Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 520/5106/24

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 червня 2024 р. Справа № 520/5106/24 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Бегунца А.О., Суддів: Мельнікової Л.В. , Курило Л.В. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 13.03.2024, головуючий суддя І інстанції: Панов М.М., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 13.03.24 по справі № 520/5106/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області , про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: До Харківського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області, в якому просить суд: - визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції у Харківській області щодо не нарахування та не виплати компенсації за невикористану відпустку ОСОБА_1 за період роботи з 13.04.2023 по 16.08.2023; - зобов`язати Головне управління Національної поліції у Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за невикористану відпустку за період роботи з 13.04.2023 по 16.08.2023. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 28.02.2024 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - залишено без руху. Надано позивачу термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням обґрунтування поважності причин пропуску такого строку та доказів на підтвердження поважності таких причин та позовної заяви, із зазначенням відомості про наявність або відсутність електронного кабінету щодо позивача, його представника та відповідача. Вказана ухвала надіслана адвокату позивача на його електронний кабінет 28.02.2024, згідно довідки про доставку електронного листа від 29.02.2024 (а.с. 10). Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 13.03.2024 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії повернуто позивачу. Повертаючи позовну заяву суд першої інстанції вказав, що позивачем, недоліки позовної заяви, зазначені в ухвалі суду від 28.02.2024 не усунуто. Керуючись нормами п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суд повернув позовну заяву позивачу, з підстав не усунення недоліків позовної заяви, яку залишено без руху. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 13.03.2024 та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що згідно ч.2 ст. 233 КЗпП із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні. Письмове повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні датоване 24.11.2023, позивач отримала 27.11.2023, у відповідь на адвокатський запит. Таким чином, позовна заява подана в установлений законом строк, оскільки позов відправлено 20.02.2024. На виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, 11.03.2024, тобто в межах 10-денного строку, представиком позивача направлено поштою до Харківського окружного адміністративного суду заяву про усунення недоліків позовної заяви разом з уточненою позовною заявою та заявою про поновлення пропущенного строку, до якої додано роздруківку з електронної пощти, з якої вбачається момент отримання вищезгаданої довідки. Однак, ухвалою суду від 13.03.2024 позовну заяву повернуто позивачу, тобто суд першої інстанції не врахував строк можливої доставки заяви про усунення недоліків позовної заяви направленої поштою. Відповідач надав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що лейтенанта поліції ОСОБА_1 на підставі наказу ГУНП в Харківській області від 16.08.2023 №364 о/с, звільнено зі служби в поліції згідно з пунктом 7 частини 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" (за власним бажанням). Вважаючи, що ГУНП в Харківській області при звільненні не виплатило грошову компенсацію за невикористані 13 днів щорічної чергової оплачуваної відпустки за 2023 рік, звернулась до суду. Враховуючи зміст спірних правовідносин ОСОБА_1 встановлено тримісячний строк звернення до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів. Однак позивач звернулась до суду вперше 26.02.2024, тобто з пропуском тримісячного строку. Відповідач зазначив, що згідно відповіді ГУНП в Харківській області від 29.09.2023 №Л-287/119/05/29-2023 вбачається, що позивача повідомлено, що у вересні місяці нарахована та виплачена компенсація за невикористану щорічну чергову оплачувану відпустку за період з 01.01.2023 по 16.08.2023 у кількості 13 діб у сумі 8730,03 грн, яка перерахована на особистий картковий рахунок АТ Приватбанк. Також, позивачем надаться до позовної заяви довідка про доходи від 24.11.2023 №1085, в якій зазначено, що позивачеві в серпні 2023 року нараховано та виплачено грошове забезпечення за серпень у розмірі 40556,33 грн, що свідчить про те, що у серпні місяці ОСОБА_1 було відомо про всі суми, які їй виплачені при звільненні. Просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін. Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 312 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження). Відповідно п. 3 ч. 1 ст. 294 Кодексу адміністративного судочинства України, окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо повернення заяви позивачеві (заявникові). Згідно з ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Мотивами оскаржуваної ухвали є те, що позивач у встановлений судом строк не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено судом без руху. Згідно із пунктами 3, 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними). Частиною першою статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, встановлюється спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. Як свідчать матеріали справи, ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 28.02.2024 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - залишено без руху. Надано позивачу термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням обґрунтування поважності причин пропуску такого строку та доказів на підтвердження поважності таких причин та позовної заяви, із зазначенням відомості про наявність або відсутність електронного кабінету щодо позивача, його представника та відповідача. В матеріалах адміністративної справи наявна довідка про доставку електронного листа від 29.02.2024, відповідно до якої ухвала про залишення позовної заяви без руху по справі №520/5106/24 надіслана до електронного кабінету представника позивача та отримана ним 28.02.2024 о 21:04 . Повертаючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем недоліки позовної заяви не усунуто. Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції та зазначає наступне. Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки. Законодавче обмеження строку звернення до суду, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності заяв (скарг). Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21.12.2010 року, заява № 45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006 року, заява № 23436/03). Відповідно до ч. 2 ст. 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Згідно ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 28.02.2024 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - залишено без руху. Надано позивачу термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням обґрунтування поважності причин пропуску такого строку та доказів на підтвердження поважності таких причин та позовної заяви, із зазначенням відомості про наявність або відсутність електронного кабінету щодо позивача, його представника та відповідача. Копію ухвали про залишення позову без руху представник позивача отримав 28.02.2024 о 21:04, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа до електронного кабінету. Згідно з ч. 6 ст. 251 КАС України, днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення. Відповідно до ч. 7 ст. 251 КАС України, якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє. Згідно з ч. 5 ст. 18 КАС України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, у порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Відповідно до ч. 6 ст. 18 КАС України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Згідно з ч. 7 ст. 18 КАС України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою. Колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи містяться докази направлення позивачу судом першої інстанції копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа до електронного кабінету на електронну адресу зазначену представником позивача у позовній заяві, згідно якої копію цієї ухвали представником позивача отримано 28.02.2024 о 21:04. Таким чином, датою отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, з урахуванням приписів абз 2 п. 5 ч. 6 ст. 251 КАС України, є 29.02.2024. Станом на дату постановлення ухвали про залишення позовної заяви без руху (13.03.2024) від позивача до суду першої інстанції не надходило заяви про поновлення строку звернення до суду. В доводах апеляційної скарги позивач не вказує, що він не був обізнаний про зміст ухвали суду про залишення позовної заяви без руху або не отримував її копії. Представник позивача лише зазначає, що ним на виконання ухвали суду, 11.03.2024 направлено засобами поштового зв`язку заяву про усунення недоліків позовної заяви разом з уточненою позовною заявою та заявою про поновлення пропущеного строку. Колегія суддів зазначає, що представником позивача жодних доказів на підтвердження факту направлення до суду першої інстанції 11.03.2024 заяви про про усунення недоліків позовної заяви разом з уточненою позовною заявою та заявою про поновлення пропущеного строку засобами поштового зв`язку, суду апеляційної інстанції не надано, зазначені докази відсутні і в додатках до апеляційної скарги. За правилами п. 1 ч. 4 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо: позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. При цьому, суд апеляційної інстанції не надає оцінку вказаним позивачем причинам пропуску строку звернення до суду, оскільки ці обставини позивач мав право навести в заяві про поновлення строку, яка повинна була бути подана до суду першої інстанції на виконання вимог ухвали від 28.02.2024. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29). Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 13.03.2024 по справі № 520/5106/24 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя А.О. Бегунц Судді Л.В. Мельнікова Л.В. Курило