LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4852280/9117/23

від 04.06.2024 ·

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 04 червня 2024 року м. Дніпросправа № 280/9117/23 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач), суддів: Кругового О.О., Малиш Н.І., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Міністерства юстиції України, Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26 січня 2024 р. (суддя Богатинський Б.В.) в адміністративній справі №280/9117/23 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, - В С Т А Н О В И В: Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 26 січня 2024 р. задоволено позовну заяву ОСОБА_1 , визнаний протиправним та скасований наказ Міністерства юстиції України №1509/к від 18.09.2023 про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника начальника головного територіального управління юстиції з питань державної реєстрації начальника Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, поновлено його на посаді заступника начальника головного територіального управління юстиції з питань державної реєстрації - начальника Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області з 25.09.2023, стягнуто з Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 26.09.2023 по 26.01.2024 у сумі 52191,38 грн,, з якої утримати податки та інші обов`язкові платежі. У поданих апеляційних скаргах відповідачі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просять рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційних скарг зазначено про те, що станом на день попередження ОСОБА_1 про звільнення у зв`язку із реорганізацією у Південному міжрегіональному управлінні Міністерства юстиції (м. Одеса) була наявна 1 рівнозначна вакантна посада державної служби підкатегорії Б2 посада заступника начальника Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса). Отже за приписами частини третьої статті 87 Закону саме ця посада повинна та була запропонована ОСОБА_1 . Таким чином, попередження ОСОБА_1 про звільнення відповідає вимогам статті 19 Конституції України, частини четвертої статті 40 КЗпПУ, статті 13 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади», статті 87 Закону, оскільки видане на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначені зазначеним нормативно-правовими актами. Факт доведення до відома ОСОБА_1 попередження про звільнення підтверджується надісланим на вказану Позивачем діючу електронну пошту та відправленим цінним листом на поштову адресу 25.07.2023 № 97671/14.3/31-23. На вказане попередження зі сторони ОСОБА_1 ніякої реакції не було. Письмової згоди чи відмови від запропонованої посади до управління персоналом не надходило. У письмових відзивах на апеляційні скарги представник позивача просить залишити оскаржене рішення суду першої інстанції без змін, як законне та обгрунтоване. Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у відповідності до статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України. Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Суд апеляційної інстанції переглядає справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 цього ж Кодексу. Судом першої інстанції встановлено наступні обставини у справі: ОСОБА_1 призначено 08 квітня 2016 року наказом № 1515/к Міністерства юстиції України від 07.04.2016 на посаду заступника начальника головного територіального управління юстиції з питань державної реєстрації - начальника Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, про що у трудовій книжці зроблено відповідний запис №24 від 02.01.2020. 02.01.2020 наказом Міністерства юстиції України від 24.12.2019 № 4200/к із змінами відповідно до наказу Міністерства юстиції України № 6/к від 02.01.2020 ОСОБА_1 звільнено з посади заступника начальника головного територіального управління юстиції з питань державної реєстрації - начальника Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, відповідно до пункту 1-1 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу» у зв`язку з ліквідацією Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області. Наказом заступника голови ліквідаційної комісії Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області від 24.12.2019 № 1079/07-12 «Про оголошення наказу про звільнення» із змінами відповідно до наказу від 02.01.2020р. №1/07-12 позивачу оголошений наказ Міністерства юстиції України від 24.12.2019 № 4200/к про звільнення з посади відповідно до пункту 1-1 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу» у зв`язку з ліквідацією Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, з припиненням державної служби. 21 липня 2023 року відповідно до рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 року у справі № 280/726/20, постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2021 року у справі № 280/726/20, постанови Верховного Суду від 26 січня 2023 року у справі № 280/726/20, рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 червня 2023 року у справі № 280/726/20 прийнятий наказ Міністерства юстиції України №1064/к «Про поновлення на роботі» позивача з 03 січня 2020 року. Листом Міністерства юстиції України від 25.07.2023 № 97671/14.3/31-23 ОСОБА_2 попереджено про звільнення та припинення державної служби відповідно до пункту 1 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу» у зв`язку з реорганізацією державного органу та запропоновано переведення на рівнозначну посаду державної служби заступника начальника Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), тимчасово до дня фактичного виходу на роботу основного працівника з соціальної відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Листом Міністерства юстиції України від 31.08.2023 № 114826/14.3/31-23 ОСОБА_3 повторно запропоновано переведення на рівнозначну посаду державної служби заступника начальника Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), тимчасово до дня фактичного виходу на роботу основного працівника з соціальної відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Наказом Міністерства юстиції України від 18.09.2023 № 1509/к ОСОБА_2 звільнено з посади заступника начальника головного територіального управління юстиції з питань державної реєстрації - начальника Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області 25.09.2023 відповідно до пункту 1 частини першої, абзацу третього частини третьої статті 87 Закону України «Про державну службу» з припиненням державної служби. Цей наказ оскаржено позивачем до суду. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправне звільнення позивача, у зв`язку із чим скасував спірний наказ. Як вбачається зі змісту спірного наказу, позивача було звільнено відповідно до пункту 1 частини першого, абзацу третього частини третьої статті 87 Закону України "Про державну службу" (а.с.14). Закон України «Про державну службу» (Закон №889-VIII) є спеціальним законом з питань вступу, проходження та припинення державної служби. Згідно пункту 4 частини першої статті 83 цього Закону №889-VIII державна служба припиняється за ініціативою суб`єкта призначення (статті 87, 87-1 цього Закону). Приписами пункту першого частини першої статті 87 Закону №889-VIII визначено, що підставою для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізація державного органу. Частиною 3 статті 87 Закону №889-VIII встановлено, що суб`єкт призначення або керівник державної служби попереджає державного службовця про наступне звільнення на підставі пунктів 1 та 1-1 частини першої цієї статті у письмовій формі не пізніше ніж за 30 календарних днів. Одночасно з попередженням про звільнення на підставі пункту 1 частини першої цієї статті суб`єкт призначення або керівник державної служби пропонує державному службовцю іншу рівнозначну посаду державної служби або, як виняток, нижчу посаду державної служби відповідно до професійної підготовки та професійних компетентностей. При цьому враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством про працю. Державний службовець звільняється на підставі пункту 1 частини першої цієї статті у разі, коли відсутня можливість запропонувати відповідні посади, а також у разі його відмови від переведення на запропоновану посаду. Як встановлено судом першої інстанції, позивачу було запропоновано посаду заступника начальника Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) тимчасово до дня фактичного виходу на роботу основного працівника із соціальної відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, тобто укласти строковий трудовий договір на період відсутності основного працівника. Суд першої інстанцій дійшов обґрунтованого висновку, що запропонована позивачу посада не є вакантною у розумінні пункту 3 частини першої статті 1 Закону України «Про зайнятість населення», і ця обставина скаржниками не заперечується. Враховуючи невиконання відповідачами вимог Закону №889-VIII щодо пропозиції з працевлаштування позивача, його звільнення не може вважатись правомірним. Зважаючи на те, що доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують, підстави для скасування оскарженого рішення суду, передбачені статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні. Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд - П О С Т А Н О В И В: Апеляційні скарги Міністерства юстиції України та Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) - залишити без задоволення. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26 січня 2024 р. в адміністративній справі №280/9117/23 - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили 04 червня 2024 р. і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий - суддя А.В. Шлай суддя О.О. Круговий суддя Н.І. Малиш

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»