Постанова 4803 № 202/17150/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/4503/24 Справа № 202/17150/23 Суддя у 1-й інстанції - Бєсєда Г.В. Суддя у 2-й інстанції - Ткаченко І. Ю. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 12 червня 2024 року Дніпровський Апеляційний суд у складі: головуючого - судді Ткаченко І.Ю. суддів - Деркач Н.М., Пищиди М.М., за участю секретаря - Кошари О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» про відшкодування шкоди заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди за апеляційною скаргою акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 23 лютого 2024 року, - В С Т А Н О В И В: 13 вересня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до АТ СК "Країна" про відшкодування шкоди заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди. В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що 31.08.2022 в м. Дніпро по вул. Калинова в районі будинку № 11А/3 сталася дорожньо - транспортна пригода за участю транспортного засобу «Mitsubishi Outlander», номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу «Skoda Kodiaq», номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 . Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Skoda Kodiaq», номерний знак НОМЕР_2 , винного в скоєному ДТП, застрахована в АТ «Страхова компанія «Країна» згідно поліса ОСЦПВВНТЗ № EP/206744594, який діяв на дату ДТП. Вина ОСОБА_3 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди підтверджується постановою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 11.10.2022 в справі № 202/6843/22. В результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль «Mitsubishi Outlander», номерний знак НОМЕР_1 , чим завдані матеріальні збитки. Власником транспортного засобу «Mitsubishi Outlander», номерний знак НОМЕР_1 є ОСОБА_1 . 21.09.2022 адвокат Демарчук М.В., як представник ОСОБА_2 , який діє на підставі довіреності як представник ОСОБА_1 направив на електронну пошту АТ «СК «КРАЇНА» повідомлення про ДТП, заяву на виплату страхового відшкодування та весь необхідний пакет документів. Зазначав, що страховик пропонував страхову виплату в сумі 59 739, 07 грн., тобто страховик визнавав повноваження представника та в своїх листах не зазначав, що заява на виплату страхового відшкодування не прийнята, через відсутність повноважень у представника. Строк виплати страхового відшкодування сплив 26.07.2023, але страхове відшкодування не виплачено до цього часу. Згідно висновку експерта ОСОБА_4 № 0510/22 від 05.10.2022 року вартість відновного ремонту, з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу замінюваних складових частин колісного транспортного засобу "Mitsubishi Outlander", реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 склала 84 677, 77 грн. Страховик до цього часу не виплатив страхове відшкодування в розмірі 84 677,77 грн., що підтверджується висновком експерта. Просив суд стягнути з акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» страхове відшкодування в сумі 84 677,77 грн., витрати на оплату послуг експерта автотоварознавця в сумі 2 120 грн.; судовий збір в сумі 1 073, 60 грн. (а.с.3-9). Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 23 лютого 2024 року позов ОСОБА_1 до АТ «СК «Країна» про відшкодування шкоди заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди - задоволено. Стягнуто з АТ «СК «Країна» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування в сумі 84 677 (вісімдесят чотири тисячі шістсот сімдесят сім) грн. 77 коп. Стягнуто з АТ «СК «Країна» на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1073, 60 грн. та витрати на оплату послуг експерта в сумі 2120 грн.(а.с.162-167). Не погодившись з рішенням суду, АТ «СК «Країна» звернулося з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог (а.с.169-173). У відзиві на апеляційну скаргу позивач прохав апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін. Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення. Судом першої інстанції встановлено, 31.08.2022 в м. Дніпро по вул. Калинова в районі будинку № 11А/3 сталася дорожньо - транспортна пригода за участю транспортного засобу «Mitsubishi Outlander», номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу «Skoda Kodiaq», номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 . Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Skoda Kodiaq», номерний знак НОМЕР_2 , винного в скоєному ДТП, застрахована в АТ «Страхова компанія «Країна» згідно поліса ОСЦПВВНТЗ № EP/206744594, який діяв на дату ДТП. Вина ОСОБА_3 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди підтверджується постановою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 11.10.2022 в справі № 202/6843/22. В результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль «Mitsubishi Outlander», номерний знак НОМЕР_1 , чим завдані матеріальні збитки. Власником транспортного засобу «Mitsubishi Outlander», номерний знак НОМЕР_1 є ОСОБА_1 . 21.09.2022 адвокат Демарчук М.В., як представник ОСОБА_2 , який діє на підставі довіреності як представник ОСОБА_1 направив на електронну пошту АТ «СК «КРАЇНА» повідомлення про ДТП, заяву на виплату страхового відшкодування. Згідно висновку експерта ОСОБА_4 № 0510/22 від 05.10.2022 року вартість відновного ремонту, з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу замінюваних складових частин колісного транспортного засобу "Mitsubishi Outlander", реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 склала 84 677, 77 грн. Вартість матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу автомобіль «Mitsubishi Outlander», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , складає 84 677, 77 грн. Відповідно до рахунку № 58 від 20.10.2022, який виданий ФОП « ОСОБА_5 » вартість проведеного ремонту транспортного засобу "Mitsubishi Outlander", реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , склала 163 314 грн. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що саме на акціонерне товариство «Страхова компанія «Країна» покладено обов`язок відшкодувати шкоду завдану унаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а тому з акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню страхове відшкодування в сумі 84677,77 грн. та позов підлягає задоволенню. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду. Згідно із частиною першою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 ЦК України). Відповідно до ч. 1 ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його представника) або іншої особи, визначеної договором. Згідно зі статтею 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників. За змістом статті 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є подія внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди сталося за участю забезпеченого транспортного засобу і в наслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором. Відповідно до пункту 9 частини першої статті 7 Закону України «Про страхування» в Україні одним із видів обов`язкового страхування є страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Відносини у цій сфері регламентує, зокрема Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. Згідно до положень п. 35.1 ст. 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування за підписом заявника. Відповідно ст. 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 36 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніше як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування та виплатити його. Статтею 12 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Змагальність сторін є одним із основних принципів цивільного судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, зобов`язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права. Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України). Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина друга статті 78 ЦПК України). Суд першої інстанції в межах наданих йому повноважень, прийняв висновок експерта ОСОБА_4 № 0510/22 від 05.10.2022 року, виконаний на замовлення представника позивача ОСОБА_6 . Доводи апеляційної скарги, що позивач не мав права звертатися до експерта, оскільки страховик своєчасно направив свого представника для огляду, колегія суддів не може прийняти до уваги. Із змісту п. 34.4 ст. 34 Закону вбачається, що замовляти проведення дослідження з визначення вартості матеріального збитку транспортного засобу дозволяється, як потерпілому так і страховику. Обов`язок страховика, передбачений п. 34.2 ст. 34 Закону спрямований лише на звільнення потерпілого від додаткових витрат, про що свідчить п. 34.3 ст. 34 Закону. Таким чином, п. 34.4 ст. 34 Закону передбачено право потерпілої особи на самостійне залучення експерта або юридичні особи, у штаті яких є експерти для визначення розміру шкоди. Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 106 ЦПК України, учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов`язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду. Отже, висновок експерта складений на замовлення учасника справи прирівнюється до висновку експерта, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду. Позивач звернувся до судового експерта ОСОБА_4 для встановлення розміру збитку заподіяного в результаті пошкодження його автомобіля. Експерт ОСОБА_4 за результатами огляду склав висновок № 0510/22 від 05.10.2022 року. Будь-яких доказів щодо спростування розміру страхового відшкодування відповідач суду не надав і судом при визначенні такого розміру враховано поданий стороною позивача висновок експерта. Суд дійшов до обґрунтованих висновків, що відповідно до вищевказаних положень закону саме на акціонерне товариство «Страхова компанія «Країна» покладено обов`язок відшкодувати шкоду завдану унаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а тому з акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» на користь ОСОБА_1 підлягало стягненню страхове відшкодування в сумі 84 677, 77 грн. Доводи апеляційної скарги щодо відсутності повноважень у представника позивача, колегія суддів оцінює критично, враховуючи, що на підтвердження повноважень ОСОБА_6 та адвоката Демарчука М.В. здійснювати представництво інтересів ОСОБА_1 надано нотаріально посвідчену довіреність на якій проставлено апостиль, яка є документом, що підтверджує повноваження представників згідно приписів статті 62 ЦПК України. Крім того, позивачем наголошувалось і не спростовано відповідачем, що представник Позивача ОСОБА_1 звернувся до Страховика, надавши від імені та в інтересах ОСОБА_1 завірені електронно-цифровим підписом заяву на виплату страхового відшкодування, повідомлення про ДТП та інші документи передбачені ст. 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». До документів було долучено відсканований оригінал довіреності від 12.02.2023 року, що посвідчена нотаріусом Німеччини та містить Апостиль. Дана довіреність також була завірена електронно-цифровим підписом. Переклад посвідчення довіреності та переклад Апостилю додатково засвідчено приватним нотаріусом Дніпроського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Корнєєнковою Н.О., які також були надані Страховику. Даною довіреністю було уповноважено представників ОСОБА_6 та адвоката Демарчук М.В. діяти від імені та в інтересах ОСОБА_1 Згідно зі статтею 13 Закону України „Про міжнародне приватне право" документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні у разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України. Конвенція 1961 року, яка скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, згода на обов`язковість якої надана Законом України від 10 січня 2002 «Про приєднання України до Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів», набула чинності між Україною і державами учасницями Конвенції, що не висловили заперечень проти її приєднання, з 22.12.2003. Статтею 3 цієї Конвенції передбачено, що єдиною формальною процедурою, яка може вимагатися для посвідчення автентичності підпису, якості, в якій виступала особа, що підписала документ, та, у відповідному випадку, автентичності відбитку печатки або штампу, якими скріплений документ, є проставлення апостиля компетентним органом держави, в якій документ був складений. Згідно з положеннями Конвенції документ, на якому проставлено апостиль, не потребує ніякого додаткового оформлення чи засвідчення і може бути використаний в будь-якій іншій державі-учасниці Конвенції. Україна є учасницею окремих міжнародних договорів, якими скасоване будь-яке додаткове засвідчення офіційних документів, що подаються до установ державучасниць такого Договору. З урахуванням зазначеного, посилання в апеляційній скарзі на невідповідність вимогам Конвенції довіреності, що надана позивачем є безпідставними. Отже, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав вважати, що судом допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення спору, а тому підстави для його скасування відсутні. Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. 367, 368, 375, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» - залишити без задоволення. Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 23 лютого 2024 року - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в передбаченому законом порядку. Судді: