Постанова 4851 № 520/8514/22

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 червня 2024 р. Справа № 520/8514/22 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Мельнікової Л.В., Суддів: Бегунца А.О. , Курило Л.В. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові заяву представника відповідача ОСОБА_1 Терпелюка Євгенія Володимировича про ухвалення додаткової постанови в адміністративній справі за апеляційною скаргою за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_1 Терпелюка Євгенія Володимировича на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19 травня 2023 року по справі за адміністративним позовом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту з інспекційної роботи Харківської міської ради до ОСОБА_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: 12.10.2022 позивач Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Департамент з інспекційної роботи Харківської міської ради (далі - Інспекція ДАБК ХМР) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 в якому просить суд: - припинити право на виконання будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) на об`єкт «Реконструкція квартири АДРЕСА_1 » № НОМЕР_1 (замовник будівництва ОСОБА_1 ). Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19.05.2023 (розгляд справи відбувся за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративний позов Інспекції ДАБК ХМР задоволено. Судовим рішенням припинено право на виконання будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) на об`єкт «Реконструкція квартири АДРЕСА_1 » № НОМЕР_1 (замовник будівництва ОСОБА_1 ). Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 29.04.2024 апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 задоволено. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.05.2023 скасовано та прийнято нове судове рішення про відмову у задоволенні вимог адміністративного позову Інспекції ДАБК ХМР. За рахунок бюджетних асигнувань Інспекції ДАБК ХМР на користь ОСОБА_1 стягнуто судовий збір у розмірі 3 721.50 грн. В апеляційній скарзі відповідачем зазначалось, що докази, підтверджуючі кінцевий розмір витрат на професійну правничу допомогу у вказаній адміністративній справі, в т.ч. рахунок, акт наданих послуг та платіжне доручення, будуть надані суду відповідно до вимог ч. 7 ст. 139 КАС України, протягом 5 днів після ухвалення рішення суду. 04.05.2024 до Другого апеляційного адміністративного суду надійшла заява представника відповідача ОСОБА_1 Терпелюка Є.В. про ухвалення додаткового судового рішення у цій справі. Просить стягнути з Інспекції ДАБК ХМР на користь ОСОБА_1 10 000.00 грн. понесені витрати на правову допомогу адвоката в даній справі. Клопотання про зменшення розміру судових витрат, а саме витрат на професійну правничу допомогу позивачем не заявлено. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи клопотання представника відповідача ОСОБА_1 Терпелюка Є.В., колегія суддів, дійшла висновку про наявність підстав для задоволення заяви, з наступних підстав. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Частиною 3 статті 252 КАС України встановлено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Відповідно до змісту вказаної статті, додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі. Колегія суддів зауважує, що додаткове судове рішення є невід`ємною складовою основного судового рішення. Відповідно до ч. 1 п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. За приписами ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Положеннями ч.ч. 3 та 4 ст. 134 КАС України визначено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що розмір суми витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу та вартості виконаних робіт, витрати на проведення яких понесені в межах розгляду конкретної судової справи. При цьому розмір витрат має бути співмірним із складністю виконаних адвокатом конкретних робіт та часом, витраченим на виконання цих робіт. Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у ч. 5 ст. 134 КАС України. Так, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Надаючи оцінку понесеним позивачем витратам на правничу допомогу колегія суддів зазначає, що суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Також, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має врахувати критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19), який в силу приписів ч. 5 ст. 242 КАС України враховується судом апеляційної інстанції. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/WestAllianceLimited» проти України, заява № 19336/04, п. 269). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. На підтвердження понесених у суді апеляційної інстанції витрат на правову допомогу позивачем надано до матеріалів справи : договір № 10/06/2023-1 про надання професійної правничої допомоги від 10.06.2023, додаткова угода № 1 до договору про надання професійної правничої допомоги № 10/06/2023-1 від 10.06.2023 свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, ордер про надання правничої допомоги серія АХ № 1127439, Акт № 1127439/24-1 від 04.05.2024 приймання передачі наданих послуг за договором про надання професійної правничої допомоги № 10/06/2023-1 від 10.06.2023 , детальний опис наданих послуг від 04.05.2024 . Відповідно до п. 1.2 договору № № 10/06/2023-1 про подання правової допомоги на підтвердження факту надання виконавцем замовнику юридичних послуг відповідно до умов цього договору, складається акт прийому передачі наданих послуг. Відповідно до п. 4.1- 4.2 договору № № 10/06/2023-1 гонорар є формою винагороди виконавця за надання правової допомоги замовнику. Розмір гонорару визначається погодинно в залежності від обсягу виконаних виконавцем послуг згідно акту прийому передачі наданих послуг, складеного на умовах, визначених п. 1.2 договору. Згідно Акту № 1127439/24-1 приймання передачі наданих послуг за договором про надання професійної правничої допомоги № 10/06/2023-1 від 10.06.2023 адвокатом Терпелюком Є.В. були надані наступні послуги : правовий аналіз рішення суду першої інстанції, формування письмових та електронних доказів у справі, їх попередня досудова оцінка на предмет належності, допустимості, достовірності, аналіз законодавства, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, а також судової практики на час подання апеляційної скарги, формування позиції у справі, підготовка апеляційної скарги, підготовка зави про постановлення додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу, завантаження документів через систему «Електронний суд» - витрачено 3 год. 20 хв., вартість на 1 год. 3 000.00 грн, всього 10 000.00 грн. Згідно детального опису наданих послуг від 04.05.2024 виконавцем - АБ «Євгенія Терпелюка» за договором про надання професійної правничої допомоги № 10/06/2023-1 від 10.06.2023 у період з 10.06.2023 по 04.05.2024 замовнику - ОСОБА_1 надані наступні послуги з правової допомоги, пов`язані із розглядом адміністративної справи № 520/8514/22 у Другому апеляційному адміністративному суді: правовий аналіз рішення суду першої інстанції; формування письмових та електронних доказів у справі, оскільки замовник не був обізнаний та не брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, їх попередня досудова оцінка на предмет належності, допустимості, достовірності; аналіз законодавства, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, а також судової практики на час подання апеляційної скарги, формування позиції у справі; підготовка тексту апеляційної скарги; підготовка зави про постановлення додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу; сканування та завантаження документів через систему «Електронний суд». Вартість з одну годину 3 000.00 грн. Час, витрачений на надання послуг, вартість наданих послуг: 3 год. 20 хв. Всього вартість наданих послуг за договором про надання правової допомоги № 10/06/2023-1 від 10.06.2023 у період з 10.06.2023 по 04.05.2024, пов`язаних із розглядом адміністративної справи № 520/8514/22 у Другому апеляційному адміністративному суді, становить 10 000.00 грн. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 7 ст. 134 КАС України). При цьому, колегія суддів зауважує, що при розгляді справи судом питання про відшкодування витрат на правничу допомогу учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань і саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (саме така позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц). Це означає, що відповідач, як особа, яка заперечує зазначений позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов`язаний навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами, подавши відповідне клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, а суд, керуючись принципом співмірності, обґрунтованості та фактичності, вирішує питання розподілу судових витрат керуючись критеріями, закріпленими у статті 139 КАС України. Наведений вище висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка була викладена в постановах Верховного Суду від 09.03.2021 по справі № 200/10535/19-а, від 05.08.2020 у справі № 640/15803/19, від 09.05.2023 у справі № 340/9009/21, від 08.11.2023 у справі № 160/17970/21, від 16.05.2024 у справі № 320/4539/21, Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2023 у справі № 9901/459/21. В даному випадку позивачем як суб`єктом владних повноважень не заявлено клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, також суду не було надано жодних доказів та не наведено обставин, які б спростували співмірність розміру судових витрат із обсягом виконаних адвокатом робіт. Суд звертає увагу, що клопотання про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу направлялася позивачу, що підтверджується доказами направлення, які містяться в матеріалах справи. Зважаючи на усталену та послідовну позицію Верховного Суду щодо застосування статей 134, 139 КАС України у контексті ролі суду під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу та зважаючи на відсутність клопотання Інспекції ДАБК ХМР про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, колегія суддів не може оцінювати відповідність їхнього розміру критеріям, що передбачені у частині п`ятій статті 134 КАС України. Отже, з огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000.00 грн. На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 139, 252, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Прийняти додаткову постанову, якою стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП : НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту з інспекційної роботи Харківської міської ради (ЄДРПОУ: 44493552) суму витрат на правничу допомогу у розмірі 10 000.00 (десять тисяч) гривень. Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя Мельнікова Л.В. Судді Бегунц А.О. Курило Л.В.