Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 560/13849/23

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/13849/23 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Козачок І.С. Суддя-доповідач - Кузьмишин В.М. 19 червня 2024 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Кузьмишина В.М. суддів: Сушка О.О. Сапальової Т.В. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 листопада 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : Описова частина. Короткий зміст позовних вимог. У липні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому просив визнати бездіяльність протиправною та зобов`язати призначити йому, ОСОБА_1 , пенсію на пільгових умовах з урахуванням пільгового стажу роботи з 01.09.1992 по 01.07.2005 та провести відповідні перерахунки. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 01.11.2024 позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 16.06.2023 №222650006902. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу період роботи з 01.09.1992 по 01.07.2005, провести перерахунок пільгового стажу загалом та вирішити питання призначення та виплати пенсії за віком на пільгових умовах з 12.06.2023. Короткий зміст вимог апеляційної скарги. Не погодившись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не повністю з`ясовані обставини, що мають значення для справи, а рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Відзив/заперечення на апеляційну скаргу. Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався. Рух справи у суді апеляційної інстанції. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2024 року відкрито апеляційне провадження у вищевказаній справі та призначено її до судового розгляду в порядку письмового провадження. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 12.06.2023 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1. При зверненні за призначенням пенсії позивач надав трудову книжку серії НОМЕР_1 від 09.09.1985, архівний витяг від 09.12.2021 №03-04/1061-1 з наказу № 141к від 31.08.1992, архівну довідку від 03.03.2021 № 03-04/193, архівний витяг від 03.03.2021 № 03-04/192 з наказу №29к від 05.03.1999, архівний витяг від 03.03.2021 № 03-04/191 з наказу № 37к від 24.04.1997, архівну довідку від 03.03.2021 № 03-04/187. Комісія при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області розглянула заяву ОСОБА_1 та рішенням від 31.05.2023 відмовила в зарахуванні до пільгового стажу періоду роботи відповідно до розділу ХХІІІ «Загальні професії (у всіх галузях господарства)» Списку №1, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36, з 01.09.1992 по 01.07.2005, оскільки у наданих документах відсутня інформація про те, що заявник працював паяльщиком по свинцю або був зайнятий паянням виробів припоями, що містять свинець, а також припоями, що містять шкідливі речовини 1-2 класів небезпеки або канцерогени. Крім того, згідно з наказами про атестацію робочих місць від 06.09.1993 №190, від 12.02.1999 №17 робоче місце паяльщика не атестувалось, про що позивача повідомлено листом від 05.06.2023. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 16.06.2023 №222650006902 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах (за Списком № 1) у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи, передбаченого статтею 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», про що позивача повідомлено листом від 03.07.2023. Зі змісту рішення встановлено, що до пільгового стажу не зарахований період роботи з 01.09.1992 по 01.07.2005 згідно з архівними довідками про підтвердження стажу роботи в філіалі Київського заводу «Радар» та заводу «Пульсар», виданих трудовим архівом Шепетівської міської ради, оскільки комісія Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області відмовила в зарахуванні вказаного стажу як пільгового. Також зазначається, що згідно з наказами про атестацію робочих місць робоче місце позивача не атестувалось, страховий стаж з урахуванням перетинів періодів: усього - 30 років 02 місяці 28 днів, пільговий стаж - не підтверджений. Зі змісту трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 від 09 вересня 1985 встановлена наявність наступних записів про роботу позивача: запис №6 (01.09.1992 - переведений в дільницю № 39 паяльщиком 3 розряду); запис № 7 (301.07.1994 - переведений в цех 69 (дільниця39) паяльщиком 3 розряду); запис № 8 (Шепетівський завод "Радар" перейменований у завод "Пульсар"); запис № 9 (01.04.1997 - переведений паяльщиком 3 розряду 69 дільниці у фірму "Пилесос" цього заводу); запис № 10 (01.04.1999 - переведений в цех № 85 дільниця 69 паяльщиком 3 розряду); запис № 11 (01.04.2001 - Шепетівський завод "Пульсар" перейменований в ОАТ "Пульсар"); запис № 12 (01.07.2005 - звільнений за власним бажанням); Вважаючи дії відповідачів протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом. Позивач переконаний, що відповідач порушив його право на отримання пенсії.

Мотивувальна частина. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з ч. 1 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. Пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV встановлено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу, зокрема, з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 24 років у чоловіків і не менше 19 років у жінок. Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року № 383 (далі - Порядок № 383), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 р. за № 1451/11731, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків, за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 р. та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 р. (приклади у додатках 1, 2). Отже, необхідними умовами для виникнення права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є встановлення факту перебування на посаді або виконання робіт, що містяться у списку №1. Постановою Кабінету Міністрів України від 18.11.2005 № 383 затверджено Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - Порядок № 383). Пунктом 1 цього Порядку визначено, що він регулює застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників (далі Списки) при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до підпунктів "а", "б" статті 13 та статті 100 Закону № 1788-XII. Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку № 383 під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше ніж 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням своїх трудових обов`язків. При визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992. Отже, право на пільгову пенсію мають особи, зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, за списками виробництв, робіт, професій, посад і показників, чинними у період такої роботи. При цьому, для періоду роботи до 21.08.1992 зараховується весь стаж роботи на відповідних посадах, зазначених у Списках, за умов підтвердження умов праці, а з 21.08.1992 - період роботи на посадах, зазначених у Списках та за наслідками атестації робочих місць. Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII (далі Закон №1788-XII) встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Згідно з пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи. Пунктом 20 Порядку №637 передбачено, що уточнюючі довідки підприємств або організацій для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років. Отже, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку №1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією. При цьому, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Верховний Суд у постанові від 31.10.2019 у справі № 688/4170/16-а зазначив, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки, як такої, або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове забезпечення. Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд в постановах від 20.02.2018 (справа №234/13910/17), від 07.03.2018 (справа № 233/2084/17), від 17.04.2019 (справа №156/173/17), від 27.02.2019 (справа№423/3544/16-а), від 23.04 2019 (справа №233/247/16-а) та від 25.04.2019 (справа №159/4178/16-а), від 17.10.2019 (справа №750/2524/17), від 05.12.2019 (справа №423/1322/17), від 05.12.2019 (справа №235/805/17). Згідно з матеріалами справи, а саме записами трудової книжки позивача, у період з 01.09.1992 по 01.07.2005 він працював паяльщиком 3 розряду. Вказана посада належить до Списку № 1 та передбачена пунктом 1071300а-16456 підрозділу розділу XI списку № 1 постанови Кабінету Міністрів України № 162 від 11.03.1994. Крім того, записи трудової книжки додатково підкріплюються архівними витягами від 09.12.2021 № 03-04/1061-1, від 03.03.2021 № 03-04/192, № 03-04/191, №03-04/187. Отже, відповідачем не спростовано належними доказами те, що позивач у період з 01.09.1992 по 01.07.2005 працював на роботі/посаді, віднесеній до Списку № 1, що підтверджено записами у трудовій книжці та архівними документами, а непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для незарахування періодів роботи до пільгового стажу. Водночас згідно з записами трудової книжки позивач працював у цей період на посадах, які дають право на призначення пенсії на пільгових умовах. Зважаючи на вказане, наявними у справі документами спростовуються висновки, відображені у спірному рішенні, щодо відсутності у позивача іншого пільгового стажу ніж той, який був зарахований органом ПФУ. Разом з тим, стосовно доводів апелянта щодо не надання відомостей про проведення атестації робочого місця, колегія суддів зазначає таке. Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 р. №442 (далі Порядок №442) та передбачає, що атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров`я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому. Основна ж мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах. Атестація робочих місць відповідно до пункту 6 Порядку № 442 проведення атестації робочих місць за умовами праці передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці. Пунктами 8, 9 Порядку № 442 проведення атестації робочих місць за умовами праці визначено, що відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінсоцполітики разом з МОЗ. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговими пенсійним забезпеченням працівників після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку. Відтак необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах, зокрема, у зв`язку із зайнятістю на шкідливих умовах праці за Списком №1, є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку №1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Такими документами можуть бути карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу. Відповідно до пункту 4 Порядку № 422 відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації. На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що наявність атестації робочого місця, не може бути визначальною обставиною, яка обумовлює право позивача на пільгову пенсію, оскільки працівник не несе відповідальності за не проведення атестації керівником підприємства та організації. Визначальною ознакою є факт роботи позивача на посадах із особливо шкідливими і важкими умовами праці, що передбачені в Списку № 1 та характер роботи, які дають підстави для призначення пільгової пенсії. Крім того, колегія суддів враховує, що Верховним Судом у зразковій справі №520/15025/16-а (постанова від 19.02.2020) викладено правовий висновок, відповідно до якого непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник. Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, про необхідність визнання протиправними та скасування спірних рішень відповідачів в частині не зарахування періодів до пільгового стажу, а також про зобов`язання зарахувати позивачу до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, період його роботи з 01.09.1992 по 01.07.2005 на відповідних посадах згідно із записами трудової книжки. Оцінюючи доводи апеляційної скарги в частині недотримання строків звернення до суду позивачем, колегія суддів виходить з наступного. Згідно з ч.ч. 1, 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Наслідки пропущення строку звернення визначені у ст.123 КАС України, зокрема, частиною 3 цієї статті передбачено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином. День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав. Встановлено, що за результатами розгляду заяви позивача, листом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 03.07.2023 повідомлено про прийняте рішення від 16.06.2023 року, яким відмовлено у призначені пенсії за віком на пільгових умовах. Відтак, отримавши вищевказаний лист, позивач дізнався про порушення свого права. Висновок за результатами розгляду апеляційної скарги. Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Водночас слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа належить до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 листопада 2023 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України. Головуючий Кузьмишин В.М. Судді Сушко О.О. Сапальова Т.В.