2 , у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, - В С Т А Н О В И В: Цією постановою провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрито на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку зі спливом строку притягнення до адміністративної відповідальності. При обставинах, зазначених в оскаржуваній постанові, 21 січня 2024 року о 22:25 год. за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 , перебуваючи з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей) вчинила домашнє насильство фізичного та економічного характеру по відношенню до свого співмешканця ОСОБА_2 , била його руками по обличчю, а коли він вийшов на відкритий балкон у легкому одязі, вона зачинила за ним двері і тримала його близько 15 хвилин при температурі -2 градуси Цельсія, чим викликала занепокоєння за власне життя, що кваліфіковано інспектором СПД ВП ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ст. лейтенантом ОСОБА_3 за ч.1 ст. 173-2 КУпАП. Суд першої інстанції врахував, що оскільки протокол складений за фактом правопорушення 21 січня 2024 року, то стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а отже строки накладення адміністративного стягнення на 29 квітня 2024 року закінчилися. В апеляційній скарзі адвокат Дорошенко С.М. просить закрити провадження у справі за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а також винести окрему ухвалу по факту підміни протоколу судового засідання від 02 квітня 2024 року. Обґрунтовуючи апеляційній вимоги по суті адвокат вказує, що судом першої інстанції не було вирішено клопотання ОСОБА_1 про закриття провадження за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, оскільки вона сама стала об`єктом насильницьких дій. Також вказує, що в судовому засіданні суддя здійснювала тиск на ОСОБА_1 , оскільки задавала навідні питання, для отримання необхідних відповідей, однак протокол судового засідання містить записи протилежного змісту. Адвокат Дорошенка С.М. в судовому засіданні в режимі відеоконференції підтримав доводи і вимоги апеляційної скарги, просив їх задовольнити. Дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи поданої апеляційної скарги, виходжу з наступного. Так, згідно п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу. Приписи ст. 247 КУпАП є імперативними, а отже вказують на те, що суд у разі закінчення строків повинен лише закрити справу і не вирішувати жодних інших питань. Положеннями ч. 2 ст. 38 КУпАП визначено, що якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій і четвертій цієї статті. При цьому, слід враховувати правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 11 липня 2018 року (справа № 308/8763/15-а), згідно якої п. 7 ч. 1 статті 247 КУпАП не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення. Крім того, логічне тлумачення абзацу першого статті 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (стаття 280 КУпАП), у тому числі й вини особи у його вчиненні. При вирішенні питання про притягнення до адміністративної відповідальності, першочерговим є встановлення судом дотримання строку накладення адміністративного стягнення, за умови закінчення якого суд або уповноважений орган взагалі позбавлені можливості досліджувати та вирішувати питання про наявність в діях особи ознак адміністративного проступку. Так, згідно матеріалів справи, інкриміноване ОСОБА_1 адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, вчинено 21 січня 2024 року, а тому, з урахуванням тримісячного строку для накладення адміністративного стягнення, вказані строки сплинули 21 квітня 2024 року. Таким чином, оскільки станом на момент винесення оскаржуваної постанови судом першої інстанції 29 квітня 2024 року, сплинули визначені ст. 38 КУпАП строки накладення адміністративного стягнення ОСОБА_1 , суд був позбавлений можливості досліджувати та вирішувати питання про доведеність вини ОСОБА_1 . Що стосується доводів апеляційної скарги адвоката в тій часині, що суд не вирішив клопотання ОСОБА_1 про закриття провадження за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, оскільки вона сама стала об`єктом насильницьких дій, то слід зазначити, що суд розглядає справу в межах протоколу про адміністративне правопорушення, і згідно з КУпАП, не має повноважень виходити за його межі. Зауваження адвоката Дорошенка С.М. в тій частині, що суддя здійснювала тиск на ОСОБА_1 , однак протокол судового засідання не містить вказаних записів, в даному випадку не є прийнятними, оскільки з мотивів, які зазначено вище, станом на момент прийняття оскаржуваної постанови, суд не мав можливості досліджувати та вирішувати питання про доведеність вини ОСОБА_1 . Тобто, в межах своїх повноважень, суд першої інстанції не мав можливості дати оцінку тим чи іншим доказам та фактичним обставинам, на які посилається адвокат в своїй апеляційній скарзі, а суд апеляційної інстанції, в свою чергу, позбавлений можливості переглядати ті обставини, які не були предметом розгляду місцевим судом. При цьому апеляційний суд не має права самостійно перебирати на себе «функції обвинувачення» і відшукувати докази вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді, не встановлено. З огляду на вищенаведене, висновок суду, що оскільки на даний час закінчився визначений ст. 38 КУпАП строк притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, є законним та обгрунтованим. Таким чином, приходжу до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови судді, без змін. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу адвоката Дорошенка С.М.,, - залишити без задоволення. Постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 29 квітня 2024 року, щодо ОСОБА_1 , у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя О.М. Кононенко