Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 580/3148/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/3148/24 Головуючий у 1 інстанції: Гайдаш В.А. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 червня 2024 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р. Суддів Аліменка В.О. Кузьмишиної О.М. За участю секретаря Заміхановської Д.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції адміністративну справу за апеляційною скаргою керівника Релігійної організації «Свято-Покровської парафії Української Православної Церкви» Демченка Олексія Васильовича на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2024 року у справі за адміністративним позовом керівника Релігійної організації «Свято-Покровської парафії Української Православної Церкви» Демченка Олексія Васильовича до Черкаської обласної військової адміністрації, державного реєстратора Штрика Євгена Анатолійовича про визнання рішення протиправними, - ВСТАНОВИЛА: Позивач - керівник Релігійної організації «Свято-Покровської парафії Української Православної Церкви» Демченко Олексій Васильович звернувся до суду з позовом до Черкаської обласної військової адміністрації, державного реєстратора Штрика Євгена Анатолійовича про визнання рішення протиправними Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2024 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі. Роз`яснено позивачу, що розгляд даного спору віднесений до юрисдикції господарського суду. Не погодившись з ухвалою суду, позивач - керівник Релігійної організації «Свято-Покровської парафії Української Православної Церкви» Демченко Олексій Васильович звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на порушення судом норм процесуального права. До Шостого апеляційного адміністративного суду від представника керівника Релігійної організації «Свято-Покровської парафії Української Православної Церкви» Демченка Олексія Васильовича - Голубчика Ігоря Володимировича надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2024 року заяву представника керівника Релігійної організації «Свято-Покровської парафії Української Православної Церкви» Демченка Олексія Васильовича - Голубчика Ігоря Володимировича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції - задоволено. У межах встановленого судом строку відзиву на апеляційну скаргу не надійшло. Заслухавши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з`явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Так, відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції зазначив, що зміст позову свідчить, що позивач вважає, що зміни підлеглості Релігійної громади у канонічних і організаційних питаннях були прийняті неналежним суб`єктом, особами, які не мали і не мають права впливати та змінювати підлеглість Релігійної громади у вказаних питаннях. Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що цей спір за своєю суттю має приватноправовий характер та пов`язаний з корпоративними правовідносинами, тому на нього не поширюється юрисдикція адміністративних судів і він підлягає вирішенню за правилами господарського судочинства. Разом з тим, апелянт зазначає, що предметом спору є саме порушення відповідачами положень Законів України якими регулюється порядок внесення змін і доповнень до Статутних документів юридичної особи - релігійної організації «Свято - Покровської парафії Української Православної Церкви», на підставі яких прийняті оскаржуване розпорядження та рішення державного реєстратора. Такі обставини належать до сфери публічно-правових відносин, оскільки випливають зі змісту повноважень суб`єктів владних повноважень, прийнятих з порушенням чинного законодавства України. На переконання апелянта, з матеріалів позовної заяви не вбачається, що спір між позивачем та відповідачами, як органами владних повноважень, стосується його прав та інтересів саме, як учасника юридичної особи, її засновника чи керівника. Також, апелянт вказує, що судом першої інстанції не надано належної оцінки, що позивачем у цій справі виступає керівник релігійної організації, який представляє інтереси юридичної особи на що уповноважений. Не надано оцінки щодо наявності чи відсутності спору між релігійною організацією та її учасником, корпоративного спору між учасниками релігійної організації з приводу керівника релігійної громади. Отже, апелянт вважає, що звернення релігійної організації до суду із цим позовом покликане необхідністю захисту прав релігійної організації у сфері публічно-правових відносин, а не корпоративних та майнових прав, що виключає розгляд цієї справи в порядку господарського судочинства, натомість підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства. Надаючи оцінку вищевказаним висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне. Згідно вимог пункту 1 частини 1 статті 170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позовну заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. Частиною 1 статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. За визначенням пунктів 1 та 2 частини першої статті 4 КАС України, адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - це спір, у якому, зокрема, хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій. Згідно ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; 2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спорах між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом; 6) спорах щодо правовідносин, пов`язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; 7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації; 8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності; 9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов`язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб; 10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб; 11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони», за винятком спорів, пов`язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю; 12) спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України «Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень»; 13) спорах щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років». 14) спорах із суб`єктами владних повноважень з приводу проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства; 15) спорах, що виникають у зв`язку з оголошенням, проведенням та/або визначенням результатів конкурсу з визначення приватного партнера та концесійного конкурсу. Відповідно до ч. 3 ст. 19 КАС України адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватно-правовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду. При цьому, за приписами п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України, суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг. Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення. Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте, сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. При цьому, під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. Матеріали справи свідчать, що предметом спору у даній справі є вимоги щодо: - визнання протиправним та скасування розпорядження голови Черкаської обласної державної (військової) адміністрації «Про заяву віруючих громадян» від 17.11.2023 р. №693; - визнання протиправною дії та скасування запису державного реєстратора Штрика Є.А. про державну реєстрацію внесення змін до установчих документів юридичної особи релігійної організації «Свято - Покровської парафії Української Православної Церкви» (юридична адреса: Черкаська обл., м. Корсунь - Шевченківський, вул. Правобережна, 253) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 1009601070007000077 від 21.11.2023. При цьому, в позовній заяві позивач посилається на те, що деякі мешканці м. Корсунь-Шевченківського, які не є членами Релігійної організації провели, на думку позивача, недійсні (не легітимні/підмінні) загальні збори релігійної громади зі зміною канонічної та організаційної підлеглості з Української Православної Церкви в Православну Церкву України, зміну керівника та зміну назви з Релігійної організації «Свято-Покровської парафії Черкаської Єпархії Української Православної Церкви м. Корсунь-Шевченківський» в Релігійну організацію «Свято-Покровська парафія Черкаської Єпархії Української Православної Церкви (Православної церкви України) м. Корсунь-Шевченківський». Отже, згідно змісту позову, позивач вважає, що зміни підлеглості релігійної громади у канонічних і організаційних питаннях були прийняті неналежним суб`єктом, особами, які не мали і не мають права впливати та змінювати підлеглість релігійної громади. Таким чином, звернення позивача до суду із цим позовом зумовлене необхідністю захисту його корпоративних та майнових прав, а не прав у сфері публічно-правових відносин, що виключає розгляд цієї справи в порядку адміністративного судочинства. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06 квітня 2021 року у справі №910/10011/19 зазначила, що спори між релігійною організацією та її учасником (засновником, членом), пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої організації, мають розглядатись в порядку господарського судочинства, з огляду на приватноправовий характер правовідносин. При цьому Велика Палата Верховного Суду звернула увагу, що спори, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності юридичної особи, є корпоративними в розумінні пункту 3 частини першої статті 20 ГПК незалежно від того, чи є позивач та інші учасники справи акціонерами (учасниками) юридичної особи, і мають розглядатися за правилами ГПК. Подібні за змістом висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 10 вересня 2019 року у справі № 921/36/18, від 18 березня 2020 року у справі № 466/6221/16-а, від 15 квітня 2020 року у справі № 804/14471/15, від 03 листопада 2020 року у справі № 922/88/20. З огляду на викладене, необґрунтованими є доводи апелянта про те, що звернення релігійної організації до суду із цим позовом покликане необхідністю захисту прав релігійної організації у сфері публічно-правових відносин. Посилання апелянта на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.03.2024 у справі №580/12300/23 колегія суддів не приймає до уваги, оскільки, дане судове рішення, відповідно до ст. 7 КАС України, не є джерелом права, що застосовуються судом при вирішенні справ та, виходячи з норм ч. 5 ст. 242 КАС України, його висновки не є обов`язковими для врахування. Також, необґрунтованим є посилання апелянта на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.07.2023 у справі 925/806/23, оскільки, даною процесуальною ухвалою господарського суду позовну заяву повернуто без розгляду та вона не стосується позивача. Враховуючи вищезазначене, оскільки, цей спір за своєю суттю має приватноправовий характер та пов`язаний з корпоративними правовідносинами, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі. З приводу інших доводів апелянта, колегія суддів зазначає наступне. Згідно з п.

30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя . Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно застосував положення чинного законодавства України при постановленні оскаржуваної ухвали із дотриманням норм процесуального права, а тому підстав для її скасування не вбачається. Відповідно до ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 195, 242, 250, 308, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 380 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу керівника Релігійної організації «Свято-Покровської парафії Української Православної Церкви» Демченка Олексія Васильовича залишити без задоволення. Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2024 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України. Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р. Судді Аліменко В.О. Кузьмишина О.М. Повний текст постанови виготовлено 20.06.2024 р.