Постанова 4851 № 520/16481/23

Головуючий І інстанції: Полях Н.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 червня 2024 р. Справа № 520/16481/23 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді Чалого І.С., Суддів: Ральченка І.М. , Катунова В.В. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України та ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.02.2024, м. Харків, повний текст складено 12.02.24 по справі № 520/16481/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, в якому просив суд визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно п. 1 положення постанови КМУ від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" у розмірі до 100 000 грн за період із травня по жовтень 2022 року пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів; зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" у розмірі 100 000 грн за період із травня по жовтень 2022 року пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12.02.2024 адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно п. 1 положення постанови КМУ від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" у розмірі до 100 000 грн за період із травня по жовтень 2022 року пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" у розмірі 100 000 грн з 14.08.2022 року по 14.08.2022 року; з 20.08.2002 року по 20.08.2022 року; з 11.09.2022 року по 11.09.2022 року пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів. У задоволенні адміністративного позову в іншій частині позовних вимог - відмовлено. Військова частина НОМЕР_1 , не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції, просила суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.02.2024, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. На обґрунтування вимог скарги посилається на те, що факт виплати позивачу додаткової винагороди за дні його участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, а саме за 14.08.2022 року та 20.08.2022 року (4516,13 гривень виплачені 01.09.2022 року), а також 11.09.2022 (2333,33 грн. виплачені 01.10.2022 року) були виплачені в повному обсязі. Пунктом 1 постанови КМУ №168 визначено, що нарахування додаткової винагороди, збільшеної до 100000 грн. здійснюється не єдиною сумою, а шляхом доплати 70000грн. пропорційно часу участі у таких діях та заходах до додаткової винагороди в розмірі 30000 грн. Саме так відповідач і здійснив нарахування та виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 грн за 14.08.2022, 20.08.2022 (4516,13 грн. ) та 11.09.2022 (2333,33 грн.) Позивач також не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати частково рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.02.2024 та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. На обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що суд першої інстанції не надав оцінки листу відповідача від 27.04.2023, в якому відповідач визнав періоди участі позивача в бойових діях, а саме "з 24.02.2022 по 30.04.2022, з 14.08.2022 по 20.08.2022, 11.09.2022, 15.11.2022, 14.01.2023". Хоча за серпень виплачено було лише за 14.08.2022 та за 20.08.2022. Вважає, що суд повинен був покласти на відповідача обов`язок доказування саме факту не прийняття позивачем участі у бойових діях або безпосередньої особистої участі у заходах з оборони, відсічі і стримування збройної агресії. Зазначає, що позивач протягом спірного періоду був військовослужбовцем Збройних Сил та проходив військову службу у період дії воєнного стану, що свідчить про наявність умов для виплати додаткової винагороди у розмірі 100000 грн. У період з травня по жовтень 2022 позивачем виконувались заходи з національної безпеки і оборони, позивач перебував в районах, де тривають бойові дії на території Харківської області. Позивач скористався своїм правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу відповідача, та просив суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги Військової частини НОМЕР_1 , з підстав її необґрунтованості. Вважає, що наявні в матеріалах справи докази спростовують обставини викладені в апеляційній скарзі. Військова частина НОМЕР_1 також скористалася правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу позивача, та просила суд відмовити у її задоволенні. В обґрунтування відзиву зазначає, що позивачу виплачено додаткову грошову винагороду за дні, коли він виконував бойові завдання, що підтверджується доказами наявними в матеріалах справи та долученими до відзиву. На підставі положень п.3 ч.1 ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи поданої апеляційної скарги, оскаржуване рішення суду першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню з таких підстав. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебував у спірний період на військовій службі у складі Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, що не оспорюється сторонами. Позивач має статус учасника бойових дій, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_2 (а.с. 16). Відповідно до Витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (по стройовій частині) №66 від 07.03.2023 старшого солдата ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу та усіх видів забезпечення та переміщено наказом командувача Національної гвардії України від 17.02.2023 року №36 о/с для подальшого проходження військової служби до військової частини НОМЕР_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 07.03.2023 (а.с. 25). 24.03.2023 представником позивача здійснено адвокатський запит до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України з метою отримання інформації про причини ненарахування та невиплати щомісячної доплати у вигляді додаткової винагороди передбаченої Постановою КМУ №168 військовослужбовцю ОСОБА_1 за його безпосередню участь у бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 01.05.2022 по жовтень 2022 року включно (а.с. 17-20). Листом від 27.04.2023 №40/ОГ/12-2587/ надано відповідь адвокату ОСОБА_2 повідомлено, що для перевірки правильності нарахування старшому солдату ОСОБА_1 додаткової винагороди, збільшеної до 100000 грн. рекомендовано йому повідомити командування військової частини коли, де і в забезпеченні здійснення яких заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації він приймав участь. Накази, витяги з яких запитані адвокатом, щодо проходження служби ОСОБА_3 з 24.02.2022 по теперішній час, не можливо надати, оскільки такі не видавались. Витяги з бойових розпоряджень, витяги із журналів бойових дій неможливо оскільки ці документи є документами з обмеженим доступом (а.с. 21-22). Не погодившись із такою бездіяльністю відповідача, позивач звернувся до суду із даним позовом. Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що підтверджено належними доказами ту обставину, що ОСОБА_1 приймав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України в період з 24.02.2022 по 30.04.2022 включно; 14.08.2022; 20.08.2022; 11.09.2022; 15.11.2022; 16.12.2022; 29.12.2022; 14.01.2023, а тому є таким, що має право на додаткову винагороду відповідно до п. 1 Постанови КМУ №168 у розмірі до 100000 грн. за визначені дні. Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позову, з огляду на таке. Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суспільні відносини з приводу одержання військовослужбовцем органів системи Національної гвардії України винагороди за працю (службу) додатково до ст.43 Конституції України деталізовані приписами ст.21 Закону України від 13.03.2014 №876-VII "Про Національну гвардію України", ст.9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі за текстом - Закон України від 20.12.1991 №2011-ХІІ), а також нормами постанови КМУ від 07.11.2007 №1294 (з 01.01.2008р.) та постанови КМУ від 30.08.2017р. №704 (з 01.03.2018). Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України від 25.03.1992 №2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу" військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності (ч.4 ст.9 цього Закону). Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022,у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Одночасно, військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, ІНФОРМАЦІЯ_2 , командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування постановлено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави. Відповідними Указами Президента України строк дії воєнного стану продовжувався (продовжено дотепер). На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та №69 "Про загальну мобілізацію", Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнята постанова №168 (далі по тексту - постанова №168), пунктом 1 якої установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників). Пунктом 5 зазначеної постанови передбачено, що вона набирає чинності з моменту опублікування, застосовується з 24.02.2022. Відповідними постановами Кабінету Міністрів України до вказаної постанови №168 від 28.02.2022 були внесені відповідні зміни та доповнення. Зі змісту постанови №168 (в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що у разі безпосередньої участі військовослужбовців Національної нвардії у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, вони набувають права на отримання збільшеної до 100 000,00 грн. додаткової винагороди, пропорційно часу участі у таких діях та заходах. За інші періоди несення служби військовослужбовці Збройних Сил отримують додаткову винагороду в розмірі 30 000,00 гривень. Таким чином, з 24.02.2022 у військовослужбовців Національної гвардії, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, виникло право на отримання додаткової винагороди в розмірі до 100 000,00 грн. з розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Підставою для нарахування та виплати такої винагороди є відповідний наказ командира. Разом з цим, колегія суддів відхиляє доводи позивача та звертає увагу, що сам факт виконання позивачем у спірному періоді обов`язків військової служби (несення військової служби), та перебування на військовій службі під час воєнного стану, без виконання умов, визначених Постановою №168, не покладає на відповідача обов`язок видавати наказ про нарахування та виплату позивачу додаткової грошової винагороди у розмірі до 100 000 грн. Порядок виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Національної гвардії України, відповідно до постанови №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" визначається Інструкцією з виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Національної гвардії України, затвердженою наказом командувача Національної гвардії України від 29.03.2022 №89 (далі по тексту - Інструкція №89). Відповідно до п.2 Інструкції №89 на період дії воєнного стану військовослужбовцям виплачується додаткова винагорода у розмірі 30000 гривень (у розрахунку на місяць), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або заходах, розмір цієї винагороди збільшується до 100000 гривень у розрахунку на місяць пропорційно дням участі у бойових діях або заходах. Згідно з п.3 Інструкції №89 виплата додаткової винагороди здійснюється військовослужбовцям за місцем проходження військової служби на підставі наказів командирів (начальників) (далі - командири) органів військового управління, з`єднань, військових частин, вищих військових навчальних закладів, навчальних військових частин (центрів), баз, закладів охорони здоров`я та установ (далі - військові частини), а командирам військових частин - на підставі наказів командирів вищого рівня. Відповідно до п.4 Інструкції №89 підготовка проектів наказів для здійснення виплати додаткової винагороди, покладається на підрозділи, що відповідають за облік особового складу. Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видаються не пізніше 10 числа поточного місяця. Підставою включення військовослужбовців до наказу про виплату додаткової винагороди є рапорт командира (начальника) підрозділу, що має містити інформацію про військове звання, прізвище ім`я та по-батькові, кількість днів та дати участі у бойових діях або заходах кожного військовослужбовця та підстави залучення цих військовослужбовців до бойових дій або заходів із зазначенням реквізитів конкретних документів, що підтверджують участь військовослужбовців у бойових діях або заходах. Безпосередня участь військовослужбовців у бойових діях або забезпечення здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, під час безпосереднього перебування в районах ведення воєнних (бойових) дій підтверджується відповідно до Порядку підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпечення здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, під час безпосереднього перебування в районах ведення воєнних (бойових) дій, затвердженого наказом командувача Національної гвардії України від 29.03.2022 №89 (далі по тексту - Порядок №89). Відповідно до п.1 Порядку №89 під терміном «безпосередня участь військовослужбовців Національної гвардії України у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у період здійснення зазначених заходів» (далі бойові дії або заходи) слід розуміти виконання військовослужбовцем: бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка веде воєнні (бойові) дії в районах ведення воєнних (бойових) дій, що визначаються Головнокомандувачем Збройних Сил України; бойових (спеціальних) завдань, згідно з бойовими розпорядженнями, із всебічного забезпечення військових частин (підрозділів) в районі ведення воєнних (бойових) дій; завдань з ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки в районі ведення бойових дій або на тимчасово окупованих (захоплених) противником територіях України; бойових завдань з відбиття збройного нападу (вогневого ураження) на об`єкти, що охороняються, звільнення таких об`єктів в разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою (у т. ч. поза межами районів ведення бойових дій); бойових завдань із знешкодження (знищення) незаконних воєнізованих або збройних формувань (груп), диверсійно-розвідувальних сил та інших збройних формувань агресора (у т.ч. поза межами районів ведення бойових Дій); виконання завдань підрозділами артилерії з вогневого ураження противника; виконання завдань підрозділами протиповітряної оборони з ураження повітряних цілей; здійснення польотів у районах ведення воєнних дій; ведення повітряного бою; здійснення заходів з виводу сил та засобів з під удару противника (у т. ч. поза межами районів ведення бойових дій); виконання групами розмінування завдань з розмінування або робіт з улаштування, нарощування, утримання інженерних загороджень на визначених об`єктах, рубежах, районах та позиціях. Згідно з п.2 Порядку №89 для документального підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців Національної гвардії України у бойових діях або заходах використовуються такі документи: журнал бойових дій (журнал ведення оперативної обстановки) або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або книга служби нарядів та подій, що відбувалися або постова відомість під час охорони об`єкта (блокпоста, базового табору, складу ракетно-артилерійського озброєння, польового парку тощо), на який було здійснено збройний напад або довідка командира військової частини про підтвердження безпосередньої участі відряджених (прикомандированих) військовослужбовців у бойових діях або заходах. Рапорт (донесення) командира підрозділу про участь у бойових діях або заходах під час безпосереднього перебування в районах ведення воєнних (бойових) дій (виконання бойових або спеціальних завдань). До рапорту долучаються списки особового складу (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих (прикомандированих) підрозділів, військовослужбовців), які брали участь у бойових діях або заходах, із зазначенням військового звання, прізвища, ім`я та по батькові, періодів участі у бойових діях або заходах кожного військовослужбовця. Згідно з п.3 Порядку №89 облік військовослужбовців, які беруть безпосередню участь в бойових діях або заходах під час безпосереднього перебування в районах ведення воєнних (бойових) дій, здійснюється штабами військових частин. Крім того, відповідно до розпорядження командувача Національної гвардії України від 20.05.2022 №27/11/3-6154, військовослужбовці мають право на збільшення додаткової винагороди до 100000 грн із розрахунку на місяць, за дні, коли об`єкти, що охороняються піддавались ракетним (авіаційним) та (або) артилерійським ударам противника. Тобто, підставою для виплати підвищеної додаткової грошової винагороди є документально підтверджений факт здійснення безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів за фактичний час виконання ними цих службових обов`язків або коли об`єкти, що охороняються піддавались ракетним (авіаційним) та (або) артилерійським ударам противника. З положень наведених норм права слідує, що визначення конкретного розміру додаткової винагороди у порядку постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 у межах до 30000,00 грн або у межах до 100000,00 грн є виключною прерогативою суб`єкта владних повноважень, свобода адміністративного розсуду якого обмежена запровадженим ст.8 Конституцією України принципом верховенства права в частині неприпустимості вчинення свавілля та запровадженою нормами Закону України від 06.09.2012 №5207-VI "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні" неприпустимістю дискримінації як неоднакового ставлення до однакових осіб в однакових умовах. Матеріалами справи підтверджено, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", позивачу виплачено додаткову винагороду у розмірі по 30000 грн. за період з травня 2022 по листопад 2022, що підтверджується відомістю зарахувань заробітної плати (грошового забезпечення) з 06.05.2022 по 09.11.2022 ОСОБА_1 . Рапортом командира роти з охорони дипломатичних представництв і консульських установ іноземних держав Ігора Цибульника визначено, що старшому солдату ОСОБА_1 помічнику начальника військового наряду 2-го відділення 1-го взводу охорони роти з охорони дипломатичних представництв і консульських установ іноземних держав визнано 2 доби (14.08.2022 та 20.08.2022 ) для виплати додаткової винагороди в розмірі 100000 грн. Рапортом командира роти з охорони дипломатичних представництв і консульських установ іноземних держав Ігора Цибульника визначено, що старшому солдату ОСОБА_1 помічнику начальника військового наряду 2-го відділення 1-го взводу охорони роти з охорони дипломатичних представництв і консульських установ іноземних держав визнано 1 доба (11.09.2022) для виплати додаткової винагороди в розмірі 100000 грн. З Довідки №156 про доходи виданої ОСОБА_1 вбачається, що в вересні 2022 року йому було виплачено додаткову винагороду збільшену до 100000 грн в розмірі 4516,13 грн. (за 14.08.2022 та 20.08.2022), а у жовтні 2022 виплачено 2333,33 грн (за 11.09.2022). Вказані докази колегією суддів враховуються як належні та допустимі докази, що підтверджують факт того, що позивач в спірний період безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії приймав лише 14.08.2022, 20.08.2022, 11.09.2022. Стосовно посилань позивача в апеляційній скарзі, що Довідкою №362 від 24.04.2023 виданою Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України, визначено інші періоди, про те, що він дійсно в період з 24.02.2022 по 30.04.2022; з 14.08.2022 по 20.08.2022; 11.09.2022; 15.11.2022; 14.01.2023 брав участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в м. Харків, Харківській області, Луганській області, колегія суддів зазначає таке. Матеріали справи також містять Довідку №169 від 08.12.2023 видану Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України, про те, що ОСОБА_1 дійсно в період з 24.02.2022 по 30.04.2022; з 14.08.2022 по 14.08.2022; з 20.08.2022 по 20.08.2022; з 11.09.2022 по 11.09.2022; з 15.11.2022 по 15.11.2022; з 14.01.2023 по 14.01.2023 року брав участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в м. Харків, Харківській області (а.с. 46) Отже, враховуючи наявність протиріч в двох довідках, колегією суддів досліджено та надано оцінку рапортам командира роти з охорони дипломатичних представництв і консульських установ іноземних держав ОСОБА_4 , які і стали підтвердженням та підставою для нарахування позивачу додаткової винагороди збільшеної до 100000 грн. Відповідно до наявної інформації з рапорту командира роти з охорони дипломатичних представництв і консульських установ іноземних держав ОСОБА_4 , ОСОБА_1 брав участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, 14.08.2022 та 20.08.2022. Отже, достовірними даними є відомості, що містяться в довідці №169 від 08.12.2023, адже вони відповідають інформації наявній в рапорті командира роти з охорони дипломатичних представництв і консульських установ іноземних держав ОСОБА_4 . Колегія суддів зазначає, що незважаючи на встановлений частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності, позивач не звільняється від свого обов`язку, визначеного частиною 1 згаданої статті, щодо доведення тих обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги. Будь-яких доказів участі у бойових (спеціальних) завданнях із переліку, встановленого Порядку №89 , у спірному періоді позивач до суду не надав, про виконання таких завдань не повідомив. Зокрема, позивачем не подано заяв стосовно недоліків при складанні рапортів про його участь в бойових діях та/або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у період здійснення зазначених заходів, та судом не встановлено наявності документів, які б підтверджували безпосередню участь позивача в бойових діях або заходах, або документів на підтвердження фактів ракетних (авіаційних) та (або) артилерійських ударів противника в місцях несення служби позивачем за період з травня по жовтень 2022 року. Колегія суддів відхиляє доводи позивача про те, що обов`язок доказування покладено лише на відповідача, адже стверджуючи про порушене право, позивач має чітко вказати, коли саме, в які дні ним здійснювалося виконання завдань та заходів необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, що передбачені Постановою , як умова отримання збільшеної допомоги. Доводи позивача в апеляційній скарзі про наявність у нього права на отримання додаткової грошової винагороди за спірний період зведено ним до того, що постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану передбачено право на отримання збільшеної до 100000 грн додаткової винагороди для військовослужбовців, які, як беруть безпосередню участь у бойових діях, так і забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення(здійснення). Вказує, що обов`язок доведення факту того, що він не виконував визначені Постановою №168 завдання покладено на відповідача. Оцінюючи вказані доводи позивача з урахуванням Інструкції з виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Національної гвардії України, затвердженої наказом командувача Національної гвардії України від 29.03.2022 року №89 та Розпорядження командувача Національної гвардії України від 20.05.2022 року №27/11/3-6154, судом не встановлено доказів, які б підтверджували безпосередню участь у бойових діях або заходах ОСОБА_1 . Більш того, колегія суддів акцентує увагу, що умови, які передбачені Порядку №89, та які є підставою для отримання збільшеної до 100000,00 грн додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022, є ідентичними для всіх воєнізованих структур, що визначені в Постанові №

168. Головною умовою отримання такої збільшеної допомоги є чітко визначений перелік бойових завдань, який пов`язаний з підвищеним ризиком для життя та здоров`я військовослужбовця. Тобто не може отримувати однакову суму грошової винагороди особа, яка безпосередньо ризикує своїм життям на "нульовій" лінії фронту та особа, яка як військовослужбовець виконує повсякденні функціональні обов`язки, не пов`язані з ризиком для життя або коли такі ризики є мінімальними. Заперечення протилежного призводить до дискримінації прав військовослужбовців щодо гідного грошового забезпечення в залежності від складності виконання бойових завдань. Підсумовуючи викладене вище, враховуючи, що позивач в спірний період безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії приймав лише 14.08.2022, 20.08.2022, 11.09.2022 та за цей період йому було сплачену підвищену до 100000 грн грошову винагороду, що підтверджується матеріалами справи, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав задоволення вимог позову в частині нарахування та виплати позивачу додаткову винагороду, передбачену Постановою № 168 у розмірі 100 000 грн за 14.08.2022, 20.08.2022, 11.09.2022. Відповідно до ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення, є, зокрема, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Згідно з ч. 2 ст. 317 КАС України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Отже, враховуючи те, що судом першої інстанції неповно з`ясовано всі обставини, що мають значення для справи, та порушено норми процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог з прийняттям нової про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 . Доводи апеляційної скарги позивача колегія суддів відхиляє з огляду на їх необґрунтованість. З огляду на результат апеляційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції (крім витрат суб`єкта владних повноважень на сплату судового збору за подання апеляційної скарги, що не підлягають відшкодуванню відповідно до ст. 139 КАС України), судові витрати розподілу не підлягають Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України - задовольнити. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.02.2024 по справі № 520/16481/23 скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії відмовити. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Суддя-доповідач І.С. Чалий Судді І.М. Ральченко В.В. Катунов