Постанова Волинський апеляційний суд № 161/4112/24

Справа № 161/4112/24 Провадження №33/802/434/24 Головуючий у 1 інстанції:Пахолюк А. М. Доповідач: Денісов В. П. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 18 червня 2024 року місто Луцьк Суддя Волинського апеляційного суду Денісов В.П., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Морозова В.Ю., розглянувши в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника на постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 травня 2024 року щодо ОСОБА_1 , В С Т А Н О В И В : Вказаною постановою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, із позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів на строк 1 (один) рік, Також стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 605 гривень 60 копійок судового збору. ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що він 17.02.2024 року о 16 год. 14 хв., в с. Милуші по вул. Хутірській, керував мотоблоком «Zubr», б/н, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п.2.9а Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. Огляд на стан алкогольного сп`яніння, зі згоди водія, у встановленому законом порядку, проводився із застосуванням приладу «Drager-6820» при безперервній відеофіксації на нагрудну бодікамеру № 5, тест № 662, проба позитивна - 0,95 ‰. В поданій апеляційній скарзі захисник вважає постанову судді незаконною. Посилається на те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, за кермом була дружина. Вказує, що в матеріалах справи не міститься належного фрагменту відеозапису, а саме керування автомобілем. Зазначає, що ОСОБА_1 не було роз`яснено його прав та порядку проходження освідування на стан алкогольного сп`яніння. Просить постанову судді скасувати, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши ОСОБА_1 та його захисника, які підтримували апеляційну скаргу і просили скасувати постанову судді та закрити провадження у справі, доходжу висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав. Відповідно до вимог ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Згідно приписів ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом. Положеннями ст.280 КУпАП регламентовано, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. З`ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, з урахуванням вимог ст.252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Вказаних вимог закону суд першої інстанції, розглядаючи матеріали про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , дотримався. Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме, керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, повністю доведена дослідженими в судовому засіданні доказами у справі, що ретельно перевірені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та у взаємозв`язку для ухвалення даного рішення. Так, його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, стверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 002548 від 17.02.2024, з яким ОСОБА_1 був ознайомлений та посвідчив власним підписом (а.с.1), рапортом поліцейського (а.с.2), чеком приладу «Drager Alcotest - 6820» з якого вбачається, що рівень алкогольного сп`яніння визначено у розмірі 0,95‰від 17.02.2024 (а.с.3), актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому в графі «з результатами згоден» є підпис ОСОБА_1 та в якому зазначені ознаки алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 , а саме: різкий запах алкоголю із порожнини рота (а.с.4), направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 17.02.2024 (а.с.5), письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 17.02.2024 (а.с.6), рапортом «ІКС ІПНП» від 17.02.2024 (а.с.7), відеозаписами бодікамери та відео реєстратора поліцейського автомобіля, з яких вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом і при цьому перебував у стані алкогольного сп`яніння та що показник технічного засобу «Drager Alcotest - 6820» становить 0,95‰ (а.с.8), а також іншими матеріалами справи. Пункт 1.3 ПДР передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. А п.2.9 «а» ПДР забороняє водію керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідальність у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, настає за ч.1 ст.130 КУпАП. Процедура проведення огляду на визначення в особи стану алкогольного сп`яніння в цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів, які регламентують це питання. Так, відповідно до змісту ст.266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі Інструкції), якщо поліцейський уповноваженого підрозділу НПУ виявляє ознаки стану алкогольного сп`яніння у водія транспортного засобу (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів; порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці), у зв`язку з чим є законні підстави вважати, що останній перебуває у такому стані, то має право вимагати пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп`яніння. А тому, оскільки у водія ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, що вказані в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням технічних приладів, а саме: різкий запах алкоголю із порожнини рота, працівник поліції мав право запропонувати водію пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан сп`яніння. В той час, відповідно до ч.2 ст.266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Таким чином, під час проходження проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, або такий огляд проводиться у присутності двох свідків. Відеозаписи, які містяться у матеріалах справи та перегляд їх змісту вказують на те, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння проведений належним чином. Про застосування нагрудних бодікамер, а також про долучення до матеріалів справи відеозапису, вказано у протоколі про адміністративне правопорушення. Не заслуговують на увагу доводи захисника про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, а за кермом була дружина, оскільки вони повністю спростовуються наявними відеозаписами в матеріалах справи та поясненнями в місцевому суді свідка поліцейського ОСОБА_4 .. Так, допитаний в судовому засіданні місцевого суду свідок старший сержант поліції ОСОБА_4 повідомив, що надійшла інформація, що за кермом мотоблока їде чоловік в стані алкогольного сп`яніння, прибувши на місце події, зупинив ОСОБА_1 , оскільки мав підстави вважати, що останній перебуває у стані алкогольного сп`яніння. Водій сказав, що він не керував, керувала його дружина. Після чого, водію було запропоновано пройти огляд на місці зупинки, з результатом якого ОСОБА_1 погодився. Крім того, додав, що водію було запропоновано проїхати в медичний заклад для проведення огляду, однак останній відмовився. Більше того, з відеозаписів чітко вбачається, що ОСОБА_1 керував мотоблоком, тримаючи самостійно кермо, а поруч біля нього сиділа дружина (16:28 час на відео). Також, його дружина повідомила, що далі вона буде за кермом і те, що вона сиділа поряд (16:19 час на відео) (а.с.8). Отже, з огляду на наведене, голослівними є доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом. Доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_1 не було роз`яснено його прав та порядку проходження освідування на стан алкогольного сп`яніння не заслуговують на увагу. Як вбачається з відеозапису з бодікамер працівників поліції, ОСОБА_1 було роз`яснено. процедуру проведення огляду, роз`яснено його права (16:46 час на відео), перевірено цілісність та чистоту трубки газоаналізатора «Drager Alcotest-6820», після чого був проведений огляд на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 . з результатами проведеного огляду ОСОБА_1 погодився (а.с.8). Вказані відеозаписи події відповідають вимогам ст.251 КУпАП, згідно якої доказом є показання технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису. Надані відеозаписи відображають подію адміністративного правопорушення та містять відомості, що підтверджують вчинення ОСОБА_5 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому обґрунтовано судом взяті до уваги. Надані відеозаписи відображають обставини події адміністративного правопорушення та містять відомості про факт керування ОСОБА_1 , його поведінку на місці зупинки, процедуру проходження ним огляду на визначення стану сп`яніння та підтверджують вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому обґрунтовано судом взяті до уваги та повністю спростовують твердження в апеляційній скарзі захисника, що в матеріалах справи не міститься належного фрагменту відеозапису. Суд першої інстанції критично оцінив та не взяв до уваги пояснення ОСОБА_3 , яка пояснила, що саме вона керувала транспортним засобом, оскільки такі пояснення повністю спростовуються відеозаписом (а.с.8) та поясненнями поліцейського ОСОБА_4 , який зазначив, що бачив як ОСОБА_1 перебував за кермом з ознаками алкогольного сп`яніння. В даному випадку пояснення ОСОБА_3 - дружини ОСОБА_1 , апеляційний суд розцінює як намагання вигородити свого чоловіка ОСОБА_1 .. Твердження сторони захисту про те, що мотоблок, яким керував ОСОБА_1 не є транспортним засобом, а тому ОСОБА_1 не може бути притягнути до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, апеляційний суд вважає необґрунтованими з огляду на таке. Пунктом 1.10 ПДР визначено, що транспортний засіб - пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів. В даному випадку, оскільки ОСОБА_1 використовував мотоблок для перевезення осіб, зокрема, своєї дружини ОСОБА_3 та самого себе, а також вантажу - дров, що повністю стверджується відеозаписом (а.с.8), тому він є транспортним засобом. Підсумовуючи наведені обставини, в даному конкретному випадку, ОСОБА_1 , як особа, яка керує транспортним засобом, має нести відповідальність за невиконання п.2.9а ПДР. При розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 судом першої інстанції повно і всебічно встановлені фактичні обставини правопорушення на підставі наявних в матеріалах справи і досліджених в судовому засіданні доказів, які оцінені судом першої інстанції в їх сукупності, у відповідності з вимогами ст.ст.251, 252 КУпАП, що відображено у мотивувальній частині постанови суду. Проаналізувавши зібрані й досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, вважаю, що винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є повністю доведеною належними та допустимими доказами в розумінні ст.251 КУпАП, які містяться в матеріалах справи. При накладенні адміністративного стягнення, суд врахував фактичні обставини справи, дані про особу порушника та обґрунтовано застосував безальтернативне адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Підстав для скасування оскаржуваної постанови судді та закриття провадження у даній справі з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, апеляційний суд не вбачає. На підставі викладеного та керуючись ст.294 КУпАП, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу захисника Морозова В.Ю. - залишити без задоволення, а постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 травня 2024 року щодо ОСОБА_1 - без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Волинського апеляційного суду В.П. Денісов