Постанова Івано-Франківський апеляційний суд № 350/642/24

Справа № 350/642/24 Провадження № 33/4808/646/24 Категорія ст. 130 ч.1 КУпАП Головуючий у 1 інстанції Пулик М. В. Суддя-доповідач Гриновецький Б.М. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 червня 2024 року м. Івано-Франківськ Суддя Івано-Франківського апеляційного суду Гриновецький Б.М. з участю захисника Кобилинець Т.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Рожнятівського районного суду від 29.04.2024 року щодо нього, в с т а н о в и в : Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч. 1 КУпАП з накладенням штрафу 17 000 грн. і позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік. ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що він 1 квітня 2024 року о 22 годині 29 хвилин в с.Креховичі по вул.22 Січня, керував транспортним засобом марки «Peugeot 5008» д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, нечітка мова, тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки, а також у медичному закладі водій відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ст.130 ч.1 КУпАП. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає постанову суду незаконною й необґрунтованою через істотні порушення процесуального та матеріального права. Повідомляє, що судовий розгляд було проведено без його участі і він був позбавлений можливості бути присутнім в судовому засіданні через те, що повістки були надіслані на адресу де він не проживає і про винесену постанову він дізнався 2.05.2024 року через за стосунок «ДІЯ» і відразу звернувся в суд для отримання копії постанови. Наводить норми, які регулюють порядок проходження огляду на стан сп`яніння. Стверджує, що матеріали справи, поза розумним сумнівом, не підтверджують його вину. Зазначає. Що йому не було повідомлено про ознаки алкогольного сп`яніння, не роз`яснено його права, не забезпечено право на захист. Вважає докази, які містяться в матеріалах справи недопустимими, оскільки вони складені з порушеннями норм законодавства та підзаконних нормативно правових актів. Доказів направлення його на огляд в медичний заклад в матеріалах справи немає. Просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, останню скасувати, а провадження у справі щодо нього закрити на підставі ст.247 п.1 КУпАП. Клопотання апелянта про поновлення пропущеного апеляційного строку підлягає задоволенню для забезпечення доступу особи до правосуддя відповідно до положень ст.ст. 7, 55 Конституції України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки причини його пропуску є поважними. Апелянтом пропущено незначний термін апеляційного строку. Як з`ясовано, він не був належно повідомлений про судове засідання, судовий розгляд відбувся без нього, копію постанови ним отримано із запізненням, він потратив час на пошук, консультації і допомогу адвоката, що в сукупності перешкодило вчасно подати апеляційну скаргу. Апеляційний розгляд справи проведено без участі ОСОБА_1 за клопотанням його захисника. Перевіривши справу, проаналізувавши апеляційні доводи, пояснення захисника про підтримання апеляції та матеріали справи, апеляційний суд прийшов до переконання, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав. Згідно ст.ст. 7, 280, 283 КУпАП постанова судді в справі про адміністративне правопорушення повинна бути законною й обґрунтованою. Постанова суду щодо ОСОБА_1 не може залишатися в силі, тому підлягає скасуванню через істотні процесуальні порушення. При цьому судом першої інстанції не враховано, що згідно конституційних й конвенційних принципів верховенства права, законності й змагальності сторін - людина, її права та свободи є найвищими цінностями і визначають зміст і спрямованість діяльності держави, суди зобов`язані неупереджено, без прояву обвинувального ухилу і суворо додержуватись вимог Конституції України та чинних законів і міжнародних договорів. Судом не враховано вимоги практики ЄСПЛ про те, що особливості процесуального розгляду справ про адміністративні правопорушення мають прирівнюватися до кримінального процесуального законодавства. Ця справа належить до такої категорії проваджень. В діях ОСОБА_1 є певні ознаки пред`явленого правопорушення, але його вину не підтверджено у встановленому законом порядку поза розумним сумнівом. Постанова суду не може залишатися в силі через істотні процесуальні порушення, в тому числі права особи на захист. Розгляд справи без участі ОСОБА_1 та його захисника за встановлених апеляційним судом обставин слід визнати істотним порушення його права на захист та принципу змагальності сторін, що є підставою для скасування постанови суду. Суд не мав процесуального права проводити судовий процес без перевірки даних про вручення ОСОБА_1 якісної копії протоколу про правопорушення. Захисник подала коаію протоколу, однак через врай неякісне виготовлення вона не читається. Тому апеляційний суд розцінює це як істотне порушення ОСОБА_1 права на захист, оскільки йому фактично належно не пред`явлено адміністративне звинувачення та не вручено якісний акт звинувачення, що передбачено ст. 254 КУпАП. Таке порушення є процесуальною перешкодою для притягнення його до відповідальності. Суд не має повноважень на вручення нової копії протоколу, оскільки не є стороною обвинувачення. Це може бути виконано лише працівником поліції. Апеляційний суд не може спростувати доводи апелянта, які підтверджуються відеозаписом події про те, що ОСОБА_1 перед початком і при процедурі проходження огляду на стан сп`яніння, не було належним чином роз`яснено і забезпечено право на реальну допомогу адвоката, не роз`яснено право на мовчання і не свідчити проти себе, що є істотними процесуальними порушеннями її конституційного права на правовий захист (ст.59 Конституції України) і ставить під сумнів висновок суду про доведеність вини правопорушника, що в силу правового принципу «плодів отруєного дерева» дає підстави визнати всі здобуті поліцейськими дані у цій справі недопустимими доказами. Вказане порушення не усувається посиланням в протоколі на ст. 268 КУпАП, оскільки ця норма стосується прав особи в судовому засіданні, але не при складанні протоколу і його було проголошено вже після завершення процедури огляду водія і складання протоколу. Разом з тим, в порушення ст.266 ч.5 КУпАП на відеозаписі події, який долучений до матеріалів справи (а.с.11), не зафіксовано роз`яснення ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння, пропонування пройти огляд на стан сп`яніння та відмову ОСОБА_1 від проходження таких оглядів. Апеляційний суд погоджується з доводами апелянта про те, що протокол не може бути доказом вини правопорушника. Хоча норми КУпАП визнають протокол за доказ у справах про адміністративні правопорушення, однак апеляційний суд вважає це порушенням принципу верховенства права, загальних засад правосуддя та практики Європейського Суду з прав людини, оскільки протокол це лише форма викладу адміністративного звинувачення, де може бути лише перелік обвинувачення правопорушника, а сам протокол не є доказом його вини. За таких обставин апеляційний суд немає процесуально-правових підстав для відхилення апеляційних доводів апелянта про недоведеність вини ОСОБА_1 , тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду скасуванню, як необґрунтована. За вищенаведених порушень постанова підлягає скасуванню, а справа підлягала б направленню на новий судовий розгляд. Але згідно ст. 294 КУпАП для повернення справи на новий розгляд в апеляційного суду немає повноважень. З огляду на викладене, ОСОБА_1 підлягав би виправданню за недоведеністю його вини, однак чинний КУпАП не передбачає такої підстави. Тому, враховуючи практику ЄСПЛ та загальні принципи судочинства, верховенства права, апеляційний суд констатує істотні порушення при оформленні протоколу та судовому розгляді справи, що є підставою для скасування оскарженої постанови у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення за ст. 130 ч.1 КУпАП.. Не всі апеляційні доводи апеляції дають підставу для скасування постанови суду, тому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд п о с т а н о в и в : Поновити апелянту пропущений апеляційний строк. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково, постанову Рожнятівського районного суду від 29.04.2024 року щодо нього скасувати, провадження у справі закрити на підставі ст. 247 п.1 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП. Постанова оскарженню не підлягає. Суддя: Б.М. Гриновецький