Постанова Волинський апеляційний суд № 161/1303/24

Справа № 161/1303/24 Головуючий у 1 інстанції: Кихтюк Р. М. Провадження № 22-ц/802/623/24 Доповідач: Бовчалюк З. А. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 10 червня 2024 року місто Луцьк Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - судді Бовчалюк З.А., суддів - Здрилюк О.І., Карпук А.К., з участю секретаря судового засідання Власюк О.С., представників відповідача ОСОБА_1 -кизи, ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньелектрозбут» про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньелектрозбут» на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29 березня 2024 року, В С Т А Н О В И В: Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом. Покликається на те, що 20.12.2019 року між нею та ТзОВ «Волиньелектрозбут» було укладено договір купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим тарифом» приватним господарством №525163173. За вказаним договором вона як споживач взяла на себе зобов`язання продавати відповідачеві електричну енергію, вироблену з енергії сонячного випромінювання об`єктами електроенергетики (генеруючими установками) приватного домогосподарства, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а відповідач, як постачальник універсальних послуг, взяв на себе зобов`язання купувати у неї електричну енергію за "зеленим" тарифом, встановленим НКРЕКП, в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії приватним домогосподарствам, в строки, передбачені договором. За умовами договору вона має право на отримання плати за електричну енергію, вироблену з енергії сонячного випромінювання та/або енергії вітру об`єктами електроенергетики (генеруючими установками) приватного домогосподарства, за «зеленим» тарифом, відпущеної постачальнику універсальних послуг в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії приватним домогосподарствам. Згідно з пунктом 4.1 договору розрахунковим період є календарний місяць. Оплата за продану електричну енергію, вироблену в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії приватним домогосподарством здійснюється постачальником універсальних послуг до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим . Вказує, що ТзОВ «Волиньелоектрозбут» лише частково сплатило їй кошти за електроенергію, зокрема, за період з січня 2022 року по листопад 2023 року відповідачем нараховано 496682,75 грн, належить до виплати з урахуванням податків та зборів 399829,63 грн., проте фактично виплачено лише 213268,08 грн. Крім того, відповідачем сплачено: 26.12.2023 року 12941,59 грн., 04.01.2024 року 48087,86 грн., 05.01.2024 року 37085,38 грн., 10.01.2024 року 9955,48 грн. Тобто, в загальній сумі, відповідачем сплачено кошти в розмірі 321338,39 грн. Зазначає, що починаючи з жовтня 2022 року відповідач перестав сплачувати кошти в повному обсязі згідно договору і станом на 19.01.2024 року заборгованість становить 78491,24 грн. Також умовами договору передбачено, що у разі несплати обсягу придбаної електричної енергії до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, постачальник універсальних послуг зобов`язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення і загальна сума пені становить 25957,68 грн. З врахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просить стягнути з відповідача на користь позивача кошти в розмірі 26892,86 грн., з яких: 935,18 грн. основний борг та 25957,68 грн - пені, а також судові витрати у справі. Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29 березня 2024 року позов задоволено частково. Ухвалено стягнути з ТОВ «Волиньелектрозбут» на користь ОСОБА_3 заборгованість за договором купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом у розмірі 935,18 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат. В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції, в частині задоволених позовних вимог, та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_3 відмовити повністю. В іншій частині рішення суду жодною із сторін не оскаржується. З поданої апеляційної скарги вбачається, що відповідач оскаржує рішення в частині стягнення заборгованості в розмірі 935, 18 гривень, а тому, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Позивач не скористалась правом подати відзив на апеляційну скаргу. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення. Судом встановлено, що 20.12.2019 року між ОСОБА_3 (споживач) та ТзОВ «Волиньелектрозбут» (постачальник універсальних послуг) було укладено договір купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим тарифом» приватним господарством №525163173. За змістом п.1 Договору споживач бере на себе зобов`язання продавати постачальнику універсальних послуг електричну енергію, вироблену з енергії сонячного випромінювання та/або енергії вітру об`єктами електроенергетики (генеруючими установками) приватного домогосподарства, а постачальник універсальних послуг бере на себе зобов`язання купувати у споживача електричну енергію за «зеленим» тарифом, встановленим НКРЕКП, в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії приватним домогосподарством, у строки, передбачені цим Договором. Пунктом другим Договору передбачені права та обов`язки сторін, одними з яких є те, що постачальник універсальних послуг зобов`язаний купувати у споживача за «зеленим» тарифом, встановленим НКРЕКП, електричну енергію в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії приватним домогосподарством, на підставі звітів про покази обліку та актів приймання-передавання товару (електроенергії), а споживач має право на отримання плати за електричну енергію, вироблену з енергії сонячного випромінювання та/або енергії вітру об`єктами електроенергетики (генеруючими установками) приватного домогосподарства, за «зеленим» тарифом, відпущеної постачальнику універсальних послуг в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії приватним домогосподарством. У статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (частина перша статті 655 ЦК України). Відповідно до частини 1 статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Взаємовідносини постачальника універсальних послуг та побутового споживача щодо купівлі-продажу електричної за «зеленим» тарифом регламентуються Главою 11.3 «Особливості продажу та обліку електричної енергії, виробленої приватними домогосподарствами, а також розрахунків за неї» Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ), затверджених постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018р. Відповідно до норм чинного законодавства, постачальник універсальних послуг (ПУП) купує електричну енергію, вироблену генеруючими установками приватних домогосподарств в межах дозволеної потужності, за «зеленим» тарифом в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії такими приватними домогосподарствами, на підставі укладеного між ним та побутовим споживачем Договору про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством (далі - Договір), який є додатком до укладеного договору про постачання електричної енергії Постачальником універсальних послуг, з дотриманням норм ПРРЕЕ. Закон України «Про ринок електричної енергії» (далі - Закон № 2019-VIII) визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище. Відповідно до частини 1 статті 4 Закону № 2019-VIII учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються договори, серед яких договір про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом. З змістом Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі Правила), затверджених постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018, договір про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом - домовленість між індивідуальним побутовим споживачем та постачальником універсальних послуг, яка спрямована на врегулювання цивільних прав та обов`язків під час купівлі-продажу за «зеленим» тарифом електричної енергії, виробленої з енергії сонячного випромінювання та/або з енергії вітру генеруючими установками приватного домогосподарства (пункт 1.1.2. глави 1.1. розділу І). Згідно з пунктом 3.3.4 глави 3.3. розділу III Правил договір про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством укладається між постачальником універсальних послуг та власником (одним із власників за згодою інших співвласників) цього приватного домогосподарства і є додатком до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (додаток 6 до цих Правил). В силу пункту 11.3.18. глави 11.3. розділу ХІ Правил умови та порядок оплати електричної енергії, виробленої генеруючою установкою (генеруючими установками) приватного домогосподарства, передбачені цими Правилами, зазначаються в договорі про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством. Відповідальність за порушення умов та порядку оплати встановлюється договором про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством відповідно до законодавства. Спори, які виникають між побутовим споживачем та постачальником універсальних послуг під час укладення договору та купівлі-продажу електричної енергії, виробленої генеруючою установкою (генеруючими установками) приватного домогосподарства, вирішуються в установленому законодавством порядку. Плату за придбану у побутового споживача електричну енергію, вироблену генеруючою установкою (генеруючими установками) приватного домогосподарства, постачальник універсальних послуг має перераховувати на рахунок побутового споживача відповідно до договору про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством. Розрахунковим періодом для встановлення постачальнику універсальних послуг розміру оплати електричної енергії, виробленої генеруючою установкою (генеруючими установками) приватного домогосподарства, є календарний місяць (пункти 11.3.19., 11.3.20. глави 11.3. розділу ХІ Правил). Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України). Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України). Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що у відповідача перед позивачем наявна заборгованість в розмірі 935, 18 гривень. Заперечуючи щодо розміру даної заборгованості, відповідач посилається на те, що у відповідача відсутня будь-яка заборгованість перед позивачем. На підтвердження своїх доводів відповідачем було подано ряд платіжних інструкцій, відповідно до яких товариством перераховувались відповідні суми позивачу. Апеляційним судом було досліджено надані відповідачем платіжні інструкції. Судом встановлено, що за період з січня 2022 року по листопад 2023 року до сплати ( після відрахування ПДФ та військового збору) за електроенергію за «зеленим тарифом» позивачу, з врахуванням актів коригування належало 399044, 45 гривень, які і перераховані позивачу відповідно до платіжних інструкцій. Аналізуючи зміст договору та нормативні акти, які регулюють дані правовідносини, беручи до уваги надані відповідачем та позивачем платіжні документи, щодо здійснених розрахунків, колегія суддів приходить до висновку, що заборгованість TOB перед позивачем за січень 2022 - листопад 2023 року відсутня повністю. Щодо актів коригування. Відповідно до п. 11.3.1 ПРРЕЕ індивідуальний побутовий споживач, що встановив у межах свого приватного(-их) домогосподарства(-в) генеруючу(-і) установку(-ки), призначену(-і) для виробництва електричної енергії з енергії сонячного випромінювання та/або енергії вітру з можливістю відпуску електричної енергії в мережу оператора системи або інших власників мережі, має право у межах сумарної встановленої потужності генеруючих установок, здійснювати продаж виробленої електричної енергії, в обсязі, що перевищує місячне споживання приватного(- их) домогосподарства(-в) відповідно до цих Правил, та на підставі договору про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством, що є додатком 3 до укладеного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, до умов якого побутовий споживач приєднався відповідно до цих Правил. Отже, перевищення виробітку електричної енергії генеруючою установкою приватного домогосподарства над встановленою потужністю та/або генерації в нічні години за червень - вересень 2023 року не підлягають купівлі постачальником універсальних послуг за «зеленим» тарифом. За Договором від 20.12.2019 року №525163173 про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом, в ході перевірки даних при розрахунку вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел НЕК «Укренерго» (Адміністратор комерційного обліку) виявлено перевищення виробітку електричної енергії генеруючою установкою приватного домогосподарства над встановленою потужністю та/або генерація в нічні години, а саме: за червень 2023 року - 58 кВт/год (на суму 329,89 грн), за липень 2023 року - 56 кВт/год (на суму - 322,74 грн), за серпень 2023 року - 23 кВт/год (на суму - 132,55 грн), загальна сума-785,18 грн. З наданих відповідачем доказів вбачається, що за вересень 2023 року було також виявлено перевищення виробітку електричної енергії генеруючою установкою приватного домогосподарства над встановленою потужністю та/або генерація в нічні години - 6 кВт/год (на суму - 34,59 грн), проте ця сума позивачем не оскаржується. Отже, обсяги електричної енергії, що вироблені генеруючими установками приватних домогосподарств з порушенням законодавства не підлягають продажу за «зеленим» тарифом постачальнику універсальних послуг. У зв`язку з цим, позивачу в грудні 2023 року були надіслані акти-коригування до Акту-звіту приймання - передачі товару (електричної енергії), показів засобів обліку, обсягів та напрями перетоків прийнятої - переданої електричної енергії за червень 2023р., липень 2023р., серпень 2023р., вересень 2023 року (наявні в матеріалах справи). Окрім того між TOB «ВЕЗ» та ОСОБА_4 було укладено додаткову угоду про електронний документообіг від 16.10.2020 р. до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №525163173 від 20.12.2019р. (далі - Додаткова угода) Відповідно до пункту 2.2. цієї Додаткової угоди сторони домовилися про те, що починаючи з 16.10.2020р. при виконання умов договору будуть здійснювати документообіг в формі електронних документів з використанням системи електронного документообігу «Вчасно». Відповідно до п. 2.6. Додаткової угоди отриманий споживачем від постачальника пакет розрахункових документів вважається отриманим споживачем в день його відправлення постачальником і набирає чинності в цей самий день у разі, якщо протягом 3 (трьох) робочих днів від його отримання споживач не надіслав постачальнику мотивованої відмови від даного пакету Е-документів. Мотивована відмова від Е-документа надсилається споживачем через механізм відхилення Е-документа з обов`язковим наданням коментарів про обґрунтовані причини такого відхилення. Таким чином, всі акти коригування були направлені постачальником споживачу через систему електронного документообігу «Вчасно». Жодних заперечень, мотивованих відмов у відповідь на ці акти до TOB «ВЕЗ» не надходило, а отже є прийнятими ОСОБА_4 , що не заперечувалось позивачем. Відтак, у TOB «ВЕЗ» відсутні зобов`язання по виплаті 785,18 грн. Щодо заборгованості в розмірі 150,00 гри (935,18 грн - 785,18 грн). Позивачем було не правильно зазначено суму платежів за липень, червень і вересень 2023, а саме: за липень 2023, - 04.01.2024 згідно платіжного доручення №51055 TOB «ВЕЗ» було фактично сплачено 24828,75 грн (а не 24 778,75 грн, як вказано позивачем), різниця 50 гри банківської комісії; за серпень 2023 - 05.01.2024 згідно платіжного доручення №52382 TOB «ВЕЗ» було фактично сплачено 18931,31 грн (а не 18 881, 31 грн, як вказано позивачем), різниця 50 грн банківської комісії; за вересень 2023 - 05.01.2024 згідно платіжного доручення №53705 TOB «ВЕЗ» було фактично сплачено 15674,42 грн (а не 15624,42 грн, як вказано позивачем), різниця 50 грн банківської комісії. Таким чином, заборгованість вказана у рішенні суду першої інстанції в розмірі 150,00 грн є комісією банку, з яким позивачем укладено договір на відкриття та користування рахунком. Утримання банком комісії при здійсненні зарахування на картковий рахунок є питанням договірних відносин між ОСОБА_4 та установою банку і не входить до компетенції постачальника електричної енергії. Таким чином, на зазначені у Договорі про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством № 525163173 від 20.12.2019 р. банківські реквізити споживача відповідачем перераховано кошти в розмірі, зазначеному в актах приймання-передачі товару до договору після відрахування військового збору та ПДФО та з врахуванням актів коригування у відповідні періоди. Отже, наявність або розмір встановлений банком комісії за користування рахунком обумовлені та узгоджені укладеним договором між банком та клієнтом при відкриті такого рахунку, і відповідач не має обов`язку на покриття таких витрат за власний рахунок. Таким чином рішення суду першої інстанції, в частині задоволених позовних вимог, щодо стягнення заборгованості в розмірі 935, 18 гривень, підлягає до скасування, з ухваленням в цій частині нового судового рішення, про відмову в задоволенні позову в цій частині. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат ( ч. 13 ст.141 ЦПК України). Оскільки апеляційна скарга відповідача підлягає до задоволення то судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1816, 80 гривень підлягає стягненню з позивача на користь відповідача. Керуючись статтями 367, 368, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, суд У Х В А Л И В: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньелектрозбут» задовольнити. Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29 березня 2024 року, в оскарженій частині щодо стягнення заборгованості в розмірі 935,18 гривень та розподілу судових витрат скасувати, та ухвалити в цих частинах нове судове рішення. В позові ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньелектрозбут» про стягнення заборгованості відмовити. Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньелектрозбут» (ЄДРПОУ 42159289) 1816, 80 гривень сплаченого судового збору. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України. Головуючий-суддя: Судді: