Постанова Закарпатський апеляційний суд № 308/3181/24

Справа № 308/3181/24 ПОСТАНОВА І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 19.06.2024 м. Ужгород Суддя Закарпатського апеляційного суду Бисага Т.Ю., розглянувши клопотання особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 204-1 КУпАП про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22 лютого 2024 року, В С Т А Н О В И В: Постановою судді Ужгородського районного суду Закарпатської області від 22 лютого 2024 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн. Згідно з постановою, гр. України ОСОБА_1 о 19 год. 05 хв. 13 лютого 2024 року був виявлений та затриманий прикордонним нарядом «Група Реагування» на околиці м. Ужгорода, на напрямку 306-307 прикордонного знаку, на відстані 150 метрів до державного кордону України, за спробу незаконного перетину державного кордону в пішому порядку з України в Словацьку Республіку поза пунктом пропуску в складі групи осіб. Своїми діями гр. України ОСОБА_1 порушив вимоги ст.ст. 9, 12 Закону «Про державний кордон» від 04.11.1991 року та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 204-1 КУпАП. Не погоджуючись з даною постановою ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність постанови, просить оскаржувану постанову скасувати, провадження в справі закрити, у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення. Одночасно останній порушив питання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови судді, посилаючись на те, що розгляд справи був здійснений без участі ОСОБА_1 , про винесення постанови дізнався тільки 27 травня 2024 року після відкриття виконавчого провадження та арешту коштів, тому вважає, що строк на апеляційне оскарження постанови пропущений з поважних причин. Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи ОСОБА_1 , апеляційний суд вважає, що підстави для задоволення клопотання відсутні, виходячи з наступного. Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративні правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Строк на апеляційне оскарження може і повинен бути поновлений тільки у випадку, якщо він пропущений через поважні причини. Поважність причин його пропуску має довести апелянт, який заявив таке клопотання. Вищевказана норма - ч. 2 ст. 294 КУпАП забезпечує, за аналогією із правом на доступ до суду, закріпленим у п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законну мету і не порушує саму сутність цього права, а також свідчить про те, що початок відліку перебігу строку на апеляційне оскарження судового рішення у справі про адміністративне правопорушення розпочинається саме з моменту його винесення, а не з моменту отримання копії оскаржуваного судового рішення. Апеляційний суд виходить із того, що про поважність причин на поновлення строку апеляційного оскарження може свідчити наявність конкретних обставин, які об`єктивно перешкоджали своєчасному зверненню до суду зі скаргою протягом встановленого законом строку на апеляційне оскарження рішення суду, які виникли раптово, носили несподіваний характер і не могли бути контрольовані апелянтом. З матеріалів справи вбачається, що адвокат Кислий А.А. в інтересах ОСОБА_1 , вже подавав апеляційну скаргу на зазначену постанову суду, однак постановою судді Закарпатського апеляційного суду від 10.06.2024 повернуто апеляційну скаргу апелянту, оскільки судом не встановлено поважних причин, через які ОСОБА_1 та його захисник Кислий А.А. не подали апеляційну скаргу у встановлений законом строк. Предметом оцінки у них були ті ж обставини, на які послався апелянт у своєму клопотанні про поновлення строку від 14.06.2024. Разом з тим посилання апелянта в клопотанні на той факт, що він не знав про винесену постанову від 22.02.2024, апеляційний суд до уваги не приймає, оскільки ОСОБА_1 було відомо, що відносно нього складено протокол про адміністративне правопорушення, про що свідчить його підпис, що він ознайомлений зі змістом протоколу. У справі також є довідка про доставку СМС повідомлення на телефон, який особисто вказав ОСОБА_1 у заяві до суду першої інстанції (а.с.7, 17). Крім того, у справі також наявна заява про ознайомлення з матеріалами справи, яка подана захисником ОСОБА_1 - адвокатом Штець І. І. в електронному вигляді. Ця заява подана по спливу 13 днів після винесення судового рішення у даній справі. Усе це свідчить про обізнаність апелянта ОСОБА_1 про винесенням у справі щодо нього судового рішення. Апеляційним судом не встановлено поважних причин, через які ОСОБА_1 не подав апеляційну скаргу в передбачений ч. 2 ст. 294 КУпАП строк - до 03.03.2024, однак позаяк цей день припадає на вихідний - неділю, останнім днем для оскарження судового рішення слід вважати 04.03.2024. Сама собою вказівка щодо наявності поважних причини для поновлення строку для апеляційного оскарження, не є належним мотивуванням поновлення строку на апеляційне оскарження Апеляційний суд зауважує, що безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність. Сукупність указаних обставин свідчать про відсутність об`єктивних обставин, які б безумовно свідчили про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, а відтак і слугували підставами для задоволення клопотання. В рішенні Європейського суду з прав людини від 29.10.2010 у справі «Устименко проти України» суд зазначив, що необґрунтоване поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності, і як наслідок тягне порушення ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. При цьому, можливість поновлення строку на апеляційне оскарження закон пов`язує з тим, чи обставини, внаслідок яких скаргу подано несвоєчасно, залежали від волі ініціатора перегляду і чи пов`язані вони з дійсно істотними перешкодами/ труднощами, що унеможливили або ускладнили своєчасне звернення до суду. Крім того, будь-яких доказів того, що ОСОБА_1 вживав заходів, спрямованих на отримання копії судового рішення до 04.03.2024 (в межах строку на апеляційне оскарження), проте мав перешкоди в його отриманні, матеріали справи не містять, не додано таких доказів і до апеляційної скарги. Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що наведені апелянтом обставини не перешкоджали реалізації його права на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції у передбачений ст. 294 КУпАП строк. Поряд із тим, апеляційний суд враховує і те, що суд не може зобов`язати сторону скористатися своїм правом, але сторона, яка добровільно відмовилася від використання свого права, маючи всі можливості ним скористатися, повинна миритися з процесуальними наслідками свого рішення. Існування інших обставин, які би свідчили про поважність причин пропуску ОСОБА_1 строку апеляційного оскарження, апеляційним судом не встановлено, на такі апелянт не посилається у клопотанні про поновлення пропущеного строку. Враховуючи те, що у клопотанні не наведено жодних переконливих доказів та мотивів про поважність причин, які позбавили ОСОБА_1 можливості оскаржити постанову судді в межах передбаченого законом строку, апеляційний суд доходить висновку, що апелянтом не доведено поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення від 22.02.2024, у зв`язку з чим, відсутні підстави для поновлення такого строку. На будь-які інші обставини (хвороба, відрядження, стихійне лихо, хвороба близьких родичів тощо) на підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження не вказується. Отже, апеляційна скарга, подана після закінчення строку, передбаченого ст. 294 КУпАП повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо у поновленні строку відмовлено. Приймаючи рішення про необхідність відмови ОСОБА_1 як особі, що її подала у поновленні строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд також бере до уваги: положення передбаченого нормативно-правовими актами України принципу диспозитивності, відповідно до якого сторони провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених нормативно-правовими актами; що суд, за відсутності обґрунтованих клопотань не вправі витребовувати будь-які докази; що апелянтом не доведено поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення й не надано таких доказів, які би підтверджували поважність причин його пропуску; що пропущений строк є значним; що необґрунтоване поновлення процесуального строку на оскарження остаточного судового рішення порушує принцип юридичної визначеності і перешкоджає своєчасному виконанню рішення суду, яке набуло законної сили. Разом із тим, апеляційний суд зазначає, що при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови в справі про адміністративне правопорушення, апеляційний суд не перевіряє доводи щодо законності, обґрунтованості та справедливості оскаржуваного рішення, оскільки така оцінка може бути дана судом тільки в результаті розгляду апеляційної скарги по суті. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В: У задоволенні клопотання особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 204-1 КУпАП про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22 лютого 2024 року, - відмовити. Апеляційну скаргу, яку подав ОСОБА_1 на постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22 лютого 2024 року, - повернути останньому з усіма доданими до неї матеріалами, як особі, що їх подала, а також надіслати йому копію постанови. Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Т.Ю. Бисага