Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 300/6550/23
від 13.06.2024НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 червня 2024 рокуЛьвівСправа № 300/6550/23 пров. № А/857/25069/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Гуляка В.В. суддів: Ільчишин Н.В., Шевчук С.М. розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Міського голови міста Тисмениця Градюк Тетяни Володимирівни, на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2023 року (суддя Микитюк Р.В., час ухвалення - не зазначено, місце ухвалення - м. Івано-Франківськ, дата складання повного тексту не зазначено), в адміністративній справі №300/6550/23 за позовом ОСОБА_1 до Міського голови міста Тисмениця Градюк Тетяни Володимирівни, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання до вчинення дій, встановив: У вересні 2023 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача міського голови Тисменицької міської ради ОСОБА_2 , в якому просив: 1) визнати протиправною бездіяльність міського голови Тисменицької міської ради ОСОБА_2 щодо надання запитуваної інформації у депутатському зверненні депутата Тисменицької міської ради VIII скликання ОСОБА_1 від 26.06.2023 №10; 2) зобов`язати міського голову Тисменицької міської ради ОСОБА_2 повторно розглянути депутатське звернення депутата Тисменицької міської ради VIII скликання ОСОБА_1 від 26.06.2023 №10 та надати запитувану у ньому інформацію. Відповідач подав відзив на позов, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Разом із відзивом подав клопотання про залучення до справи другого відповідача Тисменицьку міську раду. Ухвалою суду першої інстанції від 20.10.2023 у задоволенні клопотання відповідача про залучення до справи у якості другого відповідача Тисменицьку міську раду - відмовлено. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.11.2023 позов задоволено частково. Зобов`язано міського голову Тисменицької міської ради ОСОБА_2 повторно розглянути депутатське звернення депутата Тисменицької міської ради VIII скликання ОСОБА_1 від 26.06.2023 №10. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Тисменицької міської ради на користь ОСОБА_1 частину судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 536,80 грн.. З цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив його в частині задоволених позовних вимог. Вважає апелянт, що судом першої інстанції ухвалено рішення з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, не відповідністю обставинам справи і з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з підстав, наведених в апеляційній скарзі. В обґрунтування апеляційних вимог апелянт, зазначає, що міський голова не може бути належним відповідачем у справі. Окрім того, апелянт на момент розгляду та надання відповіді по суті на депутатське звернення позивача, перебувала у відпустці, тому своїми діями чи бездіяльністю не могла порушити будь-яких прав позивача. Вважає апелянт, що депутатське звернення має стосуватись питань пов`язаних з депутатською діяльністю, натомість у зверненні позивача не вказано, що дані питання пов`язані із депутатською діяльністю, форма здійснення якої визначена Законом. На думку скаржника, якщо депутат місцевої ради не задоволений результатами розгляду свого звернення, він має право внести депутатський запит відповідно до статті 22 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні», проте депутатський запит від позивача не надходив. За результатами апеляційного розгляду апелянт просить частково скасувати оскаржене рішення суду від 09.11.2023 в частині задоволених позовних вимог та винести рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Позивач подав відзив на апеляційну скаргу відповідача, у якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, залишивши без змін оскаржене рішення суду. Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення. Судом встановлено такі фактичні обставини справи. Рішенням I сесії Тисменицької міської ради VIII скликання № 1-1/2020 від 01.12.2020 на підставі інформації голови Тисменицької міської територіальної виборчої комісії Івано-Франківського району Івано-Франківської області про результати виборів депутатів Тисменицької міської ради 8-го скликання, ОСОБА_1 надано повноваження депутата Тисменицької міської ради 8-го скликання в єдиному багатомандатному виборчому окрузі, що також підтверджується посвідченням депутата Тисменицької міської ради (а.с. 9-10). Позивачем, як депутатом міської ради VIII скликання, подано депутатське звернення №10 від 26.06.2023 адресоване міському голові міста Тисмениця ОСОБА_2 , в порядку ст. 13 ЗУ «Про статус депутатів місцевих рад», про надання інформації щодо заробітної плати, надбавок, премій та нарахування на фонд оплати праці помісячно з січня 2023 року по травень 2023 року включно (згідно наведеної таблиці), вказавши при цьому прізвище, ім`я, по батькові посадових осіб Тисменицької міської ради та працівників виконавчого комітету Тисменицької міської ради (а.с. 11-12). Листом Тисменицької міської ради 04.07.2023 (за підписом секретаря міської ради У.Микієвич) позивача повідомлено, що його депутатське звернення потребує додаткового вивчення. У зв`язку із чим, згідно ч. 2 ст. 13 ЗУ ст. 13 ЗУ «Про статус депутатів місцевих рад» відповідь на депутатське звернення буде надана у місячний строк (а.с. 13). За результатами розгляду вказаного депутатського звернення від 26.06.2023 №10 позивачу надано відповідь листом Тисменицької міської ради від 25.07.2023 (за підписом секретаря міської ради У.Микієвич), яким повідомлено про те, що депутатське звернення розглянуто, однак ст. 13 ЗУ «Про статус депутатів місцевих рад» не передбачає право депутатів місцевої ради вимагати надання інформації, та відповідно, не покладає обов`язку на місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування та їх посадових осіб, а також керівників правоохоронних та контролюючих органів, підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, розташованих на території відповідної ради, надавати інформацію у відповідь на депутатські звернення (а.с. 14). Вважаючи, що міським головою Тисменицької міської ради ОСОБА_2 допущено протиправну бездіяльність щодо ненадання депутату Тисменицької міської ради VIII скликання ОСОБА_1 по суті відповіді на його депутатське звернення №10 від 26.06.2023, позивач звернувся до суду з даним позовом. Суд апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог, з врахуванням наступного. Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно зі статтями 140, 141 Конституції України, місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи. Органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, є районні та обласні ради. До складу сільської, селищної, міської, районної, обласної ради входять депутати, які обираються жителями села, селища, міста, району, області на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування. Систему і гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні». Відповідно до частини 11 статті 49 Закону № 280/97-ВР, повноваження депутатів, порядок організації і гарантії депутатської діяльності визначаються Конституцією України, цим Законом, законом про статус депутата, іншими законами. Правовий статус депутата сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради (налі - місцева рада) як представника інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу та рівноправного члена місцевої ради визначає та встановлює гарантії депутатської діяльності та порядок відкликання депутата місцевої ради Закон України від 11 липня 2002 року № 93-IV «Про статус депутатів місцевих рад» (надалі - Закон № 93-IV). Частинами 1, 2 статті 4 Закону № 93-IV передбачено, що депутат місцевої ради набуває свої повноваження в результаті обрання його до ради відповідно до Закону України "Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів". Повноваження депутата місцевої ради починаються з дня відкриття першої сесії відповідної ради з моменту офіційного оголошення підсумків виборів відповідною територіальною виборчою комісією і закінчуються в день відкриття першої сесії цієї ради нового скликання, крім передбачених законом випадків дострокового припинення повноважень депутата місцевої ради або ради, до складу якої його обрано. Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Закону № 93-ІV, при здійсненні депутатських повноважень депутат місцевої ради має також право на депутатське звернення, депутатський запит, депутатське запитання. Як визначено частиною 1 статті 13 Закону № 93-ІV, депутатське звернення - викладена в письмовій формі вимога депутата місцевої ради з питань, пов`язаних з його депутатською діяльністю, до місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, а також керівників правоохоронних та контролюючих органів, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, розташованих на території відповідної ради, здійснити певні дії, вжити заходів чи дати офіційне роз`яснення з питань, віднесених до їх компетенції. Місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування та їх посадові особи, а також керівники правоохоронних та контролюючих органів, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, розташованих на території відповідної ради, до яких звернувся депутат місцевої ради, зобов`язані у десятиденний строк розглянути порушене ним питання та надати йому відповідь, а в разі необхідності додаткового вивчення чи перевірки дати йому відповідь не пізніш як у місячний строк (частина 2 статті 13 Закону № 93-ІV). Згідно з частиною 2 статті 14 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», якою передбачено право депутата місцевої ради на невідкладний прийом та на одержання необхідної інформації, установлено, що посадові особи місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, керівники підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, розташованих на території відповідної ради, на звернення депутата місцевої ради надають йому довідкові матеріали та іншу інформацію, необхідні для здійснення депутатських повноважень. Згідно з частинами 1, 6 статті 30 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», депутат місцевої ради наділений усією повнотою повноважень, передбачених цим та іншими законами України. Ніхто не може обмежити повноваження депутата місцевої ради інакше як у випадках, передбачених Конституцією та законами України. Місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, керівники підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, зобов`язані сприяти депутатам місцевої ради у здійсненні їх депутатських повноважень. Колегією суддів встановлено, що позивач є депутатом Тисменицької міської ради VIII скликання. Позивач звертався до міського голови м.Тисмениця ОСОБА_2 із депутатським зверненням №10 від 26.06.2023 в порядку статті 13 Закону N 93-IV, з вимогами про надання інформації щодо заробітної плати, надбавок, премій та нарахування на фонд оплати праці помісячно з січня 2023 року по травень 2023 року включно. За результатами розгляду вказаного депутатського звернення від 26.06.2023 №10 позивачу надано відповідь листом Тисменицької міської ради від 25.07.2023 №49/03-15«в» (за підписом секретаря міської ради У.Микієвич), яким повідомлено про те, що депутатське звернення розглянуто, однак ст. 13 ЗУ «Про статус депутатів місцевих рад» не передбачає право депутатів місцевої ради вимагати надання інформації, та відповідно, не покладає обов`язку на місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування та їх посадових осіб, а також керівників правоохоронних та контролюючих органів, підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, розташованих на території відповідної ради, надавати інформацію у відповідь на депутатські звернення. Отже, як видно із змісту вказаної відповідаді від 25.07.2023 №49/03-15«в», депутатське звернення фактично розглянуто секретарем міської ради ОСОБА_3 (підготовлено працівником ОСОБА_4 ), а не розглянуто міським головою м.Тисмениця ОСОБА_2 як самостійним суб`єктом в системі місцевого самоврядування, якому і було таке звернення адресоване. При цьому, апеляційний суд зазначає, що відповідно до статті 12 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села (добровільного об`єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста. Верховний Суд у постановах від 17.10.2019 у справі №664/2629/16-а, від 23.04.2020 року у справі №236/1877/17 у подібних правовідносинах вказав, що під депутатською діяльністю слід розуміти діяльність депутата, пов`язану з реалізацією наданих йому Конституцією та Законами України прав та виконанням обов`язків, спрямованих на представництво інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу, який зобов`язаний виражати і захищати інтереси відповідної територіальної громади та її частини - виборців свого виборчого округу, виконувати їх доручення в межах своїх повноважень, наданих законом, брати активну участь у здійсненні місцевого самоврядування. Відтак, депутатське звернення має стосуватись вищезазначених питань, пов`язаних з депутатською діяльністю, та розглядається у строк та в порядку, встановленому Законом України «Про статус депутатів місцевих рад». Виходячи із положень статті 13 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», саме на посадових осіб, до яких звернувся депутат місцевої ради, покладено обов`язок у десятиденний строк розглянути порушене питання та надати йому відповідь, а в разі необхідності додаткового вивчення чи перевірки - дати відповідь не пізніш як у місячний строк. Чинним законодавством не встановлено вичерпного переліку відповідної інформації, необхідної для здійснення депутатом своїх повноважень, як і не встановлено будь-яких обмежень щодо інформації, яка не може надаватись депутату місцевої ради на його звернення. Законом України «Про статус депутатів місцевих рад» не передбачено обов`язку депутата зазначати у своєму зверненні мету отримання відповідної інформації, як і не передбачено обов`язку щодо подання депутатського запиту після отримання відмови на подане депутатське звернення. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.10.2020 у справі №504/1824/17. Верховний Суд у постанові від 27.04.2020 у справі №264/5790/16-а зауважив, що належність запитуваної позивачем інформації за ознаками до публічної і можливість її отримання позивачем не як депутатом, а як громадянином, не позбавляє позивача права на подання депутатського звернення щодо такої інформації. Судом першої інстанції вірно встановлено, що листом за підписом секретаря Тисменицької міської ради від 25.07.2023 по своїй суті відмовлено позивачу у наданні запитуваної інформації. Оскільки запитувана інформація стосується умов оплати праці посадових осіб та працівників органу місцевого самоврядування за рахунок коштів місцевого бюджету, тому інформація, що запитується, становить суспільний інтерес. Тож орган місцевого самоврядування не вправі обмежувати доступ до цієї інформації. Відтак, відповідач зобов`язаний розглянути по суті депутатське звернення позивача №10 від 26.06.2023 та надати обгрунтовану відповідь. Отже, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про необхідність зобов`язати міського голову Тисменицької міської ради ОСОБА_2 повторно розглянути депутатське звернення депутата Тисменицької міської ради VIII скликання ОСОБА_1 від 26.06.2023 №10. Водночас, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними доводи апелянта міського голови Тисменицької міської ради ОСОБА_2 про необхідність залучення до справи другим відповідачем Тисменицьку міську раду, оскільки матеріалами справи підтверджується, що позовні вимоги заявлені саме до міського голови Тисменицької міської ради, який відповідно до статті 5 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» являється самостійним (окремим) суб`єктом в системі місцевого самоврядування, а відповідно до статей 4, 46 КАС України будучи суб`єктом владних повноважень являється належним відповідачем у розглядуваних правовідносинах. Таким чином, доводи апеляційної скарги відповідача висновків суду першої інстанції у відповідній частині задоволених позовних вимог не спростовують, а зводяться до їх переоцінки та незгоди з ними, а отже є безпідставними. Суд апеляційної інстанції також враховує, що рішення суду першої інстанції в частині стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Тисменицької міської ради на користь позивача судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 536,80 грн., не оскаржене в апеляційному порядку. Також, не оскаржене в апеляційному порядку позивачем рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні решта позовних вимог. Відповідно до ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З урахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції всебічно з`ясовано обставини справи, рішення суду першої інстанції винесено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому немає підстав для його скасування. Суд апеляційної інстанції також зазначає, що відповідно до п.2 ч.5ст.328 КАС України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження). Проаналізувавши характер спірних правовідносин, предмет доказування, склад учасників справи, та враховуючи, що дану адміністративну справу було розглянуто судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, суд апеляційної інстанції зазначає, що дана адміністративна справа є справою незначної складності, а тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України. Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд постановив: Апеляційну скаргу Міського голови міста Тисмениця ОСОБА_2 залишити без задоволення. Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2023 року в адміністративній справі №300/6550/23 за позовом ОСОБА_1 до Міського голови міста Тисмениця Градюк Тетяни Володимирівни про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання до вчинення дій залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя В. В. Гуляк судді Н. В. Ільчишин С. М. Шевчук