LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Вінницький апеляційний суд127/40406/23

від 20.06.2024НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

Справа № 127/40406/23 Провадження № 22-ц/801/1112/2024 Категорія: 70 Головуючий у суді 1-ї інстанції Воробйов В. В. Доповідач:Міхасішин І. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 червня 2024 рокуСправа № 127/40406/23м. Вінниця Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з цивільних справ: головуючого: Міхасішина І.В., суддів: Сопруна В.В., Стадника І.М., розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи в м. Вінниця цивільну справу № 127/40406/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Мироненко Вікторії Валеріївни на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 12 березня 2024 року, ухвалене у складі судді Воробйова В.В., встановив: У грудня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, мотивуючи позовну заяву тим, що 19.03.2005 року сторони зареєстрували шлюб, який рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 19.11.2010 року було розірвано. В період шлюбу у сторін ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась дочка ОСОБА_3 , яка наразі проживає з позивачем. Згідно з рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 29.11.2010 року у справі №2-2115/10 відповідач сплачував аліменти на утримання доньки до досягнення нею повноліття. Наразі дочка повнолітня, однак продовжує навчання на денній формі навчання у Відокремленому структурному підрозділі Вінницького фахового коледжу будівництва, архітектури та дизайну Київського національного університету будівництва і архітектури на ІІІ курсі за освітньо-професійною програмою Дизайн середовища на денній формі навчання за контрактом. Період навчання триватиме по 30.06.2025 року та загальна його вартість становить 77600,00 грн. Після досягнення дочкою повноліття відповідач відмовився надавати будь-яку допомогу на її утримання. Разом з тим, зі своїх доходів позивач не може повністю забезпечити повноцінне навчання доньки та її утримання, тому вона звернулася до суду з цим позовом та просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як повнолітньої доньки, яка продовжує навчання у розмірі 1/4 від заробітку (доходу), щомісяця, починаючи з моменту подання позову до закінчення нею навчання. Також просила стягнути витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5500,00 грн. Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 12 березня 2024 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% від прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня звернення до суду з позовом, тобто з 29.12.2023 року, на період навчання дочки на денній формі у Відокремленому структурному підрозділі Вінницького фахового коледжу будівництва, архітектури та дизайну Київського національного університету будівництва і архітектури, та не більше ніж до досягнення дочкою 23-х років. Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні 60 коп.). Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на надання професійної правничої допомоги в розмірі 5500,00 грн. (п`ять тисяч п`ятсот гривень 00 коп). В апеляційній скарзі представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Мироненко Вікторія Валеріївна посилаючись на неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким стягнути з відповідача аліменти на утримання повнолітньої дитини в розмірі 1/6 частини з усіх видів його доходу. Доводи апеляційної скарги обґрунтовував тим, що суд першої інстанції не врахував, що на його утриманні перебуває ще одна дитина дочка - ОСОБА_4 2015 р.н. , крім того на його утриманні перебуває хвора мати та батько який є інвалідом ІІІ групи. У строк, визначений судом від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Федчук С.М. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення , а рішення суду першої інстанції без змін. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав. Відповідно до частин 1, 2, 4 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Матеріали справи свідчать, що рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 19.11.2010 року у справі №2-1751-2010 було задоволено позов ОСОБА_5 та розірвано шлюб, який було зареєстровано 19.03.2005 року в відділі РАЦС Вінницького міського управління юстиції Вінницької області, актовий запис №476 між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 . Слід відзначити, що в подальшому, у зв`язку із укладенням шлюбу, позивач змінила своє прізвище з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_7 ». Згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 сторони по справі є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 Згідно з довідкою комітету мікрорайону «Слов`янка» №994 від 12.12.2023 року позивач та її дочка ОСОБА_3 проживають та зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 . 30.09.2023 року дочка сторін досягла повноліття. З довідки №711/23, виданої 12.12.2023 року Відокремленим структурним підрозділом Вінницького фахового коледжу будівництва, архітектури та дизайну КНУБА вбачається, що ОСОБА_3 навчається на 3 курсі за освітньо-професійною програмою Дизайн середовища на денній формі навчання за контрактом з 01.09.2021 року по 30.06.2025 року. Факт навчання також підтверджується договором про навчання від 03.08.2021 року. Відповідно до довідки в/ч НОМЕР_2 від 28.03.2024 р. № 1605/1007 ОСОБА_2 солдат військової служби за контрактом та проходить службу у військовій частині НОМЕР_2 . Згідно свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_3 від 08 вересня 2013 року ОСОБА_2 та ОСОБА_9 зареєстрували шлюб 08 вересня 2013 року про що складено відповідний актовий запис № 2299. Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 батьками ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_3 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_11 Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 батьками ОСОБА_2 є ОСОБА_12 та ОСОБА_13 . Відповідно до довідки №1 від 01 квітня 2024 року ТОВ «Центр здоров`я медсан» ОСОБА_13 (мати відповідача) перебуває на диспантерному обліку ТОВ «Центр здоров`я медсан» з приводу « позомозкове новоутворення правої лобної долі» . Батька відповідача ОСОБА_12 відповідно довідки МСЕК № 006885 з 28 жовтня 2008 року є інвалідом третьої групи . Засадами сімейного законодавства України є у тому числі, принцип рівності прав та обов`язків батьків щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою (стаття 141 СК України). Брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них дитина проживає. Нормами статті 199 СК України передбачено, що якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання. У зазначеній нормі права законодавець пов`язує обов`язок батьків утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, до досягнення ними двадцяти трьох років за умови, коли батьки можуть надавати таку матеріальну допомогу. Згідно з частиною 1 статті 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. Відповідно до частини 1 статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Пленум Верховного Суду України надав роз`яснення щодо підстав виникнення обов`язку батьків по утриманню своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчання. Так, в пункті 20 постанови від 15 травня 2003 року N 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" роз`яснено, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу. В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 серпня 2018 року у справі N 748/2340/17 зроблено висновок по застосуванню статті 199 СК України, який полягає в тому, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: походження дитини від батьків або наявність між ними іншого юридично значущого зв`язку (усиновлення); досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину). При цьому, СК України виходить з принципу рівності прав та обов`язків батьків. Відповідно до закону надавати матеріальну допомогу повнолітнім сину чи донці, які продовжують навчання, зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким з них проживає їх дитина. Задовольняючи позовні вимоги та ухвалюючи рішення про стягнення з відповідача аліментів у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) щомісячно на весь період навчання доньки, суд першої інстанції виходив з того, що дочка відповідача проживає разом з матір`ю, перебуває на її утриманні та продовжує навчання, що потребує значних коштів. Оскільки домовленості щодо аліментів сторони не дійшли, суд першої інстанції відповідно до вимог статті 199 СК України обґрунтовано стягнув їх у судовому порядку. Однак з висновком суду щодо визначення розміру аліментів погодитися не можна. Визначаючи до стягнення аліменти у розмір 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходів) відповідача щомісячно, суд першої інстанції не врахував обставини на які посилається останній та докази якими вони підтверджуються . В апеляційній скарзі апелянт посилається на вказані обставини які підтверджені належними та допустимими доказами. При визначенні розміру аліментів судова колегія виходить із вимог статті 182 СК України, фактичних обставин справи, наданих сторонами письмових пояснень та керується засадами справедливості, добросовісності та розумності. Враховуючи, що відповідач має можливість надавати матеріальну допомогу на утримання повнолітньої дочки, що продовжує навчання та у зв`язку з цим потребує такої допомоги, колегія суддів вважає за доцільне визначити розмір аліментів у сумі 1/6 частки всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, який є обґрунтованим, достатнім та таким, що відповідатиме потребам дочки. При цьому, судом враховано, що відповідачем не надано об`єктивних доказів неможливості надавати матеріальну допомогу повнолітній дочці до припинення навчання. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Згідно зі ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає зміні, як ухвалене за неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, при цьому підстави для скасування судового рішення, як того просив відповідач, відсутні. Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 374, 381,382, 384, 389 ЦПК України, суд постановив Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Мироненко Вікторії Валеріївни задовольнити частково. Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 12 березня 2024 року - змінити. Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання задовольнити частково. Зменшити розмір аліментів, стягнутих з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 1/4 до 1/6 частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 29 грудня 2023 року до досягнення дитиною 23-років або до закінчення терміну навчання, в залежності від того, яка подія відбудеться раніше. В іншій частині рішення суду залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною, касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України. Головуючий: І.В. Міхасішин Судді: В.В. Сопрун І.М. Стадник

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»