Постанова Чернігівський апеляційний суд № 751/3448/24

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А іменем України 19 червня 2024 року м. Чернігів Унікальний номер справи № 751/3448/24 Головуючий у першій інстанції Маслюк Н. В. Апеляційне провадження № 22-ц/4823/943/24 Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого-судді Висоцької Н.В. суддів: Мамонової О.Є., Шитченко Н.В., із секретарем Зіньковець О.О., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач Департамент соціальної політики Чернігівської міської ради, розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Новозаводського районного суду міста Чернігова від 15 травня 2024 року (місце ухвалення м. Чернігів, повний текст ухвали складено 15.05.2024) про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради про відшкодування моральної шкоди, В С Т А Н О В И В : У квітні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради про відшкодування моральної шкоди. В обґрунтування посилався на те, що у зв`язку з невиконанням відповідачем в добровільному та примусовому порядку рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.04.2021 у справі № 620/3013/21, яким визнано протиправними дії Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради щодо нарахування та виплати позивачу щорічної грошової допомоги до 05.05.2020 у меншому розмірі, ніж 5 мінімальних пенсій за віком та зобов`язано Департамент соціальної політики Чернігівської міської ради нарахувати та виплатити позивачу вказану грошову допомогу, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги, позивачу завдано моральної шкоди, яка виражається в постійному нервуванні, фізичних та душевних стражданнях, яку він оцінює в розмірі 20 000 грн, та просить стягнути з відповідача. Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 15.05.2024, за клопотанням відповідача, закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради про відшкодування моральної шкоди на підставі п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України. В обґрунтування суд послався на те, що рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 28.02.2023 у справі № 751/95/23 (провадження № 2/751/477/23) частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 та стягнуто з Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради 1 700, 00 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди, внаслідок тривалого невиконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.04.2021 у справі № 620/3013/21. Оскільки вказане рішення суду набрало законної сили 31.03.2023, та згідно змісту та заявлених вимог даної позовної заяви провадження у справі підлягає закриттю. Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду від 15.05.2024 ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 15.05.2024 скасувати та направити справу до суду першої інстанції для подальшого розгляду справи. За доводами скарги оскаржувана ухвала суду є незаконною та необґрунтованою. Зазначає, що рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.04.2021 у справі № 620/3013/21 набрало законної сили більше 3-х років назад, та враховуючи інвалідність позивача він не може скористатися належними йому коштами оскільки постійно хворіє та купує дороговартісні ліки. Апелянт вказує, що відповідачем не надано жодних доказів внесення зазначеного рішення до окремого списку відповідно до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для забезпечення виконання рішень суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.08.2021 №

902. Посилаючись на рішення Європейського суду з прав людини, постанови Верховного суду, положення Конституції України та ЦК України, апелянт зазначає, що оскаржувана ухвала суду є незаконною, та він має право на відшкодування моральної шкоди заподіяної йому протиправними діями відповідача щодо невиконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.04.2021 у справі № 620/3013/21. У відзиві на апеляційну скаргу представник Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради Корж Л.П. просить залишити апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 15.05.2024 без змін. Посилається на законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, та безпідставність апеляційної скарги. У відзиві зазначає, що спір у справі № 751/3448/24 та у справі № 751/95/23 є спором між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, повторне задоволення позову між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав можна розглядати як безпідставне збагачення особи, на що неодноразово звертав увагу Верховний Суд у своїх постановах. За доводами відзиву, у даному випадку суд прийшов до обґрунтованого висновку про закриття провадження у справі на підставі п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України. Вислухавши суддю-доповідача, учасників судового процесу, обговоривши доводи апеляційної скарги та доводи відзиву, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, враховуючи наступне. Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судом встановлено, що звертаючись до суду з позовом ОСОБА_1 посилався на те, що у зв`язку з невиконанням відповідачем в добровільному та примусовому порядку рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.04.2021 у справі № 620/3013/21, яким визнано протиправними дії Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради щодо нарахування та виплати позивачу щорічної грошової допомоги до 05.05.2020 у меншому розмірі, ніж 5 мінімальних пенсій за віком та зобов`язано Департамент соціальної політики Чернігівської міської ради нарахувати та виплатити позивачу вказану грошову допомогу, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги, позивачу завдано моральної шкоди, яка виражається в постійному нервуванні, фізичних та душевних стражданнях, яку він оцінює в розмірі 20 000 грн, та просить стягнути з відповідача. Закриваючи провадження у справі місцевий суд послався на те, що рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 28.02.2023 у справі № 751/95/23 (провадження № 2/751/477/23) часткового задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 та стягнуто з Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради 1 700, 00 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди, внаслідок тривалого невиконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.04.2021 у справі № 620/3013/21. Оскільки вказане рішення суду набрало законної сили 31.03.2023, та згідно змісту та заявлених вимог даної позовної заяви провадження у справі на підставі п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України підлягає закриттю. З висновками місцевого суду погоджується суд апеляційної інстанції враховуючи наступне. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами. Тлумачення змісту п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України свідчить, що підставою для прийняття судового рішення про закриття провадження у справі є наявність іншого рішення суду, яке набрало законної сили та яке ухвалено між тими самими сторонами, про той самий предмет та з тих самих підстав. Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22.02.2024 у справі №753/9247/23 (провадження № 61-1258св24). Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.06.2019 у справі № 320/9224/17 (провадження № 14-225цс19) зазначила, що «згідно з п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами. Тобто, згідно з вказаним пунктом підставою для закриття провадження у справі є, зокрема, вирішення спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав шляхом ухвалення рішення, яке набрало законної сили, або постановлення ухвали про закриття провадження у справі» (пункти 26, 27). У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 у справі № 761/7978/15-ц (провадження № 14-58цс18) зазначено, що «необхідність застосування п. 2 ч. 1 ст. 205 ЦПК України зумовлена, по-перше, неприпустимістю розгляду судами тотожних спорів, в яких одночасно тотожні сторони, предмет і підстави позову, та, по-друге, властивістю судового рішення, що набрало законної сили (ст. 223 ЦПК України). За змістом наведеної норми позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно співпадають сторони, підстава та предмет спору. Нетотожність хоча б одного з елементів не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору. У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. У матеріальному розумінні предмет позову - це річ, щодо якої виник спір». Отже, суд закриває провадження у справі, якщо в позовах, які розглядалися судами, одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю співпадають за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору. Матеріали справи містять копію рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 28.02.2023 (справа № 751/95/23, провадження № 2/751/477/23), з якого вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради про відшкодування моральної шкоди у зв`язку з тривалим невиконанням рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.04.2021 у справі № 620/3013/21. Рішенням суду першої інстанції від 28.02.2023 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, стягнуто з Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради на користь позивача 1 700, 00 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди (а.с. 57-64). Враховуючи викладене вище, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про закриття провадження у справі на підставі п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, оскільки сторони, предмет та підстави позову у цивільній справі № 751/95/23 та у даній справі № 751/3448/24 є тотожними. Таким чином, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 є законною та обґрунтованою. Доводи апеляційної скарги про те, що рішення суду не виконується більше 3-х років, що позивач не може скористатися належними йому коштами оскільки постійно хворіє та купує дороговартісні ліки, про те, що відповідачем не надано доказів внесення рішення до окремого списку та посилання в апеляційній скарзі на рішення Європейського суду з прав людини, постанови Верховного суду, положення Конституції України та ЦК України не є підставою для скасування оскаржуваної ухвали суду, оскільки пред`явлення позивачем позову у цій справі не змінює суті спору, вирішеного судом раніше та доводи апеляційної скарги фактично зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції, є власним тлумаченням норм права та обставин справи, а тому не дають підстав для висновку про порушення судом норм процесуального права при постановленні оскаржуваної ухвали суду. З врахуванням наведеного доводи апеляційної скарги є безпідставними, необґрунтованими, такими, що не спростовують правильного висновку суду першої інстанції За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, рішення суду - без змін. Керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити. Ухвалу Новозаводського районного суду міста Чернігова від 15 травня 2024 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту. Повний текст судового рішення складено 21.06.2024. Головуючий Судді: