Ухвала Вищий антикорупційний суд № 991/4935/24

Справа № 991/4935/24 Провадження 1-кс/991/4971/24 У Х В А Л А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 червня 2024 року м.Київ Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду клопотання детектива Національного бюро Четвертого підрозділу детективів Третього Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7 , погоджене з прокурором третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 , про продовження строку тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , у селі Тисівці Сторожинецького району Чернівецької області, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , та який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 КК України (у редакції до внесення змін Законом № 671-ІХ від 04.06.2020), ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 345-1 КК України, у кримінальному провадженні № 52017000000000802 від 17.11.2017 установив: До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання, у якому детектив просить продовжити строк тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_8 на 60 днів, визначити розмір застави у розмірі 60 000 000 грн та у разі внесення застави покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України. Клопотання обґрунтовує тим, що слідчою групою у складі детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000802 від 17.11.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 212, ч. 4 ст. 345-1, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 368, ч. 4 ст. 369 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_9 спільно з ОСОБА_10 не пізніше 08.12.2016 вступили у злочинну змову між собою для спільного створення, впровадження та налагодження механізму ввезення товарів на митну територію України з приховуванням від митного контролю, з метою особистого протиправного збагачення, шляхом незаконного зменшення розміру належних до сплати до Державного бюджету митних платежів, а саме податку на додану вартість та ввізного мита, які відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 271 МК України та п.п. 9.1.3, 9.1.7 ст. 9 ПК України входять в систему оподаткування. Так, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 планували здійснювати злочинну діяльність у складі створених та очолюваних ними організованих груп, які мали здійснювати ввезення в Україну комерційних товарів (одягу, взуття, сумок, різних виробів з тканини, аксесуарів, килимів та іншого) вантажними автомобілями з Туреччини (транзитом через територію ЄС) або шляхом їх експорту з Румунії. Однак, останні були обізнані про те, що митний контроль, митне оформлення товарів та їх випуск у вільний обіг здійснюють працівники Чернівецької митниці: відділів митного оформлення (надалі - ВМО) № 1 та № 2 митного посту (надалі - МП) «Вадул-Сірет» у пункті пропуску (надалі - ПП) «Порубне-Сірет» - митний контроль та митне оформлення під час пропуску вантажних автомобілів з товарами із території Румунії на митну територію України; ВМО № 1 МП «Чернівці» - митний контроль, митне оформлення товарів та їх випуск у вільний обіг. Тому, задля відвернення загрози викриття та припинення розроблених ними злочинних схем працівниками митних органів, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 не пізніше 08.12.2016, прийняли рішення про залучення до реалізації спільного злочинного умислу начальника Чернівецької митниці ОСОБА_4 , наділеного виключною компетенцією по організації та забезпечення виконання завдань, покладених на Чернівецьку митницю. Відтак, задля забезпечення координації дій усіх співучасників злочинної діяльності, керування ними та підтримання між ними комунікації не пізніше 08.12.2016, перебуваючи у невстановленому місці, ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_4 домовились між собою створити, очолити та спільно керувати злочинною організацією у виді стійкого ієрархічного об`єднання, яке складатиметься з трьох структурних частин організованих груп: № 1 під керівництвом ОСОБА_9 , до складу якої увійшли ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ; № 2 під керівництвом ОСОБА_10 , у складі: ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та інших невстановлених слідством осіб; № 3 під керівництвом ОСОБА_4 , у складі: ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_8 та інших невстановлених слідством осіб. План та розподіл ролей злочинної діяльності був доведений до відома всіх її учасників. Детектив зазначає, що ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_4 спрямовували діяльність, створеної та очоленої ними злочинної організації, на умисне ухилення від сплати митних платежів ОГ № 1 та № 2, якими здійснювалося: незаконне ввезення комерційних товарів з Туреччини (транзитом через територію ЄС) або шляхом їх експорту з Румунії на митну територію України через ПП «Порубне-Сірет» з приховуванням від митного контролю; виготовлення та подання до Чернівецької митниці МД, ПМД, ДМД та додатків до них, які містили неправдиві відомості та повідомлення інспекторам МП «Вадул-Сірет» завідомо неправдивих відомостей. Також, діяльність злочинної організації спрямовувалася на забезпечення ОГ № 3 безперешкодного митного оформлення задекларованих товарів «групи прикриття», їх випуску у вільний обіг, пропуску автомобілів з товарами під виглядом порожніх. Для цього, доведено до відома інспекторів ВМО № 1 та № 2 МП «Вадул-Сірет» усну вказівку взаємодіяти з ОСОБА_13 та ОСОБА_15 , а інспекторів ВМО № 1 МП «Чернівці» - з ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_15 , які будуть інформувати про прибуття автомобілів ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , подаватимуть, як особисто, так і через інших осіб, МД, ПМД та ДМД з додатками, заявлятимуть транспортні засоби як порожні, та за необхідності, особисто братимуть участь у проведенні митного огляду у разі спрацювання АСАУР. Окрім цього, з метою мінімізації ризиків викриття злочинної діяльності ОСОБА_9 та ОСОБА_10 залучили до розробленої схеми ряд підконтрольних їм підприємств-імпортерів, організували та забезпечували їх регулярну заміну, про що інформували всіх учасників злочинної організації, зокрема, ОСОБА_4 та ОСОБА_16 , який контролював тривалість використання ОГ № 1 та № 2 підприємств-імпортерів та надавав вказівки щодо їх заміни. При цьому, учасниками злочинної організації забезпечувалося доведення назв використовуваних ОГ № 1 та № 2 суб`єктів господарювання до відома інспекторів Чернівецької митниці. Крім того, ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_14 , отримуючи службову інформацію про графік роботи змін інспекторів ВМО № 2 МП «Вадул- Сірет», забезпечували ввезення товарів на митну територію України з приховуванням від митного контролю в ті зміни, працівники яких, перебуваючи під службовим впливом ОСОБА_4 та ОСОБА_16 , виконували їх усні вказівки щодо позачергового, безперешкодного митного оформлення та випуску у вільний обіг товарів, ввезених від імені підконтрольних ОСОБА_9 та ОСОБА_10 підприємств-імпортерів та фізичних осіб-водіїв, а також щодо пропуску використовуваних ними автомобілів, які заявлялись, як порожні. З метою забезпечення безперешкодного функціонування запроваджених організованими групами № 1 та № 2 злочинних схем, ОСОБА_4 , здійснюючи незаконний вплив на службових осіб МП «Вадул-Сірет» шляхом використання свого службового становища, всупереч інтересам служби, у порушення вимог ч. 2 ст. 332 МК України, забезпечив вільне перебування та здійснення злочинної діяльності ОСОБА_13 у зоні митного контролю вказаного МП. А також, доводив до відома ОСОБА_9 та ОСОБА_10 мінімальний розмір митних платежів, належних до сплати з кожного автомобіля, встановлений ним з урахуванням індикативних показників надходжень митних платежів до Державного бюджету, виконання яких покладалось на Чернівецьку митницю. В межах організованої ОСОБА_9 та ОСОБА_4 взаємодії між учасниками ОГ № 1 та № 3, з метою забезпечення безперешкодного функціонування впроваджених злочинних схем ОСОБА_12 періодично інформував ОСОБА_16 про тривалість використання залучених ОГ № 1 підприємств-імпортерів та обговорював необхідність їх заміни. При цьому, ОСОБА_16 особисто обліковував кількість вантажних автомобілів ОГ № 1 та № 2, які протягом місяця здійснили ввезення товарів на митну територію України. ОСОБА_13 та ОСОБА_15 , перебуваючи на території МП «Вадул-Сірет», забирали у водіїв документи, на підставі яких ними здійснювалося ввезення та вивезення товарів з території ЄС. Детектив у клопотанні зазначає, що ОСОБА_15 , а також невстановлені під час досудового розслідування особи за його дорученням, у період з 02.03.2017 по 26.05.2019, діючи умисно, подали до Чернівецької митниці від імені залучених до злочинної діяльності ОГ № 2 підприємств-імпортерів 190 попередніх митних декларацій (надалі - ПМД) та стільки ж додаткових митних декларацій (надалі - ДМД). Додатки до них ОСОБА_15 безпосередньо, та через водіїв, які не були обізнані про факт вчинення злочину, перебуваючи на території МП «Вадул-Сірет» та МП «Чернівці» подав їх до ВМО № 2 МП «Вадул-Сірет» та до ВМО № 1 МП «Чернівці» відповідно. Зі свого боку ОСОБА_12 , а також невстановлені під час досудового розслідування особи за його дорученням, у період з 18.01.2017 по 03.10.2018, подали до Чернівецької митниці від імені залучених до злочинної діяльності ОГ № 1 підприємств-імпортерів 513 ПМД та стільки ж ДМД, а додатки до них передали ОСОБА_13 та ОСОБА_11 . Останні передавали додатки необізнаним про вчинення злочину водіям, які безпосередньо подавали їх до ВМО № 2 МП «Вадул-Сірет» та до ВМО № 1 МП «Чернівці». Детектив зазначає, що у період з 18.01.2017 по 26.05.2019 інспектори ВМО № 2 МП «Вадул-Сірет» та інспектори ВМО № 1 МП «Чернівці», будучи не обізнаними з тим, що подані від імені залучених до злочинної діяльності ОГ № 1 та № 2 підприємств-імпортерів 703 ПМД та 703 ДМД відповідно, з додатками містять неправдиві відомості на їх підставі здійснили пропуск товарів на митну територію України. При цьому, не зважаючи на те, що у разі застосування встановленого ДФС України Переліку індикаторів ризику до поданих для митного контролю додатків до ПМД та ДМД у 698 з 703 фактів визначається високий ступінь ризику, що передбачає можливість проведення митного огляду та інших митних формальностей, в жодному з них, за винятком фактів спрацювання АСАУР, вони інспекторами ВМО № 2 МП «Вадул-Сірет» та ВМО № 1 МП «Чернівці» так і не були проведені. Разом з тим, ОСОБА_16 відповідно до відведеної йому ОСОБА_4 ролі у складі злочинної організації, не пізніше 08.12.2016 узгодив з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 порядок дій підконтрольних їм осіб у тих випадках, коли АСАУР визначалася як обов`язкова до виконання форма митного контролю, передбачена п. 2 ч. 1 ст. 336 МК України - митний огляд товарів і транспортних засобів комерційного призначення. У подальшому ОСОБА_9 визначив для забезпечення виконання вказаної форми митного контролю ОСОБА_11 , який також залучив для цього ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , не обізнаних щодо злочинного умислу учасників злочинної організації, а ОСОБА_10 визначив - ОСОБА_14 , який залучив ОСОБА_15 та ОСОБА_20 , останній не був обізнаний щодо злочинного умислу учасників злочинної організації. Також інспектори ВМО № 1 МП «Чернівці», будучи необізнаними щодо злочинного умислу учасників злочинної організації, перебуваючи під впливом ОСОБА_16 , всупереч вимогам розділу III Порядку проведення огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1316 від 12.12.2012, а також ч. 2 ст. 332 МК України, не виконували дій направлених на перевірку наявності у ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_20 , ОСОБА_18 , ОСОБА_15 , ОСОБА_19 договорів або належно оформлених доручень, якими б декларанти (директори українських суб`єктів ЗЕД), могли наділити їх правом вчиняти дії, пов`язані з проведенням митних формальностей щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення від їх імені, а також письмових дозволів керівника Чернівецької митниці або керівника МП «Чернівці» чи їх заступників про допуск в зону митного контролю, і як наслідок, безпідставно допускали їх до участі у оглядах товарів і транспортних засобів. При цьому ОСОБА_11 та ОСОБА_14 , а також підконтрольні їм ОСОБА_20 , ОСОБА_18 , ОСОБА_15 та ОСОБА_19 , користуючись створеними для них ОСОБА_16 вищевказаними можливостями, забезпечили надання інспекторам ВМО № 1 МП «Чернівці» для огляду одних й тих самих вантажних транспортних засобів з одними й тими самими заздалегідь підшуканими товарами «групи прикриття», але кожен раз із заміненими номерними знаками кабін та причепів. Водночас, жодного разу такі факти інспекторами ВМО № 1 МП «Чернівці» не виявлялись. За таких обставин ОСОБА_16 , діючи на виконання розробленого злочинного плану, виконуючи відведену йому ОСОБА_4 роль в ОГ № 3, шляхом здійснення впливу з використанням свого службового становища на інспекторів ВМО № 1 МП «Чернівці», у період з 21.01.2017 по 24.08.2018 забезпечено можливість виконання ОСОБА_11 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 як безпосередньо, так і з використанням ОСОБА_20 , ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , які не були обізнані із злочинним умислом учасників ЗО, визначених для них керівниками ОГ № 1 та № 2 злочинних ролей у зв`язку з участю у 107 митних оглядах (59 ОГ № 1 та 48 ОГ № 2), проведених у зоні митного контролю на СТЗ ТОВ «С.К.-Інтер» 408-001-1-1. Таким чином, ОСОБА_4 та ОСОБА_16 з використанням службового становища всупереч інтересам служби забезпечено утримання інспекторами ВМО № 2 МП «Вадул-Сірет» та ВМО № 1 МП «Чернівці» від здійснення належного митного контролю переміщення учасниками ОГ № 1 та № 2 товарів та транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України і, як наслідок, невиявлення фактів порушення податкового та митного законодавства та продовження функціонування злочинної схеми. Детектив зазначає, що загальна сума митних платежів, від сплати яких у період з 18.01.2017 по 03.10.2018 умисно ухилилися учасники ОГ № 1 за пособництва ОГ № 3 шляхом використання вказаної злочинної схеми, складає 69 143 592,67 грн, у тому числі, ввізного мита - 42 046 154,22 грн та ПДВ - 27 097 438,45 грн, а у період з 02.03.2017 по 26.05.2019 - 175 393 846,20 грн, у тому числі, ввізного мита - 51 121 014,25 грн та ПДВ - 124 272 831,95 грн (схема № 1). Також у період з 12.04.2018 по 31.07.2018 ОСОБА_15 подав інспекторам ВМО № 1 МП «Вадул-Сірет» від імені фізичних осіб - водіїв, які не були обізнані про вчинення злочину, копії їх паспортів громадянина України для виїзду за кордон, а також виготовлені невстановленими особами за невстановлених під час досудового розслідування обставин 23 підроблених митних декларацій, які інспектори ВМО № 1 МП «Вадул-Сірет», будучи не обізнаними з тим, що вони містять неправдиві відомості, на їх підставі заповнили уніфіковані митні квитанції МД-1 та здійснили пропуск товарів на митну територію України. З метою прискорення митного оформлення товарів ОСОБА_13 та ОСОБА_15 повідомляли водіям номери поданих ПМД, які ті, у свою чергу, повідомляли інспекторам ВМО № 2 МП «Вадул-Сірет». Загальна сума митних платежів, від сплати яких у період з 11.05.2018 по 31.07.2018 умисно ухилилися учасники ОГ № 2 за пособництва ОГ № 3 шляхом використання вказаної злочинної схеми складає 3 237 921,03 грн, в тому числі ПДВ - 2 298 246,44 грн та мито - 939 674,59 грн (схема № 2). Окрім цього, у період з 25.03.2018 по 05.02.2019 у випадках, коли ОСОБА_9 та у період з 06.12.2017 по 06.08.2018 у випадках, коли ОСОБА_10 приймались рішення про ввезення на митну територію України товарів без їх декларування, ОСОБА_13 та ОСОБА_15 відповідно, використовуючи отримані від водіїв їх паспорти громадянина України для виїзду за кордон та реєстраційні документи на транспортні засоби, заявили інспекторам ВМО № 2 МП «Вадул-Сірет» 40 транспортних засобів з товарами від імені водіїв, як порожні. У свою чергу, інспектори ВМО № 2 МП «Вадул-Сірет», будучи не обізнаними з тим, що ОСОБА_13 та ОСОБА_15 повідомлені недостовірні відомості про те, що транспортні засоби є порожніми, заповнили 40 уніфікованих митних квитанцій МД-1 та здійснили пропуск автомобілів на митну територію України. Загальна сума митних платежів, від сплати яких у період з 25.03.2018 по 05.02.2019 умисно ухилилися учасники ОГ № 1 за пособництва ОГ № 3 шляхом використання вказаної злочинної схеми, складає 6 710 215,85 грн, у тому числі ПДВ - 4 405 915,32 грн та мито - 2 304 300,53 грн, а у період з 06.12.2017 по 06.08.2018 - 27 687 839,63 грн, в тому числі ПДВ - 19 413 501,55 грн та мито - 8 274 338,08 грн (схема № 3). Всі вищевикладені дії вчинені учасниками ОГ № 3 з метою реалізації спільного злочинного умислу, спрямованого на ухилення ОГ № 1 та № 2 від сплати частини суми митних платежів під час імпорту товарів на митну територію України. Таким чином, у період з 18.01.2017 по 05.02.2019 ОСОБА_9 разом з іншими учасниками ОГ № 1 за пособництва учасників ОГ № 3, здійснюючи незаконне ввезення на територію України комерційних товарів з приховуванням від митного контролю, діючи умисно, ухилився від сплати митних платежів, зокрема ввізного мита на загальну суму 46 876 853,89 грн та ПДВ - 36 382 543,39 грн, всього - 83 259 397,28 грн, що у 86 683 рази перевищує установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян (встановлений на 01.01.2019), а тому відповідно до примітки ст. 212 КК України є особливо великим розміром. У період з 02.03.2017 по 26.05.2019 ОСОБА_10 разом з іншими учасниками ОГ № 2 за пособництва учасників ОГ № 3, здійснюючи незаконне ввезення на територію України комерційних товарів з приховуванням від митного контролю, діючи умисно, ухилився від сплати митних платежів, зокрема ввізного мита на загальну суму 60 335 026,90 грн та ПДВ - 145 984 579,92 грн, всього - 206 319 606,82 грн, що у 214 804 разів перевищує установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян (встановлений на 01.01.2019), а тому відповідно до примітки ст. 212 КК України є особливо великим розміром. Також детектив зазначає, що на виконання розробленого злочинного плану учасники злочинної організації спільно вживали заходів, спрямованих на приховування злочинної діяльності та усунення загроз її функціонуванню. Так, ОСОБА_4 забезпечив своєчасне доведення до відома ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , як особисто, так і через ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , службової інформації щодо можливих загроз діяльності злочинної організації з боку правоохоронних та контролюючих органів, яка містилася у їх запитах та вимогах, а також зверненнях народних депутатів України, фізичних та юридичних осіб. Водночас, розуміючи небезпеку викриття злочинної діяльності журналістами ОСОБА_21 та ОСОБА_22 , ОСОБА_4 організував їх побиття, до чого залучив ОСОБА_8 , та спробу їх подальшого підкупу ОСОБА_9 з метою припинення висвітлення відомостей про них у ЗМІ. Окрім цього детектив зазначає, що ОСОБА_23 повідомив ОСОБА_8 про активістів громадської організації «Рабів до раю не пускають» зі Львова, які запланували провести акцію у м. Чернівці з питань роботи Чернівецької митниці, та дав останньому вказівку зустрітися з ОСОБА_24 , обговорити з ним ці питання та підшукати осіб, які б нанесли тілесні ушкодження цим активістам. При цьому відзначив, що ОСОБА_9 та ОСОБА_10 дадуть за це гроші. ОСОБА_8 повідомив, що візьме 10 чоловік і все зробить. Також ОСОБА_4 надавав ОСОБА_17 вказівки знайти підстави та притягнути конкурентів ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у здійсненні імпорту товарів до відповідальності, вилучити товари, документи та кошти. Надані ОСОБА_4 вказівки були виконані. Крім того, ОСОБА_8 , як член ОГ № 3, за дорученням та під контролем ОСОБА_4 сприяв у здійсненні злочинної діяльності ОГ № 1, а саме організував відшукання осіб, які самостійно ввозили товари на територію України, з метою застосування до них заходів фізичного та психологічного впливу з тим, щоб змусити їх здійснювати свою діяльність через ОСОБА_9 за умови надання за це учасникам злочинної організації неправомірної вигоди. Таким чином, у період з 18.01.2017 по 26.05.2019 ОСОБА_4 разом з іншими учасниками ОГ № 3, здійснюючи незаконний вплив на службових осіб Чернівецької митниці шляхом використання свого службового становища всупереч інтересам служби, забезпечив безперешкодне митне оформлення задекларованих учасниками ОГ № 1 та № 2 товарів «групи прикриття», їх випуск у вільний обіг, пропуск використовуваних ними автомобілів з товарами під виглядом порожніх, а також приховування їх злочинної діяльності, що призвело до ухилення ними від сплати ввізного мита на загальну суму 107 211 880,79 грн та ПДВ - 182 367 123,31 грн, всього - 289 579 004,1 грн, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, що у 301 487 разів перевищує установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян (встановлений на 01.01.2019), а отже, спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам. У клопотанні детектив також зазначає, що 20.09.2018 ОСОБА_4 стало відомо про необхідність доплатити за видавництво книги «ІНФОРМАЦІЯ_2» у ТОВ «Видавництво «Наші книги», автором якої він є. У зв`язку з цим ОСОБА_4 звернувся до ОСОБА_10 щодо надання останнім йому неправомірної вигоди у сумі 5000 євро, які отримав у той же день. Необхідність отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_10 . ОСОБА_4 обґрунтував здійсненням ним дій на забезпечення безперешкодного митного оформлення незаконно ввезеного на територію України товару. 16.04.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 КК України (в редакції до внесення змін Законом № 671-ІХ від 04.06.2020), ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 345-1, ч. 3 ст. 368 КК України. Детектив зазначає, що обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень повністю підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами. 17.04.2024 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду стосовно підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 14.06.2024 та визначено розмір застави. Під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, які наразі не зменшилися та дають підстави вважати, що ОСОБА_4 може здійснити спроби: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідків, експерта, спеціаліста та інших підозрюваних, у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Наявність вагомих доказів, які можуть свідчити про вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винуватим, також доведеність ризиків та той факт, що підозрюваний, з огляду на його матеріальне становище, має реальну можливість проживати за кордоном, виправдовують подальше тримання ОСОБА_4 під вартою, тому необхідним і обґрунтованим є продовження строку тримання під вартою підозрюваного на 60 днів. Застосування до ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не дасть можливості здійснювати дієвий контроль за його поведінкою, забезпечити виконання покладених на нього обов`язків, не зменшить до прийнятного рівня зазначені ризики. З огляду на положення ч. 5 ст. 182 КПК України, враховуючи кількість та специфіку кримінальних правопорушень у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 , зокрема розмір заподіяних збитків, дані про особу підозрюваного, а також його майновий стан застава у меншому розмірі не здатна запобігти наявним ризикам. У разі внесення застави є необхідним та обґрунтованим покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені у абзаці першому та п. 2-4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України. Крім того, наявні обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії ухвали про застосування підозрюваному запобіжного заходу. Так, стороні обвинувачення, з метою виконання завдань кримінального провадження, дотримання його загальних засад та встановлення обставин, які відповідно до ст. 91 КПК України підлягають доказуванню, необхідно провести або ж завершити ряд слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, зокрема: допитати службових осіб Чернівецької митниці ДФС, які безпосередньо проводили розмитнення товарів, які ввозилися ОГ №1 та ОГ №2 на територію України (на цей час не допитано 22 особи), а також водіїв транспортних засобів, які були задіяні в перевезені товарів на територію України ОГ №1 та ОГ №2 щодо відомих їм фактів здійснення перевезень, в т.ч. на предмет обізнаності підміни документів, що подавались працівникам митниці, при здійсненні останніми митних формальностей (на цей час не допитано більше 56 осіб, оскільки їх допит до вручення підозри фігурантам кримінального провадження, міг призвести до витоку інформації та переховування осіб, яким вручено підозру); у випадку встановлення причетності інших осіб до вчинення інкримінованих підозрюваним кримінальних правопорушень, за необхідності, отримати дозвіл на проведення у них обшуків; у рамках виконання запиту про міжнародно правову допомогу компетентними органами Республіки Німеччина, допитати потерпілих у кримінальному провадженні ОСОБА_21 та ОСОБА_22 ; провести огляд інформації, яка міститься на мобільному телефоні, вилученому під час обшуку 16.04.2024 у ОСОБА_9 (заплановано провести після 04.06.2024 через значне навантаження спеціалістів НАБУ); призначити експертизу щодо вилученого під час обшуку 16.04.2024 у ОСОБА_16 мобільного телефону, який захищений системою логічного захисту, за її результатами провести його огляд; додатково допитати підозрюваних, які на даний час не бажають давати показання, оскільки потребують додаткового часу для формування правової позиції захисту; вирішити питання про здійснення спеціального досудового розслідування стосовно підозрюваних, які оголошені у міжнародний розшук; за необхідності та з урахуванням отриманих доказів провести одночасні допити між свідками та підозрюваними, а також безпосередньо між підозрюваними; з урахуванням зібраних доказів визначитись з остаточною правовою кваліфікацією дій підозрюваних осіб та повідомити про зміну раніше повідомленої підозри, а також вирішити питання щодо притягнення до кримінальної відповідальності інших осіб. Результати проведення вищевказаних процесуальних і слідчих дій мають суттєве значення для всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин кримінального правопорушення, оскільки їх проведення дозволить дослідити обставини кримінального провадження, виявити як обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваних, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень. Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні вимоги клопотання підтримав з підстав, викладених у ньому, просив задовольнити. Захисники ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , з думкою яких погодився ОСОБА_4 , заперечували щодо задоволення клопотання. В обґрунтування своїх заперечень зазначили, (1) що повідомлена ОСОБА_4 підозра є необґрунтованою, оскільки відсутні докази про те, що ОСОБА_22 та ОСОБА_21 є потерпілими за злочином, передбаченим ст. 345-1 КК України; (2) що гроші на видання книги були виділенні Чернівецької міської радою, і потреби у додаткових коштах не було; (3) стороною обвинувачення не доведено наявність ризику переховування, зокрема через те, що ОСОБА_4 є державним службовцем, а з урахуванням введеним в країні воєнного стану у останнього відсутні можливості виїхати за кордон; (4) подальше тримання ОСОБА_4 під вартою негативно впливає на стан здоров`я його доньки - ОСОБА_25 , яка має інвалідність та потребує лікування. Захисники звернули увагу, що дитину до лікаря-психолога постійно відвозив батько, оскільки у них (батька та доньки) міцний емоційний зв`язок. Розлучення з батьком завдало дівчинці шкоди і болю, вона втратила опору, стан дитини характеризується страхом, тривогою, розгубленістю, сумом. Відсутність батька спричинила значне погіршення її емоційного та когнітивного стану; (5) ОСОБА_4 , є особою похилого віку, мав оперативне втручання, а отже потребує відповідного медичного нагляду, який неможливо отримати в умовах слідчого ізолятора; (6) визначений слідчим суддею розмір застави є непомірним для підозрюваного; під час проведення обшуку у житлі ОСОБА_25 детективами виявлено 30000 доларів США, які ОСОБА_4 готовий внести як заставу; (7) на переконання захисників достатнім запобіжним заходом для ОСОБА_4 є домашній арешт з носінням електронного засобу контролю. Вислухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання належить задовольнити з таких підстав. Встановлено, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000802 від 18.11.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 368, ч. 4 ст. 369, ч. 4 ст. 345-1, ч. 1 ст. 255 КК України. 16.04.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч 1 ст. 255 КК України (у редакції до внесення змін Законом № 671-ІХ від 04.06.2020), ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 345-1, ч. 3 ст. 368 КК України, а саме у створенні злочинної організації з метою вчинення особливо тяжкого злочину, а також керівництві такою організацією та участі у злочинах, вчинюваних такою організацією; та у зловживанні службовим становищем, тобто умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для себе та іншої фізичної особи, використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам; у пособництві в умисному ухиленні від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчиненому будь-якою іншою особою, яка зобов`язана їх сплачувати, у складі злочинної організації, що призвело до фактичного ненадходження до бюджетів коштів в особливо великих розмірах; в організації умисного заподіяння журналісту легких тілесних ушкоджень у зв`язку із здійсненням цим журналістом законної професійної діяльності, вчиненого організованою групою; у проханні службовою особою, яка займає відповідальне становище, надати неправомірну вигоду у значному розмірі для себе за вчинення та невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням службового становища та в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди у значному розмірі для себе за вчинення та невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням службового становища; повідомлення про підозру містить підпис ОСОБА_4 про його отримання (т. 2 а.с. 1-240). На підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду у справі № 991/3236/24 від 17.04.2024, яка залишена без змін ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 29.04.2024, стосовно підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком до 14.06.2024. Визначено підозрюваному ОСОБА_4 заставу у розмірі 60000000 грн. У разі внесення застави покладено на підозрюваного обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 КПК України, а саме: - прибувати за кожною вимогою до детектива, прокурора та суду; не відлучатися із міста Чернівці без дозволу детектива, прокурора та суду; повідомляти детектива, прокурора та суд про зміну місця свого проживання, та місця роботи; утримуватись від спілкування з іншими підозрюваними та свідками у кримінальному провадженні, а саме: ОСОБА_17 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_16 , ОСОБА_13 , ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_22 , ОСОБА_21 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , а також ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_61 , ОСОБА_62 , ОСОБА_63 , ОСОБА_64 , ОСОБА_65 , ОСОБА_66 , ОСОБА_67 , ОСОБА_68 , ОСОБА_69 , ОСОБА_70 , ОСОБА_71 , ОСОБА_72 , ОСОБА_73 , ОСОБА_74 , ОСОБА_75 , ОСОБА_76 , ОСОБА_77 , ОСОБА_78 , ОСОБА_79 , ОСОБА_80 , ОСОБА_81 , ОСОБА_82 , ОСОБА_83 , ОСОБА_84 , ОСОБА_85 , ОСОБА_86 , ОСОБА_87 щодо обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_4 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю, що підтверджується копіями судових рішень (т. 2 а.с. 260-272). Згідно із ч. 1, 3 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. За ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Згідно із ч. 3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Тобто, при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою підозрюваного, слідчий суддя, керуючись загальними приписам, які регулюють застосування запобіжного заходу, з урахуванням додаткових відомостей, має дослідити наявність таких обставин: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують продовження дії запобіжного заходу чи покладених обов`язків; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні; 4) обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу. Щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінальних правопорушень. Положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», тому в оцінці цього питання слідчий суддя керується практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права. Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ визначення «обґрунтованої підозри» надано, зокрема, у рішенні «Fox, Campbell and Hartley v. The United Kingdom», згідно з яким «…існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Втім, що саме може бути розцінене як «обґрунтоване», буде залежати від усіх обставин справи» [15, § 32]. Таке формулювання ЄСПЛ також підтверджено в таких його рішеннях, як «Нечипорук і +4 посилання» та доповнено вказівкою на те, що «факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як такі, що обґрунтовують засудження особи» [16, §§ 34, 36], і так само «висунення обвинувачення» [17, § 184]. На підтвердження можливої причетності ОСОБА_4 до вчинення, інкримінованих йому кримінальних правопорушень, до клопотання додано матеріали кримінального провадження, які досліджені у судовому засіданні, а саме копії: матеріалів, що стали підставою для внесення відомостей про кримінальні правопорушення; протоколи про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 14.02.2018, від 03.04.2018, від 30.05.2018, від 07.06.2018, від 19.06.2018, від 20.06.2018, від 26.07.2018, від 07.08.2018, від 20.09.2018, від 21.09.2018, від 02.10.2018, від 23.10.2018, від 24.10.2018, від 29.11.2018, від 12.12.2018, від 13.12.2018, від 14.12.2018, від 21.12.2018, від 27.12.2018, від 28.12.2018, від 29.12.2018, від 10.01.2019, від 20.03.2019, від 25.03.2019, від 25.04.2019, від 23.08.2019, від 27.08.2019, від 07.03.2023, від 10.03.2023, від 18.01.2024, від 26.01.2024; протоколів огляду від 17.01.2020, від 23.01.2020, від 09.04.2020, від 14.04.2020, від 21.10.2021, від 03.10.2022, від 11.10.2022, від 07-21.11.2022, від 14.03.2023 з додатками, від 22.04.2023, від 01.09.2023, від 04.09.2023, від 20.09.2023, від 30.10.2023, від 29.11.2023 з додатками, від 26.12.2023, від 03.01.2024, від 06.01.2024, від 29.01.2024; документів отриманих на запит детектива, у порядку ст. 93 КПК України від 26.06.2023 № 7.2-08-1/7.2-17-02/8.11/4740, від 25.07.2023 № 17-1/17-01-03/8.11/2225, від 02.08.2023 № 23/10183-23-Вих; матеріалів отриманих у порядку надання міжнародної правової допомоги від компетентних органів Румунії; висновків експерта від 01.06.2023 № СЕ-19-23/24079-ФП, від 22.06.2023 № СЕ-19-23/24088-ФП, від 29.06.2023 № СЕ-19-23/24092-ФП, від 30.06.2023 № СЕ-19-23/24098-ФП, від 10.07.2023 № СЕ-19-23/24104-ФП, від 11.07.2023 № СЕ-19-23/24109-ФП, від 21.07.2023 № СЕ-19-23/24076-ФП; витягів з висновку експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи від 22.09.2023 № 1041/71101; документів отриманих 17.04.2023 у порядку тимчасового доступу; протоколів допиту свідків, та інших матеріалів. Досліджені у судовому засіданні матеріали кримінального провадження у своїй сукупності слідчий суддя вважає достатніми для висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри та можливу причетність останнього до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень. Так, не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточну кваліфікацію дій ОСОБА_4 , на думку слідчого судді, дослідження цих документів свідчить про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч 1 ст. 255 КК України (у редакції до внесення змін Законом № 671-ІХ від 04.06.2020), ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 345-1, ч. 3 ст. 368 КК України, що об`єктивно пов`язують та підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_4 міг вчинити вказані кримінальні правопорушення за викладеними у повідомленні про підозру обставинами. Посилання сторони захисту на необґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочинів, передбачених ст. 345-1, 368 КК України, слідчий суддя оцінює критично. Так, відповідно до ст. 477 КПК України злочин за ст. 345-1 КК України не відноситься до кримінальних правопорушень приватного обвинувачення, а тому певна особа може бути визнана потерпілою на будь-якій стадії кримінального провадження у порядку ст. 55 КПК України. На підтвердження доводів про необгрунтованість підозри за ст. 368 КК України, стороною захисту надано копію рішення Чернівецької міської ради від 24.04.2018 № 207/9, у тому числі про співфінансування видання фотоальбому-каталогу «ІНФОРМАЦІЯ_2. Вулиці, площі та містяни на старовинних поштових листівках» (укладач ОСОБА_88 ) в ТОВ «Видавництво «Наші книги» у розмірі 150000 грн. Водночас, доказів, які б підтверджували вартість усього тиража книги, до суду не надано. Звертаю увагу, що на стадії досудового розслідування оцінка наявних у матеріалах провадження доказів здійснюється не в межах оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а в контексті визначення вірогідності та достатності підстав причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, тобто мова йде виключно про обґрунтоване припущення, а також того чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше досудове розслідування. Оскільки саме при розгляді кримінального провадження по суті суд, відповідно до положень ст. 94 КПК України, дослідивши всі обставини, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку може прийняти рішення щодо стадії кримінального правопорушення, за наявності підстав, встановити наявність або відсутність в діях особи складу кримінального правопорушення. Тобто, доведеність обґрунтованої підозри не констатує наявність у діях підозрюваного вини у вчиненні кримінальних правопорушень, оскільки питання винуватості буде вирішено у судовому порядку після надходження обвинувального акту до суду. Інші доводи сторони захисту зводяться до не згоди із викладеними слідчим суддею в ухвалі від 17.04.2024 висновками та мотивами прийняття рішення про застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Разом з цим, обґрунтованість повідомленої підозри щодо вчинення ОСОБА_4 інкримінованих йому кримінальних правопорушень була предметом перевірки Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду під час розгляду апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді про застосування до підозрюваного запобіжного заходу. Перевіряючи доводи клопотання детектива на предмет наявності достатніх підстав вважати, що заявлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшилися, а їх наявність виправдовує необхідність продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 , слідчий суддя зазначає таке. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`якими запобіжними заходами, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особи підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків). Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. Водночас, Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому. Як встановлено зі змісту ухвали від 17.04.2024 слідчий суддя, за результатом розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , дійшов висновку про доведеність органом досудового розслідування обставин, які свідчать про те, що останній може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків, підозрюваних, експертів у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Слідчий суддя погоджується з доводами прокурора про продовження існування ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки цей ризик є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений, серед іншого, можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання. Так, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 КК України (у редакції до внесення змін Законом № 671-ІХ від 04.06.2020), ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 345-1, ч. 3 ст. 368 КК України, більшість з яких класифікуються як особливо тяжкі злочини та два з яких відносяться до корупційних. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику переховування. Окрім врахування ступеня тяжкості кримінальних правопорушень, які інкриміновані ОСОБА_4 , слідчий суддя враховує, що підозрюваний має паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_2 , який дійсний до 05.05.2026, а інші підозрювані у цьому кримінальному провадженні мають, зокрема, румунське громадянство та фінансові можливості, достатні для проживання закордоном та надання допомоги з цією ж метою іншим учасникам, у тому числі ОСОБА_4 , що підтверджується матеріалами справи (т. 5 а.с. 203-204, 210). Також слідчий суддя не вважає безпідставними посилання прокурора на те, що від м. Чернівці до кордону з Румунією невелика відстань (менше 50 км), факт виконання до теперішнього часу повноважень керівника Чернівецької митниці, дає підстави вважати, що ОСОБА_4 може вплинути на посадових осіб Державної прикордонної служби з метою його безперешкодного пропуску до Румунії, що посилює означений ризик. Слідчим суддею враховується майновий стан ОСОБА_4 , а також те, що внаслідок вчинених кримінальних правопорушень останній міг отримати значні кошти, що підтверджується матеріалами справи (т. 4 а.с. 47, 51-52, т. 5 а.с. 218 зв.- 227). Також те, що за час перебування ОСОБА_4 у переважній більшості на керівних посадах, зокрема начальника Хмельницького митного поста, Львівської, Західної регіональних митниць, Хмельницької, Одеської, Галицької, Вінницької, Чернівецької митниць ДФС, заступника Голови Державної митної служби України, останній набув широке коло зв`язків серед службових осіб різних органів державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органів, керівників підприємств, установ та організацій, як на території Чернівецької області, так і по всій території України, які він може використати з метою переховування від органів досудового розслідування та суду, у тому числі, шляхом залишення території України за їх сприяння. Окрім цього ОСОБА_4 був помічником-консультантом народних депутатів України ОСОБА_89 та ОСОБА_90 , у період з 01.12.2015 по 17.12.2020 ОСОБА_4 виконував повноваження депутата Чернівецької обласної ради (т. 5 а.с. 195-200, 212-223). Матеріали справи містять докази, які свідчать про те, що інші підозрювані у кримінальному провадженні зверталися до ОСОБА_4 щодо використання зв`язків останнього, що підтверджується протоколами негласних слідчих (розшукових) дій від 26.07.2018, 21.09.2018 (т. 3 а.с. 240-241, т. 4 а.с. 3-5). За встановлених обставин слідчий суддя вважає доведеним, що на теперішній час, ризик переховування підозрюваного ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду не втратив свою актуальність. Водночас на переконання слідчого судді є недостатніми доводи сторони захисту щодо відсутності у ОСОБА_4 можливості виїзду за кордон, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану, оскільки дії щодо переховування від органів досудового розслідування та суду можуть бути вчинені і на території України. При встановленні наявності продовження існування ризику впливу на свідків слідчий суддя враховує встановлену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК). Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов`язаних із введенням воєнного стану на території України. Так встановлено, що ОСОБА_4 може особисто та опосередковано впливати на свідків у кримінальному провадженні, зокрема на колишніх та діючих службових осіб Чернівецької митниці, які перебували(ють) у його підпорядкуванні та організовували, або безпосередньо здійснювали, митні формальності при ввезенні ОГ № 1 та № 2 на митну територію України товарів з приховуванням від митного контролю. Окрім використання свого службового становища ОСОБА_4 також може впливати на свідків, зокрема, з використанням своїх зв`язків, шляхом їх підкупу, застосування заходів фізичного та психічного впливу, що підтверджується матеріалами справи. Також у матеріалах кримінального провадження містяться відомості, які свідчать про діяльність ОСОБА_4 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_8 , спрямовану на перешкоджання діяльності інших перевізників, громадських активістів, у тому числі, шляхом застосування до них заходів фізичного та психічного впливу (т. 3 а.с. 247, т. 4 а.с. 6-7, 13, 29-46, т. 5 а.с. 165-173). Також, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 інкримінується скоєння кримінальних правопорушень у співучасті з іншими підозрюваними у цьому ж кримінальному провадженні одних й тих же правопорушення, тому існують підстави вважати, що ці особи можуть бути об`єднані однією метою - унеможливити притягнення їх до кримінальної відповідальності шляхом зміни показів, формування спільної правової позиції. Враховуючи наведене, а також обізнаність підозрюваного з вже наданими показаннями свідків, протоколи допиту яких додані до клопотання детектива, слідчий суддя вважає, що існує ризик незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні. Слідчий суддя вважає не безпідставними доводи про обґрунтованість ризику перешкоджання кримінальному провадженні іншим чином, про що свідчить, зокрема те, що ОСОБА_4 , розуміючи ризик втратити свого майна у зв`язку з можливою конфіскацією, може спробувати відчужити чи переоформити майно на третіх осіб. Також, користуючись власними зв`язками та зв`язками інших підозрюваних серед службових осіб правоохоронних та інших державних органів, користуючись їх фінансовими ресурсами та можливістю залучення певних осіб до застосування заходів фізичного та психічного впливу, може, як безпосередньо, так і опосередковано здійснювати тиск, зокрема, на представників сторони обвинувачення чи суду з метою незаконного впливу на перебіг досудового розслідування та прийняття процесуальних рішень, що підтверджується матеріалами справи. Отже, встановленні слідчим суддею ризики під час застосування ОСОБА_4 запобіжного заходу не зменшились. Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Згідно із п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років. Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є: домашній арешт, застава, особиста порука, особисте зобов`язання. Захисники у судовому засіданні просили застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у виді домашнього арешту. До матеріалів справи захисником надані копії документів, які, на думку сторони захисту, підтверджують наявність підстав для застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, а саме: висновку за результатами психологічного обстеження доньки ОСОБА_4 за період з 11.12.2023 по 25.05.2024 ; медичного висновку № 52 на дитину-інваліда віком до 18 років від 01.05.2024; експертного рішення ЛКК № 139 від 14.05.2024 стосовно ОСОБА_25 ; індивідуальної програми реабілітації дитини-інваліда № 74 від 15.05.2024; витяги з медичної картки стаціонарного хворого ОСОБА_4 від 21.04.2016, від 25.01.20217, від 09.06.2017, від 21.09.2018, від 23.09.2019, від 20.11.2020, від 27.08.2021; виписки-епікріза із медичної картки стаціонарного хворого № 7869 від 27.08.2021, від 04.01.2024; відповіді філії Державної установи «Центр охорони здоров`я державної кримінально-виконавчої служби України» в м. Києві та Київській області (надалі - Філії) від 09.05.2024 № 240509/1; медичної довідки від 20.05.2024 № 355, та інші документи. Щодо стану здоров`я ОСОБА_4 то слідчий суддя зазначає, що дійсно останній протягом тривалого часу проходить лікування, оскільки має відповідні захворювання. Водночас рекомендації, які надаються лікарями стосуються здебільшого необхідністю прийняття ОСОБА_4 ліків, що може бути забезпечено і в умовах слідчого ізолятора. Так, згідно із листа-відповіді Філії встановлено, що по прибутті ОСОБА_4 до ДУ «Київський слідчий ізолятор» підозрюваний був оглянутий черговим медичним персоналом; за результатом первинного огляду даних про гостру терапевтичну патологію не виявлено, тілесних ушкоджень не виявлено, наявність будь-яких хронічних захворювань підозрюваний заперечував. ОСОБА_4 02.05.2024 обстежений УЗД (ОМТ), від надання консультативної допомоги лікарем-хірургом відмовився, рекомендована консультація профільного лікаря у плановому порядку. 13.05.2024 обстежений лабораторно. Стан здоров`я ОСОБА_4 на даний час розцінюється як задовільний. Тобто, у судовому засіданні не встановлено обставин, які б свідчили про те, що стан здоров`я підозрюваного ОСОБА_4 унеможливлює його утримання під вартою. Доказів того, що підозрюваному відмовлено у праві на отримання необхідної медичної допомоги поза межами установи слідчого ізолятора слідчому судді не надано. Посилання захисників на погіршення стану здоров`я доньки підозрюваного не є достатнім для висновку про неможливість продовження стосовно ОСОБА_4 строку тримання під вартою. Слідчим суддею враховується надані підозрюваним у судовому засіданні пояснення, зокрема про те, що дружина ОСОБА_4 - мати ОСОБА_25 наразі не працює та самостійно доглядає за дитиною. При визначенні строку тримання під вартою слідчий суддя, керуючись ч. 1 ст. 197, п. 3 ч. 4 ст. 219 КПК України, вважає за необхідне продовжити ОСОБА_4 строк тримання під вартою на 60 днів, тобто до 09.08.2024, або до настання однієї з обставин, наведених у ст. 203 КПК України. Разом із цим, задовольняючи клопотання про продовження строку тримання під вартою, слідчий суддя, керуючись ч. 3 ст. 183 КПК України, вважає за необхідне визначити підозрюваному ОСОБА_4 розмір застави. Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та встановлених ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України). Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (ч. 5 ст. 182 КПК України). У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого. Отже, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки та не була завідомо непомірною для підозрюваного, що призведе до неможливості виконання застави. Враховуючи обставини кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 , які є особливо тяжкими та тяжкими злочинами, та які на цей час відповідають стандарту доведення «обґрунтована підозра», розмір завданої шкоди, а також вагомість встановлених ризиків, слідчий суддя при визначенні розміру застави ОСОБА_4 дійшов висновку, що має місце виключний випадок, передбачений ч. 5 ст.182 КПК України, а тому наявні підстави вийти за межі максимально встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України розміру застави. При визначенні розміру застави слідчий суддя враховує такі відомості щодо майнового стану підозрюваного. Встановлено, що ОСОБА_4 за 2021 рік отримав дохід у розмірі 231242,91 грн (заробітна плата), за 2022 - 237699 грн (заробітна плата) та 163849 грн (пенсія); за 2023 - 216000,00 грн (заробітна плата). Також ОСОБА_4 на праві власності належить майно: земельна ділянка кадастровий номер 7310136300:13:004:0240 загальною площею 1000 кв. м.; земельна ділянка кадастровий номер 7310136300:13:004:0244 загальною площею 100 кв. м.; житловий будинок, за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 254, 4 кв.м.; садовий (дачний) будинок, за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 81.76 кв.м.; транспортний засіб - автомобіль марки Тойота Ландкрузер Прадо, що підтверджується матеріалами справи (т. 5 а.с. 218 зв. -227). При визначенні розміру застави слідчий суддя також враховує обставини вчинення злочинів, які орган досудового розслідування вважає встановленими, а саме: що злочини вчинено ОСОБА_4 у складі злочинної організації; те, що неправомірна вигода отримувалась ОСОБА_4 , у тому числі, через посередника, що підтверджується матеріалами справи. Так, ОСОБА_9 під час розмови повідомив, що неправомірну вигоду ОСОБА_4 давав як безпосередньо, так і через посередника на ім`я " ОСОБА_91 ", а також ОСОБА_10 надавав по 300 доларів з машини, що підтверджується протоколом негласних слідчих (розшукових) дій від 27.08.2019 (т. 4 а.с. 47, 51-52). При цьому, органом досудового розслідування встановлено приблизно 766 перевезень. Водночас, співставляючи розмір доходу ОСОБА_4 , того, що дружина не працює більше десяти років, наявність нерухомого майна, їх загальну площу та коштів, необхідних для його утримання; наявність малолітньої дитини, слідчий суддя не вважає очевидно безпідставним те, що у ОСОБА_4 могли бути необліковані доходи. Окрім цього слідчим суддею враховуються надані захисниками у судовому засіданні пояснення щодо можливості внесення ОСОБА_4 застави у розмірі, яка еквівалентна 30000 доларів США, які були виявлені органом досудового розслідування під час проведення у ОСОБА_4 обшуку. Водночас, будь-яких дій щодо внесення підозрюваним хоча б частини розміру застави, слідчому судді не надано. Враховуючи встановлені обставини, слідчий суддя дійшов висновку, що застава у розмірі 60 000 000,00 грн зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_4 та не є занадто непомірною для нього. Саме такий розмір застави, на думку слідчого судді, розумно і пропорційно співвідноситься з обставинами цього кримінального провадження, зможе запобігти ризикам кримінального провадження, слугуватиме достатнім стимулюючим фактором, який підозрюваний боявся б втратити у разі невиконання покладених процесуальних обов`язків, та не є завідомо непомірним для підозрюваного. Звертаю увагу, що чинне законодавство України не покладає можливість внесення застави виключно на підозрюваного, але вимагає забезпечення дієвості провадження, тобто співмірності застави не лише матеріальному стану особи, а й забезпеченню виконання покладених на особу процесуальних обов`язків. Також, слідчий суддя вважає обґрунтованими посилання детектива у клопотанні на неможливість закінчити досудове розслідування до спливу строку дії запобіжного заходу, застосованого стосовно ОСОБА_4 , у зв`язку з необхідністю проведення слідчих та процесуальних дій, які мають суттєве значення для встановлення усіх обставин у цьому кримінальному провадженні, а отримані за результатами їх проведення докази можуть бути використані під час судового розгляду, а саме наразі є необхідність у проведенні судової експертизи, допитати осіб, завершити процесуальні дії у порядку міжнародної правової допомоги. З метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні, а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваного, у разі внесення застави наявні підстави покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких доведена стороною обвинувачення, а саме: прибувати за кожною вимогою до детектива, прокурора та суду; не відлучатися із міста Чернівці без дозволу детектива, прокурора та суду; повідомляти детектива, прокурора та суд про зміну місця свого проживання, та місця роботи; утримуватись від спілкування з іншими підозрюваними та свідками у кримінальному провадженні, а саме: ОСОБА_17 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_16 , ОСОБА_13 , ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_22 , ОСОБА_21 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , а також ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_61 , ОСОБА_62 , ОСОБА_63 , ОСОБА_64 , ОСОБА_65 , ОСОБА_66 , ОСОБА_67 , ОСОБА_68 , ОСОБА_69 , ОСОБА_70 , ОСОБА_71 , ОСОБА_72 , ОСОБА_73 , ОСОБА_74 , ОСОБА_75 , ОСОБА_76 , ОСОБА_77 , ОСОБА_78 , ОСОБА_79 , ОСОБА_80 , ОСОБА_81 , ОСОБА_82 , ОСОБА_83 , ОСОБА_84 , ОСОБА_85 , ОСОБА_86 , ОСОБА_87 щодо обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_4 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю. При визначенні строку дії обов`язків,слідчий суддя враховує, що строк, на який до підозрюваного може бути застосовано запобіжний захід у виді застави, Кримінальний процесуальний кодекс України не обмежує строками досудового розслідування, а тому ухвала про застосування до особи запобіжного заходу та покладення обов`язків може лишатися чинною і після закінчення досудового розслідування в кримінальному провадженні до настання однієї з обставин, наведених у ст. 203 КПК України. Тому, керуючись положеннями ч. 6 ст. 182, ч. 7 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави слідчий суддя вважає за необхідне визначити строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 , - два місяці з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею в ухвалі. З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання. Керуючись ст. 2, 7, 177, 178, 182, 183, 193-197, 199, 372, 376 КПК України, слідчий суддя постановив: Задовольнити клопотання. Продовжити підозрюваному ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів, тобто до 09 серпня 2024 року. Визначити підозрюваному ОСОБА_4 заставу у розмірі 60 000 000 (шістдесят мільйонів) гривень, після внесення якої підозрюваний звільняється з-під варти, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою. З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за реквізитами: код ЄДРПОУ 42836259, номер рахунка за стандартом IBAN НОМЕР_3 . У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 строком на два місяці обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 КПК України, а саме: - прибувати за кожною вимогою до детектива, прокурора та суду; - не відлучатися із міста Чернівці без дозволу детектива, прокурора та суду; - повідомляти детектива, прокурора та суд про зміну місця свого проживання, та місця роботи; - утримуватись від спілкування з іншими підозрюваними та свідками у кримінальному провадженні, а саме: ОСОБА_17 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_16 , ОСОБА_13 , ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_22 , ОСОБА_21 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , а також ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_61 , ОСОБА_62 , ОСОБА_63 , ОСОБА_64 , ОСОБА_65 , ОСОБА_66 , ОСОБА_67 , ОСОБА_68 , ОСОБА_69 , ОСОБА_70 , ОСОБА_71 , ОСОБА_72 , ОСОБА_73 , ОСОБА_74 , ОСОБА_75 , ОСОБА_76 , ОСОБА_77 , ОСОБА_78 , ОСОБА_79 , ОСОБА_80 , ОСОБА_81 , ОСОБА_82 , ОСОБА_83 , ОСОБА_84 , ОСОБА_85 , ОСОБА_86 , ОСОБА_87 щодо обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_4 ; - здати на зберігання до відповідних органів державної влади усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну; - носити електронний засіб контролю. Роз`яснити підозрюваному, що у випадку внесення застави, оригінал документів з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Роз`яснити підозрюваному та заставодавцю, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до детектива, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави. Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 52017000000000802 від 17.11.2017. Копію ухвали вручити підозрюваному, захисникам, прокурору негайно після її оголошення для відома та направити керівнику ДУ «Київський слідчий ізолятор» для виконання. Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня оголошення судового рішення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії ухвали. Слідчий суддя ОСОБА_1